Справа № 274/2971/25
Провадження № 2-о/0274/135/25
про відмову в задоволенні заяви про відвід
11.06.2025 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М. розглянувши заяву представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_5, про відвід судді Вдовиченко Т.М., подану у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства -
У провадженні суду перебуває указана справа.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 06.05.2025 відкрито окреме провадження, справа призначена до розгляду на 12-00 год. 10.06.2025.
Протокольною ухвалою суду суду від 10.06.2025 в задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України про витребування доказів - відмовлено.
10.06.2025 представником Міністерства оборони України ОСОБА_5 подано заяву про відвід судді Вдовиченко Т.М
В обґрунтування заяви про відвід представник позивача вказує на те, що під час судового засідання 10 червня 2025 р. суддя, ще до дослідження доказів та без наявних у матеріалах справи офіційних підтверджень, звернулася до заявниці із запитанням: «Чи були у вашого батька інші діти чи дружина?» (підтверджується звуко/ відеозаписом судового засідання). Таке запитання виглядає так, ніби суддя вже наперед вважає батьківство доведеним. Для сторонньої людини це створює враження, що суддя вже визначилася з рішенням, отже, об'єктивно ставить під сумнів її неупередженість.
15.05.2025 суддя відмовилася витребувати з РАЦС відомості про шлюбний стан загиблого та батьківство невстановленої особи, застосувавши ст. 84 ЦПК.
Після оголошення цієї ухвали представник МОУ заявив заперечення на дії головуючої (ч. 4 ст.214 ЦПК), оскільки постановлена ухвала про відмову у витребуванні відомостей не містила мотивів, чому суд відкинув аргументи МОУ про те, що запитувані відомості (чи перебував загиблий у шлюбі та чи записаний батьком дітей) є конфіденційними - це прямо встановлює ст. 9 ч. 3 абз. 3 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Закон «Про захист персональних даних», у зв"язку з чим РАЦС може видати таку інформацію лише за судовою ухвалою, а не за запитом сторін.
Суддя не розглянула заявлені заперечення та не винесла за їх наслідками жодної ухвали - ані про їх задоволення, ані про відхилення.
Відсутність ухвали за результатами розгляду заперечень позбавила представника МОУ гарантованої ч. 4 ст. 214 ЦПК процесуальної можливості контролю за діями головуючої та створила ситуацію, коли не можна встановити мотиви відхилення заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 ЦПК суддя зобов'язана з'ясувати обставини, викладені в запереченнях проти її дій, та винести мотивовану ухвалу про їх задоволення або відхилення. Невиконання цієї норми порушує право сторони на контроль за діями суду та об'єктивно викликає сумнів у неупередженості судді
Поєднання наведених обставин (упереджене формулювання питання та ігнорування заперечень) породжує обґрунтовані сумніви у безсторонності судді, оскільки: поведінка судді дозволяє припустити сформовану позицію щодо спірних фактів; ненадання процесуальної реакції на заперечення підриває довіру сторони до справедливості розгляду.
Дослідивши подану заяву про відвід судді, суддя дійшла такого висновку.
У ч.ч. 1, 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вказано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно приписів ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Так, у поданій заяві про відвід представник позивача вказує, що у нього є підстави сумніватись в неупередженості судді Вдовиченко Т.М., поведінка судді, на його думку, дозволяє припустити сформовану позицію щодо спірних фактів, ненадання процесуальної реакції на його заперечення підривають довіру сторони до справедливості розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 222 ЦПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Під час розгляду клопотань, заяв учасників процесу головуючий має право ставити учасникам судового процесу запитання що стосуються вирішення клопотання, заяви, тому твердження представника Міністерства оборони про те, що головуючий не має права ставити запитання стороні процесу без дослідження доказів по справі ( в межах вирішення клопотання ) є таким, що не відповідає вимогам ЦПК України. Твердження представника Міністерства оборони УКраїни про те, що " запитання виглядало так, ніби суддя вже наперед вважає батьківство доведеним. Для сторонньої людини це створює враження, що суддя вже визначилася з рішенням, отже, об'єктивно ставить під сумнів її неупередженість. " є лише його суб"єктивною думкою.
15.05.2025 року, як зазначає в заяві про відвід представник Міністерства оборони України, суддя жодної ухвали про відмову у витребуванні доказів не виносила, після відкриття провадження у справі розгляд справи призначено було на 10.06.2025 року. Протокольна ухвала про відмову у витребуванні доказів винесена судом 10.06.2025 року. Судом також було оформлено дану ухвалу окремим письмовим документом.
Відповідно до ч. 3 ст. 214 ЦПК України, а не як зазначає представник ч. 4 ст. 214 ЦПК України, у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до протоколу судового засідання заперечення представника Міністерства оборони України на дії головуючого внесено до протоколу судового засідання ( 12:30:23). Головуючий, на вимогу представника Міністерства оборони України мотивував підстави відмови у задоволенні його клопотання, яке оформлене неналежним чином .
Частина 4 ст. 214 ЦПК УКраїни вказує на те, що головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, і жодним чином не наділяє будь яку сторону процесу контролювати дії головуючого судді.
Не вирішення клопотань, заяв, заперечень сторони в одному судовому засіданні, не позбавляє права головуючого суддю вирішити дане питання в іншому судовому засіданні після оголошеної перерви, відкладення судового засідання, тощо.
Враховуючи вище наведене, на переконання судді, зазначені представником позивача підстави відводу не є такими, що вказують на упередженість та необ'єктивність судді, оскільки незгода з процесуальним рішенням судді не свідчить про вмотивованість відводу, тому заявлений відвід слід визнати необґрунтованим, у зв'язку з чим заяву належить передати до канцелярії суду для визначення судді для її розгляду.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 261 ЦПК України, суддя
Заяву представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_5 про відвід судді Вдовиченко Т.М. від розгляду цивільної справи № 274/ 2971/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства - визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід для її вирішення в іншому складі суду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Вдовиченко