Справа № 587/1894/25
12 червня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження №62024170040001182 відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
Дане кримінальне провадження надійшло із обвинувальним актом із Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону 17.04.2025 року.
В підготовчому судовому засіданні суд поставив на обговорення питання підсудності даного провадження Сумському районному суду Сумської області.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що справа підсудна даному суду.
Обвинувачений, захисник покладались на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов наступних висновків.
Визначення підсудності є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні (п.4 ч.3 ст. 314 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно п.6 ч.2 ст.412 КПК України порушення правил підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану, визначено, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством
З обвинувального акту слідує, що ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що будучи військовослужбовцем 05.08.2024 року самовільно залишив розташування підрозділу, свої обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав, про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 11.03.2025, а саме до доставлення його до органу досудового розслідування Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
У вказаному кримінальному провадженні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Зазначене кримінальне правопорушення є триваючим, яке починається актом вчинення протиправного діяння, за яким триває протиправний стан безперервного його здійснення протягом певного проміжку часу та його склад вважається закінченим з моменту припинення або переривання злочинного стану особи.
Отже, за матеріалами кримінального провадження припинення ОСОБА_5 інкримінованого йому діяння відбулося в органі досудового розслідування Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, розташованого у місті Запоріжжя, куди його було доставлено.
Зазначена позиція суду щодо визначення територіальної підсудності кримінального провадження за ч. 4 ст. 408 КК України відносно ОСОБА_5 повністю узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, котрі стосуються визначення територіальної підсудності кримінальних проваджень за ч. 5 ст. 407 КК України, викладеними в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2025 (справа № 584/73/25, провадження №51-1548 впс25), ухвалі Верховного Суду від 22.04.2025 (справа №189/825/25, провадження № 51-1442впс25).
Отже, матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що злочин було вчинено у м. Запоріжжя, на територію якого не поширюється юрисдикція Сумського районного суду Сумської області, а тому ця справа не підсудна Сумському районному суду Сумської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Згідно ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
За таких обставин суд вважає, що проводити судовий розгляд даного кримінального провадження неможливо, оскільки воно надійшло з порушенням правил підсудності, та його слід направити до Сумського апеляційного суду для вирішення питання про внесення подання до Верховного Суду для визначення територіальної підсудності справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 34, 314 - 316 КПК України, суд
Внести подання до Сумського апеляційного суду про передачу кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170040001182 по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України для вирішення питання про територіальну підсудність зазначеного провадження.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1