ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2025Справа № 910/15099/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро"
3. ОСОБА_1
про стягнення 1 577 041,86 долару США,
За участі представників сторін:
від позивача: Мартинюк Є.В. (у порядку самопредставництва);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився.
Вільний слухач: ОСОБА_2
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач, Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (далі - відповідач-1, Товариство), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" (далі - відповідач-2) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-3) про солідарне стягнення заборгованості за укладеним 23.12.2021 року між Банком та відповідачем-1 і відповідачем-2 Генеральним кредитним договором № 707/2021/СРД-КБ-ГКД (з урахуванням укладених між Банком та відповідачем-2 і відповідачем-3 договорів поруки від 23.12.2021 року № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П2 та від 23.12.2021 року № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П3) у загальному розмірі 1 577 041,86 доларів США.
Одночасно з позовною заявою Банк подав заяву про забезпечення вищенаведеного позову від 06.12.2024 року, в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству, Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" та ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на належне відповідачам майно в межах суми позову 1 577 041,86 долар США (еквівалент за курсом НБУ станом на 02.12.2024 року - 65 573 400,53 грн.).
Ухвалою від 11.12.2024 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Банку від 06.12.2024 року про забезпечення позову.
Ухвалою від 13.12.2024 господарський суд міста Києва залишив вищенаведену позовну заяву без руху з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.
20.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Банку від 19.12.2024 року про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 23.12.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/15099/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29.01.2025 року.
27.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача-1 від 24.01.2025 року, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Банку. У цій заяві по суті справи Товариство зазначило, що попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у цій справі склав 15 000,00 доларів США, що еквівалентно приблизно 650 000,00 грн.
Слід зазначити, що у наведеному відзиві відповідач-1 на виконання вимог пункту 6 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України повідомив суд про наявність у нього наміру додатково долучити до матеріалів справи сертифікат Торгово-промислової палати України, яким буде засвідчена подія настання форс-мажорних обставин, одразу ж після його отримання.
До початку призначеного підготовчого засідання 29.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Банку від 29.01.2025 року на відзив Товариства.
У підготовчому засіданні 29.01.2025 року суд продовжив відповідачу-1 строк на подання відзиву на позовну заяву до 24.01.2025 року, а також долучив відзив Товариства та відповідь Банку на цей відзив разом з доданими до цих заяв документами до матеріалів справи. Крім того, суд встановив відповідачу-1 процесуальний строк на подання заперечень до 07.02.2025 року, продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/15099/24 на 30 днів, а також постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.02.2025 року.
07.02.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення від 07.02.2025 року, в яких останнє навело додаткові аргументи на спростування обґрунтованості позовних вимог Банку.
25.02.2025 року на адресу суду надійшло клопотання Товариства, в якому останнє просило суд визнати поважними причини неподання ним у встановлений законом строк Сертифікату Запорізької торгово-промислової палати № 2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), встановити відповідачу-1 додатковий строк на подання означеного Сертифікату та долучити цей доказ до матеріалів справи і врахувати його при ухваленні рішення.
У підготовчому засіданні 26.02.2025 року суд долучив до матеріалів справи подану відповідачем-1 копію Сертифікату Запорізької торгово-промислової палати № 2300-25-0243 про форс-мажорні обставини, а також постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.03.2025 року.
26.02.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства, в якому останнє просило суд витребувати у Банку деталізований розрахунок заборгованості відповідача-1 за Генеральним кредитним договором від 23.12.2021 року № 707/2021/СРД-КБ-ГДК.
28.02.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення Банку від 28.02.2025 року щодо Сертифіката Запорізької Торгово-промислової палати № 2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
03.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Банку від 28.02.2025 року проти задоволення клопотання Товариства про витребування у позивача деталізованого розрахунку заборгованості
У підготовчому засіданні 12.03.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання Товариства про витребування у позивача деталізованого розрахунку заборгованості, оскільки такий розрахунок за своєю правовою природою не є самостійним доказом у справі, а в разі незгоди з наданим Банком розрахунком відповідач-1 не позбавлений можливості надати суду відповідний власний контррозрахунок.
Ухвалою від 12.03.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/15099/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 02.04.2025 року.
У судових засіданнях 02.04.2025 року та 23.04.2025 року оголошувалися перерви до 23.04.2025 року та до 07.05.2025 року відповідно.
Судове засідання у вказаній справі, призначене на 07.05.2025 року, не відбулося, у зв'язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.
Ухвалою від 07.05.2025 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання у справі № 910/15099/24 на 21.05.2025 року.
У судовому засіданні 21.05.2025 року представники відповідача-1 повідомили про наявність у Товариства наміру подати докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення.
Рішенням від 21.05.2025 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні вимог Банку в справі № 910/15099/24 у повному обсязі.
27.05.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства від 26.05.2025 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15099/24, в якій останнє просило суд стягнути з Банку на користь відповідача-1 понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги у цій справі в розмірі 635 839,18 грн. До цієї заяви відповідач-1 долучив, зокрема, копії укладеного 08.01.2025 року між ним та Адвокатським об'єднанням "Еквіті" договору про надання правничої допомоги № 08/01-25 (далі - Договір) з додатковою угодою від 08.01.2025 року № 1 до нього, платіжних інструкцій, акту приймання-передачі робіт (послуг) від 23.05.2025 року до Договору на загальну суму 15 000,00 доларів США, інформації щодо Адвокатського об'єднання "Еквіті" (щодо його рейтингу серед юридичних фірм, наявності нагород тощо).
Ухвалою від 29.05.2025 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання для вирішення питання про витрати Товариства на професійну правничу допомогу в справі № 910/15099/24 на 11.06.2025 року.
03.06.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача від 02.06.2025 року проти поданої Товариством заяви, в яких Банк зазначив про відсутність підстав для стягнення з нього заявленої Товариством суми витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі та необхідності її зменшення в разі встановлення підстав для розподілу між сторонами відповідних витрат. У цих запереченнях Банк вказував на те, що в акті від 23.05.2025 року приймання-передачі робіт (послуг) до Договору зазначено, що загальна кількість витраченого часу на надання професійної правничої допомоги клієнту становить 67 годин 30 хвилин. Проте, на переконання Банку, наведений час є явно завищеним. Так, в акті зафіксовано, що загальний час на підготовку відзиву на позовну заяву складає 29 годин 30 хвилин. На питання, пов'язані з підготовкою до написанням відзиву на позовну заяву витрачено 17 годин. На написання самого відзиву витрачено 12 годин. Банк вважає заявлений час неадекватним по відношенню до складності справи, оскільки обсяг позовної заяви з додатками (без урахування документів, що підтверджують повноваження представника та доказів надсилання позовної заяви учасникам процесу) склав 215 сторінок, тоді як відзив Товариства на позовну заяву був викладених на 19 аркушах. Зважаючи на те, що Адвокатське об'єднання "Еквіті" спеціалізується на галузі банківського та фінансового права, зазначений в акті час на підготовку відзиву є явно неспівмірним з обсягом виконаних робіт.
В акті зазначено, що загальний час на підготовку заперечень на відповідь на відзив склав 14 годин 30 хвилин. На питання, пов'язані з підготовкою до написання заперечень на відповідь на відзив, витрачено 5 годин, з яких 2,5 години витрачені на пошук релевантної судової практики. На написання заперечень на відповідь на відзив витрачено 9 годин. Однак, у запереченнях представник Товариства посилався на постанови Верховного Суду від 19.02.2022 року в справі № 908/2287/17, від 13.09.2023 року в справі № 910/7679/22, від 12.03.2024 року в справі № 911/2635/22, на які відповідач-1 посилався й у відзиві на позовну заяву. Зазначене свідчить про те, що при підготовці відзиву представник Товариства не витрачав час на їх пошук. На постанову ж Верховного Суду від 21.07.2021 року в справі № 912/3323/20 посилався Банк у відповіді на відзив на позовну заяву, тому слід дійти висновку, що на пошук даної судової практики представник часу не витрачав. Єдиною "новою" постановою у даному процесуальному документі є постанова Верховного Суду від 07.06.2023 року в справі № 906/540/22. Проте, досить сумнівним є те, що на пошук даної постанови представник Товариства витратив дві з половиною години.
Більше того, на написання заперечень представником відповідача-1 витрачено 9 годин, у той час як даний документ складає лише 12 аркушів, значну частину з яких займають цитати з постанов Верховного Суду. За таких обставин Банк вказував, що зазначений в акті загальний час на підготовку заперечень є явно неспівмірним з обсягами виконаних робіт.
В акті також зазначено, що загальний час на підготовку заяви до ТПП складає 8 годин. У той же час, представником Товариства до матеріалів справи не долучено копії даної заяви, що позбавляє Банк та суд можливості надати означеному документу будь-яку оцінку. Отже, у цій частині акт є взагалі необґрунтованим та не підтвердженим доказами виконання відповідної роботи. Крім того, за змістом акту загальний час на підготовку клопотання про долучення доказів (сертифіката ТПП) склав. Водночас, даний документ має незначний обсяг (три сторінки тексту).
В акті зазначено, що загальний час на підготовку клопотання про витребування детального розрахунку заборгованості становить 1 година 30 хвилин. Цей документ також має незначний обсяг (три сторінки тексту).
Згідно з вищенаведеним актом двома адвокатами витрачено 12 годин на участь в засіданнях. Однак, за твердженням Банку, оскільки справа № 910/15099/24 не є складеною як з правової точки зору, так і за обсягом матеріалів, у цій справі не було жодної потреби в одночасній участі у засіданнях відразу двох адвокатів. До того ж, в акті вказано, що очікування двох адвокатів на судове засідання 07.05.2025 року, яке не відбулось через повітряну тривогу, склало 2 години. Разом із тим, на офіційному веб-сайті господарського суду міста Києва 07.05.2025 року об 11:31 год. було опубліковано оголошення, що справи, час призначення яких співпадає з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" у місті Києві, судом зняті з розгляду, про дату і час наступного засідання сторони будуть повідомлені ухвалою. Отже, у адвокатів Товариства не було жодної потреби очікувати закінчення повітряної тривоги.
У судовому засіданні 11.06.2025 року представник Банку проти задоволення вимог заяви Товариства від 26.05.2025 року заперечив з підстав, зазначених у запереченнях від 02.06.2025 року.
Товариство про дату, час і місце розгляду його заяви від 26.05.2025 року було повідомлене належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 11.06.2025 року не забезпечило.
Розглянувши у судовому засіданні 11.06.2025 року заяву відповідача-1 від 26.05.2025 року про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, а також заслухавши пояснення представника Банку, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як було зазначено вище, згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у відзиві на позовну заяву, очікуваний розмір витрат відповідача-1 на правову допомогу в даній справі склав 15 000,00 доларів, що еквівалентно приблизно 650 000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідач-1 надав суду копію укладеного 08.01.2025 року між ним (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Еквіті" (Об'єднання) Договору, за умовами якого Об'єднання прийняло на себе зобов'язання захищати права і законні інтереси клієнта та надавати клієнту необхідну правничу допомогу, що полягає у наданні усних та письмових правових консультацій, роз'яснень, пропозицій, юридичних висновків з питань застосування законодавства України та з інших правових питань, що виникають у клієнта; веденні справ та представництві інтересів клієнта в усіх судах, що входять до системи судоустрою України, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", складанні позовних заяв, клопотань, скарг, інших необхідних процесуальних документів; представництві інтересів клієнта в органах державної виконавчої служби та приватних виконавців; наданні іншої правничої допомоги, потреба в наданні якої виникає у зв'язку із виконанням умов цього Договору.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1 Договору, клієнт зобов'язується сплатити на користь Об'єднання винагороду, розмір якої визначається додатковою угодою до цього Договору.
У додатковій угоді від 08.01.2025 року № 1 до Договору його сторони погодили наступні розміри винагороди за надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1 Договору:
- винагорода в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США за аналіз справи № 910/15099/24, надання пропозицій щодо шляхів захисту інтересів клієнта;
- винагорода в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США за здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді першої інстанції (щодо розгляду основного та (або) зустрічного позову);
- винагорода в розмірі 7 000 (сім тисяч) доларів США за здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді апеляційної інстанції (щодо розгляду основного та (або) зустрічного позову);
- винагорода в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США за здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді касаційної інстанції (щодо розгляду основного та (або) зустрічного позову);
- винагорода в розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США за здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді апеляційної чи касаційної інстанції (щодо розгляду скарг на ухвалу суду, які пов'язані зі справою № 910/15099/24 щодо основного та (або) зустрічного позову).
Пунктами 2, 3 цієї додаткової угоди передбачено, що винагорода, вказана в підпункті 1.1 пункту 1, не включає додаткові витрати, які за необхідності сплачуватимуться на користь третіх осіб (судовий збір, оплата послуг експертів, спеціалістів, поштові витрати, тощо) та завчасно будуть узгоджені з клієнтом.
Оплата винагороди Об'єднання здійснюється клієнтом на поточний рахунок Об'єднання, вказаний в отриманому від Об'єднання рахунку-фактурі, впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від Об'єднання.
За змістом пунктів 4, 5 додаткової угоди від 08.01.2025 року № 1 до Договору оплата винагороди Об'єднання, вказаної в підпунктах 1.1.2-1.1.4 пункту 1, розподіляється на дві частини - 50 % аванс та 50 % після рішення суду відповідної інстанції, та здійснюється клієнтом на поточний рахунок Об'єднання, вказаний в отриманому від Об'єднання рахунку-фактурі, впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від Об'єднання. Клієнт здійснює оплату винагороди в гривнях за офіційним курсом долара США до гривні, що встановлений Національним банком України на початок операційного дня здійснення платежу.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання означених положень Договору Об'єднання виставило рахунки від 30.01.2025 року № 30/01-1 та № 30/02-2 для сплати клієнтом винагороди у порядку, передбаченому додатковою угодою від 08.01.2025 року № 1. Перші 2 (два) платежі за надання правничої допомоги були сплачені Товариством на користь Об'єднання 12.02.2025 року, що підтверджується копіями відповідних платіжних інструкцій від 12.02.2025 року № 8 та від 12.02.2025 року № 9.
Так, згідно з платіжною інструкцією від 12.02.2025 року № 8 Товариство сплатило на користь Об'єднання 209 647,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на день здійснення платежу склало 5 000,00 доларів США та становить собою оплату винагороди Об'єднання за аналіз справи № 910/15099/24, надання пропозицій щодо шляхів захисту інтересів клієнта. Того ж дня, відповідно до платіжної інструкції від 12.02.2025 року № 9 Товариство перерахувало на користь Об'єднання 335 435,20 грн., що за офіційним НБУ на день здійснення платежу було еквівалентно 8 000,00 доларів США та становило собою сплату 5 000,00 доларів США передплати у розмірі 50 % вартості послуг із здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді першої інстанції відповідно до пункту 4 додаткової угоди від 08.01.2025 року № 1, а також 3 000 доларів США (125 788,20 грн.) за здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді апеляційної інстанції в ході розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.12.2024 року (дані витрати не були заявлені Товариством до стягнення у заяві від 26.05.2025 року).
Після ухвалення господарським судом міста Києва рішення від 21.05.2025 року в справі № 910/15099/24 Об'єднання виставило Товариству рахунок-фактуру від 23.05.2025 року № 23/05 для сплати решти 50 % вартості послуг, передбачених підпунктом 1.1.2 додаткової угоди від 08.01.2025 року № 1 - 207 499,50 грн. станом на відповідну дату.
У заяві від 26.05.2025 року Товариство вказувало, що адвокатами Об'єднання було виконано ряд робіт (надано послуги) під час розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/15099/24, детальний перелік яких міститься у підписаному між сторонами Договору акті прийому-передачі робіт (послуг) від 23.05.2025 року, складеному після ухвалення судом рішення у цій справі. Відомості, що містяться в акті прийому-передачі робіт (послуг) від 23.05.2025 року, вказують на те, що в ході розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/15099/24 співробітниками Об'єднання було витрачено 67 годин 30 хвилин робочого часу, а загальна вартість наданих Об'єднанням послуг за Договором становить 15 000,00 доларів США, еквівалент якої визначається у національній валюті України - гривні станом на початок операційного дня здійснення платежу за офіційним курсом НБУ.
Крім того, Товариство посилалося на те, що в ході розгляду даної справи ним було окремо понесено витрати в сумі 9 045,68 грн., пов'язані з отриманням Сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати № 2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.02.2025 року № 03.3/98, що підтверджується копіями відповідних платіжних інструкцій від 04.02.2025 року № 1 та № 2.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частин 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, судом враховано мотиви заперечень Банку від 02.06.2025 року проти стягнення з нього заявленої відповідачем суми витрат на оплату професійної правничої допомоги, а також визнано їх обґрунтованими.
Суд звертає увагу на те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, що відповідні витрати не повинні мати надмірний характер, а також мають відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру, з урахуванням обставин справи.
Судом взято до уваги й те, що надані відповідачем-1 документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, незначну тривалість розгляду справи, кількість призначених у ній засідань та обсяг підготованих Об'єднанням процесуальних документів, оцінюючи фактичні витрати відповідача-1 з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, викладені позивачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката та їх зменшення, з огляду на те, що заявлений Товариством до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з Банку на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу (з урахуванням витрат на отриманням Сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати) в сумі 60 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" від 26.05.2025 року про розподіл судових витрат у справі № 910/15099/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; код ЄДРПОУ 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (02068, місто Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок 5, ПЕРШИЙ ПОВЕРХ; код ЄДРПОУ 41059988) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" від 26.05.2025 року про розподіл судових витрат у справі № 910/15099/24 відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 12.06.2025 року
Суддя В.С. Ломака