18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 червня 2025 року Справа № 925/451/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор
газотранспортної системи України», м. Київ
до фізичної особи-підприємця Левченка Максима Андрійовича,
м. Черкаси
про стягнення 121 030 грн. 75 коп.,
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» до фізичної особи-підприємця Левченка Максима Андрійовича про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 121 030 грн. 75 коп., а саме: 87 675 грн. 82 коп. - пені та 33 354 грн. 93 коп. - штрафу, у зв?язку з невиконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600009173 від 22 березня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідач відзиву на позов суду не надав.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Вікентія Хвойки (Карбишева), 3, кв. 3, м. Черкаси, 18035.
Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 12 травня 2025 року, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 08 травня 2025 (день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки).
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» (покупець) та фізичною особою-підприємцем Левченком Максимом Андрійовичем (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600009173.
Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору постачальник зобов'язався у визначений цим договором строк передати у власність покупця товар 34520000-8 “Човни (Човни надувні)», зазначені в специфікації, яка наведена в Додатку 1 до цього договору (далі - Специфікація), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити такі товари.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з пунктом 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.
До договору поставки сторонами було складено Специфікацію за умовами якої постачальник зобов'язався поставити товар - човен “Kolibri КМ-400DSL», двигун “Merсury F 20 МН ЕFІ» в кількості 3 шт. на загальну суму 476 499 грн. Місце поставки Київська область, м. Боярка. Строк поставки - 120 календарних днів з дати укладення договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору визначається загальною вартістю товарів, зазначених у Специфікації, та становить 476 499, 00 грн. без ПДВ.
Відповідно до пункту 5.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари належної якості в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до цього договору.
Датою поставки товару вважається дата, яка є останньою: дата підписання покупцем без зауважень акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю та дата підписання покупцем видаткової накладної. Видаткова накладна підписується покупцем на підставі підписаного покупцем без зауважень та затвердженого акта приймання ТМЦ за кількістю та якістю, та за умови надання постачальником усіх передбачених п. 5.9 договору документів.
Згідно з пунктом 5.2 договору до моменту передачі товару покупець уточнює конкретне місце поставки (адресу) у межах населеного(их) пункту(ів), зазначеного(их) у Додатку 1 до договору, шляхом направлення листа на адресу постачальника, вказану в розділі 15 договору, та/або електронну адресу постачальника, вказану в п. 14.12 цього договору.
Постачальник повідомляє покупця про дату та час передачі товару не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до передачі товару в місці поставки.
Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають та підписують додаткову угоду.
Постачальник зобов'язаний одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), передбачені п. 5.9 цього договору, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та чинного законодавства України.
Відповідно до п. 5.4 договору поставка товарів здійснюється на умовах DDP “Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно Специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року), з урахуванням умов п. 5.1 та п. 5.2 цього договору.
Пунктом 5.11 договору встановлено, що приймання товарів покупцем за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю. Товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю з дати підписання покупцем буз зауважень акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю.
Приймання товарів покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого товару умовам цього договору відповідно до Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів про закупівлю, який розміщений на сайті покупця https://tsoua.com/.
Сторони договору зазначеним вище Порядком встановлюють окремий порядок приймання товарів по кількості та якості за цим договором (пп. 5.11.1 п. 5.11 договору).
Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Як зазначалося вище, Специфікацією визначено строк поставки товару 120 календарних днів з дати укладення договору.
Враховуючи вимоги Специфікації та беручи до уваги ч. 5 ст. 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день) граничний строк поставки товарів - 22 липня 2024 року.
Однак, відповідач не здійснив поставку товарів у строки, встановлені умовами договору та Специфікації.
У відповідності до умов договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (пункт 8.2 договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати та/або відповідний документ, виданий уповноваженим органом країни виробника товару, де виникли такі обставини. Строк для надання вказаних документів - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили (пункт 8.3 договору).
У випадку невиконання вимог пунктів 8.2, 8.3 договору сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність (п. 8.4 договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 26 червня 2024 року просив відповідача здійснити поставку товару у визначені умовами договору строки.
Також позивач звернувся до відповідача з листом від 20 серпня 2024 року, в якому просив останнього надати інформацію щодо строків поставки товарів по договору та здійснити поставку товару в найкоротші строки.
28 листопада 2024 року позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 28 листопада 2024 року, в якій вимагав перерахувати неустойку, а саме: пеню за період з 23.07.2024-29.10.2024 в розмірі 47 173, 40 грн. та штраф в розмірі 33 354,93 грн. (загальний розмір 80 528 грн. 33 коп.) на поточний рахунок позивача.
У листі №19 від 19 грудня 2024 року відповідач повідомив позивача про те, що несвоєчасна поставка товару відбулася через форс-мажорні обставини. Також відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду до договору стосовно термінів поставки товару та зазначив, що орієнтовна поставка товару відбудеться з 10 по 28 січня 2025 року.
Які саме обставини відповідач вважав форс-мажорними у листі не вказано.
Листом від 23 грудня 2024 року позивач не погодив внесення запропонованих змін до договору.
26 лютого 2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією №2, в якій вимагав терміново перерахувати грошові кошти (пеню) за період з 30.10.2024-22.01.2025 в розмірі 40 502 грн. 42 коп. на поточний рахунок позивача.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом від 28 лютого 2025 року, в якому вимагав здійснити поставку товару по договору у найближчі строки.
Листом від 03 березня 2025 року за №8 відповідач повторно повідомив позивача, що несвоєчасна поставка товару спричинена форс-мажорними обставинами та затримкою постачання товару офіційними дилером та фірмою виробника.
У зв'язку з чим, відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду до договору стосовно термінів поставки.
Відповідач вказав, що орієнтовні терміни поставки товару закупівлі з 28 до 31 березня 2025 року.
Позивач листом за вхідний № ТОВВХ-25-3690 від 05 березня 2025 року вимагав у відповідача здійснити поставку товару по договору в найближчі строки.
Позивач стверджував, що відповідач не надав сертифікату Торгово-промислової палати України про виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), водночас повідомив позивача про неможливість виконання своїх зобов'язань із порушенням строків, визначених пунктом 8.2 договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов'язання щодо поставки товару у визначений договором строк.
Судом враховано, що за загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від виконання зобов'язання в цілому.
Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Відповідач під час розгляду даного спору не надав суду доказів того, що причиною невиконання своїх зобов'язань за договором є форс-мажорні обставини.
Судом враховано, що укладання договору поставки відбулося між сторонами вже після введення воєнного стану в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до підпункту 7.3.2 пункту 7.3 договору постачальник несе відповідальність за порушення своїх зобов'язань за договором у таких випадках, зокрема, за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення 87 675 грн. 82 коп. пені, нарахованої за період з 23 липня 2024 року по 22 січня 2025 року та штрафу в сумі 33 354 грн. 93 коп. у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в сумі 476 499 грн. 00 коп.
Розрахунок пені та штрафу здійснено позивачем вірно.
Заяв чи клопотань про зменшення судом штрафних санкцій від відповідача до суду не надходило.
Отже, з відповідача підлягає стягненню 87 675 грн. 82 коп. - пені та 33 354 грн. 93 коп. - штрафу.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Левченка Максима Андрійовича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України», пр.-т Любомира Гузара, 44, м. Київ, ідентифікаційний код 42795490 - 87 675 грн. 82 коп. пені, 33 354 грн. 93 коп. штрафу та 3 028 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 12 червня 2025 року.
Суддя А.В.Васянович