ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.06.2025Справа №910/3610/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг"
простягнення заборгованості у розмірі 2 172 775,62 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Паніотов О.К.
від відповідача:не з'явився
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" про стягнення заборгованості у розмірі 2 172 775,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" вказує, що ним на виконання своїх зобов'язань за Договором №24/02-22 на транспортно-експедиторське обслуговування з наданням рухомого складу від 24.02.2024 у період з березня 2024 року по січень 2025 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" послуги на загальну суму 5 663 648,83 грн, в той час як відповідачем було оплачено такі послуги частково - у сумі 3 799 970,00 грн, у зв'язку з чим в останнього виник борг перед позивачем у розмірі 1 863 678,83 грн
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором №24/02-22 від 24.02.2024, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" пені у розмірі 192 121,77 грн, 3% річних у розмірі 21 616,88 грн та інфляційних втрат у розмірі 95 358,14 грн.
У змісті позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до якого позивач очікує понести витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 153 638,79 грн, що складається з: 24 000,00 грн за підготовку позовної заяви, 8 400,00 грн за підготовку відповіді на відзив, 12 600,00 грн за участь адвоката в трьох судових засідань та 108 638,79 грн додаткової винагороди, в разі задоволення позову, докази понесення яких будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 відкрито провадження у справі №910/3610/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 29.04.2025.
15.04.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" було сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позов, в якому відповідач, ознайомившись із підставами позовної заяви, дійшов висновку, що ТОВ "Про Лоджистік Україна" взагалі не надано послуг транспортного експедирування, позаяк позивач не надає документів, що підтверджували б факт надання послуги експедитора при перевезенні вантажів відповідача. Водночас, як вказує відповідач, для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно-транспортного документа (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо) є обов'язковою. Відсутність же підтвердження факту надання послуг транспортного експедирування може свідчити, на думку відповідача, взагалі про безпідставне отримання ТОВ "Про Лоджистік Україна" грошових коштів за Договором від 24.02.2024 та такі грошові кошти ТОВ "Про Лоджистік Україна" буде зобов'язане повернути ТОВ "Хайпер Торг" разом із відсотками за час їх користування та іншими нарахуваннями згідно з чинним законодавством України. Також, на думку відповідача, в нього не виникло будь-якої заборгованості (строкової чи простроченої) перед позивачем, позаяк строки розрахунків за Договором від 24.02.2024 не порушені, оскільки ТОВ "Про Лоджистік Україна" не виставляло ТОВ "Хайпер Торг" рахунків в порядку та на умовах, визначених Договором від 24.02.2024, а відтак будь-які розрахунки пені, інфляційного збільшення та 3% річних є передчасними як такі. Крім того, відповідач вважає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" не надає доказів понесення ним витрат в інтересах клієнта, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" попередньо не погоджувало вчинення робіт, зазначених в актах надання послуг №ХТ-008 від 30.09.2024 та №ХТ-001 від 10.01.2025 - у ТОВ "Хайпер Торг" не виникає обов'язку в оплаті цих робіт/послуг. До того ж відповідач звертає увагу суду, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути позивач є не доведеною належними доказами, які б підтверджували реальність таких витрат. В свою чергу відповідач зазначає, що не може викласти попередній (орієнтований) розрахунок суми своїх судових витрат, оскільки вони будуть залежати від продовжуваних протиправних дій позивача, позаяк кінцевий розмір таких витрат складатиме основну винагороду Адвокатського об'єднання "Остін" та додаткову винагороду, що обраховується в відсотковому значенні від зменшення заявлених ТОВ "Про Лоджистік Україна" вимог позовній заяві.
29.04.2025 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу суду, що матеріали справи містять 13 актів надання послуг за період до 31.01.2025 включно, підписаних керівниками обох підприємств і скріплених їх печатками, в той час як до дати подання позовної заяви відповідач сплатив за отримані послуги грошові кошти в сумі 3 799 970,00 грн. Окрім того, позивач вказує, що вже після подачі позовної заяви і відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено ще 85 000,00 грн. До того ж позивач стверджує, що після подачі цього відзиву відповідачем було здійснено 2 платежі: 1) 23.04.2025 на суму 30 000,00 грн; 2) 25.04.2025 на суму 25 000,00 грн, які містять однакове призначення платежу: "Оплата за транспортно-експедиторське обслуговування згідно договору №24/02-22 від 24.02.2024 р.". Також позивач вказує, що 27.03.2025 з електронної пошти ТОВ "Хайпер Торг" hypertorg@gmail.com (електронна пошта зазначена в реквізитах відповідача в Договорі №24/02-22 від 24.02.2024) директору ТОВ "Про Лоджистік Україна" Юрію Микуленку надійшов лист ТОВ "Хайпер Торг" №477 від 27.03.2025, в якому відповідач визнає свою заборгованість і "гарантує", що вона буде погашена протягом двох місяців. У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" просить суд поновити позивачу строк на подачу відповіді на відзив.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 поновлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив; прийнято відповідь на відзив до розгляду; відкладено підготовче засідання на 20.05.2025.
Оскільки через виникнення виробничої необхідності було унеможливлено проведення засідань, призначених з 10:00 год. по 12:00 год. 20.05.2025, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 було призначено підготовче засідання у справі №910/3610/25 на 20.05.2025 на 14 год. 15 хв.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання з огляду на те, що ним подано клопотання про відкладення засідання в іншій справі, участю в якому мотивовано неможливість участі у даній справі; закрито підготовче провадження у справі №910/3610/25; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/3610/25 по суті на 03.06.2025.
21.05.2025 в системі "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" було сформовано пояснення щодо передумов відмови представнику відповідача в відкладенні підготовчого засідання.
29.05.2025 в системі "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" було сформовано клопотання, в якому відповідач просив суд провести 03.06.2025 розгляд справи №910/3610/25 у відсутність представника ТОВ "Хайпер Торг", а у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" про стягнення заборгованості у розмірі 2 172 775,62 грн відмовити повністю. Також відповідач повідомив, що докази, що підтверджують розмір судових витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
В судове засідання, призначене на 03.06.2025, з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких ТОВ "Про Лоджистік Україна" позовні вимоги підтримало та просило їх задовольнити повністю. Відповідач явку свого представника в призначене на 03.06.2025 судове засідання не забезпечив, однак звернувся до суду із клопотанням про проведення 03.06.2025 розгляду справи №910/3610/25 за відсутності представника ТОВ "Хайпер Торг".
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №910/3610/25 по суті за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг".
В судовому засіданні 03.06.2025 судом завершено розгляд справи №910/3610/25 по суті, та оголошено про перехід до стадії до стадії ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 12.06.2025 о 15:00 год.
На проголошення судового рішення по справі №910/3610/25 з'явився представник позивача.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
24.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" (експедитор) укладено Договір №24/02-22 на транспортно-експедиторське обслуговування з наданням рухомого складу (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого за цим контрактом клієнт доручає, а експедитор зобов'язується за винагороду і за рахунок клієнта виконати та/або організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом, а також виконати інші транспортно-експедиторські послуги з організації переміщення внутрішніх, імпортних, експортних і транзитних вантажів.
Обсяги перевезень, строки їх виконання, номенклатура вантажів, вид рухомого складу та його належність, маршрут перевезення, тарифні ставки, вартість винагороди експедитора, додаткові послуги та їх вартість, а також інші умови, узгоджуються сторонами безпосередньо перед виконанням перевезень певних партій вантажу на підставі заявки поданої клієнтом шляхом підписання протоколу погодження ціни на кожне перевезення (п. 1.2 Договору).
У пункті 1.3 Договору вказано, що діяльність сторін регламентується відповідно до умов національного транспортного права держав, територією яких проходить маршрут перевезення, міжнародними Правилами залізничних перевезень, включаючи Угоду про міжнародне вантажне залізничне сполучення (СМГС) та умовами цього контракту.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що клієнт за узгодженими заявками і протоколами погодження ціни, здійснює оплату за послуги транспортно-експедиторського обслуговування з наданням рухомого складу, що належно надані експедитором, згідно з рахунком протягом 5 робочих днів з дати виставлення рахунку експедитором. Інший порядок оплати може бути передбачений додатковою угодою до цього контракту.
Згідно п. 2.3 Договору експедитор щомісяця в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним висилає електронною поштою клієнту, акт наданих послуг, рахунок-фактури з подальшим направленням оригіналу.
За умовами п. 2.4 Договору клієнт протягом 5 робочих днів з дати отримання, акта наданих послуг, рахунок-фактури зобов'язаний розглянути їх по позиціях, підписати, скріпити печаткою і направити на адресу експедитора один примірник акта наданих послуг, а в разі незгоди з даними зазначеними в акті наданих послуг направити своє мотивоване заперечення, електронною поштою E-mail.
Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 включно. Дія Контракту може бути продовжена автоматично, якщо жодна зі сторін до закінчення терміну дії не сповістить іншу сторону в письмовій формі про розірвання контракту. Термін дії контракту продовжується і вважається поновленим на тих же умовах на невизначений термін, а в частині передбачених контрактом взаєморозрахунків до повного виконання прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.1 Договору).
У пункті 8.8 Договору сторонами погоджено, що за несвоєчасну оплату платежів, передбачених контрактом, винна сторона платить іншій стороні неустойку в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості наданих послуг.
У п. 12.6 Договору сторони визнають, що текст контракту, а також додаткових угод до нього оформлені належним чином і передані E-mail завірені підписом уповноваженої особи та печаткою сторони прирівнюють до оригіналу. Протягом 30 календарних днів після направлення вищевказаних документів за допомогою e-mail сторона-відправник зобов'язана представити оригінали цих документів. Цей контракт та всі додаткові угоди до нього, підписані та передані засобами електронного зв'язку, визнаються сторонами такими, що мають юридичну силу оригіналів до фактичного отримання оригіналів таких документів.
Спір у справі виник у зв'язку із твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем згідно Договору експедиторських послуг, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу у розмірі 1 863 678,83 грн, а також пені у розмірі 192 121,77 грн, 3% річних у розмірі 21 616,88 грн та інфляційних втрат у розмірі 95 358,14 грн.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором транспортного експедирування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України.
Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення до закінчення терміну дії договору однією із сторін іншої сторони про розірвання (припинення) договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2025 рік у відповідності до п. 7.1 Договору.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно частини 1 статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Тотожні приписи містяться в ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" на виконання своїх зобов'язань за Договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" послуги транспортно-експедиторського обслуговування з наданням рухомого складу на загальну суму 5 663 648,83 грн, а саме:
- за актом №ХТ-001 від 31.03.2024 на суму 105 000,00 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-002 від 30.04.2024 на суму 190 800,00 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-003 від 31.05.2024 на суму 859 650,00 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-004 від 30.06.2024 на суму 434 520,00 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-005 від 31.07.2024 на суму 522 060,00 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-006 від 31.08.2024 на суму 607 200,00 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-007 від 30.09.2024 на суму 636 980,40 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-008 від 30.09.2024 на суму 52 059,79 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-009 від 31.10.2024 на суму 611 622,24 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-010 від 30.11.2024 на суму 731 526,60 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-011 від 31.12.2024 на суму 682 024,80 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-001 від 10.01.2025 на суму 92 700,00 грн з ПДВ;
- за актом №ХТ-002 від 31.01.2025 на суму 137 505,00 грн з ПДВ.
Наведені акти підписані представниками та скріплені печатками сторін. Зокрема від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" акт №ХТ-001 від 31.03.2024 підписаний директором відповідача Касиром Ігорем Валерійовичем, а всі інші акти - директором відповідача Лапуком Володимиром Івановичем.
Викладені відповідачем у відзиві доводи з приводу ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" спірних послуг транспортно-експедиторського обслуговування суд вважає надуманими та необґрунтованими, оскільки крім того, що акти між сторонами підписані керівниками сторін (відповідачем жодних пояснень з приводу підписання даних актів в аспекті тверджень про ненадання позивачем послуг не наведено), так Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" більша частина вартості послуг була оплачено до звернення позивача до суду із даним позовом (в тому числі і після відкриття провадження у справі №910/3610/25).
Також в матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" вих. №434 від 21.01.2025, в якому відповідач визнає виникнення у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" та повідомив позивача про намір погасити існуючу заборгованість протягом 40 днів.
До того ж позивачем було долучено до відповіді на відзив прінт-скрін із електронного листування, з якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" 27.03.2025 (тобто після звернення позивача із даним позовом до суду 24.03.2025 та після отримання відповідачем примірника даного позов в системі "Електронний суд" 24.03.2025) було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" із електронної пошти hypertorg@gmail.com (вказана у реквізитах відповідача у розділі 13 Договору) листа вих. №477 від 27.03.2025 за підписом директора Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" Лапука Володимира Івановича, скріпленого печаткою відповідача, в якому відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем у розмірі 1 863 678,83 грн та гарантував погашення боргу протягом 2 місяців.
Наведені обставини у їх сукупності (підписання відповідачем актів, здійснення часткової оплати спірних послуг, відсутність будь-яких претензій до позивача з приводу ненадання послуг транспортно-експедиторського обслуговування чи необґрунтованої їх вартості, направлення відповідачем позивачу як до, так і після звершення ТОВ "Про Лоджистік Україна" до суду із даним позовом листів із визнанням наявності заборгованості та гарантіями її сплати) свідчать про те, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" з приводу ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" спірних послуг є надуманими та обумовлені виключно зверненням позивача до суду із даним позовом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" згідно Договору у період з березня 2024 року по січень 2025 року послуг на загальну суму 5 663 648,83 грн.
Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що клієнт за узгодженими заявками і протоколами погодження ціни, здійснює оплату за послуги транспортно-експедиторського обслуговування з наданням рухомого складу, що належно надані експедитором, згідно з рахунком протягом 5 робочих днів з дати виставлення рахунку експедитором. Інший порядок оплати може бути передбачений додатковою угодою до цього контракту.
За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був оплачувати вартість наданих позивачем послуг протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами відповідних актів.
Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за договором, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані йому послуги.
Натомість підписаний сторонами акт є первинним бухгалтерським документом, який складається за наслідками господарської операції, і підписанням відповідного акту відповідач погоджується як із фактом надання послуг, так із їх вартістю, а тому саме від дати підписання актів слід обраховувати перебіг погодженого сторонами строку відтермінування платежу.
Робочий день - це тривалість роботи працівника протягом доби відповідно до графіка чи розпорядку роботи, у свою чергу, вихідні та святкові дні - це окремі види часу відпочинку працівників, протягом яких вони звільняються від виконання трудових обов'язків, окрім традиційних вихідних.
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" на виконання своїх зобов'язань повинне було оплатити надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" послуги транспортно-експедиторського обслуговування у наступні строки:
- за актом №ХТ-001 від 31.03.2024 на суму 105 000,00 грн - до 05.04.2024 включно;
- за актом №ХТ-002 від 30.04.2024 на суму 190 800,00 грн - до 07.05.2024 включно;
- за актом №ХТ-003 від 31.05.2024 на суму 859 650,00 грн - до 07.06.2024 включно;
- за актом №ХТ-004 від 30.06.2024 на суму 434 520,00 грн - до 05.07.2024 включно;
- за актом №ХТ-005 від 31.07.2024 на суму 522 060,00 грн - до 07.08.2024 включно;
- за актом №ХТ-006 від 31.08.2024 на суму 607 200,00 грн - до 06.09.2024 включно;
- за актом №ХТ-007 від 30.09.2024 на суму 636 980,40 грн - до 07.10.2024 включно;
- за актом №ХТ-008 від 30.09.2024 на суму 52 059,79 грн - до 07.10.2024 включно;
- за актом №ХТ-009 від 31.10.2024 на суму 611 622,24 грн - до 07.11.2024 включно;
- за актом №ХТ-010 від 30.11.2024 на суму 731 526,60 грн - до 06.12.2024 включно;
- за актом №ХТ-011 від 31.12.2024 на суму 682 024,80 грн - до 07.01.2025 включно;
- за актом №ХТ-001 від 10.01.2025 на суму 92 700,00 грн - до 17.01.2025 включно;
- за актом №ХТ-002 від 31.01.2025 на суму 137 505,00 грн - до 07.02.2025 включно.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Із наявних в матеріалах справи виписок вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" частково та з простроченням виконувались свої зобов'язання з оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" послуг транспортно-експедиторського обслуговування, а саме: до звернення позивача із даним позовом до суду відповідачем було сплачено позивачу кошти у загальному розмірі 3 799 970,00 грн, а після звернення позивача із даним позовом до суду відповідачем було сплачено кошти у загальному розмірі 85 000,00 грн.
Доказів сплати відповідачем за надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" послуги згідно Договору в іншій частині - у розмірі 1 778 678,83 грн (5 663 648,83 грн загальної вартості наданих послуг - 3 799 970,00 грн сплачених до звернення до суду із даним позовом - 85 000,00 грн сплачених після звернення до суду із даним позовом) станом на дату розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" суду не надано.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку, що станом на дату розгляду даного спору у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" наявний прострочений борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" у розмірі 1 778 678,83 грн.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Припинення (закриття) провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №905/1582/15, від 18.07.2018 у справі №905/1587/15, від 05.06.2018 у справі №905/1585/15 та 26.07.2018 у справі №910/23359/15.
Враховуючи, що сума боргу у розмірі 85 000,00 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у цій частині підлягає закриттю, так як вказаний предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи.
Отже, наявність та розмір боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" у розмірі 1 778 678,83 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" про стягнення суми основного боргу підлягає частковому задоволенню - із відповідача підлягає стягненню борг у розмірі 1 778 678,83 грн, а провадження в частині стягнення боргу у розмірі 85 000,00 грн підлягає закриттю.
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" пені у розмірі 192 121,77 грн, 3% річних у розмірі 21 616,88 грн та інфляційних втрат у розмірі 95 358,14 грн.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконала, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і вона вважається такою, що прострочила (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" не навело обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
У пункті 8.8 Договору сторонами погоджено, що за несвоєчасну оплату платежів, передбачених контрактом, винна сторона платить іншій стороні неустойку в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості наданих послуг.
З пункту 8.8 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (0,5% від суми заборгованості), порядок нарахування пені (за кожен день прострочення), однак не визначено строк нарахування пені строк такого нарахування (за весь строк прострочення), а відтак згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені обмежується піврічним терміном.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань, та дат, до яких є правомірним нарахування пені, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" пені у розмірі 192 121,77 грн.
При цьому, суд здійснював власний розрахунок пені, оскільки позивачем було невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань, а також здійснював нарахування на суму боргу без врахування оплати боргу в певні дні (починав нараховувати пеню з урахуванням часткової оплати з наступного дня після оплати), хоча пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу.
Із системного аналізу приписів ст.ст. 251, 252, 253, 255, 549 Цивільного кодексу України вбачається, що день оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, нарахованої на сплачену суму.
Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 по справі №3-204гс14, постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 20.08.2024 у справі №910/1925/23, тобто являється усталеною судовою практикою.
Проте наведені недоліки розрахунку пені з причин, які суд не може пояснити, не зумовили заявлення пені у більшому розмірі, ніж є правомірним.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" із врахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань, та дат, до яких є правомірним нарахування пені, а також керуючись імперативними приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог в частині вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" 3% річних у розмірі 21 031,50 грн та інфляційних втрат у розмірі 95 358,14 грн.
Відмінність між заявленою позивачем до стягнення сумою 3% річних та сумою 3% річних, стягнення яких є правомірним, полягає у тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" не було враховано приписів ст. 253 Цивільного кодексу України (щодо того, що перебіг строку прострочення починається з наступного дня після останнього дня строку виконання зобов'язання), у зв'язку з чим невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань зі сплати коштів за надані послуги фактично нараховуючи 3% річних на останній день строку оплати, в який Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" ще не прострочило свого зобов'язання (наприклад, якби відповідач 07.06.2025 оплатив послуги за актом №ХТ-003 від 31.05.2024 в повному обсязі, то він би не вважався б таким, що прострочив). А також Товариство з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" здійснювало нарахування 3% річних на суму боргу без врахування оплати боргу в певні дні (нараховував 3% річних з урахуванням часткової оплати з наступного дня після оплати).
За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" підлягає частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" підлягає стягненню борг у розмірі 1 778 678,83 грн, пеня у розмірі 192 121,77 грн, 3% річних у розмірі 21 031,50 грн та інфляційні втрати у розмірі 95 358,14 грн. Провадження в частині вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 85 000,00 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо розподілу між сторонами судового збору за наслідками розгляду справи.
В поданій до суду через систему "Електронний суд" позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" заявлено до відповідача одну вимогу майнового характеру - про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" коштів у загальному розмірі 2 172 775,62 грн, за розгляд якої підлягав сплаті та був сплачений позивачем згідно платіжної інструкції №117 від 21.03.2025 судовий збір у розмірі 26 073,31 грн.
Суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в частині вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 85 000,00 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У правовідносинах щодо розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі слід керуватись положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (аналогічний висновок викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі №910/5936/20).
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Разом з тим згідно частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі суд повинен вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відтак судовий збір у сумі 1 020,00 грн (пропорційно до розміру вимоги, провадження в якій підлягає закриттю) не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/3610/25, а підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" з Державного бюджету України.
Щодо судового збору в іншій частині, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв'язку з частковим задоволенням позову.
Керуючись статтями 13, 74, 79, 86, 129, 231, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 61/17; ідентифікаційний код 44512590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44; ідентифікаційний код 44521008) борг у розмірі 1 778 678 (один мільйон сімсот сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 83 коп., пеню у розмірі 192 121 (сто дев'яносто дві тисячі сто двадцять одну) грн 77 коп., 3% річних у розмірі 21 031 (двадцять одна тисяча тридцять одна) грн 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 95 358 (дев'яносто п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 25 046 (двадцять п'ять тисяч сорок шість) грн 29 коп. Видати наказ.
3. Провадження в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" суми основного боргу у розмірі 85 000,00 грн закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44; ідентифікаційний код 44521008) з Державного бюджету України судовий збір в частині 1 020 (одна тисяча двадцять) грн 00 коп., сплачений за платіжною інструкцією №117 від 21.03.2025.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 12.06.2025.
Суддя Р.В. Бойко