і м е н е м У к р а їн и
10 червня 2025 року справа 397/1505/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23.01.2025 (суддя Максимович І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 25.11.2024 звернулась до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить скасувати постанову серія АВ №00002201 від 30.10.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23.01.2025 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що судом першої інстанції зроблено висновок про перевищення вагових параметрів транспортним засобом без урахування технічних характеристик такого транспортного засобу, які є спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом та до яких пункт 22.5 Правил дорожнього руху встановлено інші максимальні вагові параметри, ніж ті, які у спірному випадку застосовані відповідачем в 40 тон. Позивач у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником та не перебував за кермом транспортного засобу.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до постанови серія АВ №00002201 від 30.10.2024 встановлено, що ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП, як відповідальну особу, яка допустила рух транспортного засобу 28.10.2024 о 13 год. 21 хв. за адресою Н-01, км 198+300, Черкаської області із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,463%% (3,785 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн.
Постановою зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу; кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2640 мм, 2-3: 1310 мм, 3-4: 60700 мм, 4-5: 1300 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 6150 кг, 2 - 7000 кг, 3 - 11050 кг, 4 - 8200 кг, 5 - 7900 кг; 6 - 8350 кг; загальна маса - 48650 кг.
Вказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу марки WIM 9,9; свідоцтво про повірку № 23-21/000206 зі строком дії до 03.10.2025 та №35-02/4095 зі строком дії до 07.10.2025.
Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) №31/33/05-329-2025 від 13.01.2025, згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів держателем якого є МВС, станом на 13.01.2025, транспортний засіб RENAULT PREMIUM 460 DXI, номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано 24.01.2024 за ОСОБА_3 13.06.2024 внесено відомості щодо призначення належного користувача ОСОБА_2 .
Згідно оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України “Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів -понад 44т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16т, строєні 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7т або фактичною масою понад 24т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до частини 1 статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини 7 статті 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623).
Відповідно до пунктів 2, 7, 14 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, а саме за перевищення нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Правопорушення були зафіксовані за допомогою вимірювального обладнання автоматичного пункту ваго-габаритного контролю за допомогою відповідних технічних засобів.
Спірна постанова містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків, складання інших документів, які, будуть доказами скоєння адміністративного проступку. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у постанові.
Доказом вчинення правопорушення є дані його автоматичної фіксації, які містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, тобто системі комплексних взаємопов'язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Укравтодору, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв'язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікацій. Ці дані, які отримані із інформаційно-телекомунікаційної системи (у тому числі. фото), зазначаються безпосередньо у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що транспортний засіб є контейнеровозом, та, відповідно, має більшу дозволену вагу, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).
За визначенням, наведеним у главі 1 Правил № 363, вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження; сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Відповідно до пунктів 17.2 - 17.5 Правил №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Колегією суддів враховується відсутність доказів що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортним засобом, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в універсальних контейнерах, згідно з їх призначенням.
Позивачем також не надано доказів того, що на розміщеному напівпричепі знаходився контейнер із відповідним маркуванням.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 29 січня 2020 року у справі №814/1460/16.
Таким чином з наявних у справі доказів вбачається здійснення вантажних перевезень транспортним засобом та причепом, а не контейнеровозом, а тому фактична маса транспортного засобу не повинна перевищувати 40 т.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, доведено правомірність притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення, а вимоги до змісту постанови, визначені статтею 283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 дотримано.
Позивачем не надано доказів перевезення вантажу в універсальних контейнерах із відповідним маркуванням. При цьому, принцип презумпції вини суб'єкта владних повноважень - відповідача по справі, не звільняє позивачку від обов'язку по наданню доказів в обґрунтування доводів пред'явленого позову, як це передбачено статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, відповідач надав фото транспортного засобу, на якому відсутні контейнери.
Таким чином колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами від 5% до 10% включно та про доведеність наявності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки не є власником чи належним користувачем транспортного засобу та не здійснював будь-яких перевезень у день та час, які зазначені у спірній постанові, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другоюі третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Суб'єктами адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах), виступають юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб. Такими особами можуть бути власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах.
Тобто, суб'єктом правопорушення даної категорії справ можуть бути належний користувач транспортного засобу, фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб, керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; особа, яка ввезла транспортний засіб на іноземній реєстрації на територію України.
Внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ здійснюється відповідно до Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1197.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №1145 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування (пункт 3 Порядку №1145).
Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється в сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належного користувача (п.14 Порядку № 1145).
Отже, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) №31/33/05-329-2025 від 13.01.2025, згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів держателем якого є МВС, станом на 13.01.2025, транспортний засіб RENAULT PREMIUM 460 DXI, номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано 24.01.2024 за ОСОБА_3 13.06.2024 внесено відомості щодо призначення належного користувача ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
- така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
- особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Разом з тим, позивачем зазначених вище відомостей та/або документів не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення містить усі передбачені законодавством відомості, винесена відповідачем на підставі, в межах, повноважень та у спосіб, що передбачені чинними нормами.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 272, 286, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23.01.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 10.06.2025 та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко