пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 червня 2025 року Справа № 903/212/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Акціонерного товариства “Укргазвидобування»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Пром-ЮА Груп»
про стягнення 2500020,48 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Пікульська К. В., адвокат, довіреність від 25.12.2024;
від відповідача: Деркач Д. В., адвокат, ордер серія АС № 1139903 від 14.05.2025.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: 25.02.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Пром-ЮА Груп» про стягнення 2500020,48 грн, з них 1572065,28 грн пені за порушення строків поставки товару, 382099,20 грн штрафу за прострочення поставки товару, 545856,00 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від договору та виконання зобов'язань.
При обґрунтуванні позовних вимог посилаються на неналежне, несвоєчасне та з недоліками виконання відповідачем зобов'язань щодо умов договору поставки № УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 в частині своєчасної та узгодженої сторонами поставки товару. При цьому вказує, що поставка товару не відбулася у визначені строки, відповідач відмовився від договору, тому позивачем нараховано штрафні санкції відповідно до п.п. 7.4, 7.8 договору.
Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.04.2025; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив.
14.03.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому вказує, що визначений договором товар був двічі поставлений позичу, однак останній відмовився від підписання видаткової накладної та від отримання товару, мотивуючи свою відмову невідповідністю поставленого товару критеріям по вазі (масі). Звертає увагу суду, що позивачем на підтвердження даного факту надано акт вхідного контролю № 76 та акт невідповідності № 5 від 02.02.2024 року, складеного комісією філії "УГВ-Сервіс" АТ “Укргазвидобування», в односторонньому порядку за відсутності уповноваженого представника постачальника, який не є належним та допустимим доказом. Зазначає, що відповідач виконав всі свої зобов'язання по поставці товару в повному обсязі, належної якості та в належні строки і саме позивач ухиляється від виконання свого обов'язку прийняти товар та оплатити кошти за товар. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
24.03.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав відповідь на відзив в якій заперечує доводи відповідача та просить врахувати зазначені у відповіді на відзив доводи при вирішенні справи по суті. При цьому зазначили, що одностороння відмова від Договору виконання своїх зобов'язань по Договору, яка зазначена у листі від 13.02.2024 вих. №13/02/24/1 не є одностороннім правочином, а тому відповідач не може від неї відмовитись як від одностороннього правочину. Повідомлення відповідача про розірвання Договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 також не є одностороннім правочином, оскільки, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі № 363/3965/15, односторонню відмову від договору слід кваліфікувати як односторонній правочин в тих випадках, коли вона допускається законом або договором. У відповідача ж були відсутні підстави визначені Договором поставки №УГВС 187/43- 23 від 21.06.2023 або законом для односторонньої відмови від договору (розірвання договору), у зв'язку з чим його повідомлення у листі від 13.02.2024 вих. №13/02/24/1 про розірвання договору не є одностороннім правочином. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, положення п. 7.4 Договору не надають постачальнику права на односторонню відмову/розірвання Договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023. У зв'язку з фактом
односторонньої необґрунтованої відмови від договору ТзОВ “Торговий Дім “Пром-ЮА Груп» повинен сплатити штрафні санкції у відповідності до п. 7.4 Договору. У п. 2.1 Порядку передбачено, що приймання ТМЦ проводиться відповідною комісією Покупця, склад та повноваження якої затверджено наказом Товариства чи відокремленого структурного підрозділу АТ “Укргазвидобування» (філії). Приймання ТМЦ може проводитись у присутності представника /(-ів) постачальника. Отже, з п. 2.1 вбачається: приймання ТМЦ може, а не повинно, проводитись у присутності представника/(-ів) постачальника, що вказує на необов'язковість участі представника постачальника в проведенні вхідного контролю товарно-матеріальних цінностей. Акт вхідного контролю № 76 від 02.02.2024 та акт невідповідності по якості №5 від 02.02.2024 були підписані заступником голови комісії Коломійцем В.В. (інженер_технолог виробничо-технологічної групи), членами комісії: Грабчаком В.П. (провідний інженер-енергетик групи головного енергетика), Василенком В.В. (головний фахівець відділу забезпечення безпеки), уповноваженою особою відповідального за закупівлю підрозділу-ініціатора Костіним П.В. (керівник виробничо-технологічної групи), а також затверджені Головою комісії Маляром Г.В.(керівник групи підготовки свердловини до капітального ремонту). Зазначені вище особи мають відповідну кваліфікацію та навички для визначення ваги доставленого 23.01.2024 Товару та встановленню того, що маса доставлених підшипників не відповідала масі підшипників, яка була визначена умовами договору. Відповідач повторно здійснював поставку того ж самого, повернутого йому при першій спробі поставки, Товару. Неучасть представника постачальника у процедурі вхідного приймання ТМЦ не свідчить про відповідність доставленого 23.01.2024 Товару умовам Договору. Натомість в листі від 13.02.2024 вих. 13/02/2024 відповідач фактично погоджується з невідповідністю доставленого 23.01.2024 Товару умовам Договору та зазначає про те, що основними критеріями по якості є геометричні розміри, тип підшипника, твердість металу, а вага може відрізнятись згідно густини хромованої сталі у кожній партії, типу змащення, що додається в підшипники та інших чинників, ТзОВ “Торговий Дім “Пром-ЮА Груп» не може поставити на адресу філії “УГВ-СЕРВІС» відповідні роликові підшипники таким чином, щоб зберегти одночасну технічну відповідність по вазі і по геометричним розмірам, якщо чітко дотримуватись критеріїв по вазі. Таким чином на переконання позивача, самим відповідачем було підтверджено та не спростовано встановлення позивачем того, що доставлений 23.01.2024 Товар не відповідав умовам Договору, що відображено у акті вхідного контролю № 76 від 02.02.2024 та акті невідповідності по якості №5 від 02.02.2024. Дана відповідь на відзив з додатками долучена до матеріалів справи.
27.03.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив в яких просить у задоволенні позову відмовити. При цьому вказує, що договір поставки був укладений в рамках публічної закупівлі та згідно додатку № 3 до тендерної документації. Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі позивачем були встановлені технічні вимоги до підшипників, зокрема до ваги, які засвідчують, що для підшипників такого роду допускаються відхилення по вазі (масі). У листі від 13.02.2024 вих. 13/02/2024 відповідач висловлював припущення та мав на увазі те, що жодними ДСТУ, ТУ, ГОСТ не передбачено будь-яких технічних вимог, які б стосувалися точності підшипників по вазі (масі), тобто це не є критерій, який має якесь значення та впливає на можливість використання товару за цільовим призначенням. Відповідач категорично не згідний з тим, що товар, який був поставлений позивачу міг мати такі відхилення по вазі як стверджує останній. Тобто в теорії, відповідні підшипники можуть мати відхилення, однак Товар, який поставлявся згідно Договору поставки № УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 року відповідав усім критеріям по вазі (масі). Таким чином відмову позивача від прийняття товару належної якості (маси) відповідних підшипників можна пояснити або неточними вагами, якими здійснювалося зважування даних підшипників або упереджені дії позивача щодо відповідача (перебили конкуренцію постачальнику, який мав договірну співпрацю з позивачем раніше). Повторно звертають суд увагу на ту обставину, що саме позивач (покупець) повинен довести належними та допустимими доказами факт поставки йому товару неналежної якості (до моменту підписання видаткової накладної на товар). Дані заперечення з додатками долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 01.04.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції, представник відповідача позовні вимоги заперечив, також вказали, що не заперечують проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Крім того, у судовому засіданні 01.04.2025 представник відповідача повідомив, що саме того товару, який двічі поставлявся позивачу згідно Договору поставки № УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 та був повернутий ними в наявності у них немає, судову експертизу для визначення ваги цього товару провести не можливо.
У судовому засіданні 01.04.2025 суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, постановив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 29.04.2025.
Ухвалою суду від 01.04.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 29.04.2025.
23.04.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав заяву про зменшення суми пені та штрафу на 90 % на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України та ч.1,2 ст. 233 ГК України, при цьому посилається на правові позиції Верховного Суду та на відсутність завданих збитків позивачу. Дана заява долучена до матеріалів справи.
28.04.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав заперечення на заяву відповідача про зменшення штрафних санкцій у яких просить відмовити у зменшенні штрафних санкцій. При цьому вказує, що зменшення штрафних санкцій за відсутності у відповідача виключних (виняткових, істотних) обставин, враховуючи також, що зобов'язання не виконано та відповідач ухилився від його виконання, порушить права позивача як кредитора. Обставини понесення збитків АТ “Укргазвидобування» через порушення ТзОВ “Торговий Дім “Пром-ЮА Груп» строків поставки товару не потребують доведенню та встановленню в рамках цієї справи, оскільки позивач не заявляв вимоги про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням Договору. Дані заперечення з додатками долучені до матеріалів справи.
29.04.2025 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату, з метою необхідності залучення нового представника відповідача, оскільки представника, який представляв інтереси відповідача 28.04.2025 мобілізовано до лав Збройних Сил України. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 29.04.2025 представник позивача при вирішенні клопотання відповідача поклалася на розсуд суду та просила наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 29.04.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 13.05.2025 в режимі відеоконференції з представником позивача.
12.05.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав додаткові пояснення, щодо яких суд зазначає таке.
Позивач не просив дозволу подати письмові пояснення, а суд дозволу учаснику справи подати додаткові пояснення не надавав та не визнавав їх подання необхідними, тому ці пояснення суд постановив на місці залишити без розгляду.
12.05.2025 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті, оскільки не мав часу для ознайомлення з матеріалами справи, не може забезпечити явку свого представника в дане судове засідання через зайнятість останнього в іншому судовому процесі та укладення 12.05.2025 договору про надання правничої допомоги з адвокатом.
Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2025 при вирішенні клопотання відповідача поклалася на розсуд суду та просила наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.05.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 22.05.2025 в режимі відеоконференції з представником позивача.
21.05.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті, оскільки не може забезпечити явку свого представника в дане судове засідання, через перебування останнього на стаціонарному лікуванні, яке триматиме 10 днів.
У судовому засіданні 22.05.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, щодо клопотання про відкладення поклалася на розсуд суду та просила наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 22.05.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 02.06.2025 в режимі відеоконференції з представником позивача.
29.05.2025 відповідач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення, щодо яких суд зазначає таке.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 161 ГПК України).
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п'ята статті 161 ГПК України).
Відповідач не просив дозволу подати письмові пояснення, а суд дозволу учаснику справи подати додаткові пояснення не надавав та не визнавав їх подання необхідними, тому ці пояснення суд постановив на місці залишити без розгляду.
У судовому засіданні 02.06.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
встановив:
21.06.2023 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пром-ЮА Груп» (постачальник) укладено договір поставки №УГВС 187/43-23 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві запасні частини до інжекторів колтюбінгових установок (товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (п.1.1 договору) (а.с.34-42).
Відповідно до п.1.2 договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором.
Пунктом 5.2 договору визначено, що датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товарно-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання передачі товару, якщо покупець за допомогою товарно-транспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання- передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Відповідно до п.5.8 договору зазначено, що прийняття товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представникaми сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову /видаткові накладну/ накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов'язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця, спричинені такими недоліками.
Згідно з п. 5.9 договору передбачено, що здійснюючи підписання даного договору постачальник підтверджує, що він з ознайомлений із Порядком приймання товарно матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/ товарів по кількості та якості (далі - Порядок) і розміщений на офіційному сайті АТ «Укргазвидобування» - http://ugv.com.ua/ (за посиланням: http://ugv.com.ua/uk/page/docs?count=6 у розділі Закупівлі - Нормативні документи) та зобов'язується дотримуватись вимог даного Порядку. Сторони договору цим порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарів по кількості та якості. Порядок є обов'язковим для виконання покупцем та постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) по кількості та якості за договором, по яких здійснюється закупівля ТЦМ на умовах поставки груп «D» та «С» ІНКОТЕРМС 2010, на умовах поставки груп «D» та «С» ІНКОТЕРМС 2020, а у випадку незастосування правил ІНКОТЕРМС якщо місцем поставки ТМЦ є склад покупця.
Відповідно до п. 7.4 договору за односторонню необґрунтовану відмову від договору та/або виконання свої зобов'язань по договору (у томи числі гарантійних зобов'язань), постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від ціни договору.
Пунктом 7.8 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Відповідно до п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.10.2 договору і діє до 30.06.2024 (включно).
Даний договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками без будь яких зауважень.
На виконання умов договору між сторонами 21.06.2023 було підписано специфікацію, якою сторони визначили найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціну за одиницю товару та загальна вартість товару, яка складає 5458560,00 грн (а.с.43).
Відповідно до додатку №3 до договору «Графік поставки товару» товар має бути поставлений протягом 250 календарних днів з дати укладання договору з можливістю дострокової поставки (а.с.44 зворотна сторона-45).
Відповідно до Технічних характеристик товару, що є додатком № 4 договору сторони визначили, що товар має відповідати наступним технічним та якісним характеристикам, а саме:
1) Дворядний радіально циліндричний роликовий підшипник RBC CA310017 - маса: 1,2 lb;
2) Дворядний радіально циліндричний роликовий підшипник СВ318979 - маса: 3,9 lb;
3) Дворядний радіально циліндричний роликовий підшипник D060058586 - маса: 3,3 lb.
