номер провадження справи 9/52/25
12.06.2025 Справа № 908/828/25
м.Запоріжжя
За позовом: Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)», м. Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м.Запоріжжя
про стягнення суми 50889,60 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» грошових коштів за невикористані талони/скетч карти в розмірі 35712,00 грн та пені в розмірі 15177,60 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.03.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/828/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 02.04.2025 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 16.04.2025, після усунення позивачем недоліків, позовна заява прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі №908/828/25, присвоєно номер провадження справи 9/52/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 07.05.2025.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 06-213-СК/Г-435 від 13 грудня 2024 та мотивовані, зокрема, наступним. У відповідності до умов укладеного сторонами Договору поставки № 06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024 позивач сплатив суму 49104,00 грн за бензин А-95 (в талонах). Пунктом 6.2 Договору визначено, що з моменту переходу до Покупця права власності на паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, пальне перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні у Постачальника. В свою чергу при звернені до пунктів АЗС зазначених в Додатку №2 до Договору, неможливо отримати паливо на підставі його відсутності, АЗС зачинені. Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо відпуску (отоварення талонів) на АЗС, що призвело до неможливості користуватися та розпоряджатися належним позивачу на праві власності товаром. ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» засобами електронного зв'язку звернулась із заявою до ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» щодо повернення сплачених коштів за невикористані талони/скетч, яка була залишена без розгляду, відповіді позивачем не отримано. В позові зазначено, що на час звернення до суду в державній установі обліковуються невикористані талони/скетч карти на 640 літрів бензину А-95 на загальну 35712,00 грн, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача. Крім того, на підставі п. 7.3 Договору позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 15177,60 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 526, 527, 546, 549, 599, 610, 611, 626, 627, 629, 656, 662-664, 692, 936, 938, 948,ЦК України, ст.ст. 193, 198, 217, 230, 265, 343 ГК України та умовами Договору поставки № 06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Про відкриття провадження у справі та її розгляд судом відповідач повідомлений належним чином.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету, судом встановлено, що у юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40308189 (відповідач) наявний зареєстрований електронний кабінет (дата реєстрації 25.02.2025).
В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду від 16.04.2025 про відкриття провадження у даній справі була направлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» та згідно з повідомленням про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 16.04.2025 о 16:14.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Державною установою «Диканівська виправна колонія (№12)» (Покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) був укладений Договір поставки № 06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупцю паливно-мастильні матеріалами (бензин А-95 в талонах), згідно з кодом ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (далі - Паливо), а Покупець - прийняти та оплатить Паливо в порядку та на умовах цього Договору. Найменування Палива, асортимент, кількість, ціна тощо наведені в Специфікації, що є Додатком 1 до Договору. Загальна сума договору складає: 49104,00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) 8184,00 грн (п.п. 1.1., 2.1. Договору).
Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору, оплата продукції здійснюється Покупцем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Постачальника згідно накладної протягом 15-ти банківських днів після отримання товару. Вид розрахунку: безготівковий.
В пункті 1.2. Договору визначено, що постачання палива здійснюється із використанням
талонів/скетч карт, через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), визначених у Переліку АЗС (Додаток 2 до цього Договору) з наданням підтвердних на цю операцію документів (касових чеків). Покупець в порядку і на умовах визначених цим Договором зобов'язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість Палива.
Термін постачання: 31.12.2024. Порядок передачі продукції: цілком або партіями. Перехід права власності та ризиків на продукцію відбувається в момент підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної (п.п. 5.1., 5.2., 5.3 Договору).
В п.п. 6.1, 6.2. Договору визначено, що передача Талонів та перехід права власності на відповідну кількість (обсяг) та асортимент Палива посвідчується підписаною сторонами видатковою накладною. Передача Талонів Покупцеві здійснюється в момент підписання сторонами видаткової накладної. З моменту переходу до покупця права власності на Паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, Пальне перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні у Постачальника.
