вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" червня 2025 р. Справа№ 910/6968/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Гончарова С.А.
Сибіги О.М.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 (повний текст рішення складено 06.01.2025)
у справі № 910/6968/24 (суддя Джарти В.В.)
за позовом Керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем»
про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 137 600,00 грн, трьох процентів річних у розмірі 1 364,72 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 936,19 грн
У червні 2024 року Керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокуратура) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області (далі - позивач, Комітет) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ СИСТЕМ" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 137 600,00 грн, трьох процентів річних у розмірі 1 364,72 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 936,19 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом дії договору позивачем використано частину талонів, на підставі яких отримано 800 літрів палива, а інші талони на залишок бензину, що складає 3200 л на загальну суму 137 600,00 грн., не використано. Строк дії талонів до 31.12.2023, проте, відповідач не замінив та не продовжив дію залишку паливних талонів, які не використані Замовником у 2023 році, що унеможливлює отримати Виконавчим комітетом Знам'янської міської ради поставлений на АЗС та оплачений ним бензин. Оскільки претензія позивача залишена відповідачем без виконання, докази заміни талонів або повернення суми грошових коштів відсутні, Прокурор звернувся із цим позовом до суду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» на користь Виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області 137 600,00 грн, три проценти річних у розмірі 1 364,72 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 936,19 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» на користь Кіровоградської обласної прокуратури 3 028,00 грн судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» звернулося 27.01.2025 (згідно поштового трекера на конверті) до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6968/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6968/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6968/24 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків для надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 4542,00 грн. та доказів надсилання апеляційної скарги Керівнику Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області та Виконавчому комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області на адресу юридичного місця знаходження (фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист та накладна (службовий чек)).
17.02.2025 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» надійшла заява про усунення недоліків, з доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 та доказами надсилання апеляційної скарги прокурору та позивачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6968/24. Призначено до розгляду зазначену апеляційну скаргу на 15.04.2025 без повідомлення (виклику) учасників справи.
05.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти доводів відповідача та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
10.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив прокурора на апеляційну скаргу, в якому прокурор заперечив проти доводів відповідача та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
Розгляд справи №910/6968/24 15.04.2025 не відбувся у зв'язку з перебуванням суддів у відрядженні та у відпустках.
Разом з тим, у зв'язку з продовженням перебування судді Тарасенко К.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.05.2025 у справі №910/6968/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 прийнято справу №910/6968/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М. та розгляд справи призначено на 03.06.2025 без повідомлення (виклику) сторін.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 07 серпня 2025 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, справа №910/6968/24 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи за результатами проведеної закупівлі UA-2023-05-12-004679-а між Виконавчим комітетом Знам'янської міської ради Кіровоградської області, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем», як Постачальником, 21.06.2023 укладено договір про закупівлю товару згідно з «Єдиним закупівельним словником» ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензину марки А-95 у талонах), визначений за асортиментом, кількістю (обсягом) та цінами, зазначений у Специфікації (Додаток 1 до договору). Джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет.
Пунктом 1.1 укладеного договору сторони передбачили, що Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товар - згідно з «Єдиним закупівельним словником» ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин марки А-95 у талонах), визначений за асортиментом, кількістю (обсягом) та цінами, зазначений у Специфікації (Додаток 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною, а Замовник - прийняти та оплатити такий товар.
Постачальник зобов'язується видати Замовнику талони на поставлений товар (бензин А-95) для заправки автотранспорту на АЗСЄ, а Замовник зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії талонів (пункт 1.2 договору від 21.06.2023).
Відповідно до пункту 4.1 договору від 21.06.2023 розрахунки за товар здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання видаткової накладної (поставки товару).
Строк (термін) поставки (передачі) товару - до 31.12.2023 (пункт 5.1 договору від 21.06.2023).
Згідно з пунктом 5.2 договору місце поставки товару: автозаправні станції, які розташовані на території міста Знам'янка та/або не більше 3 км від Замовника та мережа АЗС по всій Україні.
Відповідно до специфікації до договору найменування товару - Бензин А-95 (талони) у кількості 4000 л, вартістю 43,00 за одиницю з ПДВ у загальному розмірі 172 000,00 грн.
Позивачем 26.06.2023 отримано 4000 л бензину А-95 від Товариства, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 396 від 26.06.2023.
Згідно з платіжною інструкцією № 390 від 26.06.2023 позивачем здійснена оплата товару в розмірі 172 000,00 грн на користь відповідача. Копія відповідної платіжної інструкції наявна в матеріалах справи.
Проте, протягом дії договору у 2023 році Виконавчим комітетом Знам'янської міської ради використано лише 6 талонів по 10 л та 37 талонів по 20 л, відповідно всього отримано 800 літрів палива на суму 34 400,00 грн.
Залишок не отриманого бензину складає 3200 л на загальну суму 137 600,00 грн (10 талонів по 10 л та 155 талонів по 20 л).
В матеріалах справи також наявні копії невикористаних паливних талонів з терміном дії до 31.12.2023.
Водночас, як вбачається з гарантійного листа ТОВ «Синергія Систем» від 19.05.2023 до тендерної пропозиції на закупівлю, який долучений до матеріалів справи, відповідач гарантував Виконавчому комітету Знам'янської міської ради безкоштовно замінити або продовжити термін дії залишку паливних талонів, які не використані Замовником у встановлені терміни їх дії.
Проте, відповідач не замінив та не продовжив дію залишку наливних талонів, які не використані Замовником у 2023 році, що унеможливило отримання Виконавчим комітетом Знам'янської міської ради поставлений на АЗС та оплачений ним бензин.
19.04.2024 Виконавчий комітет Знам'янської міської ради звертався до ТОВ «Синергія Систем» з претензією, яка була направлена за юридичною адресою Постачальника, про врегулювання питання отримання бензину у 2024 році згідно залишку паливних талонів та пропонував вирішити питання безкоштовної заміни талонів в кількості10 шт по 10 л та 155 шт по 20 л на загальну суму 137 600,00 грн на талони з новим строком дії або продовжити термін дії залишку наявних талонів, які не використані Виконавчим комітетом у 2023 році, або повернути авансом сплачені кошти за неотриманий бензин в сумі 137 600,00 грн на рахунок Виконавчого комітету Знам'янської міської ради.
Оскільки вказана претензія залишена відповідачем без виконання, Прокурор звернувся із позовом до суду, в межах якого просив суд стягнути з відповідача 137 600,00 грн попередньої оплати, 1 364,72 грн три проценти річних та інфляційні втрати у розмірі 1 936,19 грн за період з 01.01.2024 по 01.05.2024.
В свою чергу, як у відзиві на позовну заяву, поданому в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, відповідач посилався на факт повного виконання зобов'язань за спірним договором від 21.06.2023. Відповідач зазначав, що оскільки оплата згідно з умовами договору мала здійснюватися після отримання товару, тому здійснення оплати засвідчує факт поставки товару. Крім того Товариство зазначало, що представлені суду копії талонів не були передані на підставі спірного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.
За ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріалами справи (платіжна інструкція №390 від 26.06.2023) підтверджується сплата позивачем відповідачу 172 000,00 грн за бензин на підставі договору.
У свою чергу, як зазначено у видатковій накладній №396 від 26.06.2023, відповідач передав позивачу Бензин А-95 у кількості 4000 літрів.
Водночас, колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з судом першої інстанції, критично оцінює твердження відповідача стосовно того, що видаткова накладна № 396 від 26.06.2023 є доказом поставки саме товару на підставі договору, оскільки умовами договору, а саме п. 1.2 договору від 21.06.2023, передбачений обов'язок відповідача видати замовнику талони, на підставі яких мала здійснюватися заправка автотранспорту позивача. Також, твердження відповідача спростовуються і специфікацією (додаток №1 до договору), якою сторони обумовили поставку талонів на бензин А-95 в кількості 4000 л на суму 172 000,00 грн.
Крім того, до матеріалів справи на підтвердження факту використання частини талонів, Прокурором були додані копії фіскальних чеків про відпуск бензину на підставі талонів на загальну суму 34 400,00 грн.
Відповідачем обставин належного виконання своїх обов'язків за договором від 21.06.2023 документально обґрунтовано не було, доказів заміни талонів із продовженим строком їх дії суду представлено не було.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Проте, відповідачем не надано будь яких доказів в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження своїх доводів, викладених в апеляційній скарзі, як і не надано доказів передачі всієї кількості бензину по паливним талонам в порядку, визначеному п. 1.2. договору.
Приписами ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як підтверджується матеріалами справи позивач звертався до відповідача із претензією від 19.04.2024 щодо заміни талонів або повернення суми коштів, яка дорівнює вартості невикористаних талонів у розмірі 137 600,00 грн., проте претензія була залишена без задоволення. Відповідачем же не надано суду належних доказів на підтвердження повернення грошових коштів у розмірі 137 600,00 грн, а тому вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Прокурор просив стягнути з відповідача 1 364,72 грн трьох процентів річних та інфляційних втрат у розмірі 1 936,19 грн за період з 01.01.2024 по 01.05.2024.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21).
За умовами договору від 21.06.2023 передбачений строк його дії до 31.12.2023, а отже повернення грошових коштів, що є вартістю непереданого товару, у розмірі 137 600,00 грн мало бути здійснено після 31.12.2023. А тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що початок прострочення виконання зобов'язання з повернення грошових коштів припадає на 01.01.2024.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий Прокурором колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стягнення з відповідача підлягає 1 364,72 грн трьох процентів річних та 1 936,19 грн інфляційних втрат, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Отже, колегія суддів погоджується з твердженням місцевого господарського суду, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 137 600,00 грн., 3% річних в сумі 1 364,72 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 936,19 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Щодо інших аргументів скаржника колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6968/24 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6968/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6968/24 - залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
4. Матеріали справи №910/6968/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 12.06.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.А. Гончаров
О.М. Сибіга