Справа № 420/20332/24
11 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач-1) , Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить:
визнати протиправними та скасувати рiшення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкових накладних від 04.06.2024 року №11173151/42337913, від 04.06.2024 року № 11173150/42337913;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного надходження оформлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» податкові накладні №1 від 01.05.2024 року та № 3 від 09.05.2024 року;
стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача понесені судові витати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» було складено податкові накладні №1 від 01.05.2024 року та № 3 від 09.05.2024 року та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних зупинена. Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних регіонального рівня прийнято рішення щодо відмову в реєстрації податкових накладних в зв'язку із наданням копій документів, складених з порушенням законодавства. Позивач не погоджуючись з рішеннями відповідача-1, вважає їх необґрунтованими, просить їх визнати протиправними та скасувати, оскільки ним надано пояснення та копії первинних документів, які підтверджують правомірність оформлення податкових накладних.
Ухвалою від 03.07.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За отриманою квитанцією № 1 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено: Щодо ПН №1 «Обсяг постачання товару/послуги 52.29 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=39.6373%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо - Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису). Сертифікат: № '0100000000000000000000000000000007cbf001', видавець: 'UA-36865753-2101' 'КНЕДП ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"', найменування: 'ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФЕРРІПЛЮС»; Щодо ПН №3 «Обсяг постачання товару/послуги 52.29 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=39.6373%, "Рпоточ"=13094.34 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Відповідач вказує на відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт перевезення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання до ДПС України представник відповідачів повідомляє, що згідно пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням наведеного, правові підстави для зобов'язання ДПС здійснити реєстрацію спірних податкових накладних саме датою їх доставлення до ДПС України відсутні.
13.08.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та просить задовольнити позов в повному обсязі.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.07.2018, код ЄДРПОУ 42337913.. Позивач є платником податку на додану вартість (ІПН 423379115538).
Основними видами діяльності підприємства позивача за кодами КВЕД є: 52.22 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Позивач зазначає в позові, що переважно виступає у якості транспортного експедитора та на підставі договору надає транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів своїм клієнтам (резидентам та нерезидентам України). Основним законодавчим актом у цій сфері правовідносин є Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (далі - Позивач) (експедитор) та Товариством з обмеженою «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (далі - ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ») (клієнт) було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 01/27102023 від 27.10.2023 (далі - договір). Предметом договору є надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажу клієнта, а також інші супутні послуги згідно умов укладеного сторонами договору. На виконання укладеного договору експедитор надавав клієнтові транспортно-експедиторські послуги із обслуговування вантажу клієнта у Одеському морському торговельному порту.
Відповідно до пункту 4.6. договору експедитор виставляє рахунок протягом 3 робочих днів, 45 % попередньої оплати відповідно до рахунку експедитора, та 55 % після завершення робіт відповідно до рахунку експедитора, виставленого на підставі погодженого сторонами акту здачі-приймання наданих послуг за даним договором. Згідно 4.7. договору клієнт сплачує рахунок протягом 3 банківських днів з моменту його виставлення.
За наслідком проведених у травні 2024 року господарських операцій з постачання послуг з надання транспортно-експедиторських послуг позивачем через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» у травні 2024 року було складено та направлено для належної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН або Реєстр) дві податкові накладні, а саме: № 1 від 01.05.2024 на суму 128 687,06 грн., у тому числі ПДВ 21 447,84 грн. (організація транспортно-експедиторських послуг в порту м. Одеси, т/х GOLDEN LION); № 3 від 09.05.2024 на суму 63 889,74 грн., у тому числі ПДВ 10 644,96 грн. (організація транспортно-експедиторських послуг в порту м. Одеси, т/х POLKOVNIK FESENKO).
За наслідками подання податкових накладних позивач отримав від відповідача-1: квитанцію № 9141455874 від 27.05.2024 по податковій накладній № 1 від 01.05.2024; квитанцію № 9141460607 від 27.05.2024 по податковій накладній № 3 від 09.05.2024.
Згідно квитанцій реєстрація двох вказаних вище податкових накладних була зупинена відповідачем-1 з однакової підстави, а саме: у графі «Результат обробки» було вказано: «Відповідно до п.\ 201.16 cm. 201 Податкового кодексу України, порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.29, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). . . Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення : про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач подав відповідачу-1 пояснення та документальні підтвердження проведених ним господарських операцій у вигляді копій договорів та первинних документів, що підтверджують проведені позивачем господарські операції, у тому числі надавши копію договору з клієнтом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», договору із Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Одеська філія), яке залучалось позивачем для надання транспортно-експедиторських послуг своєму клієнтові, рахунків на оплату послуг, актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), платіжних доручень про сплату грошових коштів, оборотно-сальдових відомостей, причому, як по господарських операціях між позивачем та клієнтом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», так і по господарських операціях між позивачем та залученим учасником транспортно-експедиторської діяльності (ДП «Адміністрація морських портів України»), а також інших супутніх господарських документів.
Пояснення та документальні підтвердження проведених позивачем господарських операцій були подані:
1) повідомленням № 71 від 29.05.2024 до податкової накладної № 1 01.05.2024 з поясненнями №71 від 29.05.2024, що підтверджено квитанцією про прийняття документів № 9144636084 29.05.2024;
2) повідомлення № 72 від 29.05.2024 до податкової накладної № 3 09.05.2024 з поясненнями № 72 від 29.05.2024, що підтверджено квитанцією про прийняття документів № 9144680120 від 29.05.2024.
Відповідачем-1 було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а саме: рішення № 11173151/42337913 від 04.06.2024 щодо податкової накладної № 1 від 01.05.2024; рішення № 11173150/42337913 від 04.06.2024 щодо податкової накладної № 3 від 09.05.2024.
Причиною прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних відповідачем-1 було вказано: «надання платником податку копій документів, складених /оформлених із порушенням законодавства».
Позивач звернувся зі скаргами до комісії центрального рівня відповідача-2, а саме: скарга від 06.06.2024 на рішення № 11173151/42337913 від 04.06.2024 разом із поясненнями № 71/1 від 06.06.2024, що підтверджується квитанцією про прийняття скарги № 9152226163 від 06.06.2024; скарга від 06.06.2024 на рішення № 11173150/42337913 від 04.06.2024 разом із поясненнями № 72/1 від 06.06.2024, що підтверджується квитанцією про прийняття скарги № 9152293795 від 06.06.2024.
За наслідками розгляду цих скарг відповідачем-2 було прийнято два ідентичних рішення, якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін, а саме: рішення №, 36850/42337913/2 від 18.06.2024 по скарзі на рішення № 11173151/42337913 від 04.06.2024; рішення № 36845/42337913/2 від 18.06.2024 по скарзі на рішення № 11173150/42337913 від 04.06.2024. Підставою для відмови у задоволенні поданих позивачем скарг відповідач-2 вказав: «Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послу г, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності м ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
За приписами п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних позивача вбачається, що їх реєстрація зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 КАС України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Разом з тим, квитанція не містить перелік документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Редакція пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165, до критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами п.5 Порядку №520 Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В оскаржуваних рішеннях підставою відмови в реєстрації податкової накладної зазначено надання платником податків копій документів з порушеннями законодавства, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).
Разом з тим, які саме документи складені з порушеннями податковим органом не конкретизовано. Доводи відповідача у відзиві на позовну заяву про відсутність ТТН суд вважає необгрунтованими, оскільки факт надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт, підписаними представниками позивача та замовника, а податкові накладні були оформлені по першій події - оплаті робіт, платіжні документи про що були надані відповдіачу-1 разом з повідомленнями. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Здійснення моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином суд дійшов висновку щодо необхідності визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління в Одеській області, а саме від 04.06.2024 року №11173151/42337913, від 04.06.2024 року № 11173150/42337913.
Вирішуючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №1 від 01.05.2024 року та № 3 від 09.05.2024 року днем фактичного надходження, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з положеннями п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Отже повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України (з урахуванням організаційних змін податкових органів).
Враховуючи, що позивачем були надані для дослідження відповідачу передбачені законодавством документи та пояснення по суті здійснення господарської діяльності, які підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідності також зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №1 від 01.05.2024 року та № 3 від 09.05.2024 року днем фактичного надходження.
Щодо стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн., суд зазначає наступне.
На підтвердження заявлених до стягнення витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, представник позивача додав копію договору про надання правової допомоги № 28/2022 від 01.07.2022 року; копію заявки № 15-24 від 17.06.2024 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг № 15 від 25.06.2024 року; докази направлення заяви відповідачу.
Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено що розмір витрат, яка сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи представником позивача надано до суду: копію договору про надання правової допомоги № 28/2022 від 01.07.2022 року; копію заявки № 15-24 від 17.06.2024 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг № 15 від 25.06.2024 року; докази направлення заяви відповідачу.
Згідно копії акту приймання-передачі наданих послуг № 15 від 25.06.2024 року, вартість наданих виконавцем послуг становить 10 000 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд звертає увагу на те, що дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ, розглядалась справа в письмовому провадженні. Тобто з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. Відтак, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000,00 грн.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов'язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.
Керуючись ст. ст.2, 77, 90, 132, 137, 139, 242-246, 250, 155, 295 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рiшення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкових накладних від 04.06.2024 року №11173151/42337913, від 04.06.2024 року № 11173150/42337913.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного надходження оформлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» податкові накладні №1 від 01.05.2024 року та № 3 від 09.05.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42337913) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА