Справа № 333/1359/25
Провадження № 1-кп/333/576/25
10 червня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024082040001594 від 24.10.2024, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка, Донецької області, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньою, працююча продавцем у ФОП ОСОБА_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 02.02.2009 вироком Апеляційного суду Дорнецької області за п.4 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років, звільнена умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 13 днів, обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за участі прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , -
ОСОБА_3 , на початку жовтня, але не пізніше 07.10.2024, маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись що за її діями ніхто не спостерігає та її дії залишаються ніким непоміченими, з метою особистого збагачення, знаходячись у приміщенні квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , викрала з приміщення квартири майно, що належить ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки "Realme", моделі "С51", у корпусі чорного кольору, об'ємом внутрішньої пам'яті на 128 ГБ, об'ємом оперативної пам'яті на 4 ГБ, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 3405 гривень 00 копійок; вудку "Bolo MS 600", вартістю 1150 гривень 00 копійок.
Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця скоєння злочину зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, таким чином спричинивши своїми умисними діями ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 4555 гривень 00 копійок.
Таким чином ОСОБА_3 , за викладених вище обставин вчинила злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнала повністю та підтвердила обставини, викладені у обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачена пояснила суду, що вона знайома з потерпілим приблизно 4 роки, проживали разом. Одного ранку, без відома потерпілого, взяла його телефон, вудочку та віднесла у ломбард, на отримані гроші купила спирту, про скоєну крадіжку в подальшому повідомила потерпілого. Стверджує, що скоїла дану крадіжку у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Зазначає, що на даний час офіційно працевлаштувалась, збирається відшкодувати потерпілому завдану матеріальну шкоду, шкодує про вчинене, просить суд суворо її не карати та врахувати, що вона має на утриманні малолітню дитину.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності її позиції.
Прокурор вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які обвинуваченою не оспорюються, цю позицію підтримали інші учасники судового провадження.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї вини відповідно до пред'явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не оспорює обставини справи, викладені в обвинувальному акті, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутність у суду сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини в апеляційному порядку, суд заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вирішив у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежитись дослідженням показів обвинуваченої, дослідженням окремих матеріалів досудового розслідування щодо речових доказів, проведених експертиз і процесуальних витрат, а також даних, що характеризують особу обвинуваченої.
Під час судового розгляду були досліджені наступні документи:
- постанова про проведення судової товарознавчої експертизи від 24.10.2024;
- висновки експертів № СЕ-19/108-24/21689-ТВ від 13.11.2024 та № СЕ-19/108-24/20685-ТВ від 06.11.2024 за результатами судових товарознавчих та довідки про витрати на їх проведення;
- постанова від 18.11.2024 про визнання речовими доказами, згідно якої по кримінальному провадженню №12024082040001594 визнано речовими доказами: мобільний телефон марки "Realme", моделі "С51", у корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; сім-карту оператора мобільного зв'язку "Водафон" з абонентським номером НОМЕР_3 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 ;
- розписка ОСОБА_7 про отримання на відповідальне зберігання мобільного телефону марки "Realme", чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , сім-карта оператора мобільного зв'язку "Водафон" з абонентським номером НОМЕР_3 ;
- довідка №24318440912343501983 від 13.11.2024 з обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності;
- матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, а саме: копія її паспорта громадянина України; відповідь від КНП "Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради від 15.01.2025, де зазначено, що ОСОБА_3 під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; довідка за вих. №1 від 01.06.2024 від ФОП ОСОБА_8 , згідно якої ОСОБА_3 працює у ФОП ОСОБА_4 з 19.05.2025 по теперішній час за основним місцем роботи та займає посаду продавця продовольчих товарів; свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 19.12.2018, виданий Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, згідно якого у ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_9 .
Таким чином, оцінивши покази обвинуваченої та інші докази суд приходить до висновку про те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, це діяння містить склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачена винна у його вчиненні, тому вважає за необхідне ухвалити обвинувальний вирок і призначити покарання обвинуваченій.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує обставини, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного нею злочину, який віднесений до категорії тяжких злочинів, об'єктом якого стали суспільні відносини, пов'язані зі здійсненням права власності, корисливі мотиви вчиненого нею кримінального правопорушення, що обумовлені її тяжким матеріальним становищем, наявність прямого умислу, наслідки вчиненого нею діяння, її ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію сторони обвинувачення та захисту з приводу покарання, також суд враховує характеристику особи обвинуваченої, яка полягає в тому, що вона раніше судима, офіційно працевлаштована, не одружена, має на утриманні малолітню дитину, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк передбачений санкцією цієї частини статті, із звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
В даному кримінальному провадженні наявні витрати, пов'язані з проведенням судово-хімічних експертиз СЕ-19/108-24/21689-ТВ від 13.11.2024 та № СЕ-19/108-24/20685-ТВ від 06.11.2024 на загальну суму 1 591 грн. 80 коп.
Питання про речові докази в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Витрати, пов'язані з проведенням експертиз по кримінальному провадження суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену у повному розмірі. Цивільні позови у кримінальному проваджені не пред'явлено. Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 349, 368, 370-371, 373-374 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та поклавши на неї такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої - не застосовувати.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у справі за проведення судових експертиз на загальну суму 1 591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 80 коп.
Речові докази: мобільний телефон марки "Realme", моделі "С51", у корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; сім-карту оператора мобільного зв'язку "Водафон" з абонентським номером НОМЕР_3 , що належать на праві власності ОСОБА_7 та передані йому на відповідальне зберігання - залишити власнику ОСОБА_7 .
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині вирок може бути оскаржений протягом 30-ти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Комунарський районний суд міста Запоріжжя.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1