09 червня 2025 рокуСправа №160/7767/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міжрайонної Зарічної МСЕК Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство охорони здоров'я про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров'я України, в якому з урахуванням уточнення просить суд:
- визнати протиправною відмову міжрайонної Зарічної МСЕК за №161 від 20.12.2024 року ОСОБА_1 ;
- скасувати відмову міжрайонної Зарічної МСЕК за №161 від 20.12.2024 року ОСОБА_1 ;
- за результатом розгляду позовної заяви разом з наданими до неї додатками, керуючись наказом МОЗ України №561 від 05.09.2011 року “Інструкція про встановлення групи інвалідності», який діяв у грудні 2024 року, за п.2.1, 2.2, 2.3 визнати, що у хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маються стійкі функціональні порушення в організмі зумовлені основним захворюванням, що є підставою для оформлення третьої групи інвалідності;
- зобов'язати Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації оформити старшому солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією на підставі наданих до позовної заяви доказах, якими у встановлений законом спосіб визнати, затвердити та зафіксувати, що у позивача маються стійкі функціональні порушення в організмі зумовлені основним захворюванням, що є підставою для оформлення третьої групи інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповіддю № 161 від 20 грудня 2024 року за підписом голови комісії міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у встановлені групи інвалідності з підстав відсутності довідки ВЛК, яка повинна вмішувати діагноз та висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання та рішення про придатність до військової служби. Прийняте рішення вважає протиправним та винесеним без правового підґрунтя, тому що до вказаної комісії МСЕК надавався повний пакет документів, згідно чинного законодавства та голова комісії прийняла рішення, яке суперечить правовим нормам законодавства в сфері охорони здоров'я. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
27.03.2025 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 01.05.2025 року. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості співвідповідача Міжрайонну Зарічну МСЕК Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство охорони здоров'я. Також цією ухвалою суду Міністерство охорони здоров'я зобов'язано надати додаткові докази в даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи
10.04.2025 року на адресу суду від Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та не визнає їх в повному обсязі, виходячи із наступного. Так, у зв'язку з реорганізацією МСЕК з 1 січня 2025 року Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 запроваджено новий Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Отже, згідно з п.1 вищевказаною постановою з 01.01.2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Звертає увагу, що пп.6 п.3 постанови перевірка обгрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень. прав і обов'язків. проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обгрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Отже, п. 1 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2024 року № 1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ», права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України покладено па державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України». Зазначена установа підзвітна та підпорядкована лише Міністерству охорони здоров'я України. Таким чином, враховуючи вищевикладене вбачається, що жодним чином до повноважень Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації не належить встановлення групи інвалідності та оформлення відповідних довідок. На підставі вищезазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року продовжено Міністерству охорони здоров'я строк для подання витребуваних ухвалою суду від 01.04.2025 року доказів. Прийнято до розгляду надані разом із заявою 05.06.2025 року Міністерством охорони здоров'я додаткові докази.
Від Міжрайонної Зарічної МСЕК Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.
Від Міністерства охорони здоров'я письмові пояснення щодо позовних вимог до суду не надходили.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Лесі Чепурнової від 19.05.2025 року №230 суддя Серьогіна Олена Василівна з 19.05.2025 року по 06.06.2025 року перебуває у щорічній відпустці.
У зв'язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. у відпустці, рішення суду ухвалено в перший робочий день судді 09.06.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодекс у адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 13 травня 2022 року по 05 квітня 2024 року проходив військову службу за мобілізацією згідно Указу Президента України №69 від 24.02.2022 року 28 серпня 2024 року отримав статус учасника бойових дій (посвідчення НОМЕР_1 ).
Консультаційним висновком спеціаліста від 21.02.2024 року встановлено діагноз - М87.0 Ідіопатичний асептичний некроз кістки АНГБК справа; М16.7 Інший вторинний коксартроз, правосторонній коксартроз 3 ст; Комбінована контрактура правого кульшового суглоба, больовий синдром.
Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 за №2485 від 14 березня 2024 року, старшому солдату за мобілізацією ОСОБА_1 , 1982 р.н., в/ч НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у травень 2022 року, проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 14 березня 2024 року та встановлено діагноз з причинним зв'язком захворювання : Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки, деформуючий остеоартроз правого кульшового суглобу ІІ (другого) ступеня зі стійкою комбінованою контрактурою, стійким больовим синдромом та тимчасовим порушенням функції кінцівки. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Випискою з Комунального підприємства «Криворізька центральна районна лікарня Новопільської сільської ради» від 07.05.2024 року за №2540 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено основний діагноз - М16.7 Інший вторинний коксартроз. Правосторонній коксартроз 3 ст. ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 20.06.2024 року направлено до голови МСЕК м. Кривий Ріг для визначення ступеня інвалідності для отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно Постанови Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) за №К/6902. Додаток до направлення - копія Довідки ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 14.03.2024 року №2485 на 1 арк.
Висновком травматолога Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізькою міської ради від 15.10.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: правосторонній коксартроз 3 стадії. Асептичний некроз голівки правого стегна. Сам-імпіджмент синдром правого кульшового суглобу. Стійкий постійний больовий синдром. Вкорочення правої нижньої кінцівки на 2,5 см. Комбінована контрактура правого кульшового суглобу помірного ступеню. Порушення функції опори та ходи 2 ступеню.
15 жовтня 2024 року оформлено та видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлення на МСЕК за формою №088/о, затвердженої наказам МОЗ України 14.02.2012 року №110, з висновками лікарів щодо стану здоров'я ОСОБА_1 , затвердженими Головою ЛКК Дубовик Т.М. 17.10.2024 року, та резюмуючим висновком сімейного лікаря ФОП ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_1 укладено декларацію.
На підставі висновків лікарів, щодо стану здоров'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розроблено та затверджено план реабілітаційних заходів на 2024-2025 роки від 22.10.2024 року за підписами Голови ЛКК ОСОБА_3 та сімейного лікаря ОСОБА_2 .
За висновком лікарської консультативної комісії щодо доцільності направлення ОСОБА_1 , 23.02.1982 року, за підписами Голови ЛКК Дубовик Т.М. та лікуючого лікаря ОСОБА_2 - враховуючи скарги хворого, об'єктивний статус , клінічне інструментальне обстеження та згідно Наказу МОЗ України №561 від 05.09.2011 року «Інструкція про встановлення групи інвалідності» п.2.1,2.2,2.3 у хворого маються стійкі функціональні порушення в організмі зумовлені основним захворюванням, що є підставою для відповідної групи інвалідності.
Згідно Положення «Про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, вищевказаний пакет документів був скерований Головою ЛКК ОСОБА_3 до міжрайонної Зарічної МСЕК для призначення огляду та винесення експертного рішення відносно встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але голова міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А. відмовилась від прийому та реєстрації вхідного пакету документів, мотивуючи своє рішення тим, що у висновку ВЛК в/ч НОМЕР_2 №2485 від 14.03.2024 року не встановлена ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 .
Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі статті 61 А графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ Б визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою №24/6240 від 19.11.2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 03.12.2024 року направлено до голови МСЕК м. Кривий Ріг для визначення ступеня інвалідності для отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно Постанови Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) за №К/14374. Додаток до направлення: копія довідки ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 14.03.2024 року №2485 на 1 арк., копія довідки ВЛК від 19.11.2024 року №24/6240 на 1 арк.
16 грудня 2024 року ОСОБА_1 разом з сімейним лікарем ОСОБА_2 прибули до міжрайонної Зарічної МСЕК для подання пакету документів для встановлення групи інвалідності з оновленим направленням від ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Листом голови комісії міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А. від 20.12.2024 року за №161 відмовлено у встановлені групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав відсутності довідки ВЛК, яка повинна вмішувати діагноз та висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання та рішення про придатність до військової служби. Зазначено, що в компетенцію МСЕК не входить визначення причинного зв'язку захворювання.
Не погоджуючись із відмовою у прийнятті пакету документів головою комісії міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А., ОСОБА_1 16.12.2024 року позивач звернувся зі скаргою на цілодобову лінію Контакт-Центру МОЗ 0800602019, але на момент звернення до суду відповіді щодо результатів розгляду скарги заявнику не надходило.
Також позивач подав звернення через «Гарячу лінію голови Дніпропетровської облдержадміністрації» щодо встановлення групи інвалідності.
За наслідком розгляду вищезазначених звернень Департаментом охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації листом №4561/0/476-24 від 25.12.2024 року повідомлено позивача про наступне. ФОП ОСОБА_4 відкрито «Направлення на МСЕК» (форма 088/о), проте в довідці ВЛК № 24/640 не зазначено причинний зв'язок захворювання. Для винесення експертного рішення згідно постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) необхідно надати довідку ВЛК (додаток № 4 наказу МО України № 402 від 14.08.2008 року із змінами), яка повинна вміщувати діагноз та висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва) та рішення про придатність до військової служби. До компетенції МСЕК не входить визначення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, каліцтва). Надана довідка ВЛК № 2485 під 14.03.2024 року визначає ОСОБА_1 потребу в реабілітаційному лікуванні та не с остаточною. Для визначення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, каліцтва) необхідно звернутись до регіональної ВЛК. «Направлення на МСЕК» (форма 088/о) було повернуто лікарю загальної практики - сімейному лікарю на доопрацювання.
Не погоджуючись з відмовою голови міжрайонної Зарічної МСЕК ОСОБА_5 у встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 року №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі - Закон №875-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 2 Закону №875-XII передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №875-XII, інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону №875-XII, громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.
Абзацом 4 частини першої статті 1 Закону України від 06.10.2015 року №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин і втратила чинність з 01.01.2025 року, відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" було затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені.
Положення про медико-соціальну експертизу визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Пунктами 3, 4 Положення про медико-соціальну експертизу було передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Згідно з пунктом 17 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Пунктами 12, 13 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.
Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема, здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи; розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю; проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
Пунктом 20 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 року №561 затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності (надалі - Інструкція №561 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1.3 Інструкції №561, відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №561, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з п. 1.9 Інструкції №561, огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317.
Відповідно до п. 1.10 Інструкції №561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Пунктом 2.2 Інструкції №561 передбачені критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
Ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.
Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції №561, причини інвалідності встановлюються згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.
Згідно з п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.
Як передбачено пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
На час виникнення спірних правовідносин (20.12.2024 року) діяло Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації (далі - Положення № 1317).
Згідно п.17 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до абз. 1 п. 19 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Зі змісту позовної заяви слідує, що листом голови комісії Міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А. від 20.12.2024 року за №161 відмовлено у встановлені групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав відсутності довідки ВЛК, яка повинна вмішувати діагноз та висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання та рішення про придатність до військової служби. Зазначено, що в компетенцію МСЕК не входить визначення причинного зв'язку захворювання.
Таким чином, всупереч абз. 1 п. 19 Положення № 1317 комісією Міжрайонної Зарічної МСЕК не прийнято колегіального рішення за результатами засідання, а надано лише лист №161 від 20.12.2024 року, в якому повідомлено про відсутність у довідці висновку про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва).
Вищевикладене дає підстави для висновку про протиправність дій комісією міжрайонної Зарічної МСЕК, які полягають у неналежному розгляді пакету документів, поданих позивачем для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями).
В той же час, суд звертає увагу, що на момент надання позивачу відповіді міжрайонною Зарічної МСЕК листом №161 від 20.12.2024 року, відбулися зміни щодо порядку оскарження висновків МСЕК, а саме, Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 15.11.2024 року «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Порядок), він визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
За приписами пунктів 57, 58, 59 Порядку, рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.
Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):
у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;
в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив.
Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.
Пунктами 66, 68 Порядку визначено процедуру проведення розгляду скарг.
Так, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги, одержані через електронну систему, згідно з розподілом скарг, що здійснюється автоматично засобами електронної системи після внесення до електронної системи відомостей про скаргу.
Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:
вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);
заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);
за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.
За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:
підтвердження оскарженого рішення експертної команди;
скасування оскарженого рішення експертної команди;
формування нового рішення щодо результату оцінювання.
Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.
Нормами пункту 67 Порядку визначено, що експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.
Згідно з додатком № 1 1. Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) проводить розгляд справ за такими формами:
1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров'я, в якому утворена експертна команда;
2) заочно, без особистої участі особи;
3) із використанням методів і засобів телемедицини;
4) за місцем перебування/лікування особи.
Експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.
Експертна команда проводить розгляд справи заочно в разі формування направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - направлення на оцінювання) головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії стосовно особи з числа військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту або учасників бойових дій. Вибір очної форми розгляду для такої категорії осіб здійснюється у разі, коли наданих документів недостатньо для прийняття рішення членами експертної команди.
Експертна команда проводить розгляд заочно в разі подання лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії направлення на оцінювання експертною командою особи, в якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, з наведеного нижче переліку за умови наявності документів, що підтверджують наявність відповідного стану.
Водночас, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 1809 від 26.10.2024 року права та обов'язки Центральної медико-соціальна експертної комісія Міністерства охорони здоров'я України покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Цим же наказом зобов'язано державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» протягом двох робочих днів з дати підписання наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов'язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» згідно з актом приймання-передачі. В процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України».
Отже, враховуючи те, що судом визнано протиправними дії комісії Міжрайонної Зарічної МСЕК, які полягають у неналежному розгляді пакету документів, поданих позивачем для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями), а також з огляду на зміни в законодавстві, які відбулися з 01.01.2025 року, з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної обласної адміністрації направити до уповноваженого органу пакет документів, поданий позивачем до Міжрайонної Зарічної МСЕК для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) з метою повторного розгляду та прийняття експертного рішення у встановленому законодавством порядку.
Позовна вимога «за результатом розгляду позовної заяви разом з наданими до неї додатками, керуючись наказом МОЗ України №561 від 05.09.2011 року “Інструкція про встановлення групи інвалідності», який діяв у грудні 2024 року, за п.2.1, 2.2, 2.3 визнати, що у хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маються стійкі функціональні порушення в організмі зумовлені основним захворюванням, що є підставою для оформлення третьої групи інвалідності» задоволенню не підлягає, оскільки адміністративний суд не уповноважений визнавати певні факти, зокрема щодо стійких функціональних порушень в організмі, а також вказана позовна вимога не відповідає можливим способам захисту прав особи, визначених в КАС України.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації оформити старшому солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією на підставі наданих до позовної заяви доказах, якими у встановлений законом спосіб визнати, затвердити та зафіксувати, що у позивача маються стійкі функціональні порушення в організмі зумовлені основним захворюванням, що є підставою для оформлення третьої групи інвалідності суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
На час розгляду цієї справи відсутнє рішення суб'єкта владних повноважень, тому суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача прийняти експертне рішення у встановленому законодавством порядку, а тому вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності є передчасними. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 1211,20 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 968,96 грн.
Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міжрайонної Зарічної МСЕК, які полягають у неналежному розгляді пакету документів, поданих ОСОБА_1 для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями).
Зобов'язати Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації (пр. Олександра Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 33769381) направити до уповноваженого органу пакет документів, поданий ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міжрайонної Зарічної МСЕК для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) з метою повторного розгляду та прийняття експертного рішення у встановленому законодавством порядку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації (пр. Олександра Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 33769381) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна