12 червня 2025 р. Справа № 520/30553/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 03.02.25 по справі № 520/30553/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_3 , перший відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту - другий відповідач), Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - ВЧ НОМЕР_1 , третій відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 146 від 17.06.2024 щодо мобілізації на військову службу ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 ), враховуючи порушення права на відстрочку від призову під час мобілізації ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ: здобувач професійної (професійно-технічної) освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
- визнати протиправною відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) № 808/ВихЗВГ/412 від 01.08.2024 щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 ), враховуючи порушення права на відстрочку від призову під час мобілізації ОСОБА_1 представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та наведену у цьому позові аргументацію.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ невідомий) звільнити з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , враховуючи порушення права на відстрочку від призову під час мобілізації ОСОБА_1 , представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
- допустити негайне виконання рішення суду за цим адміністративним позовом.
- зобов'язати відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та відповідача-2 Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ невідомий) подати звіт про виконання цього рішення суду до Харківського окружного адміністративного суду не пізніше 7 (семи) днів з дня набрання законної сили рішенням суду, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
- стягнути з відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 146 від 17.06.2024 про мобілізацію ОСОБА_1 на військову службу, як такого, що прийнятий з порушенням правил проведення мобілізації, оскільки позивач, як здобувач професійної (професійно-технічної) освіти, під час спірної мобілізації навчався за денною формою навчання і здобував рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у визначеній в статті 10 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII (далі по тексту - Закон № 2145-VIII) послідовності, а тому в силу положень статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII) мав право на відстрочку від військової служби та не підлягав мобілізації, що протиправно залишено поза увагою відповідачами.
Пояснив, що 17.06.2024 позивача було примусово доставлено до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_6 , при цьому, не надано будь-якої можливості представити документи, що підтверджують здобуття освіти та проігноровано прохання виписати повістку для уточнення військово-облікових даних з метою отримання часу для збору таких документів. У цей же день, ОСОБА_1 було направлено на формальне проходження Військо-лікарської комісії без надання можливості представити докази та довідки про діагнози і стан здоров'я, із одночасним визнанням позивача придатним до військової служби та прийняття рішення про мобілізацію, що взагалі унеможливило реалізацію ОСОБА_1 гарантованого статтею 23 Закону № 3543-XII права на відстрочку у мобілізаційний період. А відтак, такі дії не є законними.
Повідомив, що станом на момент незаконного затримання позивача працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 (17.06.2024) він не міг отримати Довідку ЄДЕБО за формою, затвердженою у додатку 9 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту - Порядок № 560), позаяк можливість в закладу освіти формувати таку довідку (отримати доступ до реєстру) з'явилась не одразу, що повідомлялось першому відповідачу, однак не було ним враховано.
Вважав безпідставними та абсурдними викладені другим відповідачем у Відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 01.08.2024 посилання на незвернення позивача із відповідною заявою про отримання відстрочки, оскільки першим відповідачем не було надано йому такої можливості, оскільки доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 відбулось примусово, та із одночасним вилученням телефону.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 520/30553/24 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) , Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 № 146 від 17.06.2024 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв'язку зі скасуванням вказаного наказу, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин у справі, просив суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 в цій частині та ухвалити нове рішення у відповідній частині, за яким скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 № 146 від 17.06.2024 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв'язку зі скасуванням вищевказаного наказу;
Допустити негайне виконання рішення суду за цією апеляційною скаргою.
Судові витрати з розгляду справи покласти на ІНФОРМАЦІЯ_5 та Військову частину НОМЕР_1 в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у вказаній частині, прийняття його без повного та об'єктивного дослідження обставин справи та поданих позивачем доказів, що в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування.
Наполягав на залишенні судом першої інстанції поза увагою того факту, що право на відстрочку виникає не у зв'язку із наявністю довідки ЄДЕБО, а у зв'язку із здобуттям професійної (професійно-технічної) освіти особою, яка навчається за денною формою здобуття освіти за рівнем, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній статтею 10 Закону № 2145-VIII. В свою чергу довідка ЄДЕБО виступає виключно підтверджуючим документом для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Звернув увагу, що ненадання позивачем при його затриманні працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 Довідки ЄДЕБО було обумовлено незалежними від нього причинами, а саме відсутністю можливості її сформувати, оскільки форма такої довідки була затверджена 16.05.2024, однак доступ закладом освіти до реєстру було отримано пізніше, вже після мобілізації позивача.
Оскільки освіту ОСОБА_1 почав здобувати ще 31.08.2023, тобто до моменту його мобілізації, відповідно, право на відстрочку в силу положень статті 23 Закону № 3543-XII станом на момент такої мобілізації (17.06.2024) вже існувало, що свідчить про протиправність дій першого відповідача.
Щодо наявності підстав для звільнення позивача з військової служби зауважив, що визнання незаконною процедури мобілізації повинно мати наслідком скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 146 від 17.06.2024 про мобілізацію ОСОБА_1 на військову службу, та, відповідно, усунення негативних наслідків, які виникли для позивача, шляхом звільнення його з військової служби.
Другий відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Перший та третій відповідачі правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, 17.06.2024 позивач, пересуваючись територією Харківської області, був зупинений, попередньо, представниками ТЦК та СП та доставлений до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_6 , де функціонує Відповідач-1.
Водночас, з 31.08.2023 позивач проходить навчання у Державному закладі професійної (професійно-технічної) освіти “Харківське вище професійне училище швейного виробництва та побуту» та є студентом 1 курсу, що підтверджується Довідкою про здобувала освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 22.06.2024 № 107984 та Витягом Наказу про зарахування на навчання №1 З-УДЗ від 31.08.2023.
Надалі, представниками Відповідача-1 позивача направлено на проходження Військово-лікарської комісії і в той же день, 17.06.2024, його було визнано придатним до військової служби ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7
Того ж дня, 17.06.2024 Відповідачем-1 було прийнято рішення про мобілізацію позивача, після чого його було направлено на проходження базової загальної військової підготовки до навчального центру. Для проходження військової служби позивача було направлено до Військової частини НОМЕР_1 .
Позивачем було подано до Відповідача-2 скаргу від 24.06.2024 з проханням переглянути рішення Відповідача-1 щодо мобілізації позивача, визнати протиправними дії представників Відповідача-1 щодо мобілізації позивача, визнати протиправним та скасувати виданий Відповідачем-1 Наказ № 146 від 17.06.2024 про мобілізацію позивача, враховуючи порушення пункту 1 частини З статті 23 Закону № 3543-ХІІ, які були допущені з боку Відповідача-1, оскільки ними було свідомо проігноровано той факт, що позивач проходить навчання у Державному закладі професійної (професійно-технічної) освіти “Харківське вище професійне училище швейного виробництва та побуту», та йому не було надано можливості отримати документи для підтвердження факту навчання (додається копія скарги).
01.08.2024 Відповідач-2 надав Відповідь № 808/ВихЗВГ/412 від 01.08.2024, у якій повідомив що групою ситуаційно-координаційної діяльності та розгляду звернень громадян було опрацьовано звернення. В рамках розгляду звернення Відповідач-2 посилається на лист Начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 Вих. № 3794/МВ від 18.07.2024, в якому Відповідачем-1 запропоновано позивачу проїхати до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_6 на автомобілі, що фактично суперечить дійсності, оскільки затримання та доставлення позивача відбувалось із використанням фізичної сили.
Також, у своїй відповіді Відповідач-2 зазначив, що під час звіряння даних позивача досліджено наявну в АТС “Оберіг», Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР) інформацію, відповідно до якої відомості про навчання позивача на денній формі в закладі освіти в ЄДРПВР відсутні, що суперечить даним Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) та Довідки ЄДЕБО №107984, яку було додано до скарги.
Щодо самої Довідки ЄДЕБО № 107984 Відповідач-2 зазначив, що Відповідач-1 своїм Наказом № 146 від 17.06.2024 здійснив мобілізацію позивача на військову службу за призовом під час мобілізації, а Довідка ЄДЕБО №107984 була сформовано 22.06.2024, через що остання не могла бути взяти до уваги Відповідачем-1. Водночас, той факт, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації виникає з моменту виникнення підстави, а саме початку здобуття відповідного рівня освіти, яку позивач почав здобувати освіту 01.09.2023, а не з моменту видачі Довідки ЄДЕБО, що слугує підтверджуючим документом для надання відстрочки від призову під час мобілізації, що також було проігноровано Відповідачем-2.
Позивач, вважаючи неправомірними та необґрунтованими рішення Відповідача-1 щодо його мобілізації та відмову Відповідача-2 у задоволенні скарги, що мало наслідком порушення пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-ХІІ, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із ненадання позивачем у спірних правовідносинах належних доказів протиправності оскаржуваного Наказу, оскільки на дату мобілізації позивача інформація в ЄДРПВР щодо наявності у нього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також про здобування ним професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти на денній формі та здобування рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, була відсутня.
Судом враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові по справі № 520/7954/22 від 11 квітня 2024 року, відповідно до якого право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. При цьому, реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
З посиланням на відомості в Журналі реєстрації заяв громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до яких позивачем заяви та документів, які б підтверджували б його право на відстрочку від мобілізації з підстав, зазначених у статті 23 Закону № 3543-ХІІ, подано не було, а за інформацією в АІТС «Оберіг» Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 підлягав призову на військову службу під час мобілізації, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідачів ознак протиправності.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення переглядається в оскаржуваній частині), колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову на військову службу під час проведення мобілізації ОСОБА_1 , який згідно з статтею 23 Закону № 3543-ХІІ мав право на відстрочку від мобілізації, однак не вчинив активних дій та не оформив його у відповідний спосіб.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі по тексту - Положення № 1153/2008).
Пунктом 2 Положення № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), військову службу за контрактом осіб рядового складу, військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду даної справи воєнний стан в Україні триває.
Також указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом № 3543-XII.
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу;
Частиною 2 статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 4 № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на час призову позивача на військову службу у зв'язку з мобілізацією).
Так, згідно з частинами 1 та 3-5 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі по тексту - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 12 Положення № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 31.08.2023 навчається у Державному закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Харківське вище професійне училище швейного виробництва та побуту на денній формі здобуття освіти.
Відтак, на момент його призову на військову службу (17.06.2024) позивач відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-ХІІ мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення визначено у пунктах 56-67 Порядку № 560.
Так, відповідно до пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В силу абзацу 1 пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно із пунктом 59 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 62 Порядку № 560 передбачено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (РТЦК та СП). При цьому, реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду по справі № 160/10728/23 від 01.10.2024, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, відомостей про надання позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяви та документів, що підтверджували б право на відстрочку від мобілізації з підстав, зазначених у статті 23 Закону № 3543-ХІІ матеріали справи не містять.
Станом на 17.06.2024 (дата мобілізації позивача на військову службу) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів міститься інформація про те, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, інформація про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також про здобування ним професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти на денній формі та здобування рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" у такому Реєстрі була відсутня.
Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , з огляду на примусову мобілізацію ОСОБА_1 , не було надано позивачу можливості реалізувати право на отримання відстрочки, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 проходить навчання за денного формою ще з 31.08.2023, однак, починаючи із такої дати жодних активних дій з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у встановлений статтею 23 Закону № 3543-ХІІ спосіб не вжив. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Надану позивачем довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 107984, видану Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Харківське вище професійне училище швейного виробництва та побуту» колегія суддів відхиляє, оскільки вона була видана закладом освіти 22.06.2024, тобто вже після призову позивача на військову службу (17.06.2024), а тому не могла бути взятою відповідачами до уваги під час його мобілізації.
Стосовно доводів апелянта про те, що обов'язок перевірки наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації був покладений на ІНФОРМАЦІЯ_3 , колегія суддів зазначає наступне.
З аналізу пункту 11 Положення № 154 вбачається, що оформлення відстрочки від призову для військовозобов'язаних, резервістів під час мобілізації, особливого періоду чи воєнного часу належить до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вони також ведуть спеціальний облік цих осіб.
Водночас, відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов'язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов'язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов'язком військовозобов'язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про актуальний сімейний стан, стан здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місце праці й посаду.
Подібний висновок за схожих обставин Верховний Суд уже робив у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 280/6033/22.
Разом з цим, як вже було зазначено колегією суддів, в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 або закладу освіти, в якому він навчався, до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_3 з наданням підтверджуючих документів.
З огляду на те, що інформація про наявність в ОСОБА_1 права на відстрочку станом на момент його мобілізації була відсутня в АТС "Оберіг" та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів саме внаслідок бездіяльності позивача (невжиття активних дій), ІНФОРМАЦІЯ_3 не міг вставити таких обставин.
Твердження позивача про те, що він не надавав згоди на проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, колегія суддів оцінює критично, оскільки наявність чи відсутність згоди позивача на мобілізацію не може свідчити про порушення відповідачами приписів статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2024 по справі № 160/10728/23.
Фактичні обставини у даній справі та відповідне нормативно-правове регулювання, на переконання колегії суддів, свідчать про те, що ОСОБА_1 не скористався можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів не вбачає підстав для скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 146 від 17.06.2024 щодо мобілізації позивача на військову службу, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Враховуючи, що підстави для скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 № 146 від 17.06.2024 про мобілізацію на військову службу ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, у задоволенні похідної вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , слід також відмовити, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 № 146 від 17.06.2024 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв'язку зі скасуванням вказаного наказу, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 520/30553/24 в частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 № 146 від 17.06.2024 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв'язку зі скасуванням вказаного наказу - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко