Рішення від 29.05.2025 по справі 914/466/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025 Справа № 914/466/23(916/285/25)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»

про:стягнення 265561 грн. 39 коп. (з яких: 229266,80 грн. - основний борг; 21941,93 грн.- пеня; 2503,87 грн. - 3% річних; 11848,79 грн. - інфляційні втрати)

в межах справи:№ 914/466/23

про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Андріюк В. М.

Представники:

Позивача:не з'явився

Відповідача:не з'явився

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» провадження в якій відкрито ухвалою суду від 15.02.2023 р. Вказана справа перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 р. у справі № 914/466/23 припинено повноваження керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» Марченка В. Г.; виконання обов'язків керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» покладено на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола О. Ю.

28.01.2025 р. до Господарського суду Одеської області за вх. № 298/25 надійшла позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. у розмірі 265561 грн. 39 коп. (з яких: 229266,80 грн. - основний борг; 21941,93 грн. - пеня; 2503,87 грн. - 3% річних; 11848,79 грн. - інфляційні втрати).

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. в частині повної та своєчасної сплати отриманих послуг за період березень 2024 року - грудень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 р. у справі № 916/285/25 позовну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 р. у справі № 916/285/25 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи призначено в судовому засіданні.

04.03.2025 р. до Господарського суду Одеської області за вх. № 7221/25 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.03.2025 р. до Господарського суду Одеської області за вх. №8292/25 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 р. матеріали справи № 916/285/25 передано до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Справа № 916/285/25 надійшла до Господарського суду Львівської області 04.04.2025 р. за вх. № 1218.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.04.2025 р., зазначеній справі присвоєно єдиний унікальний номер справи 914/466/23(916/285/25) та передано таку для розгляду судді Цікало А. І., в провадженні якого перебуває справа № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2025 р. справу № 914/466/23(916/285/25) прийнято до розгляду в межах справи № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»; постановлено розгляд справи № 914/466/23(916/285/25) здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; повторно розпочато розгляд справи по суті; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.05.2025 р.

28.04.2025 р. до суду за вх. № 11028/25 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.05.2025 р. до суду за вх. № 1983/25 від позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивачу недостатньо встановленого судом п'ятиденного строку з дня отримання відзиву для підготовки аргументованої та документально підтвердженої відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи доводи позивача, викладені у клопотанні про продовження строку для подання відповіді на відзив, суд вважає за доцільне продовжити позивачу строк для подання відповіді на відзив.

29.05.2025 р. до суду за вх. № 14249/25 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У вказаному клопотанні зазначено, що відповідач не здійснює господарську діяльність на території позивача, оскільки невідомими особами було вчинено дії, направленні на перешкоджання розпоряднику майна та уповноваженим ним особам у доступі до майна боржника. В подальшому розпорядник майна дізнався про укладені договори: від 02.01.2024 р. № 02-ОП-2014 між боржником та ТзОВ «Аттоло Гранум» про надання послуг; від 24.01.2024 р. № 2401202-ФО між ТзОВ «Аттоло Гранум» та ТзОВ «Елітна служба безпеки та охорони» з метою отримання послуг охорони майна ТзОВ «Аттоло Гранум». У зв'язку із зазначеним, розпорядник майна звернувся до суду з позовом про визнання недійсними зазначених договорів та усунення перешкод в користуванні майном боржника (справа № 914/466/23(914/1534/24)). Вказаний позов Західним апеляційним господарським судом 14.05.2025 р. задоволено. На думку відповідача, у зв'язку з відсутністю складеної постанови Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 р. у справі № 914/466/23(914/1534/24), наявні об'єктивні обставини, що унеможливлюють проведення судового засідання у даній справі 29.05.2025 р. та свідчать про необхідність відкладення вказаного засідання для можливості залучення вказаної постанови, яка має суттєве значення для розгляду справи.

Однак, відповідач не зазначає, як саме неправомірні дії невідомих осіб щодо перешкоджання розпоряднику майна та уповноваженим ним особам у доступі до майна боржника, а також укладені договори від 02.01.2024 р. № 02-ОП-2014 та від 24.01.2024 р. № 2401202-ФО впливають на виконання умов договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р., стягнення заборгованості за яким є предметом даного спору.

Відповідачем не зазначено жодних підстав, передбачених ч. 2 ст. 202, ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи.

У разі якщо відповідач вважає, що існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до складання Західним апеляційним господарським судом постанови від 14.05.2025 р. у справі № 914/466/23(914/1534/24) та така постанова яка має суттєве значення для розгляду даної справи, відповідач не був позбавлений права та можливості звернутись до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі на підставі вимог п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, чого зроблено не було.

При цьому суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої підстави для відкладення розгляду справи, як складання апеляційним судом судового рішення в іншій справі.

За таких обставин, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Сторони були належно повідомленні про дату, час та місце цього засідання, в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

08.07.2016 р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) (Адміністрація за договором, позивач у справі) до Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (Користувач за договором, відповідач у справі) укладено договір про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 (надалі - Договір), предметом якого є надання Користувачу послуг з користування об'єктами портової інфраструктури (надалі - Послуги), які закріплені за Адміністрацією та знаходяться на її балансі, з метою можливості забезпечення максимально ефективного виробничого процесу, та які зазначені у Додатках № 1-1, № 1-2, № 1-5 (надалі - об'єкти інфраструктури), які є невід'ємними частинами цього Договору (п. 1.1. Договору в редакції додаткової угоди № 1658-П-ОДФ-16/3 від 10.02.2017 р.).

Адміністрація надає послуги Користувачу з надання права використання автошляхів (інв. № № 068545, 068555, 068590, 072527, 101986, 057262, 200096) одним суб'єктом господарювання (стивідорною компанією) (Додаток № 1-5 до Договору).

Згідно з п. 1.2. Договору, Користувач сплачує плату Адміністрації за надані Послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1.5. Договору, Адміністрація має право отримувати оплату за користування об'єктами інфраструктури в розмірах і строки, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 3.4.1. Договору, Користувач зобов'язаний здійснювати оплату за Послуги на умовах, у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Додатку № 1-5 до Договору (з урахуванням Додаткової угоди до Договору від 28.12.2023 р.), вартість Послуг, що надаються Адміністрацією, з 01.01.2024 р. становить 19105,57 грн. на місяць, без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 2.3. Договору, оплата Послуг здійснюється на підставі рахунку Адміністрації та Акту наданих послуг.

Згідно з п. 2.6. Договору, рахунки на оплату та Акти наданих Послуг Адміністрації передаються Користувачу наступним чином:

- направляються за адресою електронної пошти/факсом, а у випадку відсутності такої адреси в умовах Договору на дату його підписання - на адресу електронної пошти/факс, повідомлену Користувачем за запитом Адміністрації; та/або

- передаються безпосередньо уповноваженому представнику Користувача під підпис у реєстрі пред'явлених рахунків; та/або

- направляються Користувачу іншим загальноприйнятим способом (поштою, кур'єрською поштою тощо).

Адміністрація може застосувати будь-який з описаних способів передачі рахунку та Акту наданих послуг або кілька способів. Застосування одного з описаних способів визнається Сторонами достатнім з боку Адміністрації для забезпечення оплати Користувачем такого рахунку та підписанням ним Акту наданих послуг. У випадку виникнення спорів щодо одержання Користувачем рахунку на оплату та Акту наданих послуг Адміністрації, рахунок та Акт вважаються переданими та одержаними Користувачем, а тягар доказування того, що рахунок та Акт не були одержані, несе Користувач.

Згідно з п. 2.8. Договору, Користувач повинен підписати отриманий від Адміністрації Акт наданих Послуг протягом 1 (одного) робочого дня з дати отримання такого Акту. Якщо у цей строк Користувач не повернув підписаний Акт наданих Послуг або не надав свої зауваження, цей Акт наданих Послуг вважається Сторонами погодженим (підписаним).

На виконання умов Договору Адміністрацією, за надані послуги протягом березня - грудня 2024 року, виставлено Користувачу до сплати рахунки та надано на підпис Акти наданих послуг, а саме:

- за березень 2024 року - рахунок № 530033 від 31.03.2024 р. та Акт наданих послуг від 31.03.2024 р. відправлено Користувачу на електронну пошту 01.04.2024 р., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти; передано представнику Користувача під підпис у реєстрі пред'явлених рахунків та Актів наданих послуг, вручено 01.04.2024 р., що підтверджується підписом посадової особи у реєстрі рахунків та актів наданих послуг за договорами про допуск до об'єктів портової інфраструктури за період з 01.03.2024 р. по 31.03.2024 р. Зазначений акт підписаний Користувачем;

- за квітень 2024 року - рахунок №530049 від 30.04.2024 р. та Акт наданих послуг від 30.04.2024 р. відправлено Користувачу на електронну пошту 01.05.2024 р., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти; передано представнику Користувача під підпис у реєстрі пред'явлених рахунків та Актів наданих послуг, вручено 01.05.2024 р., що підтверджується підписом посадової особи у реєстрі рахунків та актів наданих послуг за договорами про допуск до об'єктів портової інфраструктури за період з 01.04.2024 р. по 30.04.2024 р.;

- за травень 2024 року - рахунок № 530061 від 31.05.2024 р. та Акт наданих послуг від 31.05.2024 р. вручено 03.06.2024 р., що підтверджується підписом посадової особи у реєстрі рахунків та актів наданих послуг за договорами про допуск до об'єктів портової інфраструктури за період з 01.05.2024 р. по 31.05.2024 р.;

- за червень 2024 року - рахунок №530075 від 30.06.2024 р. та Акт наданих послуг від 30.06.2024 р. вручено 02.07.2024 р., що підтверджується підписом посадової особи у реєстрі рахунків та актів наданих послуг за договорами про допуск до об'єктів портової інфраструктури за період з 01.06.2024 р. по 30.06.2024 р.;

- за липень 2024 року - рахунок № 530089 від 31.07.2024 р. та Акт наданих послуг від 31.07.2024 р. вручено 02.08.2024 р., що підтверджується підписом посадової особи у реєстрі рахунків та актів наданих послуг за договорами про допуск до об'єктів портової інфраструктури за період з 01.07.2024 р. по 31.07.2024 р.;

- за серпень 2024 року - рахунок № 530105 від 31.08.2024 р. та Акт наданих послуг від 31.08.2024 р. відправлено Користувачу на електронну пошту 30.08.2024 р., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти та направлено поштою 03.09.2024 р., вручено 12.09.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0504042399777;

- за вересень 2024 року - рахунок № 530124 від 30.09.2024 р. та Акт наданих послуг від 30.09.2024 р. відправлено Користувачу на електронну пошту 01.10.2024 р., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти та направлено поштою 04.10.2024 р., вручено 09.10.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0504063182212;

- за жовтень 2024 року - рахунок № 530143 від 31.10.2024 р. та Акт наданих послуг від 31.10.2024 р. відправлено Користувачу на електронну пошту 31.10.2024 р., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти та 31.10.2024 р. направлено кур'єрською службою доставки листом з описом вкладення, вручено 01.11.2024 р., що підтверджується квитанцією КСД № 2242054;

- за листопад 2024 року - рахунок № 530159 від 30.11.2024 р. та Акт наданих послуг від 30.11.2024 р. відправлено Користувачу на електронну пошту 02.12.2024 р., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти та направлено поштою 03.12.2024 р., вручено 16.12.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0505205994151;

- за грудень 2024 року - рахунок № 530177 від 31.12.2024 р. та Акт наданих послуг від 31.12.2024 р. відправлено Користувачу на електронну пошту 31.12.2024 р., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти та 06.01.2025 р. направлено кур'єрською службою доставки листом з описом вкладення, вручено 07.01.2024 р., що підтверджується квитанцією КСД №2242656.

Зауважень щодо обсягу та вартості наданих послуг від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 2.7 Договору, Користувач оплачує рахунки до 20 (двадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації, згідно з Актом наданих послуг. Датою надання послуг вважається дата підписання Адміністрацією Акту наданих послуг.

Так, у порушення умов Договору, відповідач не здійснив оплату за послуги, надані за період з березня по грудень 2024 року внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 229266,80 грн.

Відповідно до п. 5.4 Договору, у випадку несвоєчасної сплати Послуг, Адміністрація має право вимагати від Користувача сплати на користь Адміністрації пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості, включаючи день сплати.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за надані послуги, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 5.4. Договору, позивачем нараховано 21941,93 грн. пені, 2503,87 грн. 3% річних та 11848,79 грн. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за надані послуги за договором про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. за період з березня по грудень 2024 року на загальну суму 229266,80 грн. Зазначена заборгованість підтверджується Актами надання послуг за вказаний період та відповідними рахунками, виставленим позивачем.

Щодо непідписання відповідачем Актів надання послуг за період з квітня по грудень 2024 року, суд зазначає, що відповідно до п. 2.8. Договору, Користувач повинен підписати отриманий від Адміністрації Акт наданих Послуг протягом 1 (одного) робочого дня з дати отримання такого Акту, а якщо у цей строк Користувач не повернув підписаний Акт наданих Послуг або не надав свої зауваження, цей Акт наданих Послуг вважається Сторонами погодженим (підписаним).

В матеріалах справи містяться належні докази отримання відповідачем Актів наданих послуг за період з березня по грудень 2024 року. Акт наданих послуг за березень 2024 року підписаний відповідачем.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем своїх зауважень щодо Актів наданих послуг за період з квітня по грудень 2024 року.

Отже, відповідно до п. 2.8. Договору, Акти надання послуг вважаються підписаними.

Непідписання актів наданих послуг без надання у визначені договором строки вмотивованої відмови від їх підписання може свідчити про недобросовісність поведінки відповідача, який таким чином намагається уникнути оплати цих послуг. Ігнорування відповідачем підписання актів не може бути підставою, яка звільняє його від обов'язку оплатити надані послуги.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що для виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство, розпорядник майна з метою проведення інвентаризації, 26.04.2024 р. прибув на територію позивача за місцем розташування майна відповідача (боржника). Але, за місцезнаходженням майна боржника, невідомими особами, які представились як представники ТзОВ «Аттолло Гранум», було вчинено дії, направлені на перешкоджання розпоряднику майна та уповноваженим ним особам у доступі до майна боржника, шляхом застосування до них фізичного насильства, погроз та обмежень у вільному переміщені. Факт перешкоджання розпоряднику майна у вільному доступі до майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та супротив виконанню ним передбачених Кодексом України з процедур банкрутства обов'язків підтверджується протоколом від 26.04.2024 р. прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, поясненнями від 26.04.2024 р. та відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників Національної поліції, що прибули на виклик розпорядника майна для фіксації протиправних дій. Недопуск розпорядника майна здійснено саме та виключно у зв'язку із наявністю Договору послуг та укладеного на його виконання Договору №2401202-Ф0 від 24.01.2024 р. про надання охоронних послуг. З огляду на зазначене, ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», через неправомірні дії ТзОВ «Аттолло Гранум», не здійснюється господарська діяльність, за результатом чого відповідачем не використовуються автошляхи визначені Договором. Також, у відзиві зазначається про відсутність у ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» трудового колективу. Отже, на думку відповідача, враховуючи недопуск розпорядника майна до майна боржника, наявність Договору послуг, яким фактично передано нерухоме майно та рухоме майно відповідача у користування ТзОВ «Аттолло Гранум», фактичну відсутність працівників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», відповідачем не використовуються автошляхи визначені Договором про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р., а отже в задоволенні позову слід відмовити.

Суд зазначає, що Договір про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р., стягнення заборгованості по якому є предметом даного спору, не розірваний, дія такого Договору не припинена.

Розділом 9 Договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. передбачено умови щодо зміни, припинення, розірвання такого Договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача (розпорядника майна) до позивача щодо розірвання чи припинення Договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р.

Натомість, у матеріалах справи наявне повідомлення розпорядника майна від 19.06.2023 р. № 01-32/18-06, в якому розпорядник майна просить позивача утриматись від розірвання/припинення Договору про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) № 191-П-АМПУ-17, предметом якого є доступ до причалів № 3, 4 для проведення вантажно-розвантажувальних робіт, а також будь-яких інших договорів між Орендарем та Орендодавцем. Також, у матеріалах справи наявне зверненням розпорядника майна від 20.11.2024 р. № 01-32/59-11, адресоване голові ДП «Адміністрація морських портів України», у якому розпорядник майна просить про проведення спільної зустрічі задля обговорення питань збереження та продовження дії договорів, стороною яких є ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Крім того, у матеріалах справи міститься Договір забезпечення № 3 від 25.08.2023 р., укладений між ДП «Одеський морський торговельний порт», ДП «Адміністрація морських портів України», ACP I Trading LLC та Pathfinder Strategic Credit II LP, однією з умов якого є зобов'язання ДП «Одеський морський торговельний порт» та ДП «Адміністрація морських портів України» не ініціювати та не застосовувати дострокове припинення Договорів.

Отже, Договір про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. протягом надання послуг з березня по грудень 2024 року був дійсним, а отже підлягав виконанню сторонами.

Зазначене спростовує твердження розпорядника майна, наведені у відзиві, про те, що відповідачем не використовує автошляхи за Договором.

Вчинення третіми особами дій щодо недопуску розпорядника майна до майна боржника та не встановлення розпорядником майна наявності у боржника трудового колективу не свідчить про невикористання відповідачем автошляхів.

При цьому, суд зазначає, що у разі не використання автошляхів у період березень-грудень 2024 року, відповідач (розпорядник майна) не позбавлений був права та можливості надати позивачу свої зауваження до Актів наданих послу, як це передбачено п. 2.8. Договору, а також міг звернутись до позивача, в порядку п. 9.4.1. та п. 9.5. Договору, про дострокове припинення Договору, чого зроблено не було.

Отже, розпорядником майна не спростовано належними та допустимими доказами наявності заборгованості за надані послуги за період з березня по грудень 2024 року згідно умов Договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом п. 5.4. укладеного між сторонами Договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати Послуг, Адміністрація має право вимагати від Користувача сплати на користь Адміністрації пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості, включаючи день сплати.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за надані послуги, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 5.4. Договору, позивачем нараховано 21941,93 грн. пені, 2503,87 грн. 3% річних та 11848,79 грн. інфляційних втрат.

У постанові Верховного Суду від 28.01.2019 р. у справі № 922/3782/17 викладено висновок, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Розрахунок 3% річних здійснений позивачем за період 21.04.2024 р. - 15.01.2025 р., а розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем за період травень 2024 року - грудень 2024 року.

Розглянувши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, здійсненні позивачем, суд дійшов висновку, що такі розрахунки є правильними.

Розрахунок пені здійснений позивачем за період 21.04.2024 р. - 15.01.2024 р. по кожному рахунку окремо, а саме: за період 21.04.2024 р. - 15.01.2025 р. на заборгованість у розмірі 22926,68 грн. за березень 2024 року згідно рахунку № 530033 від 31.03.2024 р., за період 21.05.2024 р. - 15.01.2025 р. на заборгованість у розмірі 22926,68 грн. за квітень 2024 року згідно рахунку № 530049 від 30.04.2024 р., за період 21.06.2024 р. - 15.01.2025 р. на заборгованість у розмірі 22926,68 грн. за травень 2024 року згідно рахунку № 530061 від 31.05.2024 р., за період 21.07.2024 р.- 15.01.2025 р. на заборгованість за червень 2024 року у розмірі 22926,68 грн. згідно рахунку № 530075 від 30.06.2024 р., за період 21.08.2024 р. - 15.01.2025 р. на заборгованість за липень 2024 року у розмірі 22926,68 грн. згідно рахунку № 530089 від 31.07.2024 р., за період 21.09.2024 р. - 15.01.2025 р. на заборгованість за серпень 2024 року у розмірі 22926,68 грн. згідно рахунку № 530105 від 31.08.2024 р., за період 21.10.2024 р. - 15.01.2025 р. на заборгованість за вересень 2024 року у розмірі 22926,68 грн. згідно рахунку № 530124 від 30.09.2024 р., за період 21.11.2024 р. - 15.01.2025 р. на заборгованість за жовтень 2024 року у розмірі 22926,68 грн. згідно рахунку № 530143 від 31.10.2024 р., за період 21.12.2024 р. - 15.01.2025 р. на заборгованість за листопад 2024 року у розмірі 22926,68 грн. згідно рахунку № 530159 від 30.11.2024 р.

Суд зазначає, що позивачем при розрахунку пені не враховано положення частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, а отже невірно визначено період закінчення нарахування пені на заборгованість за надані послуги за період березень - травень 2024 року.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Пунктом 2.7 Договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. встановлено, що Користувач (відповідач) оплачує рахунки до 20 (двадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим.

Отже, за послуги, отримані за період березень - травень 2024 року, відповідач зобов'язаний оплатити до 20.04.2024 р., 20.05.2024 р., 20.06.204 р. відповідно.

Тобто, прострочення виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг за період березень - травень 2024 року почалось з 21.04.2024 р., 21.05.2024 р. та 21.06.204 р. відповідно. Тому саме із зазначених дат підлягає нарахування пеня за несплату відповідачем наданих послуг за вказаний період, як правильно зазначено позивачем у розрахунках пені.

Враховуючи шестимісячний період, за який нараховується пеня, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, пеню на заборгованість за послуги, надані у березні, квітні, травні 2024 року, слід нараховувати наступним чином:

- за період 21.04.2024 р. - 21.10.2024 р. на заборгованість за березень 2024 року у розмірі 22926,68 грн. згідно рахунку № 530033 від 31.03.2024 р.;

- за період 21.05.2024 р. - 21.11.2024 р. на заборгованість у розмірі 22926,68 грн. за квітень 2024 року згідно рахунку № 530049 від 30.04.2024 р.;

- за період 21.06.2024 р. - 21.12.2024 р. на заборгованість у розмірі 22926,68 грн. за травень 2024 року згідно рахунку № 530061 від 31.05.2024 р.

Здійснивши власні розрахунки пені, суд зазначає, що загальний розмір пені на заборгованість за послуги, надані за період березень - травень 2024 року становить 9067,32 грн., а саме:

- за період 21.04.2024 р. - 21.10.2024 р. на заборгованість за березень 2024 року у розмірі 22926,68 грн. згідно рахунку № 530033 від 31.03.2024 р. розмір пені становить 3036,85 грн.;

- за період 21.05.2024 р. - 21.11.2024 р. на заборгованість у розмірі 22926,68 грн. за квітень 2024 року згідно рахунку № 530049 від 30.04.2024 р. розмір пені становить 3028,08 грн.;

- за період 21.06.2024 р. - 21.12.2024 р. на заборгованість у розмірі 22926,68 грн. за травень 2024 року згідно рахунку № 530061 від 31.05.2024 р. розмір пені становить 3002,39 грн.

Отже, позовна вимога в частині стягнення 2763,91 грн. пені задоволенню не підлягає.

Заборгованість відповідача перед позивачем, стягнення якої є предметом даного спору, виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, отже, відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, така заборгованість є поточною.

Частино п'ятою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. за період з березня по грудень 2024 року підлягають задоволенню в частині стягнення 262797,48 грн. (з яких: 229266,80 грн. - основний борг; 19178,02 грн. - пеня; 2503,87 грн. - 3% річних; 11848,79 грн. - інфляційні втрати).

Позовні вимоги в частині стягнення 2763,91 грн. пені задоволенню не підлягають.

За подання до суду даної позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3983,42 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 158 від 22.01.2025 р.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 1658-П-ОДФ-16 від 08.07.2016 р. у розмірі 265561 грн. 39 коп. (з яких: 229266,80 грн. - основний борг; 21941,93 грн. - пеня; 2503,87 грн. - 3% річних; 11848,79 грн. - інфляційні втрати) - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (вул. Головатого отамана, буд. 67/69, м. Одеса, 65003; код ЄДРПОУ 20005502) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) (Митна площа, 1, м. Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 38728457) 262797 грн. 48 коп. заборгованості (з яких: 229266,80 грн. - основний борг; 19178,02 грн. - пеня; 2503,87 грн. - 3% річних; 11848,79 грн. - інфляційні втрати) та 3941 грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 2763 грн. 91 коп. пені - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 червня 2025 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.