вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1777/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/1777/25
за позовом Акціонерного товариства "МОТОР СІЧ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компанія сотових конструкцій"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "МОТОР СІЧ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 15.04.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компанія сотових конструкцій" (далі - відповідач) про стягнення 230.741,98 грн, з яких: 186.700,80 грн основної заборгованості, 24.506,65 грн пені, 16.242,97 грн інфляційних втрат, 3.291,56 грн 3% відсотків річних.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1777/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025.
Ухвалою від 18.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 18.04.2025 у справі №904/1777/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компанія сотових конструкцій" до його електронного кабінета. Документ доставлено до електронного кабінета 18.04.2025 о 17:14, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 21, офіс 408, за трек-номером 0610248577439.
Зазначена кореспонденція була вручена відповідачу 14.05.2025, що підтверджується відомостями із офіційного сайту АТ «Укрпошта».
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 18.04.2025 вважається врученою відповідачу 14.05.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 18.04.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 29.05.2025.
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума основної заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору; оплати товару; поставки товару; наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами.
Суд встановив, що 25.05.2023 між Публічним акціонерним товариством «МОТОР СІЧ» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компанія сотових конструкцій» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір №1323/658-Е23-056-UA804(ЗТД) (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору передбачено, що продавець зобов'язується поставити покупцю матеріали (надалі товар) згідно з Додатком №1, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар у термін і на умовах за цим договором.
Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару, визначені у додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору покупець поставить товар, зазначений у п. 1.1. цього договору, протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту виконання продавцем 100% (ста процентів) оплати вартості усього товару.
Покупець поставить товар, зазначений у п. 1.1. цього договору, протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту виконання продавцем 100% (сто процентів) оплати вартості усього товару (п. 2.1. договору).
Пунктом 2.3 договору сторони передбачили що дострокова поставку товару за цим договором дозволяється.
Відповідно до 2.4 договору датою поставки буде вважається дата підписання представниками покупця видаткової накладної на відпускання товарно-матеріальних цінностей.
Пунктом 2.7 договору сторони погодили, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару представнику покупця, що підтверджується підписом уповноважених представників на товаросупровідних документах.
Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, становить 105.994,68 грн. у т.ч. ПДВ 20% 17.665,78 грн (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору встановлено, що оплата 100% вартості товару, зазначеного у додатку №1 цього договору, виконується покупцем в гривнях протягом 5 (п'яти) календарних на підставі виставленого продавцем рахунку банківським переказом коштів на рахунок продавця.
У випадку прострочення поставки товару проти встановлених у цьому договорі строків продавець сплачує покупцеві за кожний день прострочення штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості товару, що підлягає поставці (п. 10.1. договору).
У випадку прострочення оплати товару проти встановлених у цьому договорі строків, покупець сплачує продавцеві за кожний день прострочення штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості товару, що підлягає оплаті (п. 10.2 договору).
Договір набуває чинності від дня підписання його стронами ф діє до 31.12.2023 включно (п. 12.1. договору).
19 липня 2023 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №1323/658-Е23-056-UA804(ЗТД) від 25.05.2023 (далі- додаткова угода №1).
Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони домовились, що продавець додатково до договору №1323/658-Е23-056-UA804(ЗТД) від 25.05.2023 поставить, а покупець прийме та оплатить алюмінієву фольгу на суму 381.638,40 грн з ПДВ.
Пунктом 2 до додаткової угоди визначено, що оплата за товар, що поставляється за цією додатковою угодою має бути виконана в наступному порядку:
- впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати, виставленого продавцем рахунку, покупець виконує авансовий платіж у розміри 15% (п'ятнадцять відсотків) від загальної суми цієї додаткової угоди;
- залишковий платіж у розмірі 85% (вісімдесят п'ять відсотків) від загальної суми цієї додаткової угода буде виконаний покупцем до 01.07.2024.
Продавець виставить покупцю рахунок на сплату товару, зазначеного в п.1 цієї
додаткової угоди, протягом 3 (трьох) календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди (п. 3 додаткової угоди).
Пунктом 4 додаткової угоди зазначено, що продавець відвантажить товар, зазначений в цій додатковій угоді, протягом 3 (трьох) календарних днів після отримання від покупця 100% (ста відсотків) вартості всього товару. Умови доставки товару за додатковою угодою №1 - FCA м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 46 (згідно «INCOTERMS - 2010») з урахуванням ПДВ (20%). Дострокова поставка товару дозволяється.
Ціни та загальна вартість товару зазначені в цій додатковій угоді (п. 5 додаткової угоди).
17 липня 2023 року позивачем було здійснено дострокову поставку товару на адресу відповідача на умовах передбачених додатковою угодою, що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №0537534/1327.
В результаті перевезення алюмінієвої фольги, 5 кг було пошкоджено і повернуто позивачу на загальну вартість 6.864,00 грн, у тому числі ПДВ - 144,00 грн, що підтверджується протоколом щодо узгодження пред'явленої претензії від 27.07.2023 та актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 04.09.2023.
04 вересня 2023 року позивач виставив відповідачу рахунок №213к на загальну суму 374.774,40 грн.
Оплата рахунку №213к від 04.09.2023 була здійснена відповідачем частково двома платежами на загальну суму 188.073,60 грн: 11 жовтня 2023 року у сумі 100.000,00 грн у тому числі ПДВ 20%, що підтверджується меморіальним ордером №82 від 11 жовтня 2023 року; 20 жовтня 2023 року у сумі 88.073,60 грн у тому числі ПДВ 20%, що підтверджується меморіальним ордером №84 від 20 жовтня 2023 року.
Таким чином сума основного боргу відповідача складає 186.700,80 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №1802/СПЗ від 05.06.2024 щодо сплати суми боргу з урахуванням штрафних санкцій.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 186.700,80 грн основної заборгованості, 24.506,65 грн пені, 16.242,97 грн інфляційних втрат, 3.291,56 грн 3% відсотків річних.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Відповідно до п. 4.1. договору встановлено, що оплата 100% вартості товару, зазначеного у додатку №1 цього договору, виконується покупцем в гривнях протягом 5 (п'яти) календарних на підставі виставленого продавцем рахунку банківським переказом коштів на рахунок продавця.
Пунктом 2 до додаткової угоди визначено, що оплата за товар, що поставляється за цією додатковою угодою має бути виконана в наступному порядку:
- впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати, виставленого продавцем рахунку, покупець виконує авансовий платіж у розміри 15% (п'ятнадцять відсотків) від загальної суми цієї додаткової угоди;
- залишковий платіж у розмірі 85% (вісімдесят п'ять відсотків) від загальної суми цієї додаткової угода буде виконаний покупцем до 01.07.2024.
17 липня 2023 року позивачем було здійснено дострокову поставку товару на адресу відповідача на умовах передбачених додатковою угодою, що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №0537534/1327.
В результаті перевезення алюмінієвої фольги, 5 кг було пошкоджено і повернуто позивачу на загальну вартість 6.864,00 грн, у тому числі ПДВ - 144,00 грн, що підтверджується протоколом щодо узгодження пред'явленої претензії від 27.07.2023 та актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 04.09.2023.
04 вересня 2023 року позивач виставив відповідачу рахунок №213к на загальну суму 374.774,40 грн.
Оплата рахунку №213к від 04.09.2023 була здійснена відповідачем частково двома платежами на загальну суму 188.073,60 грн: 11 жовтня 2023 року у сумі 100.000,00 грн у тому числі ПДВ 20%, що підтверджується меморіальним ордером №82 від 11 жовтня 2023 року; 20 жовтня 2023 року у сумі 88.073,60 грн у тому числі ПДВ 20%, що підтверджується меморіальним ордером №84 від 20 жовтня 2023 року.
Таким чином сума основного боргу відповідача складає 186.700,80 грн.
Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №1802/СПЗ від 05.06.2024 щодо сплати суми боргу з урахуванням штрафних санкцій.
Проте, станом на розгляду спору відповідач розрахунків не провів.
Доказів зворотного матеріали справи не містять
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України ( надалі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону , інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із нормами частини першої статті 712 ЦК України, які кореспондуються із положеннями частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язається передати (поставити) у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України: “Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.»
При цьому, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент : 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (частина перша статті 664 ЦК України).
Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони погодили, що оплата за товар, що поставляється за додатковою угодою має бути виконана в наступному порядку:
- впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати, виставленого продавцем рахунку, покупець виконує авансовий платіж у розмірі 15% (п'ятнадцять відсотків) від загальної суми цієї додаткової угоди;
- залишковий платіж у розмірі 85% (вісімдесят п'ять відсотків) від загальної суми цієї додаткової угоди буде виконаний покупцем до 01.07.2024.
Таким чином останнім днем виконання відповідачем зобов'язань, щодо оплати достроково поставленого товару за договором та додатковою угодою є 01 липня 2024 року.
З викладеного вбачається, що відповідач не провів в повному обсязі з позивачем розрахунків, чим порушив умови договору. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 186.700,80 грн.
З урахуванням встановленого господарський суд визнає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 186.700,80 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення пені
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 10.2 договору у випадку прострочення оплати товару проти встановлених у цьому договорі строків, покупець сплачує продавцеві за кожний день прострочення штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості товару, що підлягає оплаті.
Позивач до стягнення з відповідача нарахував пеню за порушення строків внесення орендної плати у за період з 02.07.2024 до 01.01.2025 у розмірі 24.506,65 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок пені, здійснений позивачем, та визнав його таким, що арифметично правильним та таким, який і підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 24.506,65 грн пені підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 02.07.2024 до 11.03.2025 на загальну суму 3.291,56 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню 3.291,56 грн.
Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з липня 2024 року до лютого 2025 року на загальну суму 16.242,97 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню 16.242,97 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; арифметичну правильність вимоги не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Сума позовних вимог складає 230.741,98 грн, відповідно позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3.461,13 грн (230.741,98 *1,5%), однак сплатив 3.470,02 грн.
Господарський суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмір 8,89 грн (230.741,98 *1,5%).
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компанія сотових конструкцій" (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 21, офіс 408; ідентифікаційний код 39422851) на користь Акціонерного товариства "МОТОР СІЧ" (69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ МОТОРОБУДІВНИКІВ, будинок 15; ідентифікаційний код 14307794) 186.700,80 грн (сто вісімдесят шість тисяч сімсот грн 80 к.) основної заборгованості, 24.506,65 грн (двадцять чотири тисячі п'ятсот шість грн 65 к.) пені, 16.242,97 грн (шістнадцять тисяч двісті сорок дві грн 97 к.) інфляційних втрат, 3.291,56 грн (три тисячі двісті дев'яносто одну грн 56 к.) 3% відсотків річних, 3.461,13 грн (три тисячі чотириста шістдесят одну грн 13 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк