Справа № 504/2187/25
Номер провадження 2-о/504/215/25
про залишення заяви без руху
09.06.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка діє в особі представника ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,
встановив:
Представник заявника звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт укладання шлюбу та перебування у шлюбі на підставі свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_1 , зареєстрованого у книзі реєстрації актів про укладання шлюбу 20.07.1974 року №312 та виданого відділом РАЦС м. Сміли Черкаської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 року справу було розподілено судді Литвинюк А.В.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.3 ст.42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки.
Для забезпечення правильного і швидкого вирішення справи суд з урахуванням конкретних її обставин повинен вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі.
За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень ст.294 ЦПК України на заявника покладено обов'язок визначати заінтересованих осіб у справі.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі заявником.
Суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов'язується вирішити справу за тією заявою, що пред'явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній.
Якщо заявник не заявляє клопотання про заміну/залучення заінтересованих осіб, суд повинен відмовляти у задоволенні поданої заяви про встановлення юридичного факту.
Таким чином, визначення заінтересованих осіб у справі окремого провадження є правом заявника, а встановлення належності сторін у справі є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Така правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 449/1352/15-ц).
Однак, звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник (його представник) не визначилися з учасниками справи та не зазначили заінтересованих осіб.
Крім того, зі змісту поданої заяви та долучених до неї документів вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати належної їй грошової допомоги, однак 16.01.2025 року ГУ ПФУ в Одеській області було ухвалено рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю пенсіонера № НОМЕР_2 у зв'язку з наявністю розбіжностей в документах, що засвідчують особу та ступінь родинного зв'язку.
Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 17.01.2025 року №1500-0405-8/12151 ОСОБА_1 було роз'яснено, що при розгляді документів, долучених до заяви та визначені права на виплату одноразової грошової допомоги встановлено, що в наданих документах, що засвідчують особу та ступінь родинного зв'язку наявні розбіжності (у свідоцтві про укладання шлюбу прізвище громадянина, що уклав шлюб « ОСОБА_4 », а в наданому свідоцтві про смерть та копії паспорту, наявного в матеріалах пенсійної справи, прізвище « ОСОБА_5 ». Також у свідоцтві про укладання шлюбу прізвище громадянки, яка уклала шлюб зазначено « ОСОБА_5 », а в копії паспорту прізвище ОСОБА_6 .
Однак, документів, які б свідчили про звернення до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення виправлень до свідоцтва про укладання шлюбу до суду не надано.
Згідно зі ст.318 ЦПК України при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту, заявник має зазначити який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим для справ окремого провадження. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Тобто, подана заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ст.185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику (його представнику) строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,185,294,305-307,353 ЦПК,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в особі представника ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання заявником (його представником) копії ухвали.
Копію ухвали направити заявнику (його представнику) та роз'яснити, що на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається заявникові, якщо він у встановлений судом строк, не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Литвинюк А. В.