печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24511/25-к
пр. 1-кс-22094/25
28 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025000000000684 від 12.03.2025,
27.05.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025000000000684 від 12.03.2025.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 12.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000000684 (виділене з кримінального провадження № 12023000000000050), за фактом шахрайства, легалізації майна одержаного злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частинами 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України діє злочинне угрупування, протиправна діяльність якого пов'язана із незаконним втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно- комунікаційних систем, впровадженням фінансового механізму, направленого на привласнення (в тому числі шляхом обману та/або зловживання довірою) коштів громадян України та іноземців під виглядом їх участі в інвестиційних проектах, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зазначена інформація передана до Департаменту кіберполіції шляхом каналами міжнародного зв'язку Siena. Таким чином, стало відомо, що особи, які діяли від імені веб-ресурсу www.royalcbank.com , далі - продавець, (наразі неактивний) пропонували інвестувати значну суму коштів в регульовані фінансові інструменти (акції, індекси, сировинні товари, форекс тощо).
Під час розслідування виявлено, що вищезгадана веб-платформа, швидше за все, діє як неліцензований брокер, який пропонує регульовані фінансові консультації та фінансові інструменти для громадськості, не маючи необхідної кваліфікації для цього виду бізнесу.
В ході ведення злочинної діяльності, продавець пропонує здійснювати поповнення власного сегрегованого рахунку на вищевказаній платформі через криптовалютний гаманець. Жертву переконують у тому, що інвестувавши у фінансовий проект вона швидко отримає величезний прибуток.
Кожна транзакція здійснена жертвою негайно відображалася як кредит у профілі клієнта на неліцензійній платформі www.royalcbank.com .
У висновку, під час спроби виведення активів з власного рахунку на даній платформі з жертви починають вимагати додаткові транзакції та вкладення для здійснення виводу, так і не даючи це зробити.
За підтримки криптовалютних бірж, які обробляли транзакції, підготовлено Blockchain Forensic Report, який простежує рух криптоактиву від відправника (Потерпілого) до пункту видачі готівки, який, ймовірно, пов'язаний з шахрайством і є його невід'ємною частиною.
В результаті блокчейн-криміналістичного аналізу було встановлено, що основним пунктом видачі готівки, який використовувався в описаному шахрайстві, є наступний електронний гаманець, розташований на Binance: НОМЕР_1.
На запит шведської поліції Binance розкрила повну інформацію про особу, яка володіє підозрюваним пунктом видачі готівки. Згідно з інформацією, отриманою від Binance, підозрюваний електронний гаманець належить фізичній особі, яка є громадянином Молдови на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу якого встановлено в результаті розкриття KYC-даних на вимогу шведської поліції.
Аналізом акаунту на криптовалютній біржі Binance громадянина Республіки Молдова ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що здійснює відмивання активів здобутих злочинним шляхом. Встановлено що останній здійснює регулярні перекази активів до інших акаунтів на криптобіржі Binance.
В подальшому встановлено, що акаунти належать наступним громадянам України, що ймовірно причетні до відмивання активів, здобутих злочинним шляхом, а саме:
- Binance user id НОМЕР_2, власником акаунту є ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- Binance user id НОМЕР_3, власником акаунту є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- Binance user id НОМЕР_4, власником акаунту є ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- Binance user id НОМЕР_5, власником акаунту є ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- Binance user id НОМЕР_6, власником акаунту є ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- Binance user id НОМЕР_7 - власником акаунту є ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- Binance user id НОМЕР_8 - власником акаунту є ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- Binance user id НОМЕР_9 - власником акаунту є ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
- Binance user id НОМЕР_10 - власником акаунту є ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
- Binance user id НОМЕР_11 - власником акаунту є ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
- Binance user id НОМЕР_12 - власником акаунту є ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
- Binance user id НОМЕР_13 - власником акаунту є ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
- Binance user id НОМЕР_14 - власником акаунту є ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
- Binance user id НОМЕР_15 - власником акаунту є ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_14 ;
- Binance user id НОМЕР_16 - власником акаунту є ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_15 ;
- Binance user id НОМЕР_17 - власником акаунту є ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_16 ;
- Binance user id НОМЕР_18 - власником акаунту є ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_17 ;
- Binance user id НОМЕР_19 - власником акаунту є ОСОБА_24 ( ОСОБА_24 ) ІНФОРМАЦІЯ_18 ;
- Binance user id НОМЕР_20 - власником акаунут є ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_19 ;
- Binance user id НОМЕР_21 - власником акаунту є ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_20 ;
- Binance user id НОМЕР_22 - власником акаунту є ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_21 ;
- Binance user id НОМЕР_23 - власником акаунту є ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_22 ;
- Binance user id НОМЕР_24 - власником акаунту є ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_23 ;
- Binance user id НОМЕР_25 - власником акаунту є ОСОБА_30 ІНФОРМАЦІЯ_24 ;
- Binance user id НОМЕР_26 - власником акаунту є ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_25 ;
- Binance user id НОМЕР_27 - власником акаунту є ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_26 .
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 09 жовтня 2024 року вказані віртуальні активи «криптовалюта» визнані речовими доказами.
Аналізом офіційних доходів ОСОБА_15 , а також інших осіб, які були задіянні в указаній схемі встановлено, що наявні на їх рахунках активи неспівмірні в рази із їх офіційними доходами, що свідчить про те, що ці рахунки є так званими «трансферними» використовувались для приховання реальних джерел надходження коштів, для їх перетворення та, у тому числі, подальшого обміну чи обготівкування.
З урахуванням вказаних обставин та з метою попередження незаконного відчуження віртуальних активів (криптовалюти) чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, зважаючи на те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і спів розмірним завданням кримінального провадження, орган досудового розслідування вважає за необхідне накладення арешту на віртуальні активи (криптовалюту), які знаходяться на указаних криптовалютних гаманцях.
Орган досудового розслідування вважає, що в матеріалах кримінального провадження наявна справжня потреба в накладенні арешту на віртуальні активи, оскільки майно, а саме віртуальні активи, на яке накладено арешт, відповідає критеріям ст. 167 КПК України , а саме - вони є предметом кримінального правопорушення, тобто є такими, на які спрямоване кримінальне правопорушення.
В судове засідання прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить висновку, що прокурор не довів необхідність такого арешту та цілі такого заходу забезпечення кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що віртуальні активи є предметом кримінального правопорушення, проте віртуальні активи, які зберігаються на криптогаманцях, не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти на собі сліди злочину та бути предметом кримінального правопорушення, оскільки відсутність індивідуалізації цифрових активів, які зберігаються на електронному гаманці, унеможливлює їх відношення до речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя одночасно зазначає, що згідно загальновідомої інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2024 у справі №757/46504/24-к було накладено арешт на віртуальних активи, які обслуговуються криптовалютною біржею «Binance» («Nest Services Limited), зареєстрованої відповідно до законодавства Республіки Сейшельські острови з реєстраційним номером 238045 та адресою House of Francis, Room 303, Ile Du Port, Mahe, Seychelles.» та які розміщуються на акаунті, а саме: Binance user id НОМЕР_11 - власником акаунту є ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_11 , однак не зважаючи на ці обставини, прокурором було подано повторно аналогічне клопотання про накладення арешту на те саме майно в межах кримінального провадження № 12025000000000684 від 12.03.2025.
Виходячи зі змісту клопотання, долучених локументів, а також наведеного вище, наразі нових обставин для застосування такого заходу забезпечення у кримінальному проваджені як арешт майна - не встановлено, а тому слідчий суддя приходить висновку про недоведеність стороною обвинувачення обставин, які б виправдовували втручання держави у право на мирне особою належним майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131,132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025000000000684 від 12.03.2025- залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1