05 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/1782/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх.№1123 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавровою Л.С., повне додаткове рішення складено 24.09.2024) у справі №922/1782/24
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків,
про визнання правочинів недійсними,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/1782/24 відмовлено в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про визнання недійсними правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведених ТОВ "Харківгаз Збут" на підставі заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7210 843,75 грн, заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 в сумі 3025788,44 грн, заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 в сумі 45219657,58 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (вх.22751 від 10.09.2024) про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалено у справі № 922/1782/24 додаткове рішення.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 57650,00грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/1782/24, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Харківгаз" задовольнити в повному обсязі.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" також не погодилось з додатковим рішенням суду першої інстанції та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 у справі №922/1782/24 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" витрат на професійну правничу допомогу по справі №922/1782/24 повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на наступне:
- надання до суду ордеру як доказу того, що представник сторони є саме адвокатом, є обов'язковою умовою встановлення факту, що правнича допомога надавалась особі саме адвокатом, а відтак, витрати на таку допомогу підлягають стягненню. Матеріали справи не містять належних доказів понесених ТОВ "Харківгаз Збут" витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась у справі адвокатом Олександром Романенко та адвокатом Русланом Хом'яком, що здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, а також відповідних договорів про надання правової допомоги з цими адвокатами, представництво інтересів ТОВ "Харківгаз Збут" здійснювалось на підставі довіреності, що, на думку позивача, є підставою для відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 57650,00 грн за розгляд справи в суді (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц, провадження № 61-10048св22);
- судом першої інстанції не надано оцінки висновкам Верховного Суду щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, не враховано, що, з огляду на існуючі позиції Верховного Суду з питань реальності, розумності, співмірності, обґрунтованості понесених на правову допомогу витрат, витрати відповідача за надання правової допомоги на загальну суму 57650,00 грн в суді першої інстанції є необґрунтованими і неспівмірними з обсягом наданих послуг;
- вважає завищеною та безпідставною вказану у додатковій угоді до договору про надання правової допомоги №42 від 03.09.2024 вартість послуг погодинної ставки вартості роботи адвоката, яка дорівнює 3000,00 грн за годину, з урахуванням вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, та розцінює це як додатковий спосіб збагачення. При цьому, вказує на те, що копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №29 від 02.08.2023, на яку заявник посилається в заяві, до матеріалів справи не додано, а додаткова угода до договору про надання правової допомоги №42 від 03.09.2024 укладена після розгляду справи судом, в день ухвалення рішення по справі №922/1782/24;
- визначені актом приймання-передачі наданих послуг та звітом послуги підготовки відзиву на позовну заяву (5 год. 00 хв., 15 000,00 грн) та відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову (3 год. 00 хв., 9 000,00 грн), мають надзвичайно завищену вартість, а також завищений час на вчинення тієї чи іншої послуги з урахуванням того, що позиція, викладена в відзиві на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову дублює позицію, викладену в відзиві на позовну заяву, а загалом позиція ТОВ "Харківгаз Збут" є тотожною тій, що була викладена в процесуальних документах у справі № 922/3850/23;
- подання додаткових пояснень, про які зазначає заявник пов'язані із поданням ТОВ "Харківгаз Збут" клопотання про призначення експертизи, яке не було задоволено судом. Крім того; додаткові пояснення не є заявами по суті, а тому подання вказаних пояснень є правом відповідача, та за своєю складністю не потребує витрат майже 4,5 годин часу. Також вказує, що подання клопотання про призначення експертизи та додаткових пояснень обумовило проведення додаткових судових засідань, а отже, на думку позивача, послуги щодо участі у вказаних судових засіданнях також не відповідають критерію необхідності та доцільності, які є обов'язковою умовою для задоволення вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
- відсутність поважності причин неподання до суду доказів підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" задоволено.
Рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/1782/24 скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсними правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведених ТОВ "Харківгаз Збут" на підставі заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7210843,75 грн, заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 року в сумі 3025788,44 грн, заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 в сумі 45219657,58 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" 3028,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 13626,00 грн судового збору судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" задоволено.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 у справі №922/1782/24 скасовано.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (вх.22751 від 10.09.2024) про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" оскаржило до суду касаційної інстанції постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 у справі №922/1782/24.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2025 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" задоволено частково.
Постанови Східного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2024 року у справі № 922/1782/24 скасовано.
Справу № 922/1782/24 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх.№1123 Х/2) додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 у справі №922/1782/24; призначено справу до розгляду на 05 червня 2025 року о 09:50 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 29.05.2025, з доказами його надсилання апелянту, учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо - до 29.05.2025.
30.05.2025 (надіслано засобами поштового зв'язку 28.05.2025) до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Харківгаз Збут" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 6829), в якому відповідач просить залишити додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 у справі №922/1782/24 без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є розумно необхідними, належно обґрунтованими та документально доведеними, а представником позивача не доведено зворотного та не враховано положення частини 4 статті 13 ГПК України, згідно якої кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В судовому засіданні 05.06.2025 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" витрат на професійну правничу допомогу по справі №922/1782/24 повністю. Представник відповідача, заперечуючи проти доводів скаржника, просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
У травні 2024 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 07 червня 2024 року (вх. № 14936 від 10 червня 2024 року)) просив визнати недійсними правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на підставі заяв про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог: № 61704-Сл-4649-0623 від 07 червня 2023 року в сумі 7210843,75 грн; № 61704-Сл-4918-0623 від 08 червня 2023 року в сумі 3025788,44 грн, з яких: 982082,77 грн - пеня, 231916,68 грн - 3% річних, 1811788,99 грн - інфляційні втрати); № 61704-Сл-4918-0623 від 09 червня 2023 року в сумі 45219657,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені заяви відповідача про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є односторонніми правочинами, направленими на припинення взаємних грошових зобов'язань сторін у справі. Ці спірні правочини суперечать статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України, оскільки стосуються зобов'язань, які є неузгодженими між сторонами, тобто, не є безспірними.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву (вх. 14847 від 06.06.2024), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог АТ "Харківгаз" в повному обсязі; покласти на позивача судові витрати, в т.ч. витрати відповідача на професійну правничу допомогу, зазначивши про те, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді будуть надані до суду протягом п'яти днів з дати ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 ГПК.
У відзиві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема, витрати пов'язані з професійною правничою допомогою за орієнтовним розрахунком складають 5% від суми оспорюваного правочину (3025788,44*2) у розмірі: 302578,84 грн.
До відзиву додано, зокрема, договір про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38GKhz1592-17, укладений між Адвокатським об'єднанням "ГАРАНТ ГРУП" та ТОВ "Харківгаз Збут", додаткові угоди № 3 від 29.01.2018, №6 від 27.10.2018, № 9 від 27.12.2019, №12 від 15.04.2020, №18 від 28.12.2021, № 22 від 23.12.2022, № 36 від 29.12.2023 до цього договору, якими сторони продовжували строк дії договору; довіреність від 29.12.2023 № Др-10-2023, якою ТОВ "Харківгаз Збут" уповноважує адвоката управління у Харківській області Адвокатського об'єднання "ГАРАНТ ГРУП" Романенка Олександра Миколайовича, бути уповноваженим представником у Верховному Суді, вищих спеціалізованих судах, апеляційних судах (апеляційному, адміністративному, господарському) та місцевих судах (загальному, адміністративному, господарському), з усіма правами наданими Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінально-процесуальним кодексом України позивачеві, відповідачеві, стягувачу, третій особі тощо; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5753 від 25.03.2020, видане Романенко О.М. на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області №2 від 26.02.2020.
В подальшому, у відзиві на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) (вх. № 17596 від 10.07.2024) відповідачем також заявлено про покладення на АТ "Харківгаз" витрат ТОВ "Харківгаз Збут" на професійну правничу допомогу, зазначено про надання відповідних доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи протягом п'яти днів з дати ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 ГПК.
Господарський суд Харківської області рішенням від 03 вересня 2024 року у справі № 922/1782/24 відмовив у задоволенні позовних вимог.
