вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" травня 2025 р. Справа№ 910/6860/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Сибіги О.М.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Романенко К.О.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 27.05.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича
на рішення Господарського суду міста Києва
від 18.12.2024 (повний текст складено 23.12.2024)
у справі №910/6860/24 (суддя Оксана Блажівська)
за позовом Фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра
Олександровича
до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Акімова Альона Андріївна
про визнання права на експлуатацію, утримання та облаштування
майданчика для паркування транспортних засобів,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року Фізична особа-підприємець Кузюбердін Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про визнання права Фізичної особи - підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, за Договором від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 строком дії до 24.04.2027.
04.09.2024 через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича надійшла заява про зміну предмету позову від 03.09.2024, згідно якої позивач змінює предмет позову, шляхом доповнення позовних вимог новими та викладає їх в наступній редакції:
1) визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», які полягають в направленні Фізичній особі-підприємцю Кузюбердіну Олександру Олександровичу листа вих. №053/05-1632 від 24.04.2024 з вимогою в термін до 06.05.2024 включно звільнити майданчик для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, а також в підписанні Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» в односторонньому порядку акту повернення з експлуатації майданчика для паркування;
2) зобов'язати Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» забезпечити Фізичній особі - підприємцю Кузюбердіну Олександру Олександровичу безперешкодне користування майданчика для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, впродовж строку дії Договору від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05, що становить 2190 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі паркувального майданчика, тобто до 24.04.2027;
3) визнати право Фізичної особи - підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, за Договором від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 строком дії до 24.04.2027.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч укладеному договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05, не визнає у позивача наявність права на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах III територіальної зони паркування м. Києва строком до 24.04.2027, вважаючи, що такий договір є діючим до 21.04.2024.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №910/6860/24 у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підписання договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування та протоколу узгодження розбіжностей до договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 не свідчить про підписання його на умовах встановлених в протоколі узгодження розбіжностей від 09.03.2024. Вказане свідчить про підписання протоколу узгодження розбіжностей до договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 після підписання самого договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021.
При цьому, матеріали справи не містять доказів внесення змін до умов договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 на умовах встановлених в протоколі узгодження розбіжностей від 09.03.2024.
Водночас, укладена 14.08.2023 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (Сторона-1) та ФОП Акімовою Альоною Андріївною (Сторона-2) та Фізичною особою-підприємцем Кузюбердіною Олександром Олександровичем (Сторона 3) додаткова угода №1 про зміну сторони до договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05, відповідно до якої сторони погодилися замінити одну із сторін договору, що укладений між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Акімова А.А., а саме передати ФОП Кузюбердіну Олександру Олександровичу усі права та обов'язки ФОП Акімова А.А. до договору також не містить посилання на протокол узгодження розбіжностей від 09.03.2021.
Таким чином, строк дії договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 є таким, що закінчився 21.04.2024.
Суд також досліджував наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копію: договору від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування; протоколу узгодження розбіжностей до договору від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05; акту приймання-передачі паркувального майданчика від 21.04.2021; додаткової угоди №1 про зміну сторони до договору від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування; листа КП «Київтранспарксервіс» від 15.05.2024 №053/05-1958; листа КП «Київтранспарксервіс» від 22.05.2024 №053/05-2043; листа КП «Київтранспарксервіс» від 24.04.2024 №053/05-1632; адвокатського запиту від 15.05.2024 №20; скриншоту зі сайту https://kievvlast.com.ua/news/sbu-provodit-obshuki-v-ofisi-kpkiivtransparkservis-i-na-kvartirah-jogo-kerivnikiv; адвокатського запиту від 20.05.2024 №26; заяви свідка ОСОБА_1 ; листа Департаменту комунальної власності м. Києва від 02.05.2024 №053/05/1591; листа КП «Київтранспарксервіс» від 07.10.2024 №053/05-4103; листа КП «Київтранспарксервіс» від 18.06.2024 №053/05-2418; ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 15.05.2023 у справі №760/9952/23 (провадження №1- кс/4482/23).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи свої вимови тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до п. 7.2. протоколу розбіжностей строк дії договору становить 2190 календарних днів (до 24.04.2027) від дати підписання акту приймання передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування, тобто договір є діючим, а відтак відсутні підстави для повернення майданчика для паркування Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс».
Скаржник також вказує, що вчинення уповноваженими особами відповідних дій, визначених ст. 181 Господарського кодексу України, а саме безпосереднє вручення 09.03.2021 в один день як проекту договору так і протоколу узгодження розбіжностей та підписання останніх разом підтверджується заявою свідка ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідачем подано відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останнього.
Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що спірним між сторонами є саме факт підписання протоколу узгодження розбіжностей, а відтак і наявність у позивача права на експлуатацію майданчика для паркування.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2021 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (Сторона-1) та Фізичною особою підприємцем Акімовою Альоною Андріївною (Сторона-2) укладено договір №ДНП-2021-03/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, відповідно до умов п. 1.1. якого сторона-1 передала стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.
Умовами договору сторони передбачили таке.
Майданчик для паркування вважається фактично повернутим стороні-1 з моменту підписання сторонами акту повернення х експлуатації майданчика для паркування у строки визначені п. 7.13. у випадку не підписання стороною-2 акту повернення з експлуатації майданчику для паркування сторона-1 має право підписати даний акт в односторонньому порядку, направивши відповідне повідомлення сороні-2, після чого майданчик вважається повернутим стороні-1 (пункт 3.3.).
Строк дії договору становить 1095 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування (пункт 7.2.).
Після припинення дії або розірвання договору (окрім випадку втрати стороною-1 права експлуатації майданчика для паркування) сторона-2 зобов'язана протягом 15 календарних днів звільнити майданчик для паркування (пункт 7.13.).
У випадку, якщо сторона-2 звільнила майданчик для паркування до закінчення строку, визначеного даним договором, вона має право повідомити про це сторону-1, шляхом підписання акту повернення майданчику для паркування з експлуатації. Датою звільнення майданчика для паркування в такому випадку буде вважатись дата підписання акту повернення майданчика для паркування з експлуатації (пункт 7.14.).
Додаткові угоди та усі додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (пункт 9.2.).
Після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору втрачають юридичну силу (пункт 9.3.).
Усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними в цьому договорі. Повернення стороні поштового відправлення, яке направлялось іншій стороні цього договору, із відміткою про відсутність адресата за вказаною в цьому договорі адресою (або адресою, вказаною в письмовому повідомлення про зміну адреси для надсилання кореспонденції, яке було отримано стороною до відправлення поштового відправлення), або з відміткою про неявку представника сторони до відділення поштового зв'язку за адресованим йому поштовим відправленням, вважається належним чином відправленим повідомленням іншої сторони (пункт 9.4.).
Згідно акту приймання - передачі паркувального майданчика від 21.04.2021 сторони цим актом підтверджують, що «сторона-1» передала, а «сторона-2» прийняла в експлуатацію паркувальний майданчик на 31 машиномісце за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах III територіальної зони маркування м. Києва.
14.08.2023 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (сторона-1) та Фізичною особою - підприємцем Акімовою Альоною Андріївною (сторона-2) та Фізичною особою-підприємцем Кузюбердіною Олександром Олександровичем (сторона-3) укладено додаткову угоду №1 про зміну сторони до договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05.
Умовами додаткової угоди сторони передбачили таке.
1. Сторони погодилися замінити одну із сторін договору, що укладений між КП «Київтранспарксервіс» та ФО-П Акімова А.А., а саме передати стороні-3 усі права та обов'язки сторони-2 по договору.
2. З моменту набрання чинності додаткової угоди, сторона-3 змінює сторону-2 за договором, сторона-2 втрачає право вимагати від сторони-1 виконання своїх обов'язків, то виникають з договору, а сторона-3 набуває прав та починає нести обов'язки та відповідальність за їх невиконання за договором.
3. Права, обов'язки та відповідальність сторони-2 по договору переходять до сторони-3 в тому обсязі, в якому вони належали стороні-2 до набрання чинності додатковою угодою.
4. Сторона-2 зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення додаткової угоди передати стороні-3 оригінал договору, а також інші документи та інформацію, які є важливими для його виконання.
5. Додаткова угода набуває чинності з 14.08.2023, підписана та скріплена печатками сторін і діє до закінчення терміну дії договору відповідно до його умов.
6. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору.
7. Додаткова угода складена у трьох примірниках українською мовою, по одному примірнику для кожної з сторін.
24.04.2024 відповідач звернувся до позивача з листом за №053/05-1632, в якому зазначає, що у зв'язку із припиненням дії договору Фізична особа-підприємець Кузюбердін О.О. зобов'язаний в термін до 06.05.2024 включно звільнити паркувальний майданчик. Також просить з'явитись до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 10 для підписання акту повернення з експлуатації майданчика для паркування за вищезазначеною адресою.
Листом від 29.04.2024 позивач повідомив відповідача, що 09.03.2021 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» та ФОП Акімова А.А. складено протокол узгодження розбіжностей до договору від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування (далі - протокол). Згідно з протоколом узгодження розбіжностей відповідно до узгодженої сторонами редакції: п. 7.2 викладено в редакції сторони-2: строк дії договору становить 2190 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування. З огляду на вищевказане, строк дії договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 становить 2190 календарних днів від 21.04.2021, а отже договір є діючим, а не припиненим, та відсутні підстави для повернення майданчика для паркування КП «Київтранспарксервіс» до 06.05.2024 включно, а вимога КП «Київтранспарксервіс» про повернення паркувального майданчика та підписання акту повернення з експлуатації майданчика для паркування за вищевказаною адресою, є незаконною та такою, що не ґрунтується на вимогах закону та умовах договору.
15.05.2024 відповідач звернувся до позивача з листом за №053/05-1958, в якому повідомлено останнього, у зв'язку із закінченням (21.04.2024) дії договору ФОП Кузюбердін О.О. зобов'язаний був в термін до 06.05.2024 включно звільнити вищевказаний паркувальний майданчик. Зважаючи на те, що ФОП Кузюбердін О.О. не з'явився на підприємство для підписання акту повернення з експлуатації майданчика для паркування КП «Київтранспарксервіс» повідомляє, що підписує даний акт за договором №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 в односторонньому порядку.
15.05.2024 на адресу відповідача адвокатом позивача направлено адвокатський запит №20 від 15.05.2024, в якому просив надати таку інформацію:
- інформацію чому у відповідності до п. 4.4 договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2024 КП «Київтранспарксервіс» не направило до 05.04.2024 та 05.05.2024 на адресу електронної пошти ФОП Кузюбердін О.О. рахунок на оплату послуг за квітень та травень 2024 року?
- інформацію чи є чинним договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021?
- акт звірки оплати вартості експлуатації майданчика за договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 за 2022-2024 рік;
- акт звірки оплати вартості експлуатації майданчика за договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2021-02/13 від 12.02.2021 за 2022- 2024 рік.
Листом від 22.05.2024 №053/05-2043 відповідач за результатами розгляду адвокатського запиту щодо паркувальних майданчиків за адресами: Київ, вул. Світлицького, 35 та просп. Оболонський, 8-а повідомив позивача, що рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в місті Києві» Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» визначене єдиним оператором з паркування транспортних засобів. Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» здійснює господарську діяльність на паркувальних майданчиках, закріплених за підприємством в таблиці №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (зі змінами та доповненнями). Відповідно до зазначеного рішення за Підприємством закріплено майданчики для паркування з назвами: Київ, вул. Світлицького, 35 та просп. Оболонський, 8-а. Згідно з пунктом 17.3.1. Правил благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір. Між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Козюбердін О.О. укладено договір від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за адресою: Київ, вул. Світлицького, 35, термін дії якого до 21.04.2024. Також, між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Козюбердін О.О. укладено договір від 12.02.2021 №ДНП-2021-02/13 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за адресою: Київ, просп. Оболонський, 8-а, термін дії якого до 01.03.2024. Також надало акти звірки взаємних розрахунків між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Козюбердін за договорами: від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 та від 12.02.2021 №ДНП-2021-02/13.
Оскільки Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» не визнає право позивача на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, за договором №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 строком дії 2190 календарних днів від дати підписання 21.04.2021 акту приймання передачі майданчика для паркування в експлуатацію, тобто до 24.04.2027, Фізична особа-підприємець Козюбердін О.О. звернувся до суду з даним позовом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 09.03.2021 між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Акімова А.А. складено протокол узгодження розбіжностей до договору від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.
Згідно з протоколом узгодження розбіжностей відповідно до узгодженої сторонами редакції:
п. 7.2 викладено в редакції сторони-2: строк дії договору становить 2190 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування;
п. 7.6 викладено в редакції сторони-2: 7.6. Цей договір може бути припинений у наступних випадках: 7.6.1. У випадку, якщо сторона-2 не здійснила оплату в повному обсязі, встановленому у розділі 4 цього договору, і таке порушення триває більше 5 (п'яти) місяців підряд;
7.6.2. Знищення майданчика для паркування, що знаходиться в користуванні. 7.6.3. Достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Підпункти 7.6.1., 7.6.2., 7.6.3., 7.6.4., 7.7., 7.8.,7.9., 7.12. в редакції сторони-2 відповідно до узгодженої сторонами редакції виключено;
п. 7.15 викладено в редакції сторони-2. У разі якщо сторона-2 не повідомила сторону-1 про намір розірвати цей договір, то договір вважається автоматично пролонгований на той самий строк, постійно необмежену кількість разів. При цьому, сторони можуть підписати додаткову угоду про пролонгацію договору. Також якщо середній індекс інфляції за період дії договору, розрахований як середньоарифметичне значення річних індексів інфляції встановлених Міністерством фінансів України у тому ж періоді, становить 100%. Сторона-1 зобов'язана змінити вартість експлуатації паркувального майданчика з урахуванням такого середнього індексу.
Таким чином, позивач у позовній заяві зазначає, що сторонами в договорі з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до договору визначено строк дії договору, що складає 2190 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі майданчика для паркування, підстави та порядок розірвання договору.
Також позивач зазначає, що протокол узгодження розбіжностей від 09.03.2021 до договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування є невід'ємною частиною договору, підписаний 09.03.2021 уповноваженими особами: виконуючим обов'язки директора Свиридом Анатолієм Олексійовичем, який діяв на підставі розпорядження Київського міського голови від 13.04.2020 та статуту, та ФОП Акімова А.А., то вказаний договір укладено 09.03.2021 в редакції, узгодженій сторонами в протоколі узгодження розбіжностей до договору. А отже, строк дії договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 становить 2190 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування, тобто від 21.04.2021, а договір є діючим.
В підтвердження укладення протоколу узгодження розбіжностей від 09.03.2021 до договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 позивачем, в доповнення до позовної заяви 31.07.2024 долучено заяву свідка ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено 20.05.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є., він перебував на посаді першого заступника директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» з 16.11.2020 по 19.02.2024, та виконував обов'язки директора цього підприємства з 10.01.2022 по серпень 2022 року.
02.10.2024 судом прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича від 03.09.2024 про зміну предмету позову та подальший розгляд справи № 910/6860/24 здійснюється з урахуванням зміни предмету позову, а саме:
1) визнання протиправними дії Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», які полягають в направленні Фізичній особі-підприємцю Кузюбердіну Олександру Олександровичу листа вих. №053/05-1632 від 24.04.2024 з вимогою в термін до 06.05.2024 включно звільнити майданчик для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, а також в підписанні Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» в односторонньому порядку акту повернення з експлуатації майданчика для паркування;
2) зобов'язання Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» забезпечити Фізичній особі - підприємцю Кузюбердіну Олександру Олександровичу безперешкодне користування майданчика для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, впродовж строку дії Договору від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05, що становить 2190 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі паркувального майданчика, тобто до 24.04.2027 року;
3) визнання право Фізичної особи - підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, за Договором від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 строком дії до 24.04.2027 року.
08.10.2024 на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 надійшла відповідь від Головного Управління Служби Безпеки України у м. Києві та Київської області від 03.10.2024 № 51/12-6934, якою повідомлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017100010010407, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що заступником директора КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_1. спільно з директором КП «Київтранспарксервіс» Псьолом Є.В. та іншими службовими особами організовано протиправну схему з метою отримання неправомірної вигоди від надання в експлуатацію паркувальних майданчиків в м. Києві. Дійсно, 28.04.2023 у рамках вказаного кримінального провадження проведено обшук за місцем фактичного розташування КП «Київтранспарксервіс», а саме за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 10, за результатами якого відшукано та вилучено документи, які містять інформацію щодо вказаного кримінального правопорушення. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів був вручений заступнику директора КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_1. 05 червня 2023 року на адресу Головного управління надійшов акт ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» за період з 01.10.2019 по 31.12.2022, відповідно до якого за результатами проведення заходів державного фінансово контролю виявлено порушень та недоліків загалом на суму 310 634 725,35 грн, у зв'язку з чим слідчим слідчого управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області призначено судово-економічну експертизу з метою встановлення, в якому розмірі підтверджується матеріальна шкода КП «Київтранспарксервіс» та місцевому бюджету м. Києва відповідно до акту ревізії №20-24\3 від 08.05.2023. На даний час, орган досудового розслідування, в межах своєї компетенції, проводить повне, всебічне розслідування, наразі в наявному кримінальному провадженні проводяться необхідні криміналістичні експертизи та рішення у вигляді повідомлення про підозру, закриття кримінального провадження, скерування до суду обвинувального акту - не приймались.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Предметом позову не може бути встановлення обставин.
При цьому вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Вимога про визнання протиправними дій не є ефективною, адже її задоволення не може усунути заявлене порушення права чи інтересу позивача; аргументи про протиправність певних дій можуть бути підставою позову, а не його предметом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму. Предметом користування за договором є майданчик для паркування.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто, перед підписанням договору, зокрема спірного, сторони обговорили та погодили всі його істотні умови.
Згідно із частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За приписами частини 1 статті 773 Цивільного кодексу України на наймача покладений обов'язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Судом встановлено, що строк дії договору починає відлік з 21.04.2021 та закінчується 21.04.2024.
Відповідно до п. 7.14. Договору №ДНП-2021-03/05 після припинення дії або розірвання договору (окрім випадку втрати стороною-1 права експлуатації майданчика для паркування) сторона-2 зобов'язана протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів звільнити майданчик для паркування.
Листом від 24.04.2024 Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» звернулося до позивач про необхідність у термін до 06.05.2024 звільнення паркувального майданчику, у зв'язку з припиненням строку договору №ДНП-2021-03/05, а листом від 15.05.2024 КП «Київтранспарксервіс» повідомило позивача про підписання відповідного акту в односторонньому порядку.
При цьому, в апеляційній скарзі позивач звертає увагу на протокол узгодження розбіжностей до договору від 09.03.2021 №ДНП-2021-03/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, відповідно до п. 7.2. якого строк дії договору становить 2190 календарних днів (до 24.04.2027) від дати підписання акту приймання передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування, тобто договір є діючим, а відтак відсутні підстави для повернення майданчика для паркування Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс».
Разом з цим, відповідач заперечує існування даного протоколу узгодження розбіжностей, та звертає увагу на те, що кожен пункт вказаного протокол узгодження розбіжностей встановлює кращі умови саме для сторони-2 та викладений у редакції сторони-2. Крім того в договорі відсутні будь-які застереження, що останній підписується з протоколом узгодження розбіжностей.
За змістом статті 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.
Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
За приписами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтею 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
У постанові від 11.08.2021 у справі №926/324/20 Верховний Суд зазначив, що господарський договір не може існувати без істотних умов (ч. 8 ст. 181 ГК України), позаяк недосягнення згоди з усіх істотних умов договору свідчить про його неукладеність. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проєкт договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Вказаною статтею врегульовано порядок дій сторонами у разі заперечень щодо окремих умов проекту договору, запропонованого будь-якою з сторін.
Отже, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі, зокрема, протоколом узгодження розбіжностей. Порядок розгляду пропозицій протягом 20-ти днів, встановлений ч. 5 ст. 181 ГК України, є обов'язковим. (Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №918/370/17, від 09.12.2019 у справі №910/15190/18).
Колегія суддів зазначає, що у спірному договорі відсутні будь-які застереження щодо наявності протоколу узгодження розбіжностей. Тобто, у договорі відсутні умови, згідно з якими цей договір діє разом з таким протоколом.
Слід зазначити, що відповідно до п. 9.4. договору усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними в цьому договорі. Повернення стороні поштового відправлення, яке направлялось іншій стороні цього договору, із відміткою про відсутність адресата за вказаною в цьому договорі адресою (або адресою, вказаною в письмовому повідомлення про зміну адреси для надсилання кореспонденції, яке було отримано стороною до відправлення поштового відправлення), або з відміткою про неявку представника сторони до відділення поштового зв'язку за адресованим йому поштовим відправленням, вважається належним чином відправленим повідомленням іншої сторони.
Відповідач звертає увагу, що пропозицій щодо підписання протоколу узгодження розбіжностей відповідно до пункту 9.4. договору на поштову адресу Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» не надходило, а матеріали справи не містять доказів внесення змін до умов договору на умовах встановлених в протоколі узгодження розбіжностей, що в свою чергу свідчить про те, що протокол узгодження розбіжностей до договору є неукладеним та таким, що не створює наслідків для сторін.
Тобто, відповідно до п. 9.4 договору усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними в цьому договорі, однак доказів на підтвердження надсилання пропозицій щодо підписання протоколу узгодження розбіжностей на адресу відповідача позивач не надав.
Щодо доводів позивача з посиланням на заяву свідка колегія суддів зазначає таке.
Матеріали справи містять оригінал заяви свідка ОСОБА_1 , зокрема, наступного змісту: «Я, ОСОБА_1, перебував на посаді першого заступника директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» з 16.11.2020 по 19.02.2024, та виконував обов'язки директора цього підприємства з 10.01.2022 по серпень 2022 року.
09.03.2021 виконуючим обов'язки директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Свиридом Анатолієм Олексійовичем в моїй присутності в приміщенні Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» за місцем фактичного розташування за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 10, було вручено Фізичній особі-підприємцю Акімовій Альоні Андріївній в двох примірниках проект договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах III територіальної зони паркування м. Києва.
09.03.2021 Фізичною особою-підприємцем Акімовою Альоною Андріївною було надано виконуючому обов'язки директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Свириду Анатолію Олексійовичу два примірники протоколу узгодження розбіжностей та підписаний екземпляр договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.
09.03.2021 в моїй присутності виконуючим обов'язки директора Комунального впідприємстова «Київтранспарксервіс» Свиридом Анатолієм Олексійовичем було підписано протокол узгодження розбіжностей до договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах III територіальної зони паркування м. Києва, та вручено підписаний примірник протоколу узгодження розбіжностей Фізичній особі-підприємцю Акімовій Альоні Андріївній.
В квітні 2023 року Службою Безпеки України проведено обшук в приміщенні Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» за місцем фактичного розташування, під час проведення якого було вилучено договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, протокол узгодження розбіжностей від 09.03.2021 до договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, межах III територіальної зони паркування м. Києва, акт приймання-передачі, копію схеми організації дорожнього руху по вказаній адресі, а також інші документи.
Я, ОСОБА_1, як перший заступник директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», підписував протокол обшуку, примірник якого знаходиться в Комунальному підприємстві «Київтранспарксервіс».
В подальшому між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», Фізичної особою-підприємцем Акімовою Альоною Андріївною та Фізичною особою-підприємцем Кузюбердіним Олександром Олександровичем укладено додаткову угоду до договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, якою замінено Фізичну особу-підприємця Акімову Альону Андріївну на Фізичну особу-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича, до якого перейшли всі права та обов'язки за договором.
Я, ОСОБА_1 , на виконання вимог ч. 2 ст. 88 ГПК Україні підтверджую те, що обізнаний із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надана неправдивих показань та про готовність з явитися до сулу за його викликом для підтвердження своїх свідчень.».
Приписами частини 1 статті 87 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи (ч.3 ст.87 ГПК України).
Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ч.1 ст.88 ГПК України).
У відповідності до ч. 4 ст. 88 ГПК України заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Водночас, як доцільно зазначив місцевий суд, заява свідка лише підтверджує присутність ОСОБА_1 в кабінеті виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс Свирида Анатолія Олексійовича 09.03.2021 та передачу Акімовою Альоною Андріївною виконуючому обов'язки директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Свириду Анатолію Олексійовичу два примірники протоколу узгодження розбіжностей та підписаний екземпляр договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, проте жодним чином не підтверджує зміст протоколу узгодження розбіжностей.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно листа Головного Управління Служби Безпеки України у м. Києві та Київської області від 03.10.2024 № 51/12-6934 слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017100010010407, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364 КК України, досудовим розслідуванням якого встановлено, що заступником директора КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_1. спільно з директором КП «Київтранспарксервіс» Псьолом Є.В. та іншими службовими особами організовано протиправну схему з метою отримання неправомірної вигоди від надання в експлуатацію паркувальних майданчиків в м. Києві.
Таким чином, підписання договору та протоколу узгодження розбіжностей до нього не свідчить про підписання спірного договору на умовах, встановлених у протоколі. Вказане свідчить про підписання протоколу узгодження розбіжностей до договору після підписання самого договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021.
Натомість, договір №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 не містить, будь-які застереження щодо протоколу узгодження розбіжностей, так само протокол узгодження розбіжностей не вказано в договорі №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021, як його додаток.
Також матеріали справи не містять доказів внесення змін до умов договору на такі, що встановлені у протоколі узгодження розбіжностей від 09.03.2021.
Висновки суду першої інстанції щодо додаткової угоди №1 до договору апелянт у скарзі не оскаржує, доводи на їх спростування не наводить.
Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги щодо строку дії договору (2 190 днів згідно з протоколом розбіжностей проти 1 095 днів згідно з договором).
Таким чином, з урахуванням вказаного вище, строк дії договору №ДНП-2021-03/05 від 09.03.2021 є таким, що закінчився 21.04.2024.
А отже, дії відповідача, які полягають у направленні Фізичній особі-підприємцю Кузюбердіну Олександру Олександровичу листа вих. №053/05-1632 від 24.04.2024 з вимогою в термін до 06.05.2024 включно звільнити майданчик для паркування та з'явитися до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» для підписання акта повернення з експлуатації майданчика для паркування є правомірними.
Зазначене виключає можливість задоволення вимоги про зобов'язання Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» забезпечити Фізичній особі - підприємцю Кузюбердіну Олександру Олександровичу безперешкодне користування майданчика для паркування за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, 35, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 28 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю на період строку дії договору, що складає 2190 календарних днів від дати підписання акта приймання передачі в експлуатацію майданчика для паркування.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог Фізичної особи - підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №910/6860/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Враховуючи ви ще викладене та керуючись статтями керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №910/6860/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №910/6860/24 залишити без змін.
Матеріали справи №910/6860/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 11.06.2025.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді О.М. Сибіга
Ю.Б. Михальська