61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
13.06.2025 Справа №905/378/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
до відповідача: Донбаської національної академії будівництва і архітектури, м.Краматорськ, Донецька область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №923/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 у сумі 174377,59грн,
без виклику учасників
Позивач, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донбаської національної академії будівництва і архітектури, м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №923/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 у сумі 174377,59грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 в частині здійснення оплати за поставлений природний газ у період жовтень - грудень 2014. За твердженням позивача в силу положень ст.ст. 105, 107 Цивільного кодексу України обставини перебування відповідача з 13.01.2025 згідно з даними ЄДРПОУ у процедурі реорганізації шляхом приєднання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за рішенням засновника (учасника) юридичної особи або уповноваженого ними органу обумовлюють настання строку виконання грошових зобов'язань відповідача за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014.
Рух справи.
Провадження у справі суд відкрив ухвалою від 14.04.2025, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суд прийняв до уваги обставини звернення позивача до господарського суду з аналогічними вимогами про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №923/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 у сумі 174377,59грн (постановою Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №905/331/18 в задоволенні позову відмовлено). При цьому судом враховано, що підстави позову у справі №905/331/18 полягали виключно у порушенні відповідачем договірних зобов'язань, тобто є відмінними від підстав позову у справі №905/378/25, оскільки на обставини перебування відповідача в процедурі реорганізації позивач не посилався. З огляду на таке наявність судового рішення у справі №905/331/18 не зумовлює відмову у відкритті провадження у цій справі в розумінні п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України.
Відкриваючи провадження у справі, суд за клопотанням позивача в порядку ст.50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, з мотивів ймовірного впливу рішення суду у цій справі на права та обов'язки третьої особи у зв'язку з переходом прав та обов'язків відповідача в результаті реорганізації відповідача шляхом приєднання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Електронний кабінет в системі «Електронний суд» у виконання ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України відповідач не зареєстрував. Повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №905/378/25 суд здійснив шляхом спрямування ухвали від 14.04.2025 за зареєстрованою адресою місцезнаходження згідно з даними ЄДРПОУ. Ухвалу відповідач не отримав.
Відповідальним працівником суду здійснювались дії з розміщення оголошення з зазначенням інформації про відкриття провадження у даній справі ухвалою від 14.04.2025 на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України». Крім того було здійснене направлення ухвали від 14.04.2025 на електронну адресу відповідача mailbox@donnasa.edu.ua, зазначену в договорі №823/14-ТЕ(Т)-8 купівлі-продажу природного газу від 24.01.2014 (ухвалу не доставлено).
Відповідальним працівником суду також передано телефонограму за номером телефону, інформація про який зазначена позивачем згідно з даними ЄДРПОУ; телефонограму прийнято ректором відповідача.
Отже суд вчинив всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про судове провадження у справі.
Відповідач також мав можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Третя особа про судове провадження у справі №905/378/25 повідомлена шляхом направлення ухвали від 14.04.2025 до електронного кабінету в системі «Електронний суд».
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Третя особа пояснень по справі не надала.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
24.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Донбаською національною академією будівництва і архітектури (покупець) укладений договір купівлі продажу природного газу №923/14-ТЕ(Т)-8, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо комерційної діяльності) (п. 1.2 договору).
За умовами п. 2.1 договору продавець зобов'язався передати покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 730 тис. куб.м, у т.ч. по місяцях (тис. куб. м): січень - 120, лютий - 120, березень - 92,5, квітень - 92,5, травень - 0, червень - 0, липень - 0, серпень - 0, вересень - 0, жовтень - 92,5, листопад- 92,5, грудень - 120.
Пунктами 3.3, 3.4 договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до п. п. 5.1, 5.2, 5.4, 5.5 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1091грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000куб.м природного газу - 1091грн, крім того ПДВ 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20грн. Сторони домовились, що ціна за 1000 куб. м газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом на момент укладання цього договору. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи з моменту введення їх в дію. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 796430грн, крім того ПДВ - 159286грн, разом з ПДВ - 955716грн.
Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-ого числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014 і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 договору).
У виконання умов договору №923/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 купівлі-продажу природного газу позивач за період жовтень - грудень 2014 поставив, а відповідач прийняв природній газ на загальну суму 174377,59грн,за наслідком чого сторонами складені та підписані акти приймання-передачі природного газу: від 31.10.2014 про передачу 14,346тис. куб.м природного газу у жовтні 2014 на суму 18781,79грн, у тому числі ПДВ - 3130,30грн; від 30.11.2014 про передачу 50,848тис. куб.м природного газу у листопаді 2014 на суму 66570,20грн, у тому числі ПДВ - 11095,03грн; від 31.12.2014 про передачу 68,000тис. куб.м природного газу у грудні 2014 на суму 89025,60грн, у тому числі ПДВ - 14837,60грн.
Доказів оплати вартості поставленого природного газу за період жовтень - грудень 2014 на загальну суму 174377,59грн матеріали справи не містять.
17.12.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від №1274-р «Про реорганізацію Донбаської національної академії будівництва і архітектури», відповідно до якого вирішено реорганізувати Донбаську національну академію будівництва і архітектури шляхом приєднання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Донбаської національної академії будівництва і архітектури знаходиться в стані припинення на підставі рішення засновника (учасника) юридичної особи або уповноваженого ними органу (запис №1002701270074005040 від 13.01.2025).
В порядку ст.107 Цивільного кодексу України 29.01.2025 позивач цінним листом з описом вкладення направив відповідачу лист від 29.01.2025 №39/2-40-25 з вимогою сплатити грошові кошти у сумі 174377,59грн у виконання зобов'язань за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 впродовж 30 днів після отримання вимоги, а в разі непогашення - включити відповідні грошові зобов'язання до передавального акта Донбаської національної академії будівництва і архітектури.
Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді. Грошові вимоги позивача задоволені не були. Передавальний акт в матеріалах справи відсутній.
Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною другою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, cплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626, ст.11 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом у виконання умов договору №923/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 купівлі-продажу природного газу позивач за період жовтень - грудень 2014 поставив та надав, а відповідач прийняв природній газ на загальну суму 174377,59грн, за наслідком чого сторонами складені та підписані акти приймання-передачі природного газу: від 31.10.2014 - на суму 18781,79грн з ПДВ; від 30.11.2014 - на суму 66570,20грн з ПДВ; від 31.12.2014 - на суму 89025,60грн з ПДВ.
Виходячи з положень ст.ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, суд розцінює вказані акти приймання-передачі як такі, що підтверджують передачу заявленого обсягу природного газу за період жовтень-грудень 2014 на загальну суму 174377,59грн.
Між тим обставини справи свідчать, що відповідач не здійснив розрахунку за поставлений позивачем у жовтні - грудні 2014 природний газ у загальній сумі 174377,59грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 зі сплати за поставлений природний газ за період жовтень - грудень 2014 у сумі 174377,59грн.
У 2018 році з метою отримання оплати за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовними вимогами до відповідача, зокрема з вимогами про стягнення вартості поставленого природного газу за період жовтень - грудень 2014 у сумі 174377,59грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.07.2018 у справі №905/331/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, позов задоволено частково; постановою Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 905/331/18 рішення Господарського суду Донецької області від 02.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 скасовано, у позові відмовлено з мотивів поширення на зобов'язання, які виникли між сторонами за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 купівлі-продажу природного газу від 24.01.2014 за період з жовтня-грудня 2014, мораторію на період проведення антитерористичної операції, запровадженого згідно з приписами ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що в силу положень ст.107 Цивільного кодексу України обставини перебування відповідача з 13.01.2025 згідно з даними ЄДРПОУ у процедурі реорганізації шляхом приєднання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за рішенням засновника (учасника) юридичної особи або уповноваженого ними органу обумовлюють настання строку виконання грошових зобов'язань відповідача за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014.
З матеріалів справи вбачається, що Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 17.12.2024 №1274-р «Про реорганізацію Донбаської національної академії будівництва і архітектури», відповідно до якого вирішено реорганізувати Донбаську національну академію будівництва і архітектури шляхом приєднання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Донбаська національна академія будівництва і архітектури з 13.01.2025 знаходиться в стані припинення. Відомостей щодо завершення процедури припинення відповідача матеріали справи не містять.
Оцінюючи наведені позивачем аргументи, суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Слід вказати, що ліквідація є формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.
Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст.ст. 104-109 Цивільного кодексу України).
У розумінні норм Цивільного кодексу України приєднання є формою реорганізації, за результатом якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання переходять майно, права та обов'язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов'язаннями в повному обсязі.
За змістом ч.ч.1,3 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (ч.4 ст. 105 Цивільного кодексу України).
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст.105 Цивільного кодексу України).
За приписами ч.6 ст.105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (ч.ч.2, 3 ст.107 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось, 29.01.2025 позивач звернувся до відповідача в порядку ст.107 Цивільного кодексу України з вимогою про задоволення грошових вимог шляхом переказу коштів у сумі 174377,58грн в погашення заборгованості впродовж 30 днів після отримання вимоги, у разі непогашення - вимагав включити відповідні грошові зобов'язання до передавального акту Донбаської національної академії будівництва і архітектури.
Вимога залишена без відповіді. Доказів складання передавального акту на час розгляду справи судом учасниками справи не надано. Поряд з тим, суд зазначає, що при реорганізації юридичної особи у формі приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
Аналізуючи положення ст.107 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач, суд погоджується з його твердженням щодо наявності у кредитора права вимагати від юридичної особи, що припиняється, дострокового виконання зобов'язання, однак ця стаття має виключення - крім випадків, передбачених законом.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Відомості про прийняття Президентом України Указу про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України на поточний час відсутні.
Слід відзначити, що текст Указу Президента України 30.04.2018 №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», не оприлюднено з посиланням «для службового використання». З назви цього Указу припинення антитерористичної операції не вбачається. Тож висновку про закінчення особливого періоду проведення антитерористичної операції, розпочатої з 14.04.2014, та прийняття Президентом України відповідного рішення про переведення державних та цивільних інституцій на функціонування в умовах мирного часу, суд не встановив.
На обставини припинення/завершення антитерористичної операції позивач також не посилається.
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на виконання тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами, тимчасово переміщеними науковими установами кредитних та інших договірних зобов'язань (крім договорів про надання освітніх послуг), які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, запроваджується мораторій на період проведення антитерористичної операції.
Встановлений ч.4 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» час дії мораторію підлягає визначенню з урахуванням положень ч.2 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, згідно з якими дія Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Судом враховано, що наказом Міністерства освіти і науки України від 01.12.2014 №1416 «Про організацію освітнього процесу у Донбаській національній академії будівництва і архітектури» встановлено, що до завершення збройного конфлікту на території міста Макіївка Донецької області Донбаська національна академії будівництва і архітектури проводить свою освітню діяльність на базі Донбаської державної машинобудівної академії та розміщується у місті Краматорську Донецької області.
На встановлення цих обставин судами першої та апеляційної інстанції є посилання в постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №905/331/18.
Отже з огляду на переміщення відповідача з непідконтрольної території у 2014 році за змістом ч.4 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом періоду розпочатої 14.04.2014 антитерористичної операції, суд дійшов висновку про відстрочення виконання договірних зобов'язань Донбаської національної академії будівництва і архітектури, які виникли до переміщення вищого навчального закладу на підконтрольну українській владі територію.
Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 12.08.2019 у справі №905/331/18, якою позивачу було відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 у сумі 174377,59грн. Верховний Суд послався на те, що на зобов'язання, які виникли між сторонами за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 за період жовтень - грудень 2014 на час проведення антитерористичної операції згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» поширюється дія мораторію.
Отже, зобов'язання відповідача щодо оплати природного газу, поставленого у жовтні - грудні 2014 за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 купівлі-продажу природного газу від 24.01.2014 є відстроченими (призупиненими) у зв'язку з дією мораторію на період проведення антитерористичної операції згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
За таких мотивів посилання позивача на ч.1 ст.107 Цивільного кодексу України як на підставу настання строку виконання зобов'язань відповідача за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 з огляду на ч.4 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не відповідають дійсності.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №923/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 у сумі 174377,59грн задоволенню не підлягають з мотивів передчасності їх заявлення.
При цьому, суд зауважує, що з огляду на встановлення обставинами справи наявності у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 зі сплати за поставлений природний газ за період жовтень - грудень 2014 у сумі 174377,59грн, дія запровадженого Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» мораторію не впливає на необхідність включення цих грошових зобов'язань до передавального акту Донбаської національної академії будівництва і архітектури в ході процедури реорганізації.
Своєю чергою після закінчення дії мораторію позивач має право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором №823/14-ТЕ(Т)-8 від 24.01.2014 (за відсутності добровільного її погашення кредитором), зокрема з урахуванням положень п.2 ч.1 ст.263 Цивільного кодексу України, згідно з якими перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Розподіл судових витрат.
З огляду на відмову у задоволенні позову відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача. Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами учасниками справи заявлено не було.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, 233, 236-237, 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову.
Повний текст рішення суд склав та підписав 13.06.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суд підписав без його проголошення.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова