ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/400/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін заяву представника фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича (вх. № 4929/25 від 03.06.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/400/25 за позовом фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення 1 306 800,27 грн.
фізична особа-підприємець Дьордяй Іван Віталійович через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення 1 306 800,27 грн, з яких: 1 108 000,00 грн - основний борг, 42 721,27 грн - три проценти річних, 156 079,00 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/400/25; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
29.05.2025 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким вищезазначений позов ФОП Дьордяй Івана Віталійовича до ТОВ "Віта Констракшн" про стягнення 1 306 800,27 грн задовольнив частково та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" на користь фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича 1 108 000 (один мільйон сто вісім тисяч ) грн 00 коп. основного боргу, 42 721 (сорок дві тисячі сімсот двадцять одну) грн 27 коп. трьох процентів річних, 152 182 (сто п'ятдесят дві тисячі сто вісімдесят дві) грн 00 коп. інфляційних втрат та 19543 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн 55 коп. судового збору.
03.06.2025 до суду від представника позивача фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № 4929/24) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій адвокат Рішко Павло Михайлович просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 909/400/25, яким стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" на користь позивача фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 34 500,00 грн.
04.06.2024 суд постановив ухвалу, якою прийняв вищевказану заяву до розгляду та повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" (відповідача), що додаткове рішення у справі № 909/400/25 буде ухвалене протягом десяти днів з дня надходження заяви представника фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича (вх. № 4929/25 від 03.06.2025) про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
При поданні позовної заяви позивач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається із суми сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Також у позовній заяві зазначено, що докази точного розміру витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, будуть подані до суду у порядку, визначеному ст.126, ч. 8 ст.129 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано суду наступні докази (у копіях документів):
- договір № 4-г/2025 (про надання правничої/правової допомоги та представництво інтересів) від 07 березня 2025 року;
- акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02 червня 2025 року (згідно договору про надання правничої/правової допомоги та представництво інтересів № 4-г/2025 від 07.03.2025);
- розрахунок суми гонорару за надані юридичні послуги (згідно договору про надання правничої/правової допомоги та представництво інтересів № 4-г/2025 від 07.03.2025);
- ордер на надання правничої допомоги;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/502 від 10.02 2006;
- посвідчення адвоката України.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 07 березня 2025 року між позивачем (далі - клієнт) та адвокатом Рішком Павлом Михайловичем (далі - адвокат) укладено договір № 4-г/2025 про надання правничої/правової допомоги та представництво інтересів.
Пунктом 1. Договору сторони погодили, що адвокат бере на себе зобов'язання в порядку, передбаченому Законом, здійснювати представництво прав та законних інтересів клієнта, надавати йому правничу/правову допомогу, в тому числі, але не виключно, у процесі розгляду справи за позовною заявою фізичної особи-підприємця Дьордяя Івана Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг.
Відповідно до п. 7. Договору клієнт зобов'язується сплачувати адвокату винагороду (гонорар) за надані юридичні послуги у сумі, що буде визначена і узгоджена сторонами згідно акту (актів) приймання надання послуг, які оформлятимуться сторонами у процесі дії цього договору, а також відшкодувати витрати, понесені адвокатом у процесі виконання цього договору.
Попередній орієнтовний розмір винагороди (гонорару) за надані юридичні послуги згідно з цим договором складає 50 000,00 грн (п. 7.1. Договору).
02 червня 2025 року клієнт фізична особа-підприємець Дьордяй Іван Віталійович та адвокат Рішко Павло Михайлович склали акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (згідно договору про надання правничої/правової допомоги та представництво інтересів № 4-г/2025 від 07.03.2025).
Відповідно до зазначеного вище акту, адвокатом надані наступні юридичні послуги з ведення в інтересах клієнта справи за позовом фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг, що включає в себе:
1) аналіз наданих клієнтом письмових документів;
2) аналіз положень чинного законодавства та судової практики, що регулюють спірні правовідносини;
3) надання необхідних усних консультацій з питань, пов'язаних з веденням вказаної у договорі справи;
4) оформлення необхідних письмових документів у процесі розгляду справи, в тому числі позовної заяви, заяв, клопотань, скарг, звернень, запитів, тощо (за необхідності).
Цим актом сторони підтверджують, що зобов'язання, передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги та представництво інтересів № 4-г/2025 від 07.03.2025, адвокатом виконані в повному обсязі.
Цей акт є підставою для здійснення клієнтом - ФОП Дьордяй Іваном Віталійовичем, оплати адвокату гонорару за надану правничу допомогу (юридичні послуги) у сумі, визначеній за взаємною згодою сторін, а саме 34 500,00 грн.
Відповідно до розрахунку суми гонорару за надані юридичні послуги (згідно договору про надання правничої/правової допомоги та представництво інтересів № 4-г/2025 від 07.03.2025), адвокатом Рішком Павлом Михайловичем надано правничу допомогу клієнту фізичній особі-підприємцю Дьордяй Івану Віталійовичу, наступного характеру та у наступних обсягах:
07.03.2025 - попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин; кількість затраченого часу: 2 год; розрахунок вартості: 2 х 1500 грн; вартість: 3000,00 грн;
07.03.2025 - вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом документів; кількість затраченого часу: 2 год; розрахунок вартості: 2 х 1500 грн; вартість: 3000,00 грн;
07.03.2025 - підготовка та оформлення процесуальних документів (договір про надання правничої (правової) допомоги та представництво інтересів, ордер на надання правничої допомоги); кількість затраченого часу: 1 год; розрахунок вартості: 1 х 1500 грн; вартість: 1500,00 грн;
10.03.2025 - аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, судової практики; кількість затраченого часу: 3 год; розрахунок вартості: 3 х 1500 грн; вартість: 4500,00 грн;
17.03.2025-21.03.2025 - робота над оформлення позовної заяви; кількість затраченого часу: 8 год; розрахунок вартості: 8 х 1500 грн; вартість: 12 000,00 грн;
27.03.2025 - сканування документів, подання позовної заяви до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд"; кількість затраченого часу: 2 год; розрахунок вартості: 2 х 1500 грн; вартість: 3000,00 грн;
02.06.2025 - складання процесуальних документів (розрахунок гонорару за надані юридичні послуги); кількість затраченого часу: 1 год; розрахунок вартості: 1 х 1500 грн; вартість: 1500,00 грн;
02.06.2025 - складання процесуальних документів (акт приймання-передачі наданих послуг); кількість затраченого часу: 1 год; розрахунок вартості: 1 х 1500 грн; вартість: 1500,00 грн;
02.06.2025 - складання процесуальних документів (заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу); кількість затраченого часу: 2 год; розрахунок вартості: 2 х 1500 грн; вартість: 3000,00 грн;
02.06.2025 - сканування документів, подання позовної заяви до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд"; кількість затраченого часу: 1 год; розрахунок вартості: 1 х 1500 грн; вартість: 1500,00 грн.
Всього: кількість затраченого часу: 23 год; розрахунок вартості: 23 х 1500 грн; вартість: 34 500,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд надає оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Станом на час прийняття додаткового рішення, від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, згідно поданих позивачем доказів.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02 червня 2025 року (згідно договору про надання правничої/правової допомоги та представництво інтересів № 4-г/2025 від 07.03.2025), у вартість понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги окремо включено: 1) аналіз наданих клієнтом письмових документів; 2) аналіз положень чинного законодавства та судової практики, що регулюють спірні правовідносини; 3) надання необхідних усних консультацій з питань, пов'язаних з веденням вказаної у договорі справи; 4) оформлення необхідних письмових документів у процесі розгляду справи, в тому числі позовної заяви, заяв, клопотань, скарг, звернень, запитів, тощо (за необхідності).
Згідно з розрахунком суми гонорару за надані юридичні послуги (згідно договору про надання правничої/правової допомоги та представництво інтересів № 4-г/2025 від 07.03.2025), у вартість понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги окремо включено: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин; вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом письмових документів; підготовка та оформлення процесуальних документів (договір про надання правничої (правової) допомоги та представництво інтересів, ордер на надання правничої допомоги); аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, судової практики; робота над оформлення позовної заяви; сканування документів, подання позовної заяви до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд"; складання процесуальних документів (розрахунок гонорару за надані юридичні послуги); складання процесуальних документів (акт приймання-передачі наданих послуг); складання процесуальних документів (заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу); сканування документів, подання позовної заяви до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Однак, зазначені вище послуги стосуються одного і того ж виду правничої допомоги, адже підготовка адвокатом обґрунтованої позовної заяви неможлива без зустрічі з клієнтом, консультації клієнта, ознайомлення з документами, вивчення судової практики, узгодження правової позиції, сканування документів у разі подання позову в електронній формі.
Складання акту приймання-передачі наданих послуг стосується договірних відносин між позивачем та його представником, а не розгляду справи.
Також і подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору. У постанові від 02 лютого 2024 року у cправі № 910/9714/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
У зв'язку з цим, витрати на складання заяви про ухвалення додаткового рішення також безпідставно включені позивачем у суму витрат на правничу допомогу, яка підлягає розподілу.
В контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, зокрема, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідач не заперечував проти позову, не подавав відзиву на позов, доказами по справі були загальнопоширені у господарській діяльності документи - договори про надання послуг, акти здачі-приймання робіт, підписані обома сторонами, спір має характер типового у господарських відносинах (стосувався стягнення заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), правнича допомога фактично полягала у підготовці та поданні позовної заяви з додатками, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає вищевказаним критеріям, у даній справі, за представництво інтересів позивача, складає 15 000,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, суд вважає суму судових витрат на правову допомогу 15 000,00 грн розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Наведені вище норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у справі № 909/400/25 позов задоволено частково (в пропорції 99,70%), то з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 955,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з розміру витрат, які за висновком суду підлягають розподілу між сторонами).
Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 241, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву представника фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" (78593, Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 35486251) на користь фізичної особи-підприємця Дьордяй Івана Віталійовича ( АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта): НОМЕР_1 ) 14 955 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Горпинюк