Номер провадження 2/754/2701/25
Справа №754/1149/25
Іменем України
12 червня 2025 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Надійна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 08.02.2022 між ПАТ «СК «Надійна» та ТОВ «Епіцентр К» було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу, згідно якого було застраховано автомобіль «Mercedes-Benz Actros», державний номер НОМЕР_1 . 06.04.2022 в м. Києві на Харківському шосе 48, відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «Mercedes-Benz Actros», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2022, вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена. 02.05.2022 до ПАТ «СК «Надійна» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування. Представником позивача було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, та складено відповідний Протокол. Згідно рахунку на оплату від 18.05.2022, вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 4500,00грн. ПАТ «СК «Надійна», виконуючи свої зобов'язання перед страхувальником, відповідно до Полісу, страхового Акту, виплатив страхове відшкодування у розмірі 4500,00грн. Оскільки позивач має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, на підставі викладеного вище просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Надійна» матеріальну шкоду у розмірі 4500,00 гри на витрати по сплату судового збору в розмірі 3028,00грн.
24.01.2025 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
31.01.2025 сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвалу про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за адресою зазначеною в позовній заяві, та яка є адресою місця реєстрації відповідача, що підтверджується витягом з Єдиного державного демографічного реєстру ( АДРЕСА_1 ). Однак, станом на 07.03.2025 повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу по справі в матеріалах справи відсутнє.
Тому, 07.03.2025 суд повторно повідомляє відповідача про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін для надання можливості надати пояснення та докази щодо справи. До суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження та позовною заяву з додатками до неї, адресованою для відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Станом на 11.06.2025 закінчились строки для подання відзиву та відповіді на відзив, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та ухвалює заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд установив такі факти та їм правовідносини.
06.04.2022 о 16:20, в районі будинку № 48, розташованого на Харківському шосе у м.Києві, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_2 , під час зміни напрямку руху, а саме перестроювання не впевнився в безпечності маневру, не дав дорогу автомобілю «Mercedes», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого скоїв зіткнення із вказаним транспортним засобом, що рухався у смузі руху, в яку ОСОБА_1 мав намір перелаштуватись. У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
02.06.2022 Національною поліцією України було складено Довідку № 3022113577728260 про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до якого зазначено, що учасником дорожньо-транспортної пригоди 06.04.2022 є автомобіль «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 . Відомостей про наявність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не зазначено. Пільгова категорія громадян, посвідчення НОМЕР_4. Пошкоджена задня ліва частина автомобіля. Також зазначено, водія ОСОБА_1 , що учасником дорожньо-транспортної пригоди 06.04.2022 є автомобіль «Mercedes-Benz Actros», державний номер НОМЕР_1 , який належить « ОСОБА_4 ». У відомостях про наявність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зазначено ПрАТ СК «Арсенал страхування». Пошкоджена передня права частина автомобіля. У графі водій: ОСОБА_2
23.05.2022 Постановою Дніпровського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00грн.
У відповідності з ч. 4 та ч. 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не потребує доведенню.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros» державний номер НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «СК «Надійна», згідно Полісу Добровільного страхування транспорту № ТЗ№22020/3 від 08.02.2022. Страхувальник ТОВ «Епіцентр К».
02.05.2025 власник пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros», державний номер НОМЕР_1 звернувся до ПАТ «СК «Надійна», із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась 06.04.2022.
02.05.2022 представником ПАТ «СК «Надійна» Боцманом В. М. було складно Протокол огляду транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros», державний номер НОМЕР_1 .
Згідно рахунку на оплату № 10 від 18.05.2022, вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 4500,00грн.
14.06.2022 ПАТ «СК «Надійна», на підставі зібраних документів та заяви власника транспортного засобу Mercedes-Benz Actros», державний номер НОМЕР_1 , складено страховий Акт № 1246, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 4500,00грн яку було виплачено в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 26Н18170DD96ЕВ від 15.06.2022.
18.03.2024 ПАТ «СК «Надійна» звернулась до відповідача ОСОБА_1 із претензією, відповідно до якої просило в досудовому порядку відшкодувати майнову шкоду в розмірі 4500,00грн. Однак вимога, зі сторона відповідача, залишилась без реагування.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно із пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», предметом договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом.
Об'єктом страхування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 59 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
Згідно із ст. 89 Закону України «Про страхування», страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України. Загальні умови страхового продукту включають: 1) визначення понять і термінів, що вживаються в договорі страхування; 2) умови страхового покриття за договором страхування; 3) права та обов'язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору; 4) порядок внесення змін, дострокового припинення чи розірвання договору, їх правові наслідки; 5) порядок відмови від договору страхування; 6) порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку; 7) порядок розрахунку та умови здійснення страхових виплат; 8) підстави відмови у страховій виплаті; 9) порядок укладення договору страхування; 10) винятки із страхових випадків та обмеження страхування; 11) порядок вирішення спорів; 12) контактні дані для звернення у разі настання події, що має ознаки страхового випадку.
Статтею 982 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Згідно із п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує: один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи; 2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно життю або здоров'ю потерпілої фізичної особи.
Стаття 108 Закону України "Про страхування", регламентує, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На підставі викладеного вище, суд вважає, що у позивача ПАТ «СК Надійна» виникло право вимоги до безпосереднього заподіювача шкоди, згідно із ст. 108 ЗУ «Про страхування» та ст. 993 України, відповідно до яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення управах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Отже аналізуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «СК Надійна» підлягає стягнення в якості виплати страхового відшкодування в розмірі 4500,00грн, а тому позовні вимоги про відшкодування шкоди необхідно задовольнити.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3028,00грн.
Керуючись Законом України "Про страхування", Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 11, 993, 979, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191 ЦК України, статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Надійна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Надійна" матеріалу шкоду в розмірі 4500,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Надійна" витраті по сплаті судового збору в розмірі 2684,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Приватне акціонерне товариства "Страхова Компанія "Надійна", код ЄДРПОУ 34350924, місцезнаходження: м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45-А/6, оф. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2025.
Суддя В. В. Бабко