Провадження № 11-сс/821/259/25 Справа № 711/2474/25 Категорія: ст. 278 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах підзахисного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2025 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202004035000074 від 15.05.2020,
зазначеною ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2025 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_8 з підстав того, що зв'язок ОСОБА_8 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення існує, а перевірка доводів, заперечень сторони захисту щодо пред'явленої підозри, їх підтвердження чи спростування, перевірка та оцінка доказів, наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення та належність, допустимість і достатність доказів вирішується у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку та не підлягають вирішенню під час досудового провадження. При перевірці доводів та обставин, на які посилається сторона захисту, як на підстави для скасування повідомлення про підозру, захисниками не наведено обставин, які б очевидно вказували на не причетність ОСОБА_8 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість. При цьому, слідчим суддею не здобуто даних порушення стороною обвинувачення вимог ст.ст.276-279 КПК України, які б слугували підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 16.01.2025.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 в інтересах підзахисного ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу слідчого судді від 12.05.2025 та постановити нову, якою задовольнити скаргу на повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 16.01.2025, скасувати це повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 16.01.2025, закрити кримінальне провадження №1202004035000074 від 15.05.2020 відносно ОСОБА_8 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказала про недоведеність органом досудового розслідування ОСОБА_8 в частині вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки у повідомленні про підозру від 16.05.2025 останньому відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, а саме час, місце, обставини вчинення злочину, механізм та спосіб його вчинення, не досліджено відповідний спосіб підробки документу та умисел винної особи на вчинення вищевказаних діянь. Окрім того, в матеріалах відсутня інформація щодо виявлення та вилучення оригіналу документу довідки №1553 від 23.09.2019, виданої Миколаївською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області, чи будь яких інших документів, на які посилається орган досудового розслідування, а отже і відсутня інформація щодо проведення судового техніко-криміналістичного дослідження документів, під час якого, відповідно і можливе встановлення факту підробки, окрім того не проведено і ряду інших судових експертиз, зокрема, судово-почеркознавчої експертизи, задля спростування чи доведення вини ОСОБА_8 .
Також захисник посилається на те, що кримінальне провадження №1202004035000074 внесено до ЄРДР 15.05.2020 та до січня 2025 року в якому жодній особі про підозру повідомлено не було, а отже строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчилися у 2021 році. В досліджуваних стороною захисту матеріалах справи відсутні процесуальні рішення про продовження строків досудового розслідування, відповідно ОСОБА_8 16.01.2025 було вручено повідомлення про підозру у вже неіснуючому кримінальному провадженні.
Крім того, повідомлення про підозру ОСОБА_8 вручено у кримінальному правопорушенні за ч. 5 ст.190 КК України, однак відомості про дане кримінальне правопорушення, станом на 16.01.2025 року до ЄРДР не внесено. Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що у витязі за 14.01.2025 року наявні відомості за ч. 4 ст. 190 КК України, однак відсутні відомості за ч. 5 ст. 190 КК України. Наданий прокурором витяг з ЄРДР в ході слідчим суддею іншого клопотання про застосування запобіжного заход,у датований аж 17.01.2025, тобто вже після повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України.
У зв'язку із відсутністю у матеріалах кримінального провадження прямих, достатніх та належних доказів, які б підтверджували факт вчинення підзахисним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.190, ч.1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, на думку адвоката, є всі підстави для закриття вказаного кримінального провадження, а відтак, є підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 16.01.2025.
Захисник вважає помилковим висновок про те, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, адже це суперечить нормам КПК (ст. 91, 94, 276), Конституції України, не відповідає практиці ЄСПЛ та ігнорує роль суду як гаранта захисту прав людини.
На думку скаржника слідчий суддя став на бік сторони обвинувачення, оскільки перерахував, характеризував та інтерпретував кожен доказ, наданий стороною обвинувачення, попри те, що аргументи сторони захисту щодо неналежності та недопустимості чи сумнівної достовірності окремих доказів залишилися без належної правової оцінки.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні вимоги скарги та просили про їх задоволення з наведених мотивів, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог у справі, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, апеляційний суд прийшов до таких висновків.
При судовому розгляді встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020040350000746 від 15.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
В межах здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_8 16.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_8 , за обставин, викладених у повідомленні про підозру, підозрюється:
- у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України;
- у підробленні офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати так документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України;
- у підробленні офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати так документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України;
- у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Такими є обставини справи, які регламентуються наступними правовими нормами.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого також може бути оскаржено - повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, зокрема, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Процесуальна діяльність щодо повідомлення особі про підозру регламентується положеннями глави 22 КПК України: випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру - ст. 277, а порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України.
Із системного аналізу норм глави 22 КПК України вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи:
1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК України, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення.
2) вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених статтею 277 КПК України, та його підписання;
3) доведення інформації до відома особи, щодо якої прийнято рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту згідно з вимогами статті 278 КПК України.
Отже підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення вищевказаних процесуальних норм.
Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Отже, системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт "обґрунтованої підозри", переконання (доведення) "поза розумним сумнівом" та стандарти "достатніх підстав (доказів)" тощо.
Стандарти "достатніх підстав (доказів)" використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є уніфікованими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
Таким чином, повідомлення про підозру на підставі пункту 3 частини 1 статті 276 КПК передбачає дотримання стандарту "достатніх підстав (доказів)".
Із урахуванням цього, стандарт "достатніх підстав (доказів)" для повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт "обґрунтованої підозри", адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами. Зазначені висновки відповідають практиці Апеляційної палати ВАКС (зокрема, ухвала від 03.10.2019 у справі № 760/24486/19, ухвала від 11.02.2021 у справі № 991/9821/20, ухвала від 19.09.2023 у справі № 991/7413/23).
Крім того, в повідомленні про підозру серед іншого зазначається стислий виклад суттєвих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, відомих на момент повідомлення про підозру, - тобто законом допускається, що на цій стадії притягнення особи до кримінальної відповідальності не всі суттєві обставини можуть бути відомі слідству. Тож логічним наслідком можливості з'ясування інших важливих фактичних обставин розслідуваного злочину є право сторони обвинувачення повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру (статті 279 КПК). Отже, як фактична сторона кримінального провадження, так і правова оцінка імовірно кримінально-протиправної поведінки, не обов'язково є сталими з моменту первинної підозри (вони можуть коригуватися як протягом досудового розслідування, так і в рамках судового провадження). Крім того, в повідомленні про підозру серед іншого зазначається стислий виклад суттєвих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, відомих на момент повідомлення про підозру, - тобто законом допускається, що на цій стадії притягнення особи до кримінальної відповідальності не всі суттєві обставини можуть бути відомі слідству. Тож логічним наслідком можливості з'ясування інших важливих фактичних обставин розслідуваного злочину є право сторони обвинувачення повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру (статті 279 КПК). Отже, як фактична сторона кримінального провадження, так і правова оцінка імовірно кримінально-протиправної поведінки, не обов'язково є сталими з моменту первинної підозри (вони можуть коригуватися як протягом досудового розслідування, так і в рамках судового провадження).
При цьому, якщо суд не згодний з попередньою кваліфікацією діяння сторони обвинувачення з мотивів конкуренції між складами кримінальних правопорушень одного чи суміжного ступеня тяжкості, що не надає стороні обвинувачення необґрунтованих переваг у використанні своїх повноважень, чи така кваліфікація є спірною, але не є очевидно неправильною, такі мотиви не можуть бути підставою для скасування повідомлення про підозру. Це не відповідатиме завданням кримінального провадження на стадії досудового розслідування та функції судового контролю слідчого судді.
У листопаді 2024 року Вищий антикорупційний суд у справі №991/3545/23 ухвалив рішення, в якому визначив обґрунтованість підозри як стандарт доказування на стадії досудового розслідування і зазначив, що слідчий суддя, оцінюючи підозру щодо її обґрунтованості, оцінює лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
У своїй скарзі захисник ОСОБА_7 вказує на недоведеність органом досудового розслідування стосовно вчинення ОСОБА_8 в частині злочинів за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 5 ст. 190 КК України, а також не погоджується з висновком слідчого судді що перевірка доводів, заперечень сторони захисту щодо пред'явленої підозри, їх підтвердження чи спростування, перевірка та оцінка доказів, наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення вирішується під здійснення судового провадження і не підлягають вирішенню під час досудового провадження, а відтак ігнорує роль суду як гаранта захисту прав людини.
Однак колегія суддів не погоджується з такою позицією захисту, оскільки як вірно вказав слідчий суддя, саме суд першої інстанції при проведенні судового розгляду має проводити оцінку доказів, експертних висновків, що не є можливим на даній стадії кримінального процесу, шляхом застосування стандарту "достатніх підстав (доказів)", а не їх обґрунтованості, оскільки за логікою КПК України слідчий суддя при розгляді таких скарг має оцінювати не самі докази, а їх наявність та вагомість, що може свідчити про обґрунтованість пред'явленої підозри чи протилежне.
Повідомляючи ОСОБА_8 про оспорювану стороною захисту підозру, орган досудового розслідування опирався на ті докази, що були ним здобуті саме на той час (допит свідків, результати проведеної експертизи та ін.), які суд вважає достатніми для даного етапу кримінального провадження для пред'явлення спірної підозри.
На теперішній час досудове розслідування триває, підстав стверджувати про невідповідність змісту підозри обставинам інкримінованого правопорушення не має, обставини кримінального правопорушення мають встановлюватись та конкретизуватись в подальшому, а наявні докази оцінюватись у сукупності з іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.
Доводи апеляційної скарги, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України внесено до ЄРДР після повідомлення про підозру, тобто 17.01.2025, спростовуються даними витягу, наданого адвокатом разом із скаргою, зі змісту якого вбачається (а.с.35), що датою надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення є 15.03.2024, заявник - самостійне виявлення слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) кримінального правопорушення, у т. ч. під час досудового розслідування; дата та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення - 16.03.2024 11:01:17; правова кваліфікація кримінального правопорушення (КК України 2001) ст. 190 ч. 5, також тут міститься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Твердження захисника, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчилося зі спливом часу та у встановленому порядку не продовжено нічим не підтверджено. Натомість у матеріалах провадження наявна постанова Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 10.03.2025 про продовження строку досудового розслідування (а.с.104-109) та копія резолютивної ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.04.2025, якою клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 , погоджене Першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12020040350000746 від 15.05.2020 задоволено частково та продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 16.06.2025 (а.с.110).
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 по суті є тотожними доводам її скарги поданої до суду першої інстанції, та які були предметом вивчення слідчим суддею під час судового розгляду та які належним чином обґрунтовані з посиланням на норми кримінального процесуального закону, а тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність правової оцінки аргументів сторони захисту повністю спростовуються змістом оскаржуваної ухвали та свідчать про незгоду із ухваленим слідчим суддею рішенням, яке на думку апеляційного суду законне, обґрунтоване, належно вмотивоване.
Стосовно тверджень, наведених у скарзі, щодо не проведення ряду судових експертиз, зокрема, і судово-почеркознавчої експертизи, апеляційний суд зауважує, що наразі досудове розслідування триває, тому такі зауваження є передчасними та можуть бути вирішені упродовж подальшого проведення досудового розслідування.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2025 про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру є законною і обґрунтованою, відповідно, апеляційна скарга захисника у справі не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд,
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах підзахисного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2025 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202004035000074 від 15.05.2020, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді