Справа № 643/9022/25
Провадження № 1-кс/643/3140/25
10.06.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_3 , представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про скасування арешту в частині заборони права на користування, зміну місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні № 62025170020004586 від 30.03.2025 за ч. 1 ст. 415 КК України, -
ОСОБА_3 , представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, звернувся до суду з клопотанням про зміну місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні № 62025170020004586 від 30.03.2025 за ч. 1 ст. 415 КК України.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначив, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2025 у вказаному кримінальному провадженні накладений арешт на автомобіль марки «Volkswagen», модель «Transporter», з реєстраційним номером « НОМЕР_2 », з vin кодом НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_4 ; технічний талон на вказаний транспортний засіб CTD 020525.
Цією ж ухвалою зберігання арештованого майна визначено відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Місцем зберігання речового доказу є с. Руські Тишки Харківської області, а відповідальним за збереження є фізична особа.
Посилаючись на норми закону та зазначених підзаконних актів, враховуючи, що всі експертні дослідження автомобіля вже проведені, а на теперішній час виникла необхідність у передислокації транспортного засобу, проте існує заборона на користування вказаним майном, заявник просить змінити місце зберігання автомобіля «Volkswagen Transporter», р.н. « НОМЕР_2 » та передати його на відповідальне зберігання з правом користування командиру відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного обслуговування роти матеріально-технічного забезпечення 2-го батальйону оперативного призначення - молодшому сержанту ОСОБА_4 з покладенням на останнього обов'язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу. Крім того, заявник просить зобов'язати слідчого передати вказаний транспортний засіб на зберігання під розписку молодшому сержанту ОСОБА_4 .
До суду ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив розглянути та задовольнити клопотання у свою відсутність.
Від слідчого Другого слідчого відділ (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_5 надійшла заява з додатками, в якій останній не заперечував проти задоволення клопотання.
Розглянувши клопотання та додані до нього як заявником, так і слідчим матеріали, враховуючи позицію органу досудового розслідування щодо не заперечення проти заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення поданого клопотання, проте частково з погляду на таке: ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2025 у кримінальному провадженні № 62025170020004586 від 30.03.2025 за ч. 1 ст. 415 КК України накладений арешт на автомобіль марки «Volkswagen», модель «Transporter», з реєстраційним номером « НОМЕР_2 », з vin кодом НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_4 , а також на технічний талон на вказаний транспортний засіб серії CTD № 020525 шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування арештованим майном.
Крім того, цією ухвалою визначено, що зберігання арештованого майна має відбуватись відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Тобто, порядок зберігання арештованого майна вже вирішено, при цьому слідчий суддя не вказував конкретного місця його зберігання чи відповідальну за його збереження особу, що б вимагало в наступному їх зміни.
На виконання зазначених нормативно-правових актів органом досудового розслідування переданий, а уповноваженою особою в/ч НОМЕР_1 НГУ - начальником юридичного відділення старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_6 - 30.03.2025 прийнятий на відповідальне зберігання зазначений автомобіль. Відповідна розписка надана слідчому судді слідчим.
Питання подальшого зберігання арештованого майна, а саме визначення відповідальної за це особи, фактичного місця його перебування на збереженні та інші мають самостійно вирішуватись керівництвом юридичної особі, якій таке майно передано на відповідальне зберігання, тобто в/ч НОМЕР_1 НГУ, з наступним повідомленням стороні обвинувачення про прийняте рішення.
З погляду не це вирішення питання про зміну місця зберігання арештованого майна та визначення відповідальної за зберігання майна особи у цьому кримінальному провадженні не має вирішуватись слідчим суддею і підстав для задоволення клопотання в цій частині слідчий суддя не знаходить.
Разом з тим, з метою реалізації військовою частиною прав та обов'язків зі збереження арештованого майна, слідчий суддя вважає потрібним скасувати заборону на користування арештованим майном.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Перелічені вище обставини свідчать, що потреба в подальшому застосуванні арешту майна шляхом обмеження права власника користуватись цим майном, відпала і він має бути скасований в цій частині.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт: автомобіля марки «Volkswagen», модель «Transporter», з реєстраційним номером « НОМЕР_2 », з vin кодом НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_4 ; технічного талону на вказаний транспортний засіб CTD 020525, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2025 у справі № 643/5157/25; провадження № 1-кс/643/1713/25 в частині заборони права на користування зазначеним транспортним засобом і технічним талоном.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Арешт майна в частині заборони права на відчуження і розпорядження цим транспортним засобом залишити чинним.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 13.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1