Відповідно до п. 6.3 Договору, місце поставки Палива шляхом передачі талонів визначається у Специфікації, що є Додатком 1 до Договору, а безпосередня передача (відпуск) Палива через АЗС, що визначені у Додатку 2 до цього Договору. Обов'язок Постачальника з фактичної передачі (відпуску) Палива вважається виконаним з моменту передачі (відпуску) такого Палива на АЗС, що підтверджується касовим (фіскальним) чеком. Постачальник зобов'язується забезпечити наявність та відпустити у роздріб (передати) визначену (зазначену) на талоні кількість (обсяг) та асортимент Палива за першою вимогою Покупця по факту пред'явлення ним талону на відповідній АЗС згідно з умовами Договору.
Оператор АЗС Постачальника після завершення відпуску Палива Покупцю (уповноваженому представнику) зобов'язаний видати касовий (фіскальний) чек, в якому зазначаються дата, місце, час обслуговування, марка та кількість (обсяг) відпущеного Палива (п. 6.4. Договору).
У Додатку 2 до Договору міститься відповідний Перелік АЗС (ANP та АВІАС), із зазначенням їх адрес.
Сторонами підписано Специфікацію (Додаток 1 до Договору № 06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024), в якій зазначено найменування Палива/товару - Бензин А-95, його кількість - 880 літрів, ціна - 55,80 грн з ПВД та загальна вартість з ПДВ - 49104,00 грн. Крім того, у Специфікації визначено, що строк поставки талонів Постачальником становить 10 календарних днів з моменту підписання Договору, але не пізніше 31.12.2024 року. Строк дії талонів становить 1 рік, але в будь-якому випадку не менше ніж строк дії цього Договору.
Договір набирає чинності з дати його укладання (підписання та скріплення печатками) належним чином уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2024 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього Договору не тягне за собою припинення зобов'язань сторін за цим договором (п.п. 11.1., 11.2. Договору).
Матеріали справи свідчать, що сторонами була складена та підписана видаткова накладна № 0006/0001221 від 16.12.2024 на товар - Бензин А-95 у кількості 880 літрів, загальною вартістю 49104,00 грн з ПДВ. Підстава: Договір № 06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024.
Згідно з платіжною інструкцією № 2178 від 17.12.2024 ДУ «Диканівська ВК (№12) перераховано на рахунок ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» суму 49104,00 грн за паливно-мастильні матеріали (бензин) згідно накладної № 0006/0001221 від 16.12.2024 та договору № 06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024.
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо належного відпуску (отоварення) талонів/скетч карт на АЗС, що призвело до неможливості користуватися та розпоряджатися належним позивачу на праві власності товаром, який знаходиться на зберіганні у відповідача. Так, при звернені до пунктів АЗС, зазначених в Додатку № 2 до Договору № 06-213-СК/Г-435 від 13 грудня 2024 року, виявилось неможливим отримати паливо у зв'язку з його відсутністю, АЗС зачинені.
Згідно з доданими до позовної заяви копіями фотознімків, автозаправні станції Постачальника не працюють, відомості на інформаційному табло про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що реалізуються на станціях, відсутні.
Позивачем у позові також вказано, що для вирішення даного питання ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» звернулась до ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» (засобами електронного зв'язку) із заявою № 1/14-387/Гм від 28.01.2025 року, з проханням щодо повернення сплачених коштів за невикористані талони/скетч карти, яка була залишена ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» без розгляду; відповіді позивач не отримав.
Згідно з наданою позивачем копією довідки Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» від 26.03.2025 № 1/14-1372/Гм, на балансі установи обліковується залишок невикористаного бензину А-95 (в талонах) 640 літрів, на загальну суму 35712,00 грн, який був придбаний у ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» згідно Договору № 06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024.
Також до позову додані в т.ч. копії невикористаних талонів/скетч карт на бензин А-95.
Вищезазначене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів за невикористані талони/скетч карти в розмірі 35712,00 грн та пені в розмірі 15177,60 грн, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/828/25.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України, ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України, сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).
З положень ч. 1 ст. 693 ЦК України слідує, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Чкщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення (ст. 667 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17, Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 у справі № 918/631/19).
Відповідно до ч.1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами ч. 1 та ч. 2 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного сторонами Договору поставки № 06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024.
Як встановлено та зазначено судом вище, на підставі Договору поставки №06-213-СК/Г-435 від 13.12.2024 сторонами була складена та підписана видаткова накладна № 0006/0001221 від 16.12.2024 на товар - Бензин А-95 у кількості 880 літрів, загальною вартістю 49104,00 грн з ПДВ. Позивач (покупець) здійснив повну оплату товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 2178 від 17.12.2024 на суму 49104,00 грн.
В пунктах 1.2, 6.3 Договору визначено, що постачання палива здійснюється із використанням талонів/скетч карт, через мережу автозаправних станцій (АЗС). Обов'язок Постачальника з фактичної передачі (відпуску) Палива вважається виконаним з моменту передачі (відпуску) такого Палива на АЗС, що підтверджується касовим (фіскальним) чеком. Постачальник зобов'язується забезпечити наявність та відпустити у роздріб (передати) визначену (зазначену) на талоні кількість (обсяг) та асортимент палива за першою вимогою Покупця по факту пред'явлення ним талону на відповідній АЗС згідно з умовами Договору.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).
Відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що реалізуються на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора автозаправної станції, автогазозаправної станції, автогазозаправного пункту (п. 7 Правил).
Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами передбачений у пп. 10.3.3 пункту 10.3 Інструкції.
Отже, талон є документом, який засвідчує право його власника на отримання пального на АЗС.
В пункті 5.1 Договору визначений термін постачання - 31.12.2024, отже відповідач повинен був виконати зобов'язання із забезпечення наявності та відпуску (передачі) позивачу оплаченої ним кількості палива (Бензину А-95) за його вимогою, по факту пред'явлення талону на відповідних АЗС, у визначений договором термін поставки.
Проте, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останній свої зобов'язання за вищезазначеним Договором поставки належним чином не виконав, поставивши (відпустивши) позивачу оплачений ним товар не в повному обсязі, залишок непереданого (невідпущеного) бензину А-95 становить 640 літрів, на загальну суму 35712,00 грн. Ціна 1 літра пального, яка визначена у Специфікації до Договору становить 55,80 грн.
Отже загальна вартість пального, яка відповідачем не відпущена позивачу, складає 35712,00 грн.
Відповідач позовні вимоги не спростовував, доказів передачі (відпуску) позивачу оплаченого ним товару у повному обсязі на всю суму здійсненої оплати або повернення позивачу попередньої оплати за частину непоставленого товару суду не надав.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 35712,00 грн за непоставлений товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 15177,60 грн пені, яка згідно з доданим до позовної заяви розрахунком нарахована на суму вартості недопоставленого бензину за період з 01.01.2025 по 26.03.2025 включно (за 85 днів прострочення).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України визначено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічні приписи містяться у ч. 2 ст. 343 ГК України.
В пункті 7.3. Договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної передачі товару з вини Постачальника, Постачальник виплачує Покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості товару, але не більш подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.
Факт порушення відповідачем зобов'язань з поставки (передачі) пального на суму 35712,00 грн є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Водночас, враховуючи наведені вище приписи ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що також визначено й у п. 7.3 Договору поставки.
На підставі викладеного, здійснивши перерахунок пені, застосовуючи обмеження її нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у відповідний період (не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем граничного періоду її нарахування), суд встановив, що пеня за заявлений позивачем період прострочення з 01.01.2025 по 26.03.2025 становить 2405,91 грн.
Отже позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняються судом частково на суму 2405,91 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, позов задовольняється судом частково.
Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями ст. 129 ГПК України покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40308189 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет № 8) на користь Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)», код ЄДРПОУ 08564529 (61030, м. Харків, вул.Лелюківська, буд. 1) суму 35712 (тридцять п'ять тисяч сімсот дванадцять) грн 00 коп. заборгованості за непоставлений товар та суму 2405 (дві тисячі чотириста п'ять) грн 91 коп. пені.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40308189 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8) на користь Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)», код ЄДРПОУ 08564529 (61030, м.Харків, вул.Лелюківська, буд. 1) суму 1814 (одну тисячу вісімсот чотирнадцять) грн 45 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 12.06.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва