ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" червня 2025 р. справа № 300/2252/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань ветеранської політики Калуської РДА про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій, -
Адвокат Скрипник В.Б., в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління з питань ветеранської політики Калуської РДА (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову Управління з питань ветеранської політики Калуської РДА в наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
зобов'язати Управління з питань ветеранської політики Калуської РДА вчинити дії щодо надання ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з 22.03.2025 та видачі посвідчення інваліда війни 3 групи.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на заяву про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, отримано відмову відповідача №99/07-02 від 22.03.2025, яка, на думку представника позивача, не ґрунтується на чинному законодавстві та є незаконною. Представник вважає, що такі неправомірні дії Управління з питань ветеранської політики Калуської РДА щодо не видачі ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни 3 групи позбавляють останнього права користування встановленими пільгами для інвалідів війни 3 групи передбачені законодавством України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
19.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що згідно з Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) статус особи з інвалідністю внаслідок війни приймається у формулюванні: «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» (підпункт «а» пункту 21.05 розділу II Положення), а згідно поданих ОСОБА_2 документів, а саме витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29.01.2025 №254/25/221/В, номер рішення 254/25/Р вказана причина інвалідності - поранення, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров'я, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби або службових обов'язків охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (за рішенням ВЛК: Поранення (контузія, травма, каліцтво),ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби), тобто підстави для надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відсутні. З огляду на вказане, відповідач просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 26-30).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №254/25/221ВТ від 29.01.2025 встановлено 3 група інвалідності з 29.01.2025 до 29.01.2026, причина інвалідності: поранення, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров'я, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби або службових обов'язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (за рішенням ВЛК: Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби) (а.с. 8-13).
Згідно з довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №2/648 від 01.11.2024, в період з 13.03.2022 по 12.04.2022, з 24.05.2022 по 24.07.2022, з 13.08.2022 по 28.05.2023, з 07.06.2023 по 08.08.2023, з 16.08.2023 по 13.08.2024 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 14-15).
24.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Управління з питань ветеранської політики Калуської РДА із заявою, щодо статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.
Листом від 22.03.2025 №99/07-02 відповідач з посиланням на Порядок про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №685, повідомив, що підстави для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відсутні, оскільки згідно поданого витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29.01.2025 №254/25/221/В, номер рішення №254/25/221/В, відсутній причинний зв'язок захворювання чи травми із захистом Батьківщини (а.с. 7).
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, представник позивача звернувся до суду з метою захисту його порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
В силу вимог статті 4 Закону №3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
У відповідності до частини першої, пункту 1 частини другої статті 7 Закону №3551-XII, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Пунктом 11 частини другої статті 7 Закону №3551-XII передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни слід відносити також військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Отже, віднесення особи до особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону №3551-XII безпосередньо пов'язане з визначенням самого поняття «ветеран війни», яке міститься у статті 4 Закону №3551-XII.
Крім того, суд звертає увагу, що статус особи з інвалідністю певної групи та статус інваліда війни є принципово різними правовими категоріями, а отримання травми під час проходження військової служби автоматично не свідчить про наявність у особи статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Таким чином, визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до «осіб з інвалідністю внаслідок війни», є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. У цьому контексті положення статті 7 Закону №3551-XII необхідно тлумачити таким чином, що підставою для визнання особи особою з інвалідністю внаслідок війни, у тому числі отриманої під час виконання інших обов'язків військової служби, є факт участі особи у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Суд зауважує, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.09.2015 №685, якою затверджено Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (далі - Порядок №685).
Згідно з пп. 1 п. 4 Порядку №685, підставою для надання заявникам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є: довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
За приписами п. 16 Порядку №685 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики відмовляє заявнику у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у разі: 1) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених пунктом 14 цього Порядку; 2) подання неправдивих відомостей; 3) виявлення підробок у поданих документах; 4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України; 5) коли причина інвалідності внаслідок поранення (контузії, каліцтва або захворювання) заявника не пов'язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Рішення місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, прийняте за результатами розгляду заяви, може бути оскаржене відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №254/25/221ВТ від 29.01.2025 позивачу встановлено 3 група інвалідності з 29.01.2025 до 29.01.2026, причина інвалідності: поранення, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров'я, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби або службових обов'язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (за рішенням ВЛК: Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби) (а.с. 8-13).
Суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 затверджено Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок №1338).
Відповідно до п. 23 Порядку №1338, на підставі документів, зазначених у пункті 22 цього Порядку, експертною командою фіксується причина інвалідності:
1) загальне захворювання;
2) інвалідність з дитинства;
3) нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я);
4) професійне захворювання;
5) поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров'я:
одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;
одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;
одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;
поранення чи інші ушкодження здоров'я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії російської федерації проти України;
одержані під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;
одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн та в повоєнний період;
пов'язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;
пов'язані з виконанням службових обов'язків, ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
одержані внаслідок політичних репресій;
пов'язані з виконанням обов'язків військової служби або службових обов'язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
поранення, каліцтва, контузії чи інші ушкодження здоров'я, отримані під час участі у Революції Гідності;
пов'язані з добровільним забезпеченням проведення антитерористичної операції або заходів проти військової агресії російської федерації проти України;
одержані під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції;
одержані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях;
6) захворювання:
пов'язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
пов'язані з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку;
7) поранення чи інше ушкодження здоров'я, одержані від вибухонебезпечних предметів;
8) захворювання або інші ушкодження здоров'я, пов'язані з позбавленням особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
У разі коли документом, що підтверджує причину інвалідності, є рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії про встановлення причинно-наслідкового зв'язку, під час фіксації експертною командою причини інвалідності також зазначається формулювання з такого рішення (постанови) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії.
При цьому, відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402), постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
Отже, причинний зв'язок встановлення інвалідності з формулюванням «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» та причинний зв'язок встановлення інвалідності з формулюванням «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» різняться за підставами встановлення відповідної групи інвалідності, що не дозволяє їх ототожнювати.
Суд також зауважує, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.09.2019 у справі №824/32/19-а зазначив: «… для надання особі статусу інваліда війни у відповідності до вимог наведених норм необхідним є існування наступних умов - отримання військовослужбовцем інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що були одержані під час захисту Батьківщини та/або виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті, а також з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.04.2021 по справі №0540/9350/18-а .
Правовими положеннями частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, повертаючись до обставин розглядуваної справи, суд зазначає, що встановлення ОСОБА_1 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи третьої групи інвалідності з формулюванням «травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби» не є безпосередньо підставою для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки такий статус може бути визначений тільки у відповідності до вимог та з підстав, визначених Законом №3551-XII.
Враховуючи, що травма, яку отримав позивач під час проходження військової служби та внаслідок якої встановлено інвалідність третьої групи, не пов'язана із участю позивача у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав або ж під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання статуту особи з інвалідністю внаслідок війни позивачу та, як наслідок, видачі позивачу посвідчення на підтвердження такого статусу.
Стосовно наданої довідки №2/648 від 01.11.2024, то з такої вбачається, що позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 13.03.2022 по 13.08.2024 (а.с. 14-15). Тобто, така довідка підтверджує тільки участь позивача у вказаних заходах, проте вона не підтверджує, що інвалідність позивача пов'язана саме із захистом Батьківщини під час його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України
Таким чином, відсутні підстави для встановлення позивачеві статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до положень статті 7 Закону №3551-XII, оскільки третя група інвалідності встановлена йому внаслідок травми, що пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби.
З огляду на встановлені обставини, відповідачем правомірно відмовлено у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв у межах повноважень, передбачених Конституцією та Законами України, що відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України. Натомість, представником позивача не доведено та не підтверджено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління з питань ветеранської політики Калуської РДА (код ЄДРПОУ 45824733, вул. Чорновола, 12, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77500) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Представнику позивача та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.