ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16360/24
провадження № 1-кп/753/1028/25
"12" червня 2025 р.
Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12024100020002816 від 20.06.2024 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радгосп Фрунзе Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, освіта середня, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
потерпіла ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
законні представники потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
встановив:
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.1.20.06.2024 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зустрів раніше незнайому йому малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилась на гойдалці, без супроводу дорослих.
Після чого ОСОБА_4 підійшов та сів поблизу малолітньої ОСОБА_7 , під час спілкування з малолітньою ОСОБА_7 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_7 , при цьому достовірно знаючи та усвідомлюючи, що остання не досягла 14-літнього віку та є малолітньою особою, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді шкоди нормальному фізичному, психічному та соціальному становленню малолітньої ОСОБА_7 , скориставшись безпорадним станом останньої, який виражався в тому, що малолітня потерпіла не розуміла сутність та характер вчинюваних щодо неї дій та не могла чинити опір через свій малолітній вік, ОСОБА_4 лівою рукою обняв малолітню ОСОБА_7 за талію, діючи умисно, засунув свою праву руку в нижню білизну малолітній ОСОБА_7 здійснюючи погладжування геніталій з метою задоволення своєї статевої пристрасті, чим вчинив насильницькі дії сексуального характеру (сексуальне насильство) щодо малолітньої особи, не пов'язані з проникненням в її тіло, які були припинені мешканцями будинку АДРЕСА_3 .
Вказаними протиправними діями, ОСОБА_4 вчинив сексуальне насильство, а саме вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
1.2.За вчинення такого діяння передбачена кримінальна відповідальність за ч. 4 ст. 153 КК України.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин
2.1.Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Суду показав, що 20.06.2024 року він приїхав до м. Києва по своїм справам. На таксі приїхав на АДРЕСА_4 до доньки. Разом з донькою він пішов до магазину, де вони придбали алкоголь. Також в магазині купили цукерки для дівчинки, яка постійно приходить до доньки. Прийшовши з магазину, до доньки прийшла дівчинка, якій він віддав цукерки. Потім ОСОБА_4 випив, та пішов покурити на гойдалку. Біля нього бігала маленька дівчинка, а потім попросила присісти біля нього. ОСОБА_4 запитав чи вона не впісялась та перевірив рукою нижню білизну. Більше нічого він не робив. Він бачив свідків в цей момент і на його думку, вони його оговорили. Вказав, що у доньки висіли дитячі речі цієї дівчинки, донька сказала, що вона постійно упісюється. Також під час судового розгляду ОСОБА_4 повідомляв, що хотів подивитись чи не має піску у нижній білизні дівчинки.
2.2.Допитана в судовому засіданні з дотриманням вимог міжнародного та національного законодавства щодо правосуддя дружнього до дитини малолітня потерпіла ОСОБА_7 , в присутності законного представника ОСОБА_9 , спеціаліста психолога ОСОБА_10 , суду показала, що її звати ОСОБА_11 , їй 6 років, проживає разом з мамою, татом та сестрою ОСОБА_12 . Пам'ятає день коли каталась на гойдалці, та до неї сів один дядя. Він був одягнений у військовий одяг як тато. На гойдалці вона сиділа сама. ОСОБА_13 перевіряв чи вона не упісялась, чіпав її рукою, перевіряв чи вона не впісялась. Цього дядю вона не знає. Потім вона побачила тьотю ОСОБА_14 і дядю ОСОБА_15 , вони запитали чи це її дідусь, на що вона відповіла ні. Вказала, що їй було неприємно коли дядя перевіряв її. Потім мама викликала поліцію, ОСОБА_16 була вже в будинку.
2.3.Свідок ОСОБА_17 суду показав, що обвинуваченого не знає. Малолітню потерпілу знає, так як спілкується з її батьками. Вказав, що в день коли сталась подія він разом з ОСОБА_18 спускався зі свого поверху і побачив як у дворі на гойдалці сидить ОСОБА_16 та незнайомий чоловік ОСОБА_4 . Цей чоловік обняв дівчинку лівою рукою і ця ж рука, пів долоні, була у неї в нижній білизні (трусиках). ОСОБА_17 крикнув, що він робить. ОСОБА_4 відпустив дівчинку, і вона побігла до ОСОБА_19 . Цей чоловік ОСОБА_4 був одягнений у комуфляжну форму. ОСОБА_16 була вдягнена в футболку та трусики. Коли ОСОБА_16 підбігла до ОСОБА_18 , їй наче було соромно. ОСОБА_17 відразу покликав батьків дівчинки. ОСОБА_4 був дуже п'яний, ОСОБА_17 передав ОСОБА_4 батьку дівчинки, і вони викликали поліцію.
2.4.Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду показала, що стала свідком того як доросла людина тримала свої руки в трусах маленької дитини. У чоловіка з дитиною був дуже близький контакт, тому вона разом з чоловіком ОСОБА_17 звернула на це увагу. День вона не пам'ятає, це було влітку коли разом з чоловіком вона спускалась з квартири і побачила як дівчинка ОСОБА_21 сиділа на гойдалці з невідомим чоловіком, який був у піксельній формі. ОСОБА_17 сказав, що рука чоловіка у дівчинки ОСОБА_21 в трусах. Вони одразу крикнули їм, ОСОБА_21 підбігла до ОСОБА_20 . Цього чоловіка запитали що він робить, на що він відповів, що виймає пісок з трусиків. ОСОБА_20 та ОСОБА_17 одразу покликали батьків дівчинки. Коли ОСОБА_21 підбігла до свідка, вона ніби соромилась. ОСОБА_20 вказала, що ОСОБА_4 був в стані сильного алкогольного сп'яніння.
2.5.Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що по вул. 51-А Садова, буд. 7 працює завгоспом та адміністратором. В одній із кімнат заселилась дівчина на ім'я ОСОБА_23 . Пару днів вона пожила сама, потім прийшла попросила, щоб її близький родич переночував у неї. ОСОБА_22 дозволив. Що це за родич свідок не бачив. Коли він приїхав свідку не відомо напевно ввечері. На наступний день зранку, біля 10 години він почув крик. Його покликали сусіди, сказали, щоб він вийшов, що сидить якась п'яна людина. Спустившись, ОСОБА_22 сусіди розповіли що сталось, дитина тряслась в цей час. ОСОБА_17 та ОСОБА_20 розповіли, що невідомий чоловік ( ОСОБА_4 ) чіплявся до дитини, йог рука була у неї в трусиках. ОСОБА_22 підійшов до невідомого чоловіка та запитав що він тут робить, останній не говорив, був нетверезому стані. ОСОБА_22 попросив чоловіка піднятись, але той не міг. свідок підняв його та вивів, сам повернувся до квартири. Почав з дружиною обговорювати що сталось, та сказав дружині викликати працівників поліції. Далі ОСОБА_22 пішов до ОСОБА_23 , оскільки до неї приїхав цей чоловік. Через двері було чутно, що ОСОБА_23 не сама. Постукавши в двері, ОСОБА_23 їх відчинила. Свідок розповів, що сталось, і що зараз приїде поліція. Але ОСОБА_23 була у нетверезому стані, тому просто зачинила двері. Коли приїхала поліція, ОСОБА_23 не відчиняла двері. Свідок поставив драбину та заліз у вікно. В кімнаті сиділи ОСОБА_23 та ОСОБА_4 вживали алкоголь. ОСОБА_22 відкрив двері працівникам поліції та вийшов з квартири. Вказав, що дівчинка - потерпіла постійно грала у дворі будинку. В той день була вдягнута в щось легеньке, точно не пам'ятає. На наступний день до свідка підійшла ОСОБА_23 , та просила щоб ОСОБА_22 поговорив з матір'ю дівчинки, скільки потрібно грошей щоб все залагодити. ОСОБА_23 вказала, що цей чоловік її колишній вітчим.
2.6.Свідок ОСОБА_24 суду показала, що ОСОБА_4 її вітчим. 29 червня 2024 року він приїхав до неї зранку, йому потрібно було відновити військові документи. Разом вони вживали алкоголь, але п'яні не були. Вдома вони грали в карти, виходили покурити. Також ОСОБА_4 сам виходив покурити. Самої ситуації, яку інкримінують ОСОБА_4 вона не бачила. В кімнату просто постукали люди, вона не розуміла що сталось. ОСОБА_4 хотів просто поправити білизну дитину, так він сказав свідку. На її думку дитина не вихована, оскільки ходить по чужих кімнатах.
2.7.Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду показала, що малолітню потерпілу та її батьків знає, оскільки вони проживають у будинку, за який вони відповідальні. ОСОБА_24 теж проживала у вказаному будинку. У зв'язку з тим, що вона вживала алкоголь, до неї були зауваження. В день коли сталась подія, вона з чоловіком була у кімнаті почула крик. Вийшовши на балкон побачила сусідів, ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та чоловіка. ОСОБА_26 та ОСОБА_28 кричали. Як вияснилось, цей невідомий чоловік поліз рукою в трусики до дівчинки. Це все що відомо свідку. Далі вона пішла до батьків дівчинки, все розповіла та викликала працівників поліції.
2.8.В судовому засіданні, у порядку встановленому ст. 358 КПК України досліджені наступні документи:
2.8.1.протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 20.06.2024 року, відповідно до даних якого ОСОБА_8 заявила, що 20.06.2024 року близько 11-ї години 00 хвилин за адресою: м. Київ, вул. 51-а Садова, 7 на подвір'ї, перебуваючи гойдалці, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив розбещення малолітньої доньки ОСОБА_7 , яке виразилося у доторканні рукою до статевих органів (т. 1 а.с.64);
2.8.2.протокол огляду місця події від 20.06.2024 року, проведеного за згодою ОСОБА_25 , відповідно до якого предметом огляду є двір будинку АДРЕСА_2 , на якому знаходяться гойдалка (т. 1 а.с.65-73);
2.8.3.висновок психолога спеціаліста від 24.06.2024 року за результатами проведення допиту малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до даних якого аналізуючи розповідь дитини важливо зазначити, що подія негативно вплинула на емоційний стан дівчини. Цей вплив проявляється у вигляді ситуативної тривожності, яка виникла під час допиту (проявлялась в частому зміні положення тіла, повільний тихий темп мовлення), заниженого рівня активності та настрою, це вказує на те, що дівчина не в повній мірі може усвідомити своє самопочуття, таким чином намагається себе захистити від негативних переживань. Відповідно до вказаного висновку рекомендовано залучити малолітню ОСОБА_7 до психотерапевтичної роботи, спрямованої на зниження рівня впливу психотравми на подальший психоемоційний розвиток дитини (т.1 а.с.74-77);
2.8.4.висновок експерта № 042/1-218-2024 від 24.06.2024 року, відповідно до даних якого при проведенні судово-медичного огляду ОСОБА_7 будь-яких видимих тілесних ушкоджень на шкіряних покровах та видимих слизових оболонках не виявлено. Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_7 не порушена. Будь-яких свіжих ушкоджень в ділянці зовнішніх статевих органів та заднє прохідного отвору не виявлено (т. 1 а.с. 79-81);
2.8.5.висновок експерта № 970 від 07.08.2024 року з даних якого вбачається, що малолітня ОСОБА_7 виходячи з її психологічних (в тому числі вікових) особливостей, не здатна правильно розуміти значення сексуальних дій, скоєних щодо неї, та відповідно не могла чинити їм психологічний опір. Ситуація, яка досліджується за матеріалами провадження, має для малолітньої ОСОБА_7 психотравмувальний характер; дана ситуація на момент заподіяння супроводжувалась для підекспертоної негативними переживаннями страху та безпорадності, больовими відчуттями. На сьогодні малолітня ОСОБА_7 не виявляє стійких змін в психоемоційному стані, соціальному функціонуванні, якості життя. Наявні у неї негативні переживання, які обумовлені досліджуваною ситуацією, є ситуаційними (т. 1 а.с.86-88);
2.8.6.протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.07.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_17 впізнав на фото № 1 чоловіка, який 20.06.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 вчинив розбещення малолітньої ОСОБА_7 , а саме доторкався руками до статевих органів дитини та ліз в труси. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками на фото № 1 зображений ОСОБА_4 (т. 1 а.с.94-97);
2.8.7.протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.07.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_20 впізнала на фото № 4 чоловіка, який 20.06.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 вчинив розбещення малолітньої ОСОБА_7 , а саме доторкався руками до статевих органів дитини та ліз в труси. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками на фото № 4 зображений ОСОБА_4 (т. 1 а.с.98-101);
2.8.8.протокол огляду документів (відеозапису) від 12.08.2024 року, відповідно до даних якого зафіксовано, як працівники поліції прибули на виклик за адресою: АДРЕСА_5 , встановили особу ОСОБА_4 та обставини що стали підставою для виклику працівників поліції. На відео зафіксовано як на місце прибуває СОГ, роз'яснює права та обов'язки ОСОБА_4 (т. 1 а.с.102-109). В судовому засіданні, відповідно до ст. 359 КПК України, були переглянуті відео долучені протоколу від 12.08.2024 року, які повністю відповідають описанню ходу і перебігу подій у самому протоколі (т. 1 а.с.110);
2.8.9.висновок судово-психіатричного експерта № 903 від 26.07.2024 року з даних якого вбачається, що на період 20.06.2024 року ОСОБА_4 не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого розладу психіки. В той період часу ОСОБА_4 виявляв ознаки «Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація, неускладнена» (згідно з МКХ-10: F10.00). За своїм психічним станом в той період часу ОСОБА_4 , 1970 р.н., міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_4 не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого розладу психіки і за своїм психічним станом у теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_4 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. У теперішній час ОСОБА_4 не виявляє ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин (не виявляє ознак хронічного алкоголізму та наркоманії). У теперішній час ОСОБА_4 не потребує протиалкогольного та протинаркоманного лікування (т. 1 а.с.145-152).
3.Позиції сторін кримінального провадження та оцінка доказів судом
3.1.Сторона обвинувачення, вважаючи зібрані та досліджені докази належними і допустимими, просила суд визнати винуватим ОСОБА_4 в інкримінованому обвинуваченні та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.
3.2.Узагальнені доводи сторони захисту, які суд проаналізує нижче, зводяться до того, що обвинуваченого необхідно виправдати.
3.3.Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
4. Щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України та кваліфікації його дій.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , яка під час допиту її в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 чіпав її рукою, перевіряв чи вона впісялась.
Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_20 в судовому засіданні вказали на ОСОБА_4 , який сидів на гойдалці разом з малолітньою ОСОБА_7 , обіймав її рукою та ця ж рука була у нижній білизні дівчинки ОСОБА_7 . Після того, як свідок ОСОБА_17 крикнув ОСОБА_4 що він робить, дівчинка ОСОБА_7 підбігла до ОСОБА_20 та почувала себе ніяково.
Будь-яких підстав не довіряти означеним показанням малолітньої потерпілої ОСОБА_29 , свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , які були безпосередніми очевидцями події, у суду немає. Сторона захисту, не навела жодного доказу, який може поставити під сумнів ці показання чи обставини, які свідчать про недовіру до них.
Озвучена версія обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він ніби намагався перевірити чи не впісялась ОСОБА_7 не витримує жодної критики, оскільки не підтверджується будь-якими доказами. Так, під час судового розгляду, ОСОБА_4 заявляв, й інші версії, що він хотів перевірити чи немає в нижній білизні ОСОБА_29 пісочку, потім вказав, що намагався перевірити не було у нижній білизні ОСОБА_7 травички.
Крім цього, за даними висновку експерта № 970 (розділ Психологічне дослідження а.с. 87), під час обговорення ситуації правопорушення, дівчинка повідомила, що вона гуляла у дворі, захотіла погойдатись. В цей час до неї почав говорити «дядя», якого вона раніше не знала, вона одразу злякалась його. Розповідає, що «дядя» робив їй неприємно і боляче, на питання вказує на область свої геніталій.
З урахуванням того, що це дослідження проведено через півтора місяця після події, що, очевидно дозволяє ОСОБА_7 краще відтворити події недалекого минулого, а також того, що висновок наданий кваліфікованими, компетентними і не зацікавленими у результатах цього кримінального провадження експертами, суд покладає його в обґрунтування вироку.
Щодо позиції сторони захисту про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого, що у нього не було ніякого сексуального умислу, та дії його підзахисного охоплюються складом злочину передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 153 КК України кримінальна відповідальність передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Кримінально-правова доктрина виходить з того, що об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 153 КК України полягає у протиправних діях сексуального характеру, які не пов'язані з проникненням у тіло іншої особи, супроводжуються насильством і вчиняються без добровільної згоди потерпілої особи.
Тобто, це про різноманітні дії (акти) сексуального характеру, спрямовані на збудження та (або) задоволення статевої пристрасті винуватої особи, які, за загальним правилом, передбачають її фізичний контакт із тілом іншої (потерпілої) особи, але не означають проникнення в це тіло.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто особа усвідомлює, що вчиняє насильницькі дії сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої особи, і бажає це зробити.
Якщо ж дитина не досягла віку чотирнадцяти років, то будь-які непристойні дотики до її тіла, незалежно від наявності факту добровільної згоди, слід розглядати як сексуальне насильство.
В судовій практиці (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 159/1381/22), кримінальні правопорушення, передбачені ст. 153 та ст. 156 КК, розмежовуються за ознаками об'єктивної сторони, зокрема за вчиненням чи невчиненням насильницьких дій сексуального характеру.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 153 КК, полягає у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням у тіло іншої особи.
Для кваліфікації дій винного за цією статтею необхідно встановити, чи були вчинені щодо потерпілої особи будь-які насильницькі дії, чи мали вони сексуальний характер та чи були вчинені без добровільної згоди потерпілої, крім випадку, якщо вони були вчинені щодо малолітньої особи незалежно від її добровільної згоди.
До дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням у тіло іншої особи, можуть бути віднесені, зокрема, тертя по зовнішніх геніталіях жінки руками та мацання (торкання) геніталій руками.
Отже, будь-які торкання до інтимних частин тіла малолітньої потерпілої особи, незалежно від наявності добровільної згоди на такі дії з її боку, необхідно кваліфікувати як сексуальне насильство за відповідною частиною ст. 153 КК.
Водночас, факт такого торкання до геніталій ОСОБА_7 підтверджений як її показаннями, даними психологічного дослідження: «Розповідає, що «дядя» робив їй неприємно і боляче, на питання вказує на область своїх геніталій», так і показаннями свідків-очевидців ОСОБА_30 та ОСОБА_31 .
Щодо показань малолітньої потерпілої в частині повідомлення нею того, що зі слів ОСОБА_4 він перевіряв чи вона не упісялась, то суд не вважає їх такими, які спростовують чи ставлять під сумнів кримінально-протиправну поведінку обвинуваченого. По-перше, про це їй повідомив безпосередньо обвинувачений, і вона лише переповіла його слова. По-друге, як зазначено у підсумковій частині висновку експерта малолітня ОСОБА_7 , виходячи з її психологічних (в тому числі й вікових) особливостей, не була здатна правильно розуміти значення сексуальних дій, скоєних щодо неї, та відповідно не могла чинити їм психологічний опір (т. 1 а.с. 88).
З огляду на досліджені під час судового розгляду докази у цьому кримінальному провадженні фактичних обставин, які б давали підстави для іншої кваліфікації встановлено не було.
Таким чином, показання малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 в послідовній сукупності, суд вважає логічними та послідовними й такими, що в цілому та окремих деталях відтворюють обставини, що мали місце.
Показання свідка ОСОБА_24 суд не бере до уваги, оскільки він являється її вітчимом, а тому вона зацікавлена у розгляді вказаного кримінального провадження.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не вчиняв стосовно потерпілої жодний дій сексуального характеру, а намагався просто перевірити чи не впісялась, суд вважає такими, що суперечать дослідженим доказам по справі.
4.Висновки суду щодо доведеності винуватості та кваліфікації
4.1.Таким чином, надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні письмові докази, суд вважає належними і допустимими й такими, що з огляду на розкриття їх змісту підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
4.2. Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Як зазначено у рішенні Верховного Суду від 21.01.2020 (у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19) стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
4.3. Застосовуючи цей стандарт до обставин даного кримінального провадження, суд вважає, що показання малолітнього потерпілої, які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_20 в сукупності з даними висновків експертів та письмовими доказами, виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом цього судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
4.4. Даючи кримінально-правову оцінку суд вважає, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив сексуальне насильство, а саме вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 153 КК України.
5.Мотиви призначення покарання
5.1.Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, типову тяжкість якого кримінальний закон визначає як тяжкий злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено, що останній є громадянином України, має 54 роки, до затримання не працював, відповідно до даних копії посвідчення № НОМЕР_1 є учасником бойових дій у складі добровольчого батальйону, має захворювання на ВІЛ-інфекцію, II клінічна стадія, ангулярний хейліт та отримує ВААРТ (т. 1 а.с. 168), згідно з приписами ст. 89 КК України не судимий, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено. Враховуючи дані алкотестеру Драгер, які станом на 13 год. 46 хв. 20.06.2024 становили 1,51%, обвинувачений ОСОБА_4 в момент вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп'яніння. Відтак, суд згідно з п. 13 ч.1 ст. 67 КК України, визнає обставиною, яка обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд вважає, що індивідуальна тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є вищою від типової, оскільки обвинувачений, в стані алкогольного сп'яніння вчинив тяжкий злочини щодо статевої недоторканості малолітньої дитини, який негативним чином впливає на її емоційно-психологічний стан, а тому виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.
Саме таке покарання, враховуючи підвищену суспільну небезпеку, яку становить ОСОБА_4 , буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а відтак забезпечить дотримання засад призначення покарання, в тому числі його індивідуалізації, буде справедливим, адекватним і співмірним.
5.2.З урахуванням приписів ч. 3, 4 ст. 374 КПК України, позиції сторони обвинувачення та призначеного покарання, суд вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили належить залишити без змін.
Приймаючи таке рішення суд враховує, що починаючи з дати постановлення вироку, підсудні перебувають під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» п. 1 ст. 5 Конвенції. Згідно з практикою ЄСПЛ у такому випадку судовий контроль за позбавленням свободи, що вимагається згідно з п. 4 ст. 5 Конвенції, вважається вже інкорпорованим у постановлений вирок та призначене покарання (справа «Руслан Яковенко проти України» від 04.09.2015 р. заява № 5425/11, п. 31-32).
5.3.Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
5.4.Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого.
Керуючись ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 20 червня 2024 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 термін попереднього ув'язнення з 20 червня 2024 року до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Після набрання вироку законної сили речові докази у кримінальному провадженні: ремінь зеленого кольору, мобільний телефон, паспорт, військовий квиток, банківська карта, запальничка, які знаходиться в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУ НП у м. Києві - повернути ОСОБА_4 .
Після набрання вироком законної сили інформацію про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи включити до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1