майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"13" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/436/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу
за позовом Коростишівської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Новика Валерія Валерійовича
про стягнення 123375,85 грн.
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Коростишівська міська рада звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Новика Валерія Валерійовича заборгованості у розмірі 123375,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди землі №546 від 09.09.2022 в частині сплати орендної плати (а.с.2-3).
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
10.04.2025 до суду на виконання вимог вказаної ухвали від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками (а.с.28-38).
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено сторонам строки для подання передбачених ГПК України заяв по суті спору.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав. Про відкриття провадження у даній справі відповідач повідомлявся належним чином шляхом надіслання копії ухвали суду від 14.04.2025 за адресою його місцезнаходження: пров. Виноградний, буд. 32, м. Коростишів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12501 та на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.24).
Ухвалу в електронному вигляді доставлено відповідачу до його електронної скриньки 15.04.2025 (а.с.43).
05.05.2025 до суду повернулася без вручення копія ухвали від 14.04.2025, надіслана на адресу відповідача ФОП Новика В.В., з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» та відтиском поштового штемпеля 01.05.2025 (а.с.40-42).
Будь-якої іншої адреси відповідача суду невідомо, заяв про зміну його місцезнаходження не надходило; зареєстрованого електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС немає.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (зі змінами).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу/фізичну особу-підприємця.
Також суд враховує, що відповідач не був позбавлений права та об'єктивної можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі №906/436/25 від 14.04.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".
Суд в межах наданих йому повноважень створив всі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у даній справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165, ч.5 ст.252 ГПК України.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням Коростишівської міської ради двадцять восьмої (позачергової) сесії восьмого скликання від 30.08.22 №506 "Про розгляд заяви ФОП Новика Валерія Валерійовича" затверджено ФОП Новику Валерію Валерійовичу технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку площею 157,9000 га (кадастровий номер 1822580900:10:000:0014), яка розташована за межами населеного пункту села Радівка Вільнянського старостинського округу Коростишівської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01) - землі сільськогосподарського призначення, за рахунок земель комунальної власності Коростишівської міської ради. Також вирішено надати ФОП Новику Валерію Валерійовичу вищевказану земельну ділянку у користування на умовах оренди терміном на 1 рік та дозволити укласти договір оренди земельної ділянки; встановити орендну плату за використання земельної ділянки у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Житомирській області (а.с.7).
09.09.2022 між Коростишівської міською радою як орендодавцем та ФОП Новиком В.В. як орендарем укладено договір оренди землі №546 (далі - договір) (а.с.9-11), згідно з п.п.1, 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту села Радівка Вільнянського старостинського округу Коростишівської міської ради, площею 157,9000 га.
Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації договору (п.36 договору).
Відповідно до п.3 договору, земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої 18.07.2022 сертифікованим інженером-землевпорядником І.І.Поздняковою, кваліфікаційний сертифікат №014613, затвердженої рішенням двадцять восьмої (позачергової) сесії Коростишівської міської ради восьмого скликання від 30.08.2022 №506 «Про розгляд заяви ФОП Новика Валерія Валерійовича» (а.с.7).
Пунктом 6 договору передбачено, що середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Житомирській області становить 21411,00 грн за 1 га.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 270463,75 грн в рік, що становить 8% від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Житомирській області (п.10 договору).
Згідно з п.11, п.12 договору, орендна плата вноситься у строк відповідно до Податкового кодексу України. Протягом строку дії договору оренди розмір орендної плати не переглядається.
Орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (п.26 договору).
Відповідно до п.9 договору, договір укладено на 12 місяців. Після закінчення строку дії договору орендар не має права на поновлення договору оренди землі, а також на укладення договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.
Даний договір укладено в електронній формі та засвідчено кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця (а.с.11 на звороті).
Даний договір зареєстровано у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану Житомирською районною військовою адміністрацією Житомирської області від 14.09.2022 за №1-UA18040250000068141-00119-БН (лист від 14.09.2022 №2421р, а.с.8).
Коростишівська міська рада, посилаючись на систематичне порушення ФОП Новиком В.В. умов договору оренди землі №546 від 09.09.2022 в частині сплати оренди земельної ділянки в порядку, на умовах та у строки, визначені цим договором, у травні 2023 року звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати на суму 147087, 90 грн за період з 15.09.2022 до 30.03.2023 та розірвання договору оренди землі №546 від 09.09.2022 (справа №906/668/23). В ході судового розгляду спору Коростишівська міська рада відмовилась від вимоги про розірвання договору та зняття його з реєстрації в Книзі реєстрації землеволодінь, і таку відмову було прийнято судом (ухвала від 06.11.2023 у справі №906/668/23).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.12.2023 у справі №906/668/23, яке набрало законної сили 12.01.2024, позов Коростишівської міської ради задоволено, стягнуто з ФОП Новика В.В. 147087,90 грн основного боргу та 2684,00 грн судового збору (а.с.12-15).
У листі Фінансового управління Коростишівської міської ради від 21.03.2025 №01-21/30 повідомлено про те, що протягом 2022-2023 років кошти від ФОП Новика В.В. за договором оренди земельної ділянки №546 від 09.09.2022 до бюджету Коростишівської міської територіальної громади не надходили. У 2024 році, на виконання рішення Господарського суду Житомирської області, ФОП Новик В.В. сплатив до бюджету громади орендну плату в розмірі 147087,90 грн. Станом на 01.03.2025 заборгованість ФОП Новика В.В. з орендної плати перед бюджетом Коростишівської громади згідно з договором оренди становить 123375,85 грн (а.с.16).
Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №03-25/529 від 28.02.2025 в семиденний строк з дня її отримання сплатити борг з орендної плати згідно договору в сумі 123375,85 грн (а.с.17-18).
Однак відповідач вимогу позивача не виконав, відповіді зі свого боку не надав, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з положеннями ст.ст.122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України "Про оренду землі").
Згідно зі ст.15 Закону України "Про оренду землі", однією із істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За приписами пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.1 та п.7 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а строк сплати застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Пунктом 287.4 ст.287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно зі ст.96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Пунктом 4 ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Орендар, у свою чергу, згідно зі ст.25 Закону України "Про оренду землі", зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
За умовами договору оренди землі №546 від 09.09.2022, розмір орендної плати складає 270463,75 грн в рік і протягом строку дії договору не переглядається. Договір укладено на 12 місяців.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.12.2023 у справі №906/668/23, яке набрало законної сили, стягнуто з ФОП Новика В.В. на користь Коростишівської міської ради, зокрема, 147087,90 грн заборгованості з орендної плати згідно договору оренди землі №546 від 09.09.2022 за період з 15.09.2022 до 30.03.2023.
За даними позивача, станом на 01.03.2025 заборгованість ФОП Новика В.В. з орендної плати згідно договору оренди землі №546 від 09.09.2022 перед бюджетом Коростишівської громади склала 123375,85 грн.
Відповідно до ст.ст.526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Матеріали даної справи не містять доказів, які спростовували б порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою протягом строку дії договору оренди землі №546 від 09.09.2022 у повному обсязі та наявність заборгованості перед позивачем на заявлену суму.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями ст.ст.76, 77, 79, 86 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорій стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Доводи, якими позивач обґрунтував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження, більше того, відповідачем належним чином і в установленому законом порядку спростовані не були.
Доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 123375,85 грн станом на час ухвалення даного рішення суду не представлено.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги принцип змагальності сторін та стандарт переваги більш вагомих доказів, суд дійшов висновку, що позов Коростишівської міської ради є обґрунтованим і документально підтвердженим, відповідачем не спростований, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи слідує, що позивачем за подання даного позову до господарського суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, згідно з платіжною інструкцією №305 від 27.03.2025 (а.с.4).
При цьому суд зауважує, що позовна заява була подана в електронній формі через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, а відтак сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 х 0,8, де 3028,00 грн - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік, оскільки ціна позову 123375,85 грн; 0,8 - передбачений ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Отже позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, на суму 605,60 грн, яку позивач має право повернути з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі подання відповідного клопотання.
Поряд із цим, враховуючи висновок суду про задоволення позову у повному обсязі, витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (без урахування суми переплати) покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Новика Валерія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Коростишівської міської ради (вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12501, ідентифікаційний код 04053660) 123375,85 грн заборгованості та 2422,40 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - у справу;
- позивачу та його представнику (до ел.каб.);
2 - відповідачу (рек.) + на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1.