В преамбулі Порядку вказано, що даний порядок приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в AT «Укргазвидобування» визначає обов'язкові до виконання, в тому числі Постачальником, вимоги до приймання по кількості та якості і оформлення виявлених невідповідностей (недоліків) товарно матеріальних цінностей в Акціонерному товаристві «Укргазвидобування» (далі - Товариство) та його відокремлених підрозділах (далі - філія/філії) під час виконання договорів (контрактів, угод), по яких здійснюється закупівля товарно-матеріальних цінностей (далі - договори/договір). Порядок є обов'язковим для виконання та розповсюджує свою дію на відносини між Товариством та Постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей (далі-ТМЦ) по кількості та якості за договорами, по яких здійснюється закупівля ТМЦ на умовах поставки груп «D» та «С» ІНКОТЕРМС 2010, на умовах поставки груп «D» та «С» ІНКОТЕРМС 2020, а у випадках незастосування правил ІНКОТЕРМС - якщо місцем поставки ТМЦ є склад Покупця, після набуття чинності цим Порядком. Цей Порядок включається до умов таких договорів з зазначенням наступного посилання на застосування даного Порядку: «Підписанням цього Договору Постачальник/Продавець/Виконавець/ тощо* підтверджує, що він з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в AT «Укргазвидобування», який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/Товарів по кількості та якості і розміщений на офіційному сайті AT «Укргазвидобування» (Покупця/Замовника/тощо*) http://ugv.com.ua/, ознайомлений, та зобов'язується дотримуватись вимог цього Порядку. Сторони Договору цим Порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей/Товарів по кількості та якості.».
Відповідно до п.2.2 Порядку визначено основні критерії приймання ТМЦ відповідною комісією покупця: фактично доставлений ТМЦ відповідає тому, що вказаний в супровідній документації; фактично доставлений ТМЦ відповідає тому, що вказаний в договорі; наявність належним чином оформленої всієї супровідної документації до ТМЦ, в тому числі щодо кількості екземплярів документів, відповідає вимогам, що вказані в договорі; упаковка/тара, у якій доставлено ТМЦ є цілою, непошкодженою; доставлений ТМЦ є цілим, непошкодженим та комплектним; маркування ТМЦ відповідає умовам договору; ТМЦ є новим та не був у використанні, якщо Інше прямо не передбачено умовами договору; кількість ТМЦ відповідає зазначеній у товаросупровідних документах та не перевищує кількості по договору; дата виготовлення ТМЦ та/або строк придатності до використання відповідає вимогам договору; виробник ТМЦ відповідає тому, який вказаний у договорі; ТМЦ не потребує додаткового контролю з якості (лабораторний аналіз, випробування, тощо) виходячи з його зовнішнього вигляду та/або умовами договору чи вимогами чинного законодавства України не передбачено такого додаткового контролю; відповідно до візуального огляду якісні характеристики ТМЦ відповідають вимогам, які встановлені нормативно-правовими актами, в тому числі, але не обмежуючись, технічними умовами, державними стандартами, та положеннями договору. Законодавством або договором можуть встановлюватись особливості порядку приймання певних видів ТМЦ як за якістю, так і за кількістю.
Згідно з п.2.3 Порядку результати перевірки ТМЦ комісією за вказаними критеріями вносяться до Акту вхідного контролю ТМЦ (Додаток №1 до Порядку). У випадку невідповідності ТМЦ по кількості додатково до Акту вхідного контролю ТМЦ складається Акт невідповідності ТМЦ по кількості (Додаток № 2 до Порядку). У випадку невідповідності ТМЦ по якості додатково до Акту вхідного контролю ТМЦ складається Акт невідповідності ТМЦ по якості (Додаток № 3 до Порядку).
Відповідно до п.2.4 Порядку у разі встановлення Комісією невідповідності ТМЦ хоча б одному із критеріїв, встановлених у п. 2.2. Порядку, приймання ТМЦ зупиняється, про-що невідкладно повідомляється Відповідальний підрозділ за договором. Відповідальний підрозділ в найкоротший строк, але не пізніше наступного дня з дня отримання такого письмового повідомлення та/або повідомлення електронною поштою, повідомляє Постачальника про зупинення процедури прийняття ТМЦ та пропонує Постачальнику направити уповноважену особу до місця приймання ТМЦ для продовження проведення огляду та складання документів про прийняття/неприйняття ТМЦ.
Як передбачено п.2.5 Порядку про зупинення процедури прийняття ТМЦ Постачальник повідомляється засобами телефонного зв'язку та/або електронною поштою на електронну адресу Постачальника, вказану в договорі, та/або телеграмою та/або будь-яким іншим способом, передбаченим договором, та/або іншими засобами зв'язку, що використовувались Постачальником під час процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір.
Уповноважена особа Постачальника зобов'язана прибути до місця прийняття ТМЦ не пізніше 48 годин (для Постачальників-резидентів України), не пізніше 96 годин (для Постачальників, що не є резидентами України) після направлення Покупцем повідомлення про зупинення процедури прийняття ТМЦ, якщо інший строк не встановлено договором . У випадку встановлення такого строку в договорі уповноважена особа Постачальника повинна прибути не пізніше строку, встановленого в договорі (п.2.6 Порядку).
Відповідно до п.2.8 Порядку процедура приймання ТМЦ поновлюється після прибуття уповноваженого представника Постачальника на місце приймання ТМЦ, про що робиться відповідна відмітка у Акті вхідного контролю ТМЦ із зазначенням дати, часу, та вносяться дані уповноваженого представника Постачальника, в тому числі щодо документу, що підтверджує повноваження останнього. Після поновлення приймання ТМЦ комісія Покупця вказує уповноваженій особі Постачальника на невідповідності, які стали підставою для зупинення приймання ТМЦ, після чого комісія Покупця та уповноважена особа Постачальника проводять спільний огляд ТМЦ відповідно до цього Порядку, якщо інше не передбачено чинним законодавством України чи договором. Уповноважена особа/представник Постачальника зобов'язана/ний мати та надати для огляду документ, що посвідчує його особу. Повноваження уповноваженої особи/представника Постачальника повинні бути підтверджені відповідним документом. Пунктами 2.9, 2.10, 2.11, 2.12 Порядку встановлено, що за результатом огляду ТМЦ за процедурою, встановленою у Порядку, комісія Покупця оформлює Акт вхідного контролю ТМЦ, який підписується всіма членами комісії та, у випадку проведення приймання за участі уповноваженого представника Постачальника, таким представником. У разі незгоди з висновками, які викладені в Акті вхідного контролю ТМЦ, уповноважений представник Постачальника підписує його із зазначенням пропозицій та зауважень (письмових обґрунтувань) до відповідного Акту. У разі відмови уповноваженого представника Постачальника від підписання Акту вхідного контролю ТМЦ або неприбуття Постачальника, в строки, встановлені в п.2.6., п.2.7. Порядку, комісія Покупця зазначає про це в Акті вхідного контролю ТМЦ, відновлює проведення вхідного контролю та самостійно складає, підписує та затверджує Акт вхідного контролю ТМЦ. В такому разі Акт вхідного контролю ТМЦ вважається належним і допустимим доказам того, що ТМЦ не відповідає встановленим вимогам по кількості та/або якості, і Постачальник погоджується з цим. У разі неприбуття уповноваженої особи Постачальника протягом встановлено строку, або у випадку відмови уповноваженої особи Постачальника від підписання відповідних документів, прийняття/не прийняття ТМЦ здійснюється в односторонньому порядку Покупцем шляхом складання та підписання таких документів. В такому випадку самостійно складені і підписані Покупцем документи (Акт невідповідності ТМЦ по кількості (Додаток № 2 до Порядку) та /або Акт невідповідності ТМЦ по якості (Додаток № 3 до Порядку)) вважаються належним та допустимим підтвердженням виявлених невідповідностей по кількості та/або якості та є погодженими Постачальником.
На виконання договору відповідач 21.09.2023 та 23.01.2024 здійснював поставку товару на адресу позивача, що не заперечується сторонами, однак товар не був прийнятий позивачем через встановлені ним недоліки, а саме невідповідність поставленого товару критеріям по вазі (масі), про що позивачем було складено акти вхідного контролю та акти невідповідності ТМЦ по якості.
13.02.2024 відповідач листом від 13.02.2024 вих. №13/02/24/1 повідомив позивача про те, що основними критеріями по якості є геометричні розміри, тип підшипника, твердість металу, вага може відрізнятись згідно густини хромованої сталі у кожній партії, типу змащення, що додається в підшипники та інших чинників. Також зазначив, що ТзОВ «Торговий дім «Пром-ЮА Груп» не може поставити на адресу філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування» відповідні роликові підшипники згідно з договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 з одночасним збереженням технічної відповідності по вазі і по геометричним розмірам, тому ТзОВ «Торговий дім «Пром-ЮА Груп» у відповідності до п. 7.4 договору заявляє про односторонню відмову від виконання зобов'язань по договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 та заявляє про його розірвання (а.с.51).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №697-060143-01 від 03.04.2024, в якій зазначено про те, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, положення п. 7.4 договору не надають постачальнику права на односторонню відмову/розірвання договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023. У зв'язку з фактом односторонньої необґрунтованої відмови від договору АТ «Укргазвидобування» нарахувало ТзОВ «Торговий дім «Пром-ЮА Груп» штраф відповідно до п. 7.4 договору у розмірі 545856,00 грн (10% від ціни договору) (а.с.68-70).
Однак, дана претензія не була задоволена відповідачем, у зв'язку з чим 01.05.2024 на адресу ТзОВ «Торговий дім «Пром-ЮА Груп» була направлена претензія №935-060143-01 від 01.05.2024 про сплату штрафних санкції відповідно до п. 7.8 договору у розмірі 720529,92 грн, з яких: 338430,72 грн - пені 0,1 % за порушення строків поставки товару, 382099,20 грн - штрафу за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів (а.с.64-67).
У подальшому, 16.05.2024 на адресу позивача надійшов лист ТзОВ «Торговий дім «Пром-ЮА Груп» від 09.05.2024, яким воно повідомило про відмову листа від 13.02.2024 вих. №13/02/24/1 (а.с.63).
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором та односторонньою відмовою від договору позивачем нараховано штрафні санкції в сумі 2500020,48 грн, з яких 1572065,28 грн - пені 0,1 % за порушення строків поставки товару, 382099,20 грн - штрафу за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, 545856,00 грн - штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від договору та виконання зобов'язань.
Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частини 1, 6 вказаної норми).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Договором може бути передбачений порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товарів (частина 1 статті 267 ГК України).
Згідно із частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до додатку №3 до договору «Графік поставки товару» Товар має бути поставлений відповідачем протягом 250 календарних днів з дати укладання договору з можливістю дострокової поставки, тобто до 26.02.2024 включно.
Судом встановлено, що 21.09.2023 року товар був доставлений на адресу філії "УГВ-СЕРВІС" АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", однак позивач не прийняв товар та не підписав видаткової накладної, адже як стверджує останній була невідповідність доставленого товару критеріям по вазі (масі). Даний товар був вивезений відповідачем зі складу позивача 11.10.2023 року (акту на повернення товару зі складу при першій поставці товару позивач не підписав та не повернув відповідачу). Повторно товар було доставлено позивачу 23.01.2024 року, однак знову з посиланням на невідповідність доставленого товару критеріям по вазі (масі) останній не прийняв товар та не підписав видаткової накладної. Листом від 06.02.2024 року позивач повідомив відповідача про необхідність його забрати. Даний Товар був вивезений відповідачем зі складу позивача 28.11.2024 року (акт на повернення Товару до даного відзиву додається).
Як зазначалось судом, у відповідності до пунктом 2.4. Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" у разі встановлення комісією невідповідності ТМЦ хоча б одному з критеріїв, встановлених у п.2.2. Порядку, приймання ТМЦ зупиняється, про що невідкладно повідомляється Відповідальний підрозділ за договором. Відповідальний підрозділ в найкоротший строк, але не пізніше наступного дня з дня отримання такого письмового повідомлення та/або повідомлення електронною поштою, повідомляє Постачальника про зупинення процедури прийняття ТМЦ та пропонує Постачальнику направити уповноважену особу до місця приймання ТМЦ для продовження проведення огляду та складання документів про прийняття/неприйняття ТМЦ. Пунктом 2.5. Порядку визначено, що Про зупинення процедури прийняття ТМЦ Постачальник повідомляється засобами телефонного зв'язку та/або електронною поштою на електронну адресу Постачальника, вказану в договорі, та/або телеграмою та/або будь-яким іншим способом передбаченим договором, та/або іншими засобами зв'язку, що використовувались Постачальником під час процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір.
При цьому у відповідності до п. 28. Порядку Процедура приймання ТМЦ поновлюється після прибуття уповноваженого представника Постачальника на місце приймання ТМЦ, про що робиться відповідна відмітка у Акті вхідного контролю ТМЦ із зазначенням дати, часу, та вносяться дані уповноваженого представника Постачальника, в тому числі щодо документу, що підтверджує повноваження останнього. Після поновлення приймання ТМЦ комісія Покупця вказує уповноваженій особі Постачальника на невідповідності, які стали підставою для зупинення приймання ТМЦ, після чого комісія Покупця та уповноважена особа Постачальника проводять спільний огляд ТМЦ відповідно до цього Порядку, якщо інше не передбачено чинним законодавством України чи договором. Уповноважена особа/представник Постачальника зобов'язана/ний мати та надати для огляду документ, що посвідчує його особу. Повноваження уповноваженої особи/представника Постачальника повинні бути підтверджені відповідним документом (п. 2.8. Порядку).
Пунктом 2.9. Порядку встановлено, що у разі незгоди з висновками, які викладені в Акті вхідного контролю ТМЦ, уповноважений представник Постачальника підписує його із зазначенням пропозицій та зауважень (письмових обґрунтувань) до відповідного Акту.
При цьому у відповідності до пункту 3.1. Порядку у випадках, коли за результатами огляду ТМЦ комісією Покупця з уповноваженою особою Постачальника, Покупець та Постачальник не дійшли згоди щодо вирішення спірних питань, які викладені в загальних зауваженнях та висновку в Акті вхідного контролю ТМЦ, та уповноважений представник Постачальника підписав останній з пропозиціями та зауваженнями (письмові обґрунтування), Сторони залучають особу, яка не може бути пов'язаною особою ані Покупця, ані Продавця, і має відповідну освіту, знання, навички та досвід щодо предмету дослідження (надалі - Експерт), з урахуванням даного розділу 3 Порядку.
У зв'язку із цим суд дійшов висновку, що норми Порядку містять не тільки обов'язковий порядок дій для сторін, але й надають їм певні гарантії у випадку будь-яких претензій з боку іншої сторони, зокрема, право продавця бути повідомленим про зупинення вхідного контролю у зв'язку з претензіями з боку покупця, право продавця направити свого представника для участі у процедурі вхідного контролю, право залучити незалежного експерта у випадку якщо сторони не дійшло згоди тощо.
У той же час, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про зупинення приймання товару та вжиття будь-яких інших заходів передбачених Порядком у випадку наявності підстав для неприйняття товару позивачем. Як повідомив представник позивача у судовому засіданні, повідомлення відповідача здійснювалось засобами телефонного зв'язку, проте докази у них відсутні.
Таким чином, враховуючи, що акт вх.контролю №76, акт невідповідності №5, акт вх. контр. №1003 від 26.09.2023 та акт невідповідності по якості складені позивачем з порушенням вимог договору та Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей, який є обов'язковий для сторін, а тому не є належними та допустимими доказами порушення відповідачем умов договору щодо поставки товару належної якості, та позивачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження постачання відповідачем товару неналежної якості.
Проте, судом приймаються до уваги встановлені судом інші обставини у справі, що товар був двічі вивезений відповідачем зі складу позивача, а саме 11.10.2023 року та 28.11.2024 року та вважався непоставленим(не прийнятим позивачем) станом на 13.02.2024( в межах строку поставки, поставка мала бути здійснена в строк по 26.02.2024).
Крім того, 13.02.2024 відповідач листом від 13.02.2024 вих. №13/02/24/1 повідомив позивача про те, що вага товару може відрізнятись згідно густини хромованої сталі у кожній партії, типу змащення, що додається в підшипники та інших чинників. Також зазначив, що ТзОВ «Торговий дім «Пром-ЮА Груп» не може поставити на адресу філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування» відповідні роликові підшипники згідно з договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 з одночасним збереженням технічної відповідності по вазі і по геометричним розмірам та у відповідності до п. 7.4 договору заявили про односторонню відмову від виконання зобов'язань по договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 та його розірвання.
Як стверджується ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
На підставі оцінки наявних доказів та враховуючи пояснення представника відповідача, що товар для призначення судом експертизи у них відсутній, був забраний відповідачем та на той час у відповідності до листа від 13.02.2024 вих. №13/02/24/1 міг відрізнятися по вазі, заявленій односторонній відмові від виконання зобов'язань по договору, суд прийшов до переконання, що вважається доведеною обставина та є більш вірогідною про невідповідність по вазі відповідних роликових підшипників згідно з договору поставки.
Крім того, відповідачем жодними доказами у справі не доведено згідно ч.3 ст. 13 ГПК України відповідності по вазі відповідних роликових підшипників, зазначена обставина ними не повідомлялась під час обидвох поставок, а навпаки визнавалась, як стверджується листом від 13.02.2024 вих. №13/02/24/1. Факт відсутності у позивача роликових підшипників станом на 26.02.2024 визнається обидвома стронами.
Щодо позовних вимог про стягнення 1572065,28 грн пені за порушення строків поставки товару та 545856,00 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від договору та виконання зобов'язань, суд зазначає таке.
Пунктом 7.8 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Відповідно до п. 7.4 договору за односторонню необґрунтовану відмову від договору та/або виконання свої зобов'язань по договору (у томи числі гарантійних зобов'язань), постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від ціни договору.
Як заначалось судом вище, 13.02.2024 відповідач листом від 13.02.2024 вих. №13/02/24/1 у відповідності до п. 7.4 договору заявили про односторонню відмову від виконання зобов'язань по договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023 та його розірвання.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є не окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18).
Судом встановлено, що сторонами узгоджено відповідно до додатку №3 до договору «Графік поставки товару» товар має бути поставлений протягом 250 календарних днів з дати укладання договору з можливістю дострокової поставки (а.с.44 зворотна сторона-45).
Втім, як зазначає позивач та встановлено судом, відповідачем було допущено прострочення поставки товарів у передбачений Графіком поставки товару строк, а саме за заявлений період з 27.02.2024 по 10.12.2024 та заявлено односторонню необгрунтовану відмову від виконання зобов'язань по договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення строків поставки товару та необгрунтовано заявив односторонню відмову від виконання зобов'язань по договору поставки №УГВС 187/43-23 від 21.06.2023, позивачем підставно згідно наведених вище норм чинного законодавства та пунктів 7.4 та 7.8 договору нараховано і заявлено до стягнення 1572065,28 грн пені за порушення строків поставки товару та 545856,00 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову відповідача від договору та виконання зобов'язань.
Щодо позовних вимог про стягнення 382099,20 грн штрафу за прострочення поставки товару, суд зазначає таке.
Умовами договору сторони, крім нарахування пені, погодили штраф за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару та штраф за односторонню необґрунтовану відмову від договору та/або виконання свої зобов'язань по договору (у томи числі гарантійних зобов'язань) у розмірі 10 % від ціни договору.
Однак, стягнення штрафу за порушення термінів поставки більш ніж на 30 календарних днів та штрафу за необґрунтовану відмову від договору та/або виконання свої зобов'язань по договору є подвійною відповідальністю за порушення зобов'язання, оскільки на переконання суду відмова від поставки повару і є порушенням термінів поставки більше ніж на 30 календарних днів, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.
Тому, як зазначено вище є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10 %(більшого за штраф 7 %) за односторонню необґрунтовану відмову від договору та виконання зобов'язань; у решті позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 382099,20 грн штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів необхідно відмовити.
Аналогічна позиція щодо стягнення зазначених штрафів викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2023 року у справі №903/845/21.
Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19.
При застосуванні частини третьої ст. 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зменшення розміру штрафу на 90 % позивач обґрунтовує тим, що під час виконання договору збитків позивачу не було завдано.
Проте, суд зауважує, що під час укладення договору відповідач мав бути повністю обізнаним про обставини, в яких йому доведеться виконувати умови договору, та усвідомлювати відповідні ризики.
Суд вважає, що відповідачем у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій не наведено достатніх обґрунтувань щодо необхідності такого зменшення та винятковості цього випадку.
Крім цього суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи для надання судом об'єктивної оцінки майнового стану сторін.
Також, суд вважає, що зменшення розміру штрафних санкцій на 90 % фактично нівелює мету існування штрафних санкцій як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Водночас нараховані позивачем штрафні санкції базуються на умовах договору, які в силу закону є обов'язковими для виконання, у тому числі для відповідача. Укладаючи договір, відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі, погодився на його умови, в тому числі і щодо нарахування штрафних санкцій у визначеному договором розмірі. Здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Таким чином, суд враховує, що розмір штрафних санкцій встановлений в договорі за взаємною згодою сторін, отже має виконуватися обома сторонами, зокрема щодо сплати штрафних санкцій за його невиконання. Натомість відповідачем не наведено обґрунтувань та матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження необхідності зменшення розміру цього штрафу.
За таких обставин, через необгрунтованість, суд вважає, що відсутні підстави для зменшення на 90 % розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача.
У силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 2117921,28 грн, з них 1572065,28 грн пені, 545856,00 грн штрафу, у позові про стягнення 382099,20 грн штрафу - відмовити через безпідставність.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 25415,06 грн судового збору, пропорційно до задоволених вимог, в іншій частині сплата судового збору залишається за ним.
Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Пром-ЮА Груп» (вул.Лесі Українки,33А, м.Луцьк, Луцький район, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 40618763) на користь Акціонерного товариства “Укргазвидобування» (вул.Кудрявцева,26/28, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) 2117921,28 грн (два мільйони сто сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одну гривню 28 коп), з них 1572065,28 грн пені, 545856,00 грн штрафу, а також 25415,06 грн (двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 06 коп.) витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні позову про стягнення 382099,20 грн штрафу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного
судового рішення
12.06.2025.
Суддя А. С. Вороняк