Місцевий господарський суд виходив з того, що підстави для визнання недійсною заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 08 червня 2023 року відсутні, оскільки позивач не довів спірності вимоги відповідача в розмірі 3025788,44 грн, що складається з пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, проведені відповідачем розрахунки цих сум є арифметично правильними, відповідають вимогам до відповідних нарахувань та умовам договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-445-19 від 28 грудня 2018 року, а позивач не спростував ні підстави виникнення своїх зобов'язань зі сплати на користь відповідача зазначених сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, ні правильність проведених відповідачем розрахунків цих сум. За висновком суду юридичний характер здійснених нарахувань, а також існування процесуальної можливості зменшення судом пені за клопотанням боржника (у випадку розгляду позову про стягнення таких нарахувань) не виключає можливість проведення зустрічного зарахування такого грошового зобов'язання (нарахувань), як і основної заборгованості.
Суд також дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними заяв відповідача про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623 від 07 червня 2023 року та № 61704-Сл-4922-0623 від 09 червня 2023 року, оскільки передбачене у цих заявах зобов'язання відповідача повернути позивачу суму забезпечувального платежу було передбачене договором на постачання природного газу № 41GP617-445-19 від 28 грудня 2018 року, строк повернення цього платежу є таким, що настав, а направлення позивачем вимоги про повернення цього платежу договір не передбачав, позивач листом від 27 березня 2023 року № 752 підтвердив наявність у відповідача забезпечувального платежу, здійсненого позивачем по договору на постачання природного газу та можливості його використання у рахунок погашення заборгованості позивача по договорам на постачання та розподіл природного газу.
09.09.2024 відповідачем надіслано до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 22751 від 10.09.2024), в якій заявник просив заяву ТОВ "Харківгаз Збут" про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу задовольнити; стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" 57650,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
На підтвердження надання адвокатських послуг заявником до вказаної заяви надано копію додаткової угоди № 42 від 03.09.2024 до договору про надання правової допомоги № 38GKhz1592-17 від 30.11.2017, копію звіту про фактично надані послуги за додатковою угодою №42 від 03.09.2024 за період 23.05.2024 - 03.09.2024, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2024 за додатковою угодою №42 від 03.09.2024 на загальну суму 57650,00 грн. Також надано копію наказів Адвокатського об'єднання "ГАРАНТ ГРУП" від 11.09.2020 №72-ОС про прийняття на посаду адвоката управління в Харківській області Хом'яка Руслана В'ячеславовича, від 30.06.2021 № 25-ОС про прийняття на посаду адвоката управління в Харківській області Романенка Олександра Михайловича.
В свою чергу, від позивача до суду першої інстанції надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 23810 від 20.09.2024), які обґрунтовані наступним:
- надання до суду ордеру як доказу того, що представник сторони є саме адвокатом, є обов'язковою умовою встановлення факту, що правнича допомога надавалась особі саме адвокатом, а відтак, витрати на таку допомогу підлягають стягненню. Матеріали справи не містять належних доказів понесених ТОВ "Харківгаз Збут" витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась у справі адвокатом Олександром Романенко та адвокатом Русланом Хом'яком, що здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, а також відповідних договорів про надання правової допомоги з цими адвокатами, представництво інтересів ТОВ "Харківгаз Збут" здійснювалось на підставі довіреності, що, на думку позивача, є підставою для відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 57650,00 грн за розгляд справи в суді (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц, провадження № 61-10048св22);
- витрати відповідача за надання правової допомоги на загальну суму 57650,00 грн в суді є необґрунтованими і неспівмірними з обсягом наданих послуг, а тому мають бути виключені із загальної суми вартості наданої правничої допомоги. Вважає завищеною і безпідставною вказану у додатковій угоді до договору про надання правової допомоги №42 від 03.09.2024 вартість послуг погодинної ставки вартості роботи адвоката, яка дорівнює 3000,00 грн за годину, з урахуванням вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, та розцінює це як додатковий спосіб збагачення. При цьому, вказує на те, що копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №29 від 02.08.2023, на яку заявник посилається в заяві, до матеріалів справи не додано, а додаткова угода до договору про надання правової допомоги №42 від 03.09.2024 укладена після розгляду справи судом, в день ухвалення рішення по справі №922/1782/24;
- визначені актом приймання-передачі наданих послуг та звітом послуги підготовки відзиву на позовну заяву (5 год. 00 хв., 15 000,00 грн) та відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову (3 год. 00 хв., 9 000,00 грн), мають надзвичайно завищену вартість, а також завищений час на вчинення тієї чи іншої послуги з урахуванням того, що позиція, викладена в відзиві на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову дублює позицію, викладену в відзиві на позовну заяву, а загалом позиція ТОВ "Харківгаз Збут" є тотожною тій, що була викладена в процесуальних документах у справі № 922/3850/23;
- подання додаткових пояснень, про які зазначає заявник пов'язані із поданням ТОВ "Харківгаз Збут" клопотання про призначення експертизи, яке не було задоволено судом. Крім того; додаткові пояснення не є заявами по суті, а тому подання вказаних пояснень є правом відповідача, та за своєю складністю не потребує витрат майже 4,5 годин часу;
- подання клопотання про призначення експертизи та додаткових пояснень обумовило проведення додаткових судових засідань, а отже, на думку позивача, послуги щодо участі у вказаних судових засіданнях також не відповідають критерію необхідності та доцільності, які є обов'язковою умовою для задоволення вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
- відсутність поважності причин неподання до суду доказів підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
З огляду на викладене, позивач просив суд врахувати дані заперечення при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/1782/24 та зменшити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу до 0 (нуля) грн.
Господарський суд Харківської області додатковим рішенням від 23 вересня 2024 року у справі № 922/1782/24 задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" про ухвалення додаткового рішення, стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 57650,00грн.
Місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт надання в Господарському суді Харківської області відповідачу його адвокатами професійної правничої допомоги і поданих відповідачем доказів достатньо для встановлення факту надання йому його адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі та для підтвердження розумної необхідності понесення таких витрат для належного захисту прав та інтересів у суді, а здійснена позивачем оцінка отриманих відповідачем правничих послуг у розмірі 0 (нуль) гривень є не коректною та фактично нівелює увесь обсяг наданих послуг професійної правничої допомоги, що порушило б один з основних принципів господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 05 грудня 2024 року скасував рішення Господарського суду Харківської області від 03 вересня 2024 року у справі № 922/1782/24, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив: визнав недійсними правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на підставі заяв про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623 від 07 червня 2023 року в сумі 7210843,75 грн, № 61704-Сл-4918-0623 від 08 червня 2023 року в сумі 3025788,44 грн, № 61704-Сл-4922-0623 від 09 червня 2023 року в сумі 45219657,58 грн. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Також, Східний апеляційний господарський суд постановою від 05 грудня 2024 року скасував додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 23 вересня 2024 року у справі № 922/1782/24 та відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (вх. № 22751 від 10 вересня 2024 року) про ухвалення додаткового рішення.
За висновком суду апеляційної інстанції у зв'язку зі скасуванням в апеляційному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 03 вересня 2024 року у цій справі додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 23 вересня 2024 року, як невід'ємна частина зазначеного судового рішення, що було скасоване, також втрачає силу та підлягає скасуванню.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 вказав, що враховуючи те, що за результатом касаційного розгляду цієї справи постанова Східного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2024 року, ухвалена по суті спору, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, інша постанова Східного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2024 року, що стосується перегляду додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 23 вересня 2024 року (про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу), також підлягає скасуванню, як така, що була ухвалена виключно за наслідком ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення по суті спору, яке підлягає скасуванню в касаційному порядку.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята-шоста статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, - керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.
Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку про те, що вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування / заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд і ухвалює рішення в цій частині.
У пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 ГПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Такі висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 910/9714/22.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" надано копію договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38GKhz1592-17, укладеного між Адвокатським об'єднанням "ГАРАНТ ГРУП" та ТОВ "Харківгаз Збут", додаткові угоди № 3 від 29.01.2018, №6 від 27.10.2018, № 9 від 27.12.2019, №12 від 15.04.2020, №18 від 28.12.2021, № 22 від 23.12.2022, № 36 від 29.12.2023 до цього договору, якими сторони продовжували строк дії договору.
Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.
Згідно з пунктами 3.1, 3.3 договору вартість послуг виконавця складається з: щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 150000,00 грн, крім того ПДВ 30000,00 грн, загальна сума з ПДВ складає 180000,00 грн щомісяця (пп.3.1.1); плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору (пп.3.1.2). Строк розрахунків за договором: щомісячна оплата за отримання правової допомоги перераховується замовником на рахунок виконавця на умовах передоплати не пізніше 1-го числа місяця в якому будуть надаватись послуги; плата, передбачена пунктом 3.1.2. цього договору перераховується замовником у порядку та строк, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
До матеріалів справи додано копію додаткової угоди № 42 від 03.09.2024 до договору про надання правової допомоги № 38GKhz1592-17 від 30.11.2017, за умовами якої відповідно до пункту 3.1.2 договору сторони домовились укласти цю додаткову угоду про надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у справі № 922/1782/24 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про визнання недійсними правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведених ТОВ "Харківгаз Збут" на підставі заяв про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7210843,75 грн, № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 року в сумі 3025788,44 грн та № 61704-Сл-4918-0623 від 09.06.2023 в сумі 45219657,58 грн.
За умовами пункту 2 цієї угоди професійна правнича допомога адвокатами виконавця надається замовнику під час підготовки відзиву, відповіді на відзив, пояснень, заяв, клопотань, заперечень до набрання рішенням суду першої, апеляційної, касаційної інстанції законної сили.
За умовами пункту 4 угоди орієнтовний розрахунок вартості послуг за цією додатковою угодою складає 5% від загальної суми припинених зобов'язань оскаржуваними заявами (а саме: 7210843,75 + 3025788,44 +45219657,58) відносно розгляду справи судом у одній інстанції і розрахована таким чином сума не є фіксованою (сталою) враховуючи наступне. Фактична загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами даної додаткової угоди розраховується на підставі узгодженої сторонами розміру погодинної ставки вартості роботи адвокатами виконавця, яка складає 3000 грн за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. При цьому, виконавцем при підрахунку часу на прибуття/вибуття до суду з метою участі у судових засіданнях застосовується гранична ставку тривалості часу в розмірі не більше 20 хв. (до/з) в рамках одного населеного пункту. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах надання послуг.
Ця додаткова угода набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до прийняття остаточного рішення у справі, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання. Умови цієї додаткової угоди відповідно до ст. 631 ЦК України застосовуються до відносин між сторонами, що склалися з дати відкриття провадження у справі № 922/1782/24 згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 23.05.2024, а саме з 23.05.2024 (п.9).
Також на підтвердження таких витрат до матеріалів справи надано копію звіту про фактично надані послуги за додатковою угодою №42 від 03.09.2024 за період 23.05.2024 - 03.09.2024, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2024 за додатковою угодою №42 від 03.09.2024 на загальну суму 57650,00 грн, за умовами якого АО "ГАРАНТ ГРУП" надало, а ТОВ "Харківгаз Збут" прийняло такі послуги:
1) підготовлено до Господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву у справі №922/1782/24 - 06.06.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 5 год. 00 хв. - 15000 грн;
2) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 24.06.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 45 хв. - 2250,00 грн;
3) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 01.07.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 43 хв.- 2150 грн;
4) підготовлено до Господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову у справі №922/1782/24 - 09.07.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 3 год. -9000,00 грн;
5) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 15.07.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Руслан Хом'як) - 45 хв. - 2250,00 грн;
6) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 22.07.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 43 хв. - 2150,00 грн;
7) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 30.07.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 45 хв. - 2250,00 грн;
8) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 06.08.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 46 хв. - 2300,00 грн;
9) підготовлено пояснення до Господарського суду Харківської області у справі №922/1782/24 - 09.08.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 2 год. 51 хв. - 8550,00 грн;
10) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 13.08.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 45 хв. - 2250,00 грн;
11) підготовлено пояснення до Господарського суду Харківської області у справі №922/1782/24 - 16.08.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 1 год. 30 хв. - 4500,00 грн;
12) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 19.08.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 45 хв. - 2250,00 грн;
13) представництво інтересів у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи №922/1782/24 (час на прибуття/вибуття, очікування та участь) - 03.09.2024 (виконавець адвокат АО "ГАРАНТ ГРУП" Олександр Романенко) - 55 хв. - 2250,00 грн.
Загальна кількість наданих виконавцем послуг згідно з додатковою угодою №42 від 03.09.2024 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38GKhz1592-17 складає: 19 годин 13 хвилин на загальну суму 57650,00 грн.
На підтвердження повноважень адвокатів до матеріалів справи додано:
довіреність від 29.12.2023 № Др-10-2023, якою ТОВ "Харківгаз Збут" уповноважує адвоката управління у Харківській області Адвокатського об'єднання "ГАРАНТ ГРУП" Романенка Олександра Миколайовича, бути уповноваженим представником у Верховному Суді, вищих спеціалізованих судах, апеляційних судах (апеляційному, адміністративному, господарському) та місцевих судах (загальному, адміністративному, господарському), з усіма правами наданими Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінально-процесуальним кодексом України позивачеві, відповідачеві, стягувану, третій особі тощо; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5753 від 25.03.2020, видане Романенко О.М. на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області №2 від 26.02.2020;
довіреність від 29.12.2023 № Др-9-1223, якою ТОВ "Харківгаз Збут" уповноважує адвоката управління у Харківській області Адвокатського об'єднання "ГАРАНТ ГРУП" Хом'яка Руслана В'ячеславовича, бути уповноваженим представником у Верховному Суді, вищих спеціалізованих судах, апеляційних судах (апеляційному, адміністративному, господарському) та місцевих судах (загальному, адміністративному, господарському), з усіма правами наданими Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінально-процесуальним кодексом України позивачеві, відповідачеві, стягувану, третій особі; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2393 від 16.10.2018, видане Хом'яка Р.В. на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області №17 від 16.10.2018.
Також надано копію наказів Адвокатського об'єднання "ГАРАНТ ГРУП" від 11.09.2020 №72-ОС про прийняття на посаду адвоката управління в Харківській області Хом'яка Руслана В'ячеславовича, від 30.06.2021 № 25-ОС про прийняття на посаду адвоката управління в Харківській області Романенка Олександра Михайловича.
Матеріали справи свідчать про документальне підтвердження надання Адвокатським об'єднанням "ГАРАНТ ГРУП" в особі адвоката Романенка Олександра Миколайовича та адвоката Хом'яка Руслана В'ячеславовича відповідачу правової допомоги в межах господарської справи №922/1782/24 в суді першої інстанції, що спростовує твердження скаржника в цій частині.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання заявника на неврахування судами висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року в справі №757/13974/21-ц, оскільки встановлені фактичні обставини у вищенаведеній справі відрізняються від встановлених обставин у справі, яка переглядається.
Щодо наведених в апеляційній скарзі заперечень про невідповідність заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу критеріям, встановленим частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.
Так, витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (частина перша статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
У пунктах 127- 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України:
"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
У статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, наведений перелік наданих послуг в акті приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2024 за додатковою угодою №42 від 03.09.2024 відповідає змісту договору про надання правової допомоги, а також іншим матеріалам справи, якими підтверджується участь адвокатів у розгляді справи та складенні відповідних процесуальних документів (подання відзиву на позовну заяву, відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову, письмових пояснень по справі, представництво інтересів відповідача у судових засіданнях).
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, вивчення та аналіз правових позицій опонентів тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Щодо тверджень апелянта про те, що позиція, викладена в відзиві на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову дублює позицію, викладену в відзиві на позовну заяву, а загалом позиція ТОВ "Харківгаз Збут" є тотожною тій, що була викладена в процесуальних документах у справі № 922/3850/23, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неідентичність таких відзивів, зміст яких викладено з урахуванням заявлених позивачем позовних вимог на час їх подання та зміни. Окрім того, висловлення подібних позицій в різних справах не впливає на факт надання правничої допомоги з формулювання та оформлення правової позиції сторони по даній справі з урахуваннях обставин саме цієї справи, враховуючи визначені позивачем в даному випадку предмет та підстави позову.
Отже, доводи скаржника стосовно того, що відповідачу вже надавались послуги з правничої допомогою в межах іншої господарської справи №922/3850/23, у спорі який склався між цими ж сторонами, не спростовують висновки суду щодо необхідності та реальності понесених витрат на правничу допомогу в межах даної справи №922/1782/24.
Надання письмових пояснень по справі є процесуальним правом сторін, за допомогою якого вони реалізують свої можливості на доведення позиції по справі, а тому надання таких письмових пояснень також включає отримання стороною правничої допомоги. До того ж, за наявними матеріалами даної справи вбачається, що позивачем в письмових поясненнях наведено було додаткові доводи стосовно заявлених позовних вимог, що зумовило надання відповідачем своїх заперечень з цього приводу. При цьому обґрунтованість або не обґрунтованість окремих доводів, викладених у поясненнях та клопотаннях сторін не впливає на факт надання правової допомоги.
Судом першої інстанції зазначено, що кількість проведених по справі засідань визначалася судом та обумовлена складністю справи, необхідністю виконання усіх необхідних процесуальних дій для належного розгляду справи по суті, а тому позбавлення сторони оплати правничої допомоги, наданої під час проведених судових засідань, з огляду на позицію іншої сторони про недоцільність таких засідань - не може бути прийнятною при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В цій частині колегія суддів враховує, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки наведених учасниками справи обґрунтувань, дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 ГПК України. Тобто, в даному випадку суд першої інстанції вирішуючи питання про розподіл судових витрат та відхиляючи заперечення позивача зазначив, що необхідність проведення по справі судових засідань визначалася судом та обумовлена складністю справи, а не поведінкою сторін спору.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово виснував про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий самий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).
Зокрема в пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:
"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".
За таких обставин заявлена вартість представництва інтересів відповідача в судових засіданнях суду першої інстанції з огляду на загальну тривалість часу очікування та безпосередньої участі адвокатів в судовому засіданні, є обґрунтованою та реальною.
При цьому, колегією суддів також відхиляються доводи позивача про те, що вказаний представником відповідача витрачений час є значно завищеним, не відповідає принципам співмірності та розумності. Так, у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, викладено правову позицію, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Стосовно посилання позивача на ненадання відповідачем до матеріалів справи додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №29 від 02.08.2023, на яку заявник посилається в заяві, тоді як додаткова угода до договору про надання правової допомоги №42 від 03.09.2024 укладена після розгляду справи судом, в день ухвалення рішення по справі №922/1782/24, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу правової допомоги саме на підставі додаткової угоди додаткової угоди № 42 від 03.09.2024 до договору про надання правової допомоги № 38GKhz1592-17 від 30.11.2017, про що свідчить звіт про надані послуги та акт приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2024, та яку додано до матеріалів справи.
До того ж, представництво інтересів відповідача здійснювалось Адвокатським об'єднанням "ГАРАНТ ГРУП" в особі адвоката Романенка Олександра Миколайовича та адвоката Хом'яка Руслана В'ячеславовича в межах саме договору № 38GKhz1592-17 від 30.11.2017, про що зазначено також у виданих довіреностях, тоді як укладення сторонами додаткової угоди до вказаного договору є реалізацією сторонами передбачених договором положень пункту 3.1.2 щодо визначення розміру плати за ведення складних справ шляхом укладення додаткової угоди.
Відтак, підписання додаткової угоди про надання правової допомоги № 42 від 03.09.2024 у день ухвалення рішення не спростовує обсяг та вартість наданих правничих послуг. До того ж, сторонами пунктом 9 цієї додаткової угоди передбачено, що її умови застосовуються до відносин між сторонами, що склалися з дати відкриття провадження у справі № 922/1782/24 згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 23.05.2024, а саме з 23.05.2024, а відтак передбачений нею розмір гонорару адвоката розповсюджується на послуги, які були надані Адвокатським об'єднанням до моменту її підписання, що вказує на безпідставність доводів позивача з цього приводу.
При цьому, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості (постанова Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 910/16825/20).
В свою чергу, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем у розумінні статей 76-79 ГПК України таких доказів або обґрунтувань до справи не надано, не доведено неспівмірності та/або нерозумності, та/або нереальності витрат на професійну правничу допомогу відповідача, а також те, що такі послуги не були надані. Разом з тим, обов'язок такого доведення покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання/заперечує проти задоволення таких витрат у відповідній сумі.
При цьому, здійснена позивачем оцінка отриманих відповідачем правничих послуг у розмірі 0 (нуль) гривень фактично нівелює увесь обсяг наданих послуг професійної правничої допомоги, що порушило б один з основних засад (принципів) господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи предмет спору (визнання недійсними правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведених ТОВ "Харківгаз Збут" на підставі заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7210843,75 грн, № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 в сумі 3025788,44 грн, № 61704-Сл-4918-0623 від 09.06.2023 в сумі 45219657,58 грн), розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін та оспорювання позивачем обставин припинення зобов'язань зарахуванням на зазначені суми.
Відтак, проаналізувавши види правової допомоги, наведені в акті приймання правової допомоги, апеляційний суд вважає, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатами послуг відповідає документам та інформації, що містяться в матеріалах даної справи. Натомість, аргументи позивача по суті зводяться до незгоди сторони із здійсненим судом розподілом судових витрат та необхідності повної відмови у відшкодуванні відповідачу витрат на правничу допомогу, що однак не свідчить про неправильно здійснений судом розподіл цих витрат.
Щодо посилання скаржника на відсутність обґрунтування поважності причин не подання доказів підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів з посиланням на практику Верховного Суду (постанова у справі №285/5547/21 від 10.01.2024), колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з тим відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду врахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27.12.2022, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п'яти днів після його ухвалення (03.01.2023). Докази були датовані за період з 09.12.2021 до 03.08.2022, тобто до моменту постановлення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Натомість у справі №922/1782/24, що розглядається, за встановленими судом обставинами та перевіркою цього аргументу, убачається, що до відзиву на позовну заяву додано договір про надання правової допомоги та додаткові угоди до нього щодо продовження строку дії договору. У відзиві на позовну заяву та у відзиві на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) відповідачем зазначено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та зазначено про те, що докази розміру цих витрат у зв'язку з розглядом справи у суді будуть надані до суду протягом п'яти днів з дати ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 ГПК.
Водночас такого доказу понесених витрат на правову допомогу як звіт про фактично надані послуги за додатковою угодою №42 від 03.09.2024 за період 23.05.2024 - 03.09.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2024 за додатковою угодою №42 від 03.09.2024 на загальну суму 57650,00 грн (в яких зокрема враховано послуги з представництва інтересів відповідача в судовому засіданні 03.09.2024), не існувало на час ухвалення рішення від 03.09.2024. Цей звіт та акт були складені після закінчення судових дебатів та після ухвалення судом рішення по суті позовних вимог.
Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про необхідність врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21, оскільки правовідносини у справі №285/5547/21, на яку посилається скаржник, та у справі, що розглядається, не є релевантними, адже в контексті наявності доказів, дат їх складання, подання до суду, умови договорів про надання правничої допомоги у цій частині різні. Схожий підхід щодо застосування нерелевантності постанови Верховного суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21 застосований у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі №910/6138/24.
З огляду на це, наведена позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 не виключає підстав для задоволення заяви відповідача та ухвалення додаткового рішення у даній господарській справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підставі поданих відповідачем суду з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення у справі.
З огляду на встановлені обставини та зміст оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку поданим відповідачем доказам понесених витрат на професійну правничу допомогу та запереченням позивача, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, що відповідає положенням статей 126, 129 ГПК України, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію реальності і розумної необхідності таких витрат.
Разом із цим скаржником не доведено, що заявлена до стягнення вартість витрат на професійну правничу допомогу не відповідає хоча б якомусь із цих принципів.
Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного додаткового рішення господарського суду - без змін.
Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 у справі №922/1782/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 13.06.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя І.В. Тарасова