Справа № 522/903/24
Провадження №2/522/2449/25
03 червня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря Лахматової С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
представника відповідачки - адвоката Чайковської Р.А.,
представник третьої особи Гаврилюка А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним батьком, який проживає окремо,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Антонович Ольгою Сергіївною до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним батьком, який проживає окремо, в якій просив визначити наступні участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : щовівторка, через соціальні мережі Viber, Telegram, WhatsApp тощо, з 16.00 до 17.00 години за Київським часом, в присутності матері дитини та представника Служби у справах дітей Одеської міської ради.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 26 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 36 - 37).
27.02.2024 на адресу суду від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Чайковської Р.А., надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнають у повному обсязі. Зокрема зазначила, що малолітній ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, з дня народження потребує особливого догляду і лікування. Має органічне ураження головного мозку внаслідок гіпоксично-ішемічної енцефалопатії із затримкою психологічного розвитку розладами спектру аутизму. У дитини не має концентрації уваги на предмети чи людей на довгий час. Якщо брати до уваги зв'язок через месседжери по відео зв'язку, то для нього це не цікаво, самостійно він не концентрується на людині, яка знаходиться в цей час на моніторі. Щоб наладити контакт з Марком, він потребує частого спілкування від 2 тижнів до 2 місяців постійних офлайн зустрічей. Тільки після цього в нього йде звикання до людини. Відповідачка пропонувала позивачу приїхати та спілкуватися з дитиною, але останній відмовив. Примушення дитини до спілкування з позивачем, якого син не знає та не бачив 6 років поза волею дитини може вкрай негативно вплинути на психічні стан та розвиток дитини (т. 1 а.с. 42 - 47).
01.03.2024 на адресу суду від представника третьої особи Служба у справах дітей Одеської міської ради - Говорухи І.В. надійшли сформовані 29.02.2024 в системі «Електронний суд» письмові пояснення, в яких зокрема зазначила, що на території м.Одеси не функціонує (відсутній) орган опіки та піклування Одеської міської ради, а функціонують чотири органи опіки та піклування в складі районних адміністрацій Одеської міської ради, які розглядають питання, віднесені до їх компетенції за територіальною приналежністю, при цьому Служба у справах дітей Одеської міської ради не є органом опіки та піклування. ОСОБА_1 звертався до Служби у справах дітей Одеської міської ради з заявою щодо визначення порядку його участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.09.2018 №968. За результатами розгляду заяви та поданих документів від ОСОБА_1 . Службою у справах дітей Одеської міської ради було підготовлено проект висновку від 26.09.2018 та направлено на засідання комісії з питань захисту прав дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради. Відділом забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради було підготовлено висновок від 16.11.2018 №01-11/1987/4вих, відповідно до якого визначено наступний порядок: зобов'язати громадянку ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька громадянина ОСОБА_1 , з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначено способи участі ОСОБА_1 , з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною, кожну першу та третю суботу і неділю з 12:00 год. 18:00 год., у присутності матері, ОСОБА_2 , а також дні народження, святкові дні та канікули за попередньою домовленістю батьків.
ОСОБА_1 повторно звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради з заявою про визначення способів участі батька у вихованні дитини від 04.01.2023 №2083-Б.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Враховуючи вищевикладене та наявність висновку наданого Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради від 16.11.2018 №01-11/1987/4вих, Служба у справах дітей Одеської міської ради не здійснювала повторний розгляд звернення, про що було повідомлено заявника. Також зазначила, що до компетенції Служби у справах дітей Одеської міської ради не входить питання встановлення стану здоров'я дитини та надання оцінки того, чи може спілкування з батьком вплинути на психологічний стан дитини. Всі необхідні медичні висновки щодо стану здоров'я дитини надаються виключно медичними закладами, в межах повноважень. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язку співробітника Служби бути присутнім під час спілкування батька разом з дитиною, а тому зазначене виходить за межі компетенції Служби (т. 1 а.с. 68 - 71).
27.02.2024 На адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волкова А.В. надійшла заява про зміну предмета позову від 23.02.2024, в якій просить: зобов'язати ОСОБА_2 забезпечувати ОСОБА_1 спілкування (контакт) з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного вівторка з 16.00 до 17.00 години шляхом відеозвязку за допомогою застосунків Viber, Telegram, WhatsApp, або програм «Zoom» / Skype; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19200 гривень та 1073 гривень судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.03.2015 по 21.03.2017. Сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю ОСОБА_2 . З червня 2016 року між сторонами почали виникати конфлікти щодо виховання дитини, спілкування з нею тощо. 15 вересня 2018 року, позивач звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою, в якій просив встановити йому порядок побачень з дитиною. На підставі вказаної заяви, було видано висновок органу опіки та піклування №01-11/1987/4вих від 16.11.2018, відповідно до якого вирішено: зобов'язати громадянку ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька громадянина ОСОБА_1 , з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначено способи участі ОСОБА_1 , з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною, кожну першу та третю суботу і неділю з 12.00 год. до 18.00 год у присутності матері, ОСОБА_2 , а також дні народження, святкові дні та канікули за попередньою домовленістю батьків. Наразі ОСОБА_1 проживає за кордоном і об'єктивно позбавлений можливості відвідувати сина особисто. Графік побачень, котрий був встановлений 16.11.2018 наразі є неактуальним. ОСОБА_2 на неодноразові прохання батька дитини організувати дистанційний відеозв'язок із сином ігнорує його прохання, хоча має таку можливість. Служба у справах дітей Одеської міської ради, відмовила ОСОБА_1 у розгляді заяви про призначення способів участі батька у вихованні і, посилаючись на те, що такий спосіб участі визначено ще у 2018 році. Службою були проігноровані причини подання такої заяви. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування з сином спричинить йому шкоду не існує. Спосіб спілкування з сином, визначений Службою у справах дітей у 2018 році наразі є невиконуваним через істотні зміни в житті сторін. Саме від відповідачки залежить реалізація контакту батька з дитиною, у тому числі доступ до сина засобами зв'язку. Враховуючи те, що матір дитини чинить перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином, а тому вимога зобов'язального характеру буде ефективним способом захисту прав позивача. Присутність представника органу опіки та піклування при контакті батька з сином є безпідставним та не виправданим. Обов'язкова участі матері дитини при відповідних контактах також є недоцільною. На час розгляду даної справи дитині виповнилося 8 років. Незважаючи на певні проблеми зі здоров'ям, дитина цілком нормально може спілкуватися та вести бесіди дистанційно з батьком, без зайвого втручання третіх осіб, у тому числі матері дитини. На відповідача у даному разі може буде покладено обов'язок організувати та забезпечити відеозв'язок (т. 1 а.с. 120 - 128).
Ухвалою суду від 29 травня 2024 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волкова А.В. про зміну предмету позову від 23.02.2024. Прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волкова А.В. про зміну предмету позову від 23.02.2024.
Здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Одеської міської ради на Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (т. 1 а.с. 147).
Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним батьком, який проживає окремо (т. 2 а.с. 25 - 28).
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року витребувано від Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради висновок щодо визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 53).
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 54).
14.02.2025 на адресу суду від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Чайковської Р.А. надійшла сформована 14.02.2025 в системі «Електронний суд» заява про визнання позову, в якій просить прийняти визнання відповідачем ОСОБА_2 позову згідно визначеного позивачем предмету позову з врахуванням змін, визначених заявою позивача від 23.02.2024 р. про зміну предмету позову. Обставини створення перешкод позивачу у спілкуванні та вихованні сина, які вказані в позовній заяві, не визнає. Щодо стягнення судових витрат (витрат на правничу допомогу) заперечує у зв'язку із їх неспівмірністю розміру таких витрат відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України (т. 2 а.с. 101).
У судових засіданнях позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - Гаврилюк А.А. щодо позовних вимог не заперечував, підтримав графік запропонований позивачем. Зазначив про неможливість надання Органом опіки та піклування висновку відповідно до вимог ст. 19 СК України, оскільки мати та дитина залишили територію України, а відсутність дитини на території України унеможливлює вчинення дій необхідних для підготовки такого висновку.
Відповідачка у судовому засіданні просила прийняти заяву про визнання позову.
Представник відповідачки - адвокат Чайковська Р.А. у судовому засіданні пояснила, що відповідачка не чинить перешкод у спілкуванні позивача з сином, підтримала заява про визнання позову.
Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.03.2015 по 21.03.2017, що не заперечується сторонами.
Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , яке видано 22.12.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції (т. 1 а.с. 9).
15.09.2018 ОСОБА_1 звертався до Служби у справах дітей Одеської міської ради з заявою, яка була зареєстрована за №968 від 15.09.2018, щодо визначення порядку його участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.11.2018 органом опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради було підготовлено висновок №01-11/1987/4вих «Про визначення порядку участі громадянина ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Відповідно до вказаного висновку вирішено:
1. Зобов'язати громадянку ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька громадянина ОСОБА_1 , з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2. Визначено способи участі ОСОБА_1 , з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною, кожну першу та третю суботу і неділю з 12:00 год. 18:00 год., у присутності матері, ОСОБА_2 , а також дні народження, святкові дні та канікули за попередньою домовленістю батьків (т. 1 а.с. 12).
26.07.2023 ОСОБА_4 звернувся з заявою до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в якій просив визначити можливі варіанти спілкування дитини з батьком, враховуючи неможливість дитини спілкуватися засобами зв'язку та неможливість батька прибувати до місця проживання дитини; встановити обов'язкову участь представника органу опіки та піклування; встановити стан здоров'я дитини та повідомити чи встановлення спілкування дитини з батьком може впливати на психічний стан дитини (т. 1 а.с. 13 - 14).
Листом Служби у справах дітей Одеської міської ради № 07/7992 від 14.08.2023 на адресу ОСОБА_5 зокрема повідомлено, що співробітники районної адміністрації не підпорядковуються Службі у справах дітей Одеської міської ради, та до компетенції Служби у справах дітей Одеської міської ради не входить встановлення стану здоров'я дитини (т. 1 а.с. 15).
09.11.2023 ОСОБА_4 звернувся з заявою до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в якій просив визначити наступний спосіб участі батька дитини - ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 : спілкування батька з дитиною через соціальні мережі Viber, Telegram, WhatsApp тощо, щовівторка з 16.00 до 17.45 години за Київським часом, в присутності представника Служби у справах дітей Одеської міської ради (т. 1 а.с. 16 - 17).
Листом Служби у справах дітей Одеської міської ради № 07/13242 від 24.11.2023 на адресу ОСОБА_5 зокрема повідомлено, що до компетенції Служби у справах дітей Одеської міської ради не входить присутність спеціаліста Служби спілкуванні батька з дитиною (т. 1 а.с. 18).
04.12.2023 ОСОБА_4 звернувся з заявою до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в якій просив визначити наступний спосіб участі батька дитини - ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 : спілкування батька з дитиною через соціальні мережі Viber, Telegram, WhatsApp тощо, щовівторка з 16.00 до 17.45 години за Київським часом, в присутності представника Служби у справах дітей Одеської міської ради (т. 1 а.с. 19 - 20).
Листом Служби у справах дітей Одеської міської ради № 07/11 від 03.01.2024 на адресу адвоката Антонович О., яка діє в інтересах ОСОБА_5 на її адвокатський запит від 29.12.2023 зокрема повідомлено, що беручи до уваги те, що порушене питання вже було предметом розгляду Служби та відповідного органу опіки та піклування вирішено по суті, у Служби відсутні правові підстави для повторного розгляду заяви ОСОБА_1 щодо визначення способів його участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому розгляд звернення ОСОБА_1 припинено, про що повідомлено заявника (т. 1 а.с. 22).
Як слідує з посвідчення Серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною з інвалідністю (т. 1 а.с. 50).
Відповідно до листа Богунського Відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 07.11.2023 у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 129)
Відповідно до квитанції від 03.11.2023 ОСОБА_1 сплачено Богунському ВДВС м.Житомир 76722,00 грн - погашення заборгованості по виконавчому листу № 522/11380/16-п на користь ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 129).
Як слідує з листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 24.08.2022 на адресу адвоката Волкова А. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.10.2024 виїхав за межі території України. Іншої інформації не має (т. 2 а.с. 87).
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 06.09.2023 у справі № 295/2533/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, Орган опіки та піклування районної адміністрації Приморського району м.Одеса, про позбавлення батьківських прав (т. 2 а.с. 197 - 201).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року Касаційну скаргу адвоката Волкова Анатолія Володимировича як представника ОСОБА_1 задоволено. Постанову Житомирського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року скасовано, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 вересня 2023 року залишено в силі (т. 2 а.с. 187 - 196).
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції).
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, №31111/04, §54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, §100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Поряд із цим, згідно з ч.6 ст.19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно зі ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст.151, 152 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 158 СК України).
Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
За змістом положень ст.1 Закону України «Про охорону дитинства», забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити; контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).
За змістом ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Сторонами не заперечується, що батьки разом не проживають, а дитина проживає з відповідачкою по справі. Крім того, сторонами також не заперечується, що дитина постійно знаходиться разом з матір'ю.
При вирішенні спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, які полягають, зокрема, в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі.
Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Позивач, будучи батьком дитини, прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов'язком.
Окрім наведеного, суд вважає, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини.
Враховуючи заяву ОСОБА_2 про визнання позову, за відсутності встановлених судом обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, та обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б його нормальному розвитку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Поряд з цим, суд також зважає на те, що ОСОБА_6 є дитиною з особливими потребами через її стан здоров'я, тобто дитина має обмеження у життєдіяльності, зокрема, щодо спілкування і соціальних зв'язків, що підтверджується медичною документацією, а також психолого-педагогічною характеристикою, наявними в матеріалах справи, а тому присутність матері при спілкуванні батька з сином є необхідною та відповідатиме інтересам дитини.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом встановлення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_7 кожного вівторка з 16.00 до 17.00 години шляхом відеозв'язку за допомогою застосунків Viber, Telegram, WhatsApp, або програм «Zoom» / Skype, за участі матері дитини.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним батьком, який проживає окремо, задовольнити.
Встановити спосіб участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного вівторка з 16.00 до 17.00 години шляхом відеозв'язку за допомогою застосунків Viber, Telegram, WhatsApp, або програм «Zoom» / Skype, за участі матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 12 червня 2025 року.
Суддя Юлія КОВТУН