Справа № 643/9199/25
Провадження № 1-кс/643/3208/25
10.06.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025220000000426 від 17.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
установив:
До Салтівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про арешт майна в обґрунтування якого останній зазначив, що слідчим відділом Управління СБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000426 від 17.04.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , працюючи на посаді завідуючого ортопедично-травматологічним відділенням Філії «Університетська лікарня» ХНМУ та будучи членом ЛКК Харківського національного медичного університету, з червня 2022 року, в умовах воєнного стану, з використанням своїх службових можливостей, активно сприяв діяльності осіб з числа посадовців медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК) КЗОЗ «ОЦМСЕ», співробітникам медичних закладів м. Харкова і Харківської області та громадянам України в реалізації протиправного механізму ухилення громадян України від мобілізації до лав Збройних сил України шляхом незаконного встановлення чоловікам призовного віку статусу інваліда.
У свою чергу співробітники обласних, профільних та районних медико-соціальних експертних комісій КЗОЗ «ОЦМСЕ», на підставі отриманих медичних документів від закладів охорони здоров'я Харківського регіону та інших залучених осіб, у тому числі ОСОБА_6 , забезпечували проходження медико-соціальної експертної комісії особами призовного віку та отримання кінцевих недостовірних документів (довідки до акту огляду МСЕК форми № 157-1/о), які є підтверджуючими документами, щодо отримання особою статусу інваліда, які не мали для цього законних підстав, фактично не проходили обстеження та лікування у медичних закладах, у зв'язку з чим зазначеними діями створювались реальні перешкоди законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в частині їх обов'язку з формування мобілізаційного резерву та підтримання належної мобілізаційної готовності.
Розслідуванням встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний, зокрема, ОСОБА_3 , лікар невропатолог Філії "Університетська лікарня" ХНМУ, який усвідомлюючи протиправність діяльності, підписав направлення на МСЕК (Форма № 088/о) від Філії "Університетська лікарня" ХНМУ.
05.06.2025 в період часу з 10:52 до 14:32 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 02.06.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого виявлено та вилучено мобільний телефон та грошові кошти.
Прокурор зазначає, що вилучений мобільний телефон містить інформацію, яка має значення для розслідування кримінального провадження, має на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Грошові кошти є доказами протиправної діяльності ОСОБА_3 , могли бути отримані в результаті такої діяльності, а законність їх походження може бути перевірена лише під час подальшого розслідування.
Вказані предмети визнанні речовим доказом у кримінальному провадження, отже, з метою їх збереження, проведення необхідних досліджень прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку.
Прокурор у судове засідання не з'явився, направив суду заяву в якій підтримав клопотання та просив провести судового засідання у свою відсутність.
ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, при цьому останній зазначив, що гроші є особистими накопиченнями ОСОБА_3 , частина яких є запозиченими коштами, що підтверджується відповідна розпискою, а мобільний телефон не містить жодної інформації, яка б стосувалась кримінального провадження.
Дослідивши доводи клопотання, додані до нього документи, заслухавши власника майна та його представника слідчий суддя встановив таке: слідчим відділом Управління СБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000426 від 17.04.2025 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 02.06.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , а саме у квартирі АДРЕСА_2 з метою відшукання та вилучення, зокрема, засобів мобільного зв'язку, сім-карток, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
Згідно з копією протоколу обшуку від 05.06.2025 в період часу з 10:52 до 14:32 за вказаною адресою проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено Мобільний телефон Apple IPhone 11Pro, model: MWC32LZ/A, s/n НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ; об'єкти, схожі на грошові кошти: 1 купюра номіналом 20 євро; 4 купюри номіналом 50 євро; 9 купюр номіналом 100 євро; 2 купюри номіналом 50 доларів; 30 купюр номіналом 100 доларів; 162 купюри номіналом 1000 грн; 45 купюр номіналом 500 грн.
З погляду на це, а також враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, до якого вірогідно причетний ОСОБА_3 , відсутність на момент розгляду клопотання доказів, які б вказували на законність джерела походження вилучених грошових коштів можна казати, що під час обшуку вилучено майно, дозвіл на вилучення якого наданий ухвалою слідчого судді про обшук.
Суд критично ставиться до копії боргової розписки, наданої ОСОБА_3 у судовому засіданні на підтвердження факту отримання до моменту проведення обшуку певної суми грошових коштів, так як, по перше, дослідження та оцінка цієї розписки, обставин її складення мають бути здійсненні під час подальшого розслідування, а по друге, на момент проведення обшуку про наявність цієї розписки ОСОБА_3 повідомлено не було.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, - забезпечення збереження речових доказів (абз. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Частина 11 ст. 170 КПК України передбачає, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає доведеним, що виявлене та вилучене під час проведення обшуку майно може бути доказом факту та обставин, що встановлюються, зокрема містити інформацію про кримінальне правопорушення. Для встановлення цього факту необхідно проведення комплексу слідчих та процесуальних дій, у тому числі експертних досліджень які передбачають виявлення, вивчення та аналіз не тільки інформації, яка зберігається у мобільному телефоні, а й тієї, яка могла бути видалена з нього. Для цього потрібне дослідити відповідний носій інформації.
Ураховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення та обставини його вчинення, слідчий суддя вважає, що потреба в накладенні арешту на вилучений мобільний телефон є очевидною та доцільною.
Враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували законність отримання вилучених грошових коштів, арешт зазначених грошових коштів також відповідатиме інтересам кримінального провадження та сприятиме досягненню його мети.
Кожен з ризиків, перелічених в ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, доведений, отже клопотання має бути задоволено.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 05.06.2025 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
1. Мобільний телефон Apple IPhone 11Pro, model: MWC32LZ/A, s/n НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ;
2. Об'єкти, схожі на грошові кошти: 1 купюра номіналом 20 євро; 4 купюри номіналом 50 євро; 9 купюр номіналом 100 євро; 2 купюри номіналом 50 доларів; 30 купюр номіналом 100 доларів; 162 купюри номіналом 1000 грн; 45 купюр номіналом 500 грн.
Питання щодо зберігання вилученого майна вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений 13.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1