апеляційне провадження №22-ц/824/4704/2025
справа №760/28176/21
30 квітня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації
та за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва»
на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Калініченко О.Б.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», про визнання права користування квартирою, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права користування квартирою, зобов'язання вчинити дії.
Вимоги позову мотивує тим, що на підставі ордеру серії Б № 034608 на жиле приміщення від 15 грудня 1983 року позивачці, її чоловіку ОСОБА_2 та сину ОСОБА_3 надано в користування квартиру АДРЕСА_1 .
Вказує, що починаючи з 1983 року та по день звернення до суду, позивачка правомірно проживала та користувалась спірною квартирою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_3 .
У період до ІНФОРМАЦІЯ_4 року позивачка проживала разом із родиною у спірній квартирі, здійснюючи спільне сімейне господарство, в якому усі члени сім'ї були пов'язані спільним побутом.
Вказує, що факт тривалого користування спірною квартирою та участі позивачки у спільному веденні сімейно-побутових справ з її сином (спільного побуту) підтверджується наявними та доданими письмовими доказами, зокрема, довідкою від 07 березня 2012 року ВСП « Чоколовський » та довідкою ВСП «Чоколовський» №1995 від 09 листопада 2011 року, копією паспорту про реєстрацію осіб в цій квартирі; документами, що підтверджують родинні стосунки проживаючих; квитанціями про оплату житлово-комунальних послуг; також цей факт можуть підтвердити свідки.
У 2017 році позивачка знялася із реєстраційного обліку у спірному приміщенні, але залишилась безперервно проживати в спірній квартирі разом із сином. Зняття з реєстрації з квартири здійснювалося з метою проведення її сином процедури приватизації цієї квартири на себе одноосібно, оскільки в той час вона помилково керувалася відсутністю потреби в її персональній участі у приватизації цього житла, адже син мав стати її єдиним спадкоємцем, а тому для уникнення майбутніх переоформлень (у випадку її смерті), на їх думку, було доцільно, щоб власником приватизованої квартири став лише її син ОСОБА_3 .
Зазначає, що квартира АДРЕСА_2 , у якій позивачка була формально зареєстрована у період 2017-2021 років, не придатна для проживання та використання. Незважаючи на те, що позивачка була зареєстрована в цій квартирі, вона фактично залишилася проживати в спірній квартирі АДРЕСА_3 .
Мотивуючи наведеним, просить визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_3 ; зобов'язати Солом'янську РДА зареєструвати ОСОБА_1 за вказаною адресою.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_3 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням в частині визнання за ОСОБА_1 право користування квартирою, Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи.
Вказує, що з 11 серпня 2017 року ОСОБА_1 знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_4 , яка на теперішній час не приватизована та перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Отже, ОСОБА_1 втратила право користування вказаною квартирою.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 за інформацією, наданою Київській міській раді Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі договору купівлі-продажу квартири.
Зазначає, що ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про її законне право на теперішній час проживати та користуватися квартирою АДРЕСА_3 .
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року в частині визнання за ОСОБА_1 права користування квартирою скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цієї вимоги відмовити.
Не погодившись з ухваленим рішенням, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи.
Вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що позивачка постійно проживала у спірній квартирі з грудня 1983 року по теперішній час. Жодних документів на підтвердження факту постійного проживання позивачки в спірній квартирі, ведення спільного господарства з померлим членом сім'ї наймача, несення спільних витрат, придбання спільного майна, прийняття участі у витратах на утримання майна, тощо позивачка не надала.
Вказує, що наймач ОСОБА_2 та члени його сім'ї ОСОБА_3 померли відповідно ІНФОРМАЦІЯ_3 року і ІНФОРМАЦІЯ_4 року та були зняті з реєстраційного обліку.
11 вересня 2021 року та 14 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 за довіреністю звернулись із заявою про реєстрацію місця проживання останньої за адресою: АДРЕСА_4 , тобто після смерті члена сім'ї наймача вказаної квартири ОСОБА_3 . У зв'язку із відсутністю підстави для реєстрації місця проживання Відділом з питань реєстрації місця проживання Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 відмовлено в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Зазначає, що надані позивачкою документи не підтверджують факт ведення позивачем спільного господарства з померлим наймачем, спільного користування позивача нарівні з померлим наймачем усіма правами і обов'язками, що випливають з договору найму житлового приміщення, тому надані документи не є доказами на підтвердження права користування позивачки спірною квартирою.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
12 червня 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Стецько М.В. подано відзиви на апеляційні скарги.
Посилається на необґрунтованість та безпідставність поданих апеляційних скарг.
Посилається на хибність доводів апеляційної скарги про те, що у серпні 2017 року ОСОБА_1 знялась із реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_3 , отже вибула із цього житла для проживання в іншому приміщенні у Голосіївському районі столиці.
Зазначає, що обставини спору переконливо засвідчували, що позивачка після серпня 2017 року залишилась безперервно проживати у спірній квартирі разом із сином. Життєвий характер відносин та сформоване життєве коло спілкування із сусідами та подругами не змінилось.
Уважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги надані позивачкою докази на підтвердження того, що позивачка має достатні та триваючі зв'язки із конкретним місцем проживання на вулиці Ушинського у м. Києві продовж сорока років безперервно.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційні скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" та Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
В судовому засіданні представник відповідача Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації - Федорчук Х.В. підтримала подану апеляційну скаргу, просила суд її задовольнити.
Представник комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" - Чернишенко Т.П. підтримала подану апеляційну скаргу, просила суд її задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Стецько М.В. проти задоволення апеляційних скарг заперечував, пославшись на їх необґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційнихскарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції зробив висновок, що позивачка проживає у спірній квартирі з 1983 року, вселилася в квартиру у встановленому законом порядку на підставі ордера, місця проживання не змінювала, не дивлячись на її перереєстрацію за адресою іншої квартири, отже вона має право на користування цим нерухомим майном.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
З матеріалів справи убачається, що на підставі рішення Виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів від 10 листопада 1983 року № 1549 на ім'я ОСОБА_2 15 грудня 1983 року видано ордер серії Б № 034608 на право заняття ним та членами його сім'ї у складі ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_3 (син) жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_4 (том 1 а.с. 13).
З даних свідоцтва про смерть НОМЕР_1 убачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с. 8).
Згідно даних копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2 убачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно даних довідки №1995 від 09 листопада 2011 року, виданої ВСП «Чоколовський», убачається, що ОСОБА_1 з 19 червня 2007 року по теперішній час зареєстрована і проживає за адресою АДРЕСА_4 (том 1 а.с. 11).
Згідно даних довідки, виданої КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду", 07 березня 2012 року №391 убачається, що у квартирі АДРЕСА_6 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (том 1 а.с. 12).
14 вересня 2021 року позивачка звернулась до відділу з питань реєстрації місця проживання Солом'янської РДА із заявою про реєстрацію місця проживання останньої за адресою: АДРЕСА_4 (том 1 а.с. 16-17).
У зв'язку з відсутністю підстави для реєстрації місця проживання Відділом з реєстрації місця проживання Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 було відмовлено в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
З даних звіту про проведення технічного обстеження квартири АДРЕСА_2 , складеного 06 вересня 2022 року ФОП ОСОБА_5 , убачається, що квартира не відповідає "Технічному регламенту будівельних виробів, будівель і споруд" і на даний час квартира не придатна для експлуатації (том 1 а.с.133-145).
Згідно даних листа Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 в період з 11.08.2017 по 31.08.2021 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу (том 1 а.с. 203-204).
Відповідно до даних розпорядження Солом'янської районної в місті Києві Державної адміністрації №357 від 27 травня 2024 року визначено ОСОБА_1 наймачем жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , жилою площею 32,7 кв.м. у зв'язку із смертю квартиронаймача ОСОБА_2 та за родинною згодою.
Згідно даних витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_4 убачається, що станом на 24 травня 2025 року у вказаній квартирі зареєстровано 2 особи: ОСОБА_1 з 28 липня 2023 року та ОСОБА_2 з 22 грудня 2023 року (том 3 а.с. 116).
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до статті 64 Житлового Кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
За змістом статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
З матеріалів справи установлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на реєстраційному обліку за адресою АДРЕСА_4 з 19 червня 2007 року по 11 серпня 2017 року.
Згідно даних листа Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 в період з 11 серпня 2017 року по 31 серпня 2021 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу.
31 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА про зняття з реєстрації за адресою АДРЕСА_5 у зв'язку із вибуттям до нового місця проживання АДРЕСА_4 з 31 серпня 2021 року.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту постійного проживання в кв. АДРЕСА_3 після придбання у власність іншого житла та реєстрації в ньому, а саме протягом періоду з 11 серпня 2017 по 31 серпня 2021 року.
Надані позивачкою рахунки-повідомлення на оплату комунальних послуг за 2018 рік містять дані про наявність боргу за комунальні послуги, проте не дають підстав для висновку про здійснення безпосередньо позивачкою оплати за такі послуги, тобто вчинення дій по утриманню майна протягом вказаного періоду.
Само по собі укладення договору на виконання певних будівельних робіт за відсутності інших переконливих доказів також не може свідчити про постійне (безперервне) користування квартирою, спільне проживання та ведення побуту із наймачем цієї квартири.
Висновки суду першої інстанції в тій частині, що відповідачами не спростовано того факту, що позивачка не змінювала місце проживання, є помилковими, оскільки саме на позивачку покладено обов'язок доведення наявності підстав для визнання за нею права користування спірним жилим приміщенням.
Посилання суду першої інстанції на відсутність відомостей про реєстрацію на ім'я позивачки права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_5 не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки даними листа Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 жовтня 2022 року підтверджено факт реєстрації ОСОБА_1 за цією адресою на підставі договору купівлі-продажу.
Крім цього, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_1 підтвердила, що двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_5 належить їй на праві власності.
Дані додатково поданого представником позивачки Розпорядження №357 від 27 травня 2024 року Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації «Про зміну договору найму» суд до уваги не приймає, оскільки таке видано після ухвалення апеляційним судом постанови від 13 червня 2023 року, згідно якої рішення районного суду від 22 березня 2023 року, що наразі переглядається апеляційним судом, залишено без змін.
Разом з тим, постановою Верховного Суду від 4 листопада 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на наведене вище, апеляційний суд уважає, що висновки суду першої інстанції про наявність у позивачки права користування спірною квартирою є помилковими, отже, рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації задовольнити.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року в оскарженій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», про визнання права користування квартирою, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 12 червня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова