пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 червня 2025 року Справа № 903/436/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши матеріали справи
за позовом: Антимонопольного комітету України, м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз», м. Луцьк
про стягнення 25 758 824 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Прохоров Є.І.
від відповідача: Козлюк З.Р.,
16.04.2025 через підсистему “Електронний суд» до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз» про стягнення 25 758 824 грн, з яких: 12 879 412 грн штрафу, 12 879 412 грн пені.
Ухвалою суду від 18.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19 травня 2025 року на 11:30 год.
Відповідач ухвалу суду отримав 19.04.2025.
Строк для подання відзиву - по 05.05.2025.
29.04.2025 надійшов відзив відповідача, згідно якого у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені просить відмовити. Якщо суд дійде висновку про стягнення пені, зменшити її розмір на 90%. зазначає, що рішення АМК є незаконним та необґрунтованим. Наказ голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, на адресу товариства не надходив. У зв'язку із зупиненням дії ліцензії на даний час у товариства відсутні надходження від здійснюваної основної діяльності (розподілу природного газу). Воєнний стан, запроваджений Указом Президента України № 64/2022 з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, одночасно призвів до складних умов господарської діяльності підприємства. З метою забезпечення потреб Збройних Сил України, сил територіальної оборони та постраждалих від збройної агресії та соціальною незахищених осіб, АТ «Волиньгаз» вживало заходів щодо надання безоплатно паливно-мастильних матеріалів для задоволення потреб військових частин, розміщених на території Волинської області та місцевій територіальній обороні, а також використовує паливно-мастильні матеріали для транспортування гуманітарної допомоги власними транспортними засобами. АТ «Волиньгаз» не могло передбачити наявність обставин, пов'язаних з війною, а також - зупинення основного виду діяльності та відповідно суттєвого зменