09 червня 2025 рокуСправа №160/12858/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/12858/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії з 08.05.2024 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто з 08.05.2024 року, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява обґрунтована посиланням на протиправність відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача. Позивач зазначає, що має право на перерахунок її пенсії згідно положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI (далі - Закон №345-VI) та ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/12858/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12858/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
27 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в системі «Електронний Суд». До клопотання додано матеріали пенсійної справи позивача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно пільгової довідки від 29.02.2024 року №319 позивач з 2005 року по дату видачі довідки працювала повний робочий день на підземних роботах в шахті по видобутку руди підземним машиністом насосної установки/підземним машиністом насосних установок.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року по справі №160/14974/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) з 08 травня 2024 року призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Згідно розрахунку пенсії позивача від 25.03.2025 року їй з 08.05.2024 року призначено пенсію за віком по Списку №1, пільговий стаж за Списком №1 - 18 років 08 місяців 16 днів, коефіцієнт страхового стажу без урахування кратності:0.45333.
28 березня 2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії згідно положень ст. 8 Закону №345-VI.
Листом відповідача від 24.04.2025 року №19459-12330/Б-01/8-0400/25 відповідач повідомив, що призначив позивачу пенсію за віком по Списку №1 на підставі рішення суду, яке не містило зобов'язання застосувати положення ст. 8 Закону №345-VI.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 1 Закону №345-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.07.2023 року у справі № 200/5813/20-а.
Судом встановлено і відповідачем не заперечувалося, а згідно форми РС-право також визнається, що позивач має пільговий стаж згідно ст. 8 Закону №345-VI, а саме: 18 років 09 місяці 00 днів.
Положення ст. 8 Закону №345-VI передбачають пільгу, умовою застосування якої є належність до категорії шахтарі (у розумінні ст.1 цього закону), а також відпрацювання для жінок 7,5 років на посадах за Списком №1. Інших умов ця норма права не містить.
Позивач є шахтарем, яка відпрацювала на підземних роботах за Списком №1 понад 7,5 років, що підтверджується її пільговою довідкою та визнано відповідачем.
Положення абз. 3 ст. 28 Закону №1058-IV передбачають ідентичне правило, а також поширення цієї пільги на осіб, які обслуговують шахтарів, зайнятих на відповідних роботах.
В цій справі відповідач посилався лише на те, що призначив пенсію згідно рішення суду, яким не зобов'язано застосовувати положення ст. 8 Закону №345-VI.
Суд підкреслює, що відповідач не заперечував належність позивача до шахтарів у розумінні Закону №345-VI або наявність у неї достатнього стажу згідно ст. 8 Закону №345-VI та абз. 3 ст. 28 Закону №1058-IV.
Отже, відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача є протиправною.
Щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії суд зазначає наступне.
У разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.
Отже, оскільки висловлені доводи щодо підстав для відмови у перерахунку пенсії позивача судом визнані необґрунтованими, а інших доводів відповідачами не наведено, а судом не встановлено, наявні правові підстави для зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу згідно відповідних положень законодавства.
Оскільки відповідачем в цій справі фактично вчинено не дії, а надано відмову на заяву позивача, що є індивідуально-правовим актом, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині. З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відповідну відмову відповідача.
Враховуючи встановлену в ході розгляду цієї справи протиправність відмови відповідача, з урахуванням положень п.2 та 4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 01.05.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в ході судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 згідно положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI, абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, викладену у листі від 24.04.2025 року №19459-12330/Б-01/8-0400/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 08.05.2024 року згідно положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI, абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко