01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.
11 червня 2025 року Справа № 620/14190/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (Відповідач ), в якому просив визнати протиправним та скасувати протокол засідання військово лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.03.2024 №1398.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що Відповідачем при скасуванні постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023 №1354 стосовно Позивача, взагалі не було взято до уваги, що постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023, було підтверджено військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , де позивач проходив обстеження в період з 27.07.2023 по 01.08.2023.
Крім того, Позивач стверджував, що його медична документація щодо лікування та результатів медичних обстежень зі знімками Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України взагалі не вивчалася, Позивач не оглядався.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у задоволенні адміністартивного позову було відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ЦВЛК ЗС України, яка є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, мала повноваження переглянути, скасувати, затвердити, не затвердити, контролювати згідно з Положенням №402 постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, суд зазначив, що прийняттям спірної постанови, ЦВЛК ЗС України лише засвідчило невідповідність скасованої постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 нормам Положення №402, з огляду на встановлену невідповідність діагнозу та статті Розкладу хвороб, у зв'язку з чим Позивача визнано таким, що підлягає повторному огляду під час якого він має право особисто звернутися до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з вимогами Положень №402 з пакетом документів, які б підтверджували зворотнє.
Також суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи Позивача про те, що Відповідачем взагалі не вивчалася медична документація щодо лікування та результатів медичних обстежень, оскільки ЦВЛК ЗС України в ході перегляду постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 було вивчено картку обстеження та медичного огляду та висновок лікаря невропатолога при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023, який містив об'єктивні медичні дані. Разом з тим, виклик чи присутність громадян стосовно яких переглядаються постанови позаштатних ВЛК Положенням №402 не визначено.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Апелянт зазначає, що після визнання ВЛК особи непридатною до військової служби, відповідна інформація вноситься до військового квитка та ця особа виключається з військового обліку. При цьому, стверджує, що Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, не передбачає процедури поновлення придатності до військової служби особи, проходження нового огляду, надання додаткових документів, поновлення у військовому обліку тощо.
Також Апелянт зазначав, що ЦВЛК він не оглядався, медична документація щодо його лікування та результати медичних обстежень зі знімками не було запитано від закладів охорони здоров'я або безпосередньо Позивача та не досліджувалася.
При цьому, Апелянт наполягає на тому, що без вивчення медичної документації щодо лікування та результатів медичних обстежень та без огляду особи неможливо встановити або скасувати встановлений діагноз.
Також ОСОБА_1 зазначає, що Відповідачем не було взято до уваги, що він вже проходив ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка погодила постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023 №1354.
Окремо Апелянт посилається, що судом першої інстанції не було взято до уваги порушення строку подання відзиву на позовну заяву Відповідачем.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 та від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні з наступних підстав.
7. Обставини справи, установлені судом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами проходження медичного огляду військовозобов'язаного, проведеного у період з 17.07.2023 по 24.07.2023, Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 та за встановленим діагнозом: "Поширений остеохондроз хребта з переважанням ураженням шийного та поперекового відділу хребта деформуючий спондильоз спондилоартроз. Диспластичний антиспондилольз L5 хребця Протрузії м/х дисків L4-L5, L5-S1. Правобічний сколіоз шийного відділу І ст. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт, загострення. Двобічна люмбоішалгія больовий синдром. Радикулопатія L5 справа. Правобічна шийна радикулопатія ПФХ ІІІ ст.", прийнято постанову про ступінь придатності до військової служби, оформлену довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.07.2023 №1354, згідно з якою, на підставі статті 23-а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (зі змінами) (далі-Положення №402), позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згодом, у зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202327232000345 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, 18.03.2024 Центральній військово-лікарській комісії Міністерства оборони України був направлений лист №3824/124/07/2024 з вимогою переглянути постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно низки осіб, зокрема і позивача.
Згідно зі змістом протоколу засідання військово-лікарської комісії від 22.03.2023 №1398, відповідачем розглянуто Довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.07.2023 №1354, Картку обстеження і медичного огляду військовозобов'язаного ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023 та Висновок лікаря невропатолога при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023 №1354 та за результатами розгляду Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України прийнято рішення від 22.03.2024 №1398 про скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непридатності до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку.
Підставою для прийняття такого рішення відповідачем визначено невідповідність встановленого діагнозу вимогам статті 23-а Пояснення щодо застосування Розкладу хвороб (додаток 2 до Положення № 402).
8.Не погоджуючись із вказаним рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся з цим позовом до суду.
9. Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2232).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону №2232, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення №402).
Положенням №402 врегульовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Так, відповідно до пунктів 1.2-1.3 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров'я (установам); визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій; формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. (пункт 2.1. Положення).
Підпунктами 2.3.1., 2.3.3. пункту 2.3. Положення №402 передбачено, що ЦВЛК є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України та на неї, окрім іншого, покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти), розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
На виконання підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Положення №402, ЦВЛК зокрема має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; а також розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 1.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
За абзацом 2 підпункту «б» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема,: «Непридатний»: до військової служби з виключенням з військового обліку.
За пунктом 20.4 Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «обмежено придатний до військової служби».
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «обмежено придатний до військової служби»; «придатний до військової служби».
Крім того, 30.08.2023 Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення, яке введено в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, згідно з яким, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити утворення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською міською державними адміністраціями, до сфери управління яких належать заклади охорони здоров'я, у складі яких функціонують медико-соціальні експертні комісії та військово-лікарські комісії, робочих груп із перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
На виконання цього рішення, у ЦВЛК Збройних Сил України було створено робочу групу, яка здійснює перевірку обґрунтованості постанов позаштатних військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану.
Висновки суду апеляційної інстанції.
10. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що перевірка рішення регіональної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій Центральної ВЛК.
11. Так, Положенням № 402 передбачено, що ЦВЛК має право, зокрема переглядати, скасовувати, відміняти постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
12. Відтак, необґрунтованими є доводи Апелянта про те, що Положення № 402 не передбачає процедури поновлення на військовому обліку особи, проходження нею нового огляду тощо після її визнання непридатною до військової служби та виключення її з військового обліку, оскільки повноваження перевіряти рішення регіональної ВЛК, зокрема про непридатність до військової служби, а також скасувати таке рішення, належить до компетенції Відповідача.
13. Аналізуючи доводи Апелянта, колегія суддів відзначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції зазначив, зокрема, що Відповідач має дискреційні повноваження щодо перегляду рішень регіональних ВЛК, а суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу щодо визначення наявності або відсутності певного діагнозу у Позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження.
14. Дійсно, у цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
15. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
16. Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
17. Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23.
18. Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.
19. Так, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ЦВЛК, приймаючи спірне рішення, не провела його огляд та не витребувала медичну документацію щодо лікування Позивача, результати його медичних обстежень. Втім, колегія суддів не вбачає в такій бездіяльності Відповідача ознак протиправності, оскільки відповідно до п. 2.3.4. Положення №402 здійснювати огляд та запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності) є правом ЦВЛК, а не обов'язком.
20. Окрім того, як вбачається з вказаного пункту, медична документація запитується за необхідності. А тому, доводи Апелянта про те, що ЦВЛК не досліджувала медичну документацію Позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.
21. Більш того, як правильно встановлено судом першої інстанції та зазначає Апелянт, військово-лікарською комісією Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України вивчалася довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023 № 1354, картка обстеження і медичного огляду військовозобов'язаного ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023, висновок лікаря невропатолога при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023 № 1354.
22. При цьому, колегія суддів відзначає, що висновок лікаря невропатолога при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2023 № 1354 містить анамнез, зібраний як зі слів Позивача, так і з медичної документації, яка була надана ОСОБА_1 ВЛК та суду. Зокрема, зазначено про усі консультації, періоди лікування, результати спеціальних досліджень та діагнози, тобто у висновку відображено зміст медичної документації на яку посилається Апелянт.
23. Отже, відсутні підстави стверджувати, що ЦВЛК неповно встановила обставини щодо стану здоров'я Апелянта, достатності документів, які підтверджують діагноз та допустила порушення Порядку №402 під час прийняття спірного рішення.
24. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
25. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
26. Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи Апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині дотримання строків подання Відповідачем відзиву на позовну заяву, втім зазначає, що таке порушення не призвело до неправильного вирішення цієї справи, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
При цьому, колегія суддів відзначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
27. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено правильне рішення про задоволення позовних вимог, втім допущено помилку в частині мотивів прийняття такого рішення, а тому мотивувальна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні.
28. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
29. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року - без змін.
30. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 11 червня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк