11 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5539/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (надалі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Сумській області), відповідно до якої просить:
визнати протиправним рішення 163750032235 від 13.03.2025 Головного Управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головного Управління Пенсійного фонду України у Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 з 23.10.1999 по 31.08.2000, з 02.11.1994 по 26.02.1995 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення пенсії.
На переконання позивача основним документом що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, у якій наявні всі записи щодо роботи позивача на тому чи іншому підприємстві. Позивач вважає, що такими своїми діями, як не врахування до страхового стажу вказаного періоду роботи, відповідач порушив гарантоване право на належну пенсію.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду клопотанні про долучення доказів представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 59-61/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зарахований період догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.10.1999 по 31.08.2000 (час з якого дитина набула підстави для віднесення її до потерпілої від Чорнобильської катастрофи (30.09.1999 - дата видачі посвідчення)), оскільки в наданих документах, посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.09.1999 та в довідці від 31.01.2025 №01-15-01.1-06/3236, зазначене прізвище дитини ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним заявниці ОСОБА_3 . Враховуючи викладене вище, підстави для призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено позивач неодноразово зверталася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, у тому числі від 05.03.2025 /зв.а.с. 43-44/.
За результатами розгляду такої заяви Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області винесено рішення про відмову у призначенні пенсії № 163750032235 від 13.03.2025, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу /зв.а.с. 21/.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 вищезазначеного Закону визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 цього Закону передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Приписами статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі також - Закон №1058-IV) встановлено, зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Частинами першою та третьою статті 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За правилами статті 82 Закону України “Про пенсійне забезпечення» документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Згідно статті 83 Закону України “Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Відповідно до п. 1.1 Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, (у редакції чинній на дату виникнення правових відносин), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).
Згідно з пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Суд наголошує, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії № 163750032235 від 13.03.2025 зазначено:
"Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зарахований період догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.10.1999 по 31.08.2000 (час з якого дитина набула підстави для віднесення її до потерпілої від Чорнобильської катастрофи (30.09.1999 - дата видачі посвідчення)), оскільки в наданих документах, посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.09.1999 та в довідці від 31.01.2025 №01-15-01.1-06/3236, зазначене прізвище дитини ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним заявниці ОСОБА_3 ." /а.с.21/.
Надаючи оцінку викладеному, суд виходить з таких міркувань.
Так, відповідно до долученої копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.09.1999 та в довідці від 31.01.2025 №01-15-01.1-06/3236, зазначене прізвище дитини ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) /а.с. 38/.
Проте суд зауважує, що відповідно до змісту посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.09.1999 останнє видане з прив'язкою до серії та номеру свідоцтва про народження НОМЕР_3 , що видане РАДС Октябрського району м. Полтави /а.с. 38/, що в свою чергу засвідчує народження " ОСОБА_5 " (мовою оригіналу), матір'ю якої, зокрема зазначена, " ОСОБА_6 " (мовою оригіналу) /зв.а.с. 57/.
Також, відповідно до довідки від 18.04.2025 №5312-902/5312-25 Шевченківським відділом у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено факт оформлення 01.03.2006 року Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області на ім'я позивача паспорта громадянина України НОМЕР_4 у зв'язку з встановленням розбіжностей у записах (невідповідністю занесених у паспорт відомостей і відміток) на підставі паспорта громадянина України НОМЕР_5 , виданого Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 14.01.1997 року, де Ваше прізвище було вказано як « ОСОБА_2 », та свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 , виданого 23.12.2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї /а.с. 4/.
Наведено пояснює наявні розбіжності у прізвищі в паспортних даних позивача та її доньки, що зазначені у посвідченні серії НОМЕР_2 від 30.09.1999.
Суд вказує, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (частина 3 статті 44 Закону N 1058-IV). Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області не надано жодних документів, підтверджуючих вчинення будь-яких дій для витребування документів чи проведення перевірки достовірності таких документів.
Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 13.03.2025 № 163750032235.
Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що у силу статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
При цьому суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Окремо суд наголошує, що позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 з 23.10.1999 по 31.08.2000, з 02.11.1994 по 26.02.1995, тоді як відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 13.03.2025 № 163750032235 не зараховано лише період з 23.10.1999 по 31.08.2000.
В свою чергу трудова книжка позивача не містить відомостей про трудову зайнятість позивач у період з 02.11.1994 по 26.02.1995, натомість дитина позивача набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи лише 30.09.1999 - дата видачі посвідчення, тобто вже після вказаного періоду.
Як наслідок, у суду відсутні підстави для зарахування такого періоду до стажу позивача.
Зважаючи на те, що ГУПФ України в Сумській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення пенсії належним чином не досліджено всю сукупність наданих позивачем документів, а для з'ясування питання про наявність підстав для призначення позивачу пенсії необхідним є обчислення стажу, що є прерогативою пенсійного органу, суд, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 з 23.10.1999 по 31.08.2000 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення пенсії та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнані судом протиправними, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
А відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн /а.с. 15/.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд.43, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 13.03.2025 № 163750032235.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 з 23.10.1999 по 31.08.2000 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення пенсії та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд.43, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 21108013) на ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський