Справа № 752/24957/24
Провадження № 2/752/2916/25
Іменем України
12 червня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А. В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні суду цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАКЕТА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
У листопаді 2024 року в системі «Електронний суд» Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «РАКЕТА» (представник Золотопуп С.В. довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю - а.с. 14, 58 зв.) звернулось до суду із позовною заявою, в якій, з урахуванням збільшення позовних вимог (а.с.89-93), просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСББ «РАКЕТА» за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2024 року заборгованість на загальну суму 14 461,23 грн, в тому числі 8 417,70 грн заборгованість по внескам на утримання будинку, споруд та прибудинкової території; інфляційне збільшення в сумі 4 575,27 грн, 3% річних - 1 468,18 грн; стягнути витрати на правову допомогу - 5 371,12 грн та судовий збір - 2 422,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 його співвласниками створено ОСББ «РАКЕТА».
Відповідачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту ОСББ «РАКЕТА» утримує зазначений будинок та прибудинкову територію.
Відповідачка зобов'язана вчасно щомісяця сплачувати позивачу внески згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Житлового Кодексу (далі - ЖК) України. Неоплачена заборгованість відповідачки перед позивачем за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2024 року складає 8 417,70 грн, як заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території. У зв'язку із чим просить позов задовольнити.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.64-66).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року поновлено строк для подання заяви про збільшенням позовних вимог, прийнято до розгляду заяву про збільшенням позовних вимог (а.с.83-85).
Відповідно до відповіді № 122810735 від 26 листопада 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.63).
Суд на адресу реєстрації відповідачки направляв ухвали про відкриття провадження, про прийняття заяву про збільшення позовних вимог. Поштові відправлення повернулись до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 72, 82, 95).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
У встановлений судом строк відповідачка не скористалась правом подачі відзиву на позовну заяву.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб-підприємців ОСББ «РАКЕТА» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, дата державної реєстрації: 20 березня 1998 року, 03 жовтня 2005 року; ідентифікаційний код: 24073713, керівник: Грінченко Є.В. (а.с.29 зв.,30).
Протоколом загальних зборів ОСББ «РАКЕТА» № 6-17 від 26 лютого 2017 року затверджено Статут ОСББ «РАКЕТА» (а.с.22-29)
Згідно зі Статутом ОСББ «РАКЕТА» (п.п. 1.1, 2.1) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАКЕТА» створено на підставі Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу «РАКЕТА» і є його правонаступником, об'єднує власників квартир та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.
Основним завданням ОСББ є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання, комплексне обслуговування об'єктів.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Частинами 1, 7 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
Норми частин першої, другої статті 16 цього Закону визначають, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема, утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.
Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (стаття 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина перша статті 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до частини другої статті 21 цього Закону порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Нормами частини першої статті 7 вказаного Закону визначені обов'язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»
Отже, особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів, а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.
За таких обставин, співвласник житлового приміщення у житловому будинку, в якому створене об'єднання, несе обов'язок зі сплати внесків відповідно до прийнятих загальними зборами рішень, а також з оплати інших платежів за спожиті житлові або комунальні послуги, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 911/2109/22.
Щодо закріплення на законодавчому рівні порядку сплати послуг за надані житлово-комунальні послуги, то відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, та не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За матеріалами справи, розміри обов'язкових внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку, затверджені рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ «РАКЕТА»:
- з 01 січня 2015 року рішенням, викладеним у формі протоколу зборів ОСББ «РАКЕТА» від 12 грудня 2014 року: щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території встановлений у розмірі 3,11 грн/м.кв для квартир на першому поверсі, 3,78 грн/м.кв - для квартир з другого по дев'ятий поверх із розрахунку на загальну площу квартири;
- з 01 січня 2018 року рішенням, викладеним у формі протоколу зборів ОСББ «РАКЕТА» від 24 вересня 2017 року: щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території встановлений у розмірі 3,97 грн/м.кв для квартир на першому поверсі, 4,75 грн/м.кв - для квартир з другого по дев'ятий поверх із розрахунку на загальну площу квартири;
- з 01 січня 2022 року рішенням, викладеним у формі протоколу зборів ОСББ «РАКЕТА» від 07 вересня 2021 року: щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території встановлений у розмірі 6,15 грн/м.кв для квартир на першому поверсі, 7,17 грн/м.кв - для квартир з другого по дев'ятий поверх із розрахунку на загальну площу квартири (а.с. 31-35).
За матеріалами справи з метою обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території позивачем з відповідними підприємствами укладались договори щодо надання послуг диспетчеризації, поточні і аварійні ремонти сантехнічних та електричних мереж, обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, тощо (а.с.36-58).
Відповідно до інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-1 від 02 січня 2025 року, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) є власником кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 45,30 кв.м, на підставі договору купівлі-продажу від 29 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є., реєстраційний номер 1385 (а.с.76-79).
Відповідачка належним чином не виконує свої зобов'язання щодо оплати передбачених рішеннями ОСББ «РАКЕТА» внесків, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Зокрема, відповідно до наведеного позивачем розрахунку заборгованості відповідачка ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2016 року по грудень (включно) 2024 року має заборгованість за внесками кв. АДРЕСА_1 на утримання багатоквартирного будинку в сумі 8 417,70 грн, також нараховано інфляційну складову у розмірі 4 575,27 грн та 3% річних - 1 468,26 грн (а.с. 93).
Відповідачка не надала суду доказів належного виконання своїх зобов'язань, а також на спростувала наданих позивачем розрахунків заборгованості. Відсутність укладеного між сторонами договору про надання житло-комунальних послуг не звільняє від обов'язку сплачувати за надані житло-комунальні послуги.
У постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Отже, аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовані доводи позивача про наявність заборгованості зі сплати внесків, у зв'язку з чим з відповідачки ОСОБА_1 підлягає до стягненню на користь позивача заборгованість в сумі 8 417,70 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача виплат, передбачених ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
24 лютого 2022 року з 5-30 в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено воєнний стан, який дії на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05 березня 2022 року № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів №1405 від 29 грудня 2023 року скасовано заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі, окрім територій, де ведуться бойові дії згідно з переліком Мінреінтеграції.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, нарахування інфляційного збільшення на суму боргу складає 4 575,27 грн та 3% річних від суми боргу - 1 468,26 грн, стороною позивача нарахування інфляційного збільшення здійснено за період з квітня 2016 року по грудень (включно) 2024 року; нарахування 3% річних від суми боргу - за період з 01 квітня 2016 року по липень (включно) 2020 року та з серпня 2022 року по грудень (включно) 2024 року (а.с.93).
Відтак, нарахування позивачем інфляційного збільшенням та 3% річних за період з квітня 2016 року до 24 лютого 2022 року та з 01 січня 2024 року до грудня (включно) 2024 року є правомірними.
Таким чином, слід відмовити у нарахуванні позивачем відповідачу інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по грудень (включно) 2023 року та 3% річних за період із серпня (включно) 2022 року по грудень (включно) 2023 року, у зв'язку із чим сума інфляційного збільшенням на суму боргу складає 4 118,52 грн та 3% річних від суми боргу - 1 370,75 грн.
Враховуючи наведе, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСББ «РАКЕТА» заборгованість за внесками на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 8 417,70 грн, інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 4 118,52 грн та 3% річних від суму боргу у розмірі 1 370,75 грн, а всього стягнути - 13 906,97 грн.
Стосовно вимоги про встановлення поряду виконання рішення суду, відповідно до якого нарахування 3 % річних та індексу інфляції здійснювати до моменту виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Статтею 265 ЦПК України урегульовано зміст рішення суду, відповідно до частини десятої якої, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Із аналізу вищезазначеної норми вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
При цьому вказана стаття є нормою процесуального права, оскільки розміщена в процесуальному законі і до того ж не містить імперативного характеру. У відповідних нормах матеріального права таке положення не зафіксоване, а тому у суду не має обов'язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування процентів до моменту виконання судового рішення.
Отже, конструкція вказаної норми надає право суду зазначити нарахування відповідних відсотків, а не обов'язок.
Враховуючи що з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено військовий стан, тривалий час на території України діяла заборона нарахування трьох відсотків річних та інфляційних збитків на заборгованість за житло - комунальні послуги, беручи до уваги те, що військові дії на території України безпосередньо впливають на платоспроможність кожного громадянина України, суд не вбачає підстав встановлювати у рішенні суду нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду, в той же час позивач не позбавлений права звернутись в майбутньому до суду з позовом до особи про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних збитків внаслідок невиконання рішення суду.
Крім того, суд вважає, що рішення суду має бути чітким та зрозумілим для його виконання. Нарахування пені та інфляційних втрат має мінливий характер і залежить від кількості днів прострочення зобов'язання, а тому при ухваленні рішення неможливо визначити розмір пені та інфляційних нарахувань, що підлягають сплаті в майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даної вимоги.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості, який стороною відповідачки не спростовано.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім іншого, позивач ОСББ «РАКЕТА» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 371,12 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
За матеріалами справи адвокат Золотопуп С.В. представляє інтереси позивача на довіреності у порядку передоручення від 13 вересня 2024 року, виданою Грінченком Є.В. на підставі Витягу з ЄДР від 13 вересня 2024 року (а.с.13,14).
Адвокат Золотопуп С.В. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2653 від 26 березня 2019 року (а.с.58 зв).
13 вересня 2024 року між ОСББ «РАКЕТА» та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери» укладено Договір про надання правничої допомоги № 13/09/2024-2, відповідно до п.1.2 якого правничу допомогу надає адвокат - Золотопуп Сергій Васильович щодо складання позову про стягнення заборгованості до власників кв. АДРЕСА_1 (а.с. 19, 20).
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 13 вересня 2024 року, який складено на виконання Договору про надання правничої допомоги № 13/09/2024-2 від 13 вересня 2024 року, надані послуги складаються із складання позовної заяви до власника кв. АДРЕСА_1 щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; відшкодування витрат адвоката на оплату адміністративного збору за отримання інформаційної довідки про нерухоме майно; послуги оцінено на загальну сумі 5 371,12 грн (а.с.20 зв.).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 у справі № 753/15687/15.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, в також і те, що справа не є складною, надані адвокатські послуги у типовій для позивача справі, оскільки стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги також є предметом діяльності позивача, значення справи для позивача та відповідача, враховуючи дії сторін у справі, часткове задоволення позовних вимог, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2 000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності.
Крім того, суд зауважує, що складу послуг безпідставно включено такі витрати, як відшкодування витрат адвокату за оплату інформаційної довідки, що взагалі не відноситься до послуг професійної правничої допомоги в розумінні Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн (а.с.21 зв.)
Відповідно до ст.141 ЦПК з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 329,37 грн пропорційно задоволених позовних вимог (96, 16%).
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.12,13,81,77,141, 247, 263-265,274, 279,354 ЦПК України, суд -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАКЕТА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАКЕТА» заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8 417 (вісім тисяч чотириста сімнадцять) грн 70 коп, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 4 118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн 52 коп та 3% річних від суми боргу у розмірі 1 370 (одна тисяча триста сімдесят) грн 75 коп, а всього стягнути 13 906 (тринадцять тисяч дев'ятсот шість) грн 97 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАКЕТА» судовий збір в сумі 2 329 (дві тисячі триста двадцять дев'ять) грн 37 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАКЕТА» код ЄДРПОУ 24073713, місцезнаходження: 03191, місто Київ, вул. Лятошинського композитора, буд.26-Б.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 12 червня 2025 року.
Суддя А.В.Слободянюк