Номер провадження 1-кс/754/1911/25
Справа № 754/8664/25
Іменем України
12 червня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030003634 від 27.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
03 червня 2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в якому слідчий просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення копій в паперовому вигляді та/або на електронних носіях інформації, та документів, що знаходяться у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », код згідно з ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що 24.12.2023 року приблизно об 11 год. 11 хв. невстановлена особа, знаходячись у невстановленому місці, в умовах воєнного стану, таємно викрала грошові кошти з картки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 , чим завдала останній майнової шкоди на загальну суму 900 грн.
Під час допиту в якості потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в своїх показаннях зазначила, що 24.12.2023 року приблизно об 11 годині 11 хвилині, їй надійшло повідомлення на її мобільний телефон від мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де зазначалось про несанкціоноване списання грошових коштів з її банківської картки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 розміром 900 гривень 00 копійок.
У ході проведення досудового розслідування, потерпіла ОСОБА_5 надала у порядку ст. 56 КПК України усі наявні у останньої докази на підтвердження заяви про вчинення кримінального правопорушення та її показань, а саме виписку з банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період часу від 24.12.2023 року по 25.12.2023 року, де зазначено, що потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є клієнтом АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
За наявною інформацією, з банківської картки банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 потерпілої ОСОБА_5 24.12.2023 року було несанкціоновано списано грошові кошти у розмірі 900 гривень 00 копійок.
На даний час досудовим розслідуванням відпрацьовується версія таємне викрадення майна, в умовах воєнного стану, яке належить потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому для досудового розслідування має суттєве значення деталізація наявних транзакцій щодо рахунків, які відкриті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до копій документів, що знаходяться у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », код згідно з ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання слідчий не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити за викладених у ньому обставин.
Клопотання слідчого розглядається відповідно до ч.2 ст. 163 КПК України без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі та документи про тимчасовий доступ до яких клопоче слідчий.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 160 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у ст. 161 КПК України.
При цьому, звертаючись із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, заявник, поміж іншого, має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (п.6 ч.2 ст. 160 КПК).
Як вбачається із змісту ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у речах і документах, належать, зокрема, відомості, які можуть становити банківську таємницю.
Згідно з вимогами ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст.131, ч. 3 ст. 132 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів, як вид заходу забезпечення кримінального провадження, може бути застосований виключно, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, не підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання.
Так, з клопотання слідчого вбачається, що 27.12.2023 року до ЄРДР було внесено відомості за №12023100030003634 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Крім того, з клопотання вбачається, що невідома особа, шляхом крадіжки, завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 900 гривень.
Слідчий суддя зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Причому, визначаючи два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, треба виходити із того його розміру, який діяв на момент вчинення діяння (тобто, до 2684 грн, якщо крадіжку було скоєно у 2023 році).
Так, частиною 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 гривень.
Відповідно, 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 1 січня 2023 року становить 1342 гривні.
Із зазначеного вбачається, що з 09.08.2024 особа підлягає адміністративній, а не кримінальній відповідальності за крадіжку, вчинену у 2023 році, якщо вартість викраденого майна не перевищує 2684 гривень. Викладене узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа №567/507/23, провадження № 51-7110км23) та постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
Тобто, з 09.08.2024 року змінився розмір вартості викраденого майна, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.
Отже, внесені законодавцем зміни до КУпАП України є зміною кримінального законодавства України, які призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
За приписами ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Отже, відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, якими визначається максимальний поріг для кваліфікації діяння особи як адміністративного правопорушення, є зміною кримінального законодавства України із всіма наступними наслідками, в тому числі в частині їх зворотної дії у часі.
Слідчий суддя вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась вартісна межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого, оскільки відповідно до клопотання, сума матеріальної шкоди, заподіяної особі в результаті крадіжки, становить 900 грн., що свідчить про відсутність об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що виключає кримінальну відповідальність.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на положення п. 4-1 ч.1, ч. 4 ст. 284 КПК України, відповідно до яких слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених, зокрема, п. 4-1 частини першої цієї статті, якщо у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
Керуючись статтями 159-164, 166 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030003634 від 27.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1