Справа № 909/82/25
12.06.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., при секретарі судового засідання Безрукої Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
(вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
в особі: Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України"
(вул. Ленкавського, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76010)
до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"
(вул. Богдана Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, Івано-
Франківська область, 76007)
про стягнення заборгованості у розмірі 45 196 652, 23 гривень, з яких: 39 779 892, 44 гривень - основна заборгованість; 3 005 385, 74 гривень - пеня; 2 045 833, 58 гривень - інфляційні втрати; 365 540, 47 гривень - 3 % річних,
за участі:
від позивача: Данилюк Тетяни Йосипівни,
від відповідача: Біяна Богдана Романовича,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості у розмірі 45 196 652, 23 гривень, з яких: 39 779 892, 44 гривень - основна заборгованість; 3 005 385, 74 гривень - пеня; 2 045 833, 58 гривень - інфляційні втрати; 365 540, 47 гривень - 3 % річних.
Ухвалою від 29.05.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 12.06.2025.
11.06.2025 за вх. № 9891/25 до канцелярії суду від Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" надійшла заява про закриття провадження у справі.
В судовому засіданні 12.06.2025 представник позивача, адвокат Данилюк Т. Й. заявила усне клопотання про долучення додаткових матеріалів до справи. В тому ж судовому засіданні суд задовольнив означене клопотання представника позивача та долучив подані докази до матеріалів справи.
Також, в судовому засіданні 12.06.2025 представник позивача, адвокат Данилюк Т. Й. заявила усне клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.
В обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначає, що має намір надати суду документи на підтвердження викладених у позові фактів, однак, подання таких документів, можливе лише на стадії підготовчого судового засідання, а відтак наявні підстави для повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до практики Верховного Суду, на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Разом із тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Вказана позиція закріплена в Постанові Верховного суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є, зокрема, справедливе вирішення спору (ч. ч. 1 та 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України), а справедливість судового розгляду - є складовою частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Згідно із частинами 1, 3, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Абзац 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" встановлює, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З метою справедливого та неупередженого вирішення даного спору, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій та здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин, що мають значення для розгляду даної справи, суд вважає за необхідне задовольнити усне клопотання представника позивача, адвоката Данилюк Т. Й. про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, повернутися до стадії підготовчого провадження та призначити підготовче засідання на 03.07.2025.
Водночас, суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази виникнення боргу, а саме Акти про надані послуги з розподілу газу за договором № 0942039М1МФТ016 від 01.10.2023 і рахунки на оплату за ними та докази часткової оплати заборгованості відповідачем за означеним договором, а також витребувати у відповідача докази оплати заборгованості за спірним договором.
Відповідно до частини 1 статті 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Аналогічні положення містяться також в Законі України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема у статті 13, та статті 18 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Разом із тим, суд звертає увагу, що в частині 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Керуючись статтями 2, 74, 81, 177, 181, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Усне клопотання представника позивача, адвоката Данилюк Т. Й. про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні - задовольнити.
2. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 909/82/25.
3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України":
- докази виникнення боргу станом на лютий місяць 2024 року в розмірі 12 273 650, 70 гривень, а саме: Акти про надані послуги з розподілу газу за договором № 0942039М1МФТ016 від 01.10.2023 та рахунки на оплату за ними;
- Акти про надані послуги з розподілу газу за договором № 0942039М1МФТ016 від 01.10.2023 та рахунки на оплату за ними за період з лютого місяця 2024 року по травень місяць 2024 року включно;
- рахунки на оплату згідно з Актами про надані послуги з розподілу газу за договором № 0942039М1МФТ016 від 01.10.2023 за період з червня місяця 2024 року по грудень місяць 2024 року включно;
- докази часткової оплати заборгованості відповідачем - Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за договором № 0942039М1МФТ016 від 01.10.2023 (платіжні документи, виписки по рахунках позивача тощо).
4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" в строк до 27.06.2025 надати до суду витребувані докази.
5. Витребувати у Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" докази оплати заборгованості за договором № 0942039М1МФТ016 від 01.10.2023, а саме: платіжні документи, виписки по рахунках відповідача тощо.
6. Державному міському підприємству "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в строк до 27.06.2025 надати до суду витребувані докази.
7. Підготовче засідання призначити на 03.07.2025 об 15:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, буд. 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 7.
8. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
9. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщеннями суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 № 196.
10. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
11. Ухвала набирає законної сили 12.06.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
12. Повний текст ухвали складено - 13.06.2025.
Суддя В. В. Михайлишин