Справа №:755/10498/25
Провадження №: 2-з/755/142/25
про забезпечення позову
"11" червня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крикунова Олександра Володимировича про забезпечення позову у справі № 755/10498/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат - Крикунов Олександр Володимирович, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Одночасно з позовною заявою, до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крикунова Олександра Володимировича про забезпечення позову, в якій заявник просить:
«1. Накласти арешт на автомобіль марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на рухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього автомобіля.
2. Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії, що спрямовані на відчуження автомобіля марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладати договори, вчиняти інші правочини щодо автомобіля».
Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтував тим, що позивач звертається до суду із позовними вимогами, в яких просить суд в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з відповідачки ОСОБА_2 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 439 250,00 грн. За час спільного проживання як подружжя сторони набули у власність рухоме майно, а саме - автомобіль марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль зареєстрований на відповідачку. Доказом даної обставини є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.08.2024 року НОМЕР_2 . 02.05.2025 року позивач звернувся до суду про розірвання шлюбу з відповідачкою (справа №755/8055/25). 03.06.2025 року відповідачка здійснила самоуправні дії відносно спільно набутого майна. Транспортний засіб перебуває у користуванні відповідачки та на даний час місцезнаходження вказаного автомобіля не відоме. Доказом даної обставини є Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань - номер кримінального провадження 12025110500000423 від 03.06.2025 року за ст. 356 КК України. Відповідач, будучи власником автомобіля, може розпоряджатись ним на власний розсуд, у зв'язку з чим існує небезпека відчуження вказаного автомобіля, що призведе до неможливості реального поновлення інтересів позивача, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду. Наявність у відповідачки прав власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпоряджатись автомобілем, здійснити його відчуження на користь третіх осіб, передачі в оренду, тощо. Таким чином, існує небезпека укладення відповідачем цивільно-правових угод щодо автомобіля, вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення коштів.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до наступного.
Статтею 129 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 18, 153 ЦПК поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Тобто в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для ефективного захисту прав або інтересів позивача. При цьому відповідно до вимог частини 3 статі 12, частини 1 статті 81 ЦПК України обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Крім того, як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Так, відповідно до матеріалів справи, позивач заявляє вимоги щодо визнання автомобіля марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 спільним майном подружжя; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію частини вартості автомобіля у розмірі 439 250,00 грн та залишити за відповідачем ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Як вбачається з доданої до заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_2 від 15.08.2024 року, транспортний засіб марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 .
Тобто, оскільки автомобіль, на якій представник позивача просить накласти арешт, є предметом даного спору - існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позовних вимог позивача і вплинути на його права у наведеній справі.
Отже, з огляду на зазначені обставини та положення закону, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказаний транспортній засіб.
Крім того, слід зазначити, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крикунова Олександра Володимировича про забезпечення позову у справі № 755/10498/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на рухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього автомобіля.
Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії, що спрямовані на відчуження автомобіля марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладати договори, вчиняти інші правочини щодо автомобіля.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Строк пред'явлення до виконання ухвали - три роки.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 11 червня 2025 року.
Суддя І.В. Коваленко