вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
06 червня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/378/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
№907/378/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії «Ваговий оператор» акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЮСС ВЕЛЗ», м. Берегове
про стягнення суми 141 710,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 141 710,00 грн. в тому числі 116 149,55 грн, суми попередньої оплати, 13 666,58 грн пені 9 940,19 грн інфляційних втрат та 1 953,68 грн. трьох відсотків річних, посилаючись на порушення відповідачем умов договору про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням № 305/2024-д-ЦВОЮ від 19.07.2024 р. та положень ст. 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/378/25 визначено головуючого суддю Ремецькі О.Ф., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки справа №907/378/25, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.04.2025 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Вказана ухвала суду від 01.04.2025 р. була надіслана відповідачу 01.04.2025 р. та як вбачається з довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 01.04.2025 р.
24.04.2025 р. від представника позивача, до суду надійшла заява (вх. №02.3.1-02/3808/25) про залишення позову без розгляду.
28.04.2025 р. від представника позивача, до суду надійшла заява про відкликання заяви (вх. №02.3.1-02/3808/25) про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 30.04.2025 р. заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії «Ваговий оператор» акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ (надійшла 24.04.2025 р. вх. №02.3.1-02/3808/25) про залишення позову без розгляду - повернуто без розгляду.
28.04.2025 р. представника позивача, до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою суду від 02.05.2025 р. у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії «Ваговий оператор» акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ (надійшла 28.04.2025 р. вх. №02.3.1-02/4002/25) про зміну предмета позову відмовлено.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЮСС ВЕЛЗ», м. Берегове, згідно з відзивом на позовну заяву заперечує щодо задоволення позову.
В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що виконавець розпочинає надання послуги Замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «Єдиний розрахунковий центр» ЛТ «Укрзалізниця» предоплату у розмірі 100% вартості послуги відповідно до попереднього розрахунку.
Вказує, що на день подання позову у Товариства не виникло зобов'язання вчинити передплату послуг, оскільки Позивач не повідомив про початок строку надання послуги. Послуга Товариству до цього часу не надана.
Тому, вважає, що нарахування суми попередньої оплати є неправомірним. Крім того вважає, що підстав для нарахування 13 666,58 грн пені 9 940,19 грн інфляційних втрат та 1 953,68 грн. трьох відсотків річних немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
19.07.2024 між акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії (Ваговий оператор» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Позивач. Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЮСС ВЕДЗ» (далі Відповідач, Замовник) укладено договір про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговування №305/2024-Д-ЦВОЮ (далі - Договір).
Відповідно до п. 13.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його припинення.
За цим Договором Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги за цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в порядку та розмірі, які визначені цим Договором.
Згідно з п. 1.2 Договору перелік послуг, що надаються за цим договором, графік надання послуг та їх вартість передбачені у додатку 2 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Так додатком №2 до договору, передбачено надання послуг, таких як: 1. Перевірка метрологічних характеристик зважувальних приладів. Ваги вагонні ТВВ 150 - 50-14,5 (8) Пф(2)-25(КС3)№49297 датою обслуговування 19.07.2024 р. вартістю 103 543,57 грн. з ПДВ.
Виконавець, згідно з Графіком надання послуг (Додаток 2 до Договору), здійснює попередній розрахунок вартості за Послуги та супутні послуги і повідомляє Замовника про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 Договору, у вигляді інформаційного листа (п. 3.1. Договору).
Такий інформаційний лист (№ ЦВО-23/662) з попереднім розрахунком вартості за Послуги та супутні послуги на суму 116 149,55 грн з ПДВ Виконавцем 24.07.2024 направлено на електронну адресу Замовника, зазначену у розділі 15 Договору.
Відповідно до умов договору Замовник не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати надання Послуг оплачує Виконавцю 100 % вартості Послуг згідно з попереднім розрахунком (ті. 3.2. Договору), а Виконавець розпочинає надання Послуг Замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії (Єдиний розрахунковий центр» АГ «Укрзалізниця» передоплати у розмірі 100 % вартості Послуги відповідно до попереднього розрахунку (п. 3.12. Договору).
Зазначені умови кореспондуються з пп. 4.1.1, 4.2.2, що передбачають обов'язок Замовника оплачувати Виконавцю Послуги та супутні послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника, та обов'язок Виконавця надавати Замовнику Послуги відповідно до умов цього Договору, за умови здійснення 100% попередньої оплати.
Оплата послуг відповідно до п. 5.3. Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Виконавця, вказаний у розділі 15 Договору. Одержані кошти Виконавець зараховує на особовий рахунок Замовника (п. 5.5. Договору).
За п 6.3. Договору у разі порушення строків оплати Послуг, що надаються Виконавцем Замовнику за цим Договором, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених у строк Послуг, передбачених цим Договором, за кожен день прострочення платежу. Обов'язок сплати пені наступає у Замовника у випадку надсилання йому Виконавцем відповідного інформаційного листа та/або вимоги (претензії).
За доводами позивача, Замовник допустив порушення узгоджених сторонами умов Договору щодо внесення передоплати та дотримання графіку обслуговування на дату 19.07.2024. Претензію від 16.09.2024 № 1ДВО-23/1001 було надіслано на електронну адресу Відповідача, зазначену в розділі 15 цього Договору. Станом дату подання позовної заяви відсутні кошти на особовому рахунку Замовника з кодом платника № 2583341.
Пунктом 4.4.2 Договору передбачено, що виконавець має право у разі відмови Замовника здійснювати попередню оплату згідно з умовами цього договору або у разі недостатньої суми коштів, перерахованих замовником на рахунок Виконавця, Виконавець має право не надавати/призупинити надання послуг за цим Договором до перерахування передплати в повному обсязі суми коштів згідно з наданим Виконавцем розрахунком.
З огляду на наведене позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача суми 116 149, 55 грн. попередньої оплати за договором №305/2024-Д-ЦВОЮ. Крім того 13 666,58 грн пені 9 940,19 грн інфляційних втрат та 1 953,68 грн. трьох відсотків річних
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 19.07.2024 між акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії (Ваговий оператор» акціонерного товариства «Українська залізниця» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЮСС ВЕДЗ» укладено договір про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговування №305/2024-Д-ЦВОЮ.
У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 13.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його припинення.
За цим Договором Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги за цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в порядку та розмірі, які визначені цим Договором.
Згідно з п. 1.2 Договору перелік послуг, що надаються за цим договором, графік надання послуг та їх вартість передбачені у додатку 2 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Так додатком №2 до договору, передбачено надання послуг, таких як: 1. Перевірка метрологічних характеристик зважувальних приладів. Ваги вагонні ТВВ 150 - 50-14,5 (8) Пф(2)-25(КС3)№49297 датою обслуговування 19.07.2024 р. вартістю 103 543,57 грн. з ПДВ.
Виконавець, згідно з Графіком надання послуг (Додаток 2 до Договору), здійснює попередній розрахунок вартості за Послуги та супутні послуги і повідомляє Замовника про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 Договору, у вигляді інформаційного листа (п. 3.1. Договору).
Такий інформаційний лист (№ ЦВО-23/662) з попереднім розрахунком вартості за Послуги та супутні послуги на суму 116 149,55 грн з ПДВ Виконавцем 24.07.2024 направлено на електронну адресу Замовника, зазначену у розділі 15 Договору.
Відповідно до умов договору Замовник не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати надання Послуг оплачує Виконавцю 100 % вартості Послуг згідно з попереднім розрахунком (ті. 3.2. Договору), а Виконавець розпочинає надання Послуг Замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії (Єдиний розрахунковий центр» АГ «Укрзалізниця» передоплати у розмірі 100 % вартості Послуги відповідно до попереднього розрахунку (п. 3.12. Договору).
За доводами позивача, Замовник допустив порушення узгоджених сторонами умов Договору щодо внесення передоплати та дотримання графіку обслуговування на дату 19.07.2024.
На переконання позивача в даному випадку наявні підстави для стягнення з відповідача суми 116 149, 55 грн. попередньої оплати за договором №305/2024-Д-ЦВОЮ. Крім того 13 666,58 грн пені 9 940,19 грн інфляційних втрат та 1 953,68 грн. трьох відсотків річних.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права. За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на час звернення до господарського суду; визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України визначено форму та зміст позовної заяви та передбачено, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 183/1617/16 (постанова від 14.11.2018).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.
Пунктом 4.4.2 Договору передбачено, що виконавець має право у разі відмови Замовника здійснювати попередню оплату згідно з умовами цього договору або у разі недостатньої суми коштів, перерахованих замовником на рахунок Виконавця, Виконавець має право не надавати/призупинити надання послуг за цим Договором до перерахування передплати в повному обсязі суми коштів згідно з наданим Виконавцем розрахунком.
Таким чином, сторонами узгоджено алгоритм дій у разі у разі відмови Замовника здійснювати попередню оплату згідно з умовами договору.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його прав.
Таким чином у суду відсутні правові підстави для стягнення заявленої суми 116 149, 55 грн. попередньої оплати за договором №305/2024-Д-ЦВОЮ та як наслідок відсутні правові підстави для задоволення заявленої позовної вимоги.
Позивачем крім основної суми боргу, заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 666,58 грн пені 9 940,19 грн інфляційних втрат та 1 953,68 грн. трьох відсотків річних.
Оскільки, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення суми попередньої оплати, позовні вимоги про стягнення сум 13 666,58 грн пені, 9 940,19 грн інфляційних втрат та 1 953,68 грн. трьох відсотків річних задоволенню не підлягають.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії «Ваговий оператор» акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЮСС ВЕЛЗ», м. Берегове про стягнення суми 141 710,00 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.06.2025
Суддя О.Ф. Ремецькі