Провадження № 11-сс/821/266/25 Справа № 712/6671/25 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025250310000725 від 03.03.2025, якою застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,
Старший слідчий слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_11 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Просила слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.05.2025 клопотання старшого слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у межах строку досудового розслідування строком на 30 діб, тобто до 18.06.2025, включно, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18.06.2025 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, та суду за кожною вимогою;
2) в нічний час доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Черкаській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття) та протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги»;
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
5) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
7) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 18.06.2025, включно.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, станом на день вирішення даного клопотання про обрання запобіжного заходу, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Водночас, вирішуючи питання наявності зазначених прокурором та слідчими ризиків, слідчий суддя зазначив, що слідчими та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність такого ризику, як ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, дружина та матір підозрюваного є особами з інвалідністю, підозрюваний позитивно характеризується за місцем проживання.
З огляду на наведене та беручи до уваги, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що підозрюваний проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та враховуючи, що доказів протилежного суду не названо та не надано, на переконання слідчого судді, на даний час наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 30 діб в межах строку досудового розслідування, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, є співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти визначеним ризикам.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що аналізуючи поведінку підозрюваного, наслідки суспільно-небезпечного діяння, на даній стадії досудового розслідування лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту належним чином попередить настання ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК та забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Прокурор вказує, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Крім того, ОСОБА_8 має можливість безперешкодно застосовувати вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, з метою схиляння їх до дачі неправдивих показів чи відмови від дачі показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки останній надав суду першої інстанції процесуальні документи, що ймовірно складені потерпілими у даному провадженні та адресовані органу досудового розслідування, що підтверджує його спілкування з потерпілими особами та можливе здійснення впливу на них.
Разом з тим, судом не враховано, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину проти громадського порядку та моральності, події якого відбувалися у громадському місці, в умовах воєнного стану та в присутності інших осіб, через ігнорування елементарних правил поведінки в суспільстві, та спробами самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб.
На думку прокурора, до ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід виключно у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих ризиків та забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310000725 від 03.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування встановлено, що 28.02.2025 близько 22 год. 03 хв., перебуваючи в громадському місці, а саме у приміщенні пабу «Оскар», що розташований за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 150, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, у присутності працівників закладу та відвідувачів, грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи зневажливе ставлення до існуючих норм поведінки і моральності у суспільному житті, діючи з особливою зухвалістю, розуміючи, що він перебуває у громадському місці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які там відпочивали, у присутності відвідувачів закладу та персоналу, наніс потерпілій ОСОБА_12 один удар долонею лівої руки в ліву ділянку обличчя, в результаті чого в останньої, згідно з висновком експерта № 02-01/291 від 29.04.2025, виявлено тілесні ушкодження: крововилив в ділянці лівої орбіти, крововилив в білкову оболонку лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У подальшому, ОСОБА_8 продовжуючи свої хуліганські дії у вказаному пабі, ігноруючи законні вимоги ОСОБА_13 щодо припинення протиправних дій, здійснюючи опір, наніс останній один удар лівою рукою в обличчя, від якого вона впала на підлогу.
Після чого, ОСОБА_8 , привернувши увагу присутніх у вказаному пабі, здійснюючи опір особам, які намагалися припинити його хуліганські дії, продовжив вчиняти конфлікт та наносити таким особам тілесні ушкодження у приміщенні даного закладу, чим перешкодив та зірвав нормальну роботу пабу та його персоналу.
Таким чином, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.
19.05.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: даними протоколів додаткового допиту потерпілих від 02.04.2025; даними протоколу огляду відеозапису від 22.04.2025; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 14.04.2025; даними протоколу слідчого експерименту; даними висновку судово-медичної експертизи та іншими матеріали кримінального провадження.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема з урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_8 , який має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні малолітнього сина, має дружину та матір, які є особами з інвалідністю, неодноразово нагороджений подяками за підтримку та допомогу ЗСУ, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім запобіжним заходом для підозрюваного та таким, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження.
Із матеріалів кримінального провадження убачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції прокурором не наведено достатніх підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, однак не довели наявність достатніх підстав вважати, що застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
При застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби суд першої інстанції вірно зазначив, що саме такий запобіжний захід є співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти визначеним ризикам.
Тому посилання прокурора на необхідність застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів, є безпідставним.
Крім того, на час розгляду справи за цим клопотанням стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливав на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні чи його повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Домашній арешт є одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
На час розгляду апеляційної скарги прокурором не надано доказів ухилення ОСОБА_8 від органу досудового розслідування, прокурора чи суду, зокрема і під час перебування під домашнім арештом, тому колегія суддів, за встановлених обставин, погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність такого ризику, як ризику можливого переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
За викладеного, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги прокурора, на думку колегії суддів, суттєвими не являються та не можуть бути підставами для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.
На переконання апеляційного суду, запобігти ризикам, передбаченим п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, зокрема, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, про що вказує в апеляційній скарзі прокурор, і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування до ОСОБА_8 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 181, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4