Справа №442/2896/25
Провадження №2/442/1046/2025
12 червня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», від імені та в інтересах якого діє - Владко Роман Олегович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 17.04.2025 звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договірпро надання фінансового кредиту №08241-05/2024 в електронному вигляді, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надав позичальнику кредит у сумі 5000,00 грн. шляхом перерахування суми кредиту на рахунок відповідача за реквізитами банківської картки Позичальника, зазначеної останнім в Заявці та Договорі.
Зазначає, що відповідач не виконував умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на дату складання позовної заяви утворилась заборгованість за вказаним Договором у розмірі 20225,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тіло), 8475,00 гривень - заборгованість за відсотками, 6750,00 грн.- неустойка.
29.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено договір факторингу №01.02-26/24.
Відповідно до Додатку 1 до договору факторингу ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Стар Файненс Груп», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Стар Файненс Груп» за договором №08241-05/2024 від 09.05.2024.
Станом на день подачі позовної заяви відповідач продовжує ухилятися від належного виконання зобов'язань, відтак позивач змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення зазначеної вище заборгованості та понесених судових витрат.
18.04.2025 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача.
Ухвалою від 18.04.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 19.05.2025. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дана ухвала разом з позовною заявою та додатками направлялась сторонам по справі. Відповідачу була направлена за встановленою судом адресою місця реєстрації, проте, така ним не отримана та повернута до суду.
Ухвалою від 19.05.2025 розгляд цивільної справи було відкладено на 12.06.2025 для реалізації сторонами, зокрема відповідачем, своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Копію ухвали повторно надіслано відповідачу. Поштова кореспонденція, що скеровувалась відповідачу, згідно інформації отриманої з веб-сайту Укр-пошта за допомогою функції «відстеження», повернулась з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» /а.с. 62/.
Крім того, відповідача, додатково було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судової влади України» за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/. /а.с. 61/.
Відтак, суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, будь яких повідомлень про зміну адреси відповідач суду не подавав, а відтак, суд, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. Відзиву відповідач не подавав.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 09.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договірпро надання фінансового кредиту №08241-05/2024, в електронному вигляді, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надав позичальнику кредит у сумі 5000,00 грн. строком на 120 днів до 05.09.2024, з нарахуванням процентів у розмірі 1,5% у день на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредитування, та повернення кредиту, сплатою відсотків за користування кредитом періодичними платежами відповідно до графіку платежів.
Згідно з п. 1.6 кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі в національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Відповідно до п. 4.1.4, кредитного договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, в зв'язку з чим відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором, але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення. Клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, встановленому договором.
Цього ж дня ОСОБА_1 ознайомився під підпис з паспортом споживчого кредиту і між ним та ТОВ «Стар Файненс Груп» було підписано додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №08241-05/2024, в якому вони погодили графік платежів за договором та обчислення загальної вартості кредиту. У графі споживач роздруківки вказаного кредитного договору, додатку №1 до договору, паспорті споживчого кредиту, заявці-анкеті на отримання фінансового кредиту, інформаційному повідомленні клієнтом вказано ОСОБА_1 та зазначено, що ці документи підписані ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором /а.с.10-16/.
09.05.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» через систему ТОВ «Пейтек» перерахувало на картку № НОМЕР_1 платіж у сумі 5000 грн. /а.с.25/.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, що спричинило виникнення простроченої заборгованості у розмірі 20225,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тіло), 8475,00 гривень - заборгованість за відсотками, 6750,00 грн.- неустойка, а.с. 22-24.
Оскільки будь-яких доводів чи доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, а відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним, оскільки такий містить період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами.
Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов'язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.
Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року №675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові №6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 лютого 2019 у справі № 667/11010/14-ц (провадження № 61-10349св18).
29.08.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-26/24, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило за плату, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказані в реєстрах боржників, в тому числі за договором №08241-05/2024 від 09.05.2024. Згідно з п. 3.1.3 договору факторингу право вимоги переходить до ТОВ «Свеа Фінанс» з моменту підписання цього договору, після чого ТОВ «Свеа Фінанс» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором /а.с.26-33/.
30.08.2024 ТОВ «Свеа Фінанс» здійснило оплату за договором факторингу. Між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «Свеа Фінанс» було підписано реєстр боржників до договору факторингу /а.с.34/.
Як вбачається з витягу з реєстру боржників ТОВ «Свеа Фінанс», набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором №08241-05/2024 у сумі 20225,00 грн., яка складалася з: 5000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 8475 грн. - заборгованості за відсотками, 6750,00 грн. - заборгованості з пенею /а.с.37/.
Отже, позивач надав суду докази того, що перехід права вимоги відбувся належним чином.
Таким чином, судом встановлено, що первісний кредитор ТОВ «Свеа фінанс» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконав, оскільки не вносив повністю платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом.
Розмір заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, як зазначено вище, підтверджується розрахунком, який надано позивачем станом на 29.08.2024 /а.с.22-24/.
Доведеною є обставина отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені Кредитною угодою і взяті на себе зобов'язання останній не виконав, у передбачені строки тіло кредиту та нараховані відсотки не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Отже, зважаючи на те, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати тіла кредиту та відсотків не виконував, допустив заборгованість, тому наявні підстави для її стягнення у примусовому порядку на користь нового кредитора.
В той же час, надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Таким чином суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою в розмірі 6750,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.
При цьому, як видно із вищезазначеного розрахунку заборгованості за кредитним договором №08241-05/2024 від 18.03.2025, то такий проведений за період з 09.05.2024 по 18.03.2025.
Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 як позичальник звільнений від обов'язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення ним виконання грошового зобов'язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.
За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Свеа Фінанс» неустойки в розмірі 6750,00 грн. суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.
За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1613,94 грн., виходячи з розрахунку 13475,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (ставка судового збору) : 20225,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1613,94 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа-Фінанс» суму заборгованості в розмірі 13475,00 грн. та 1613,94 гривень понесених судових витрат.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03126, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 12 червня 2025 року.
Головуюча суддя Курус Р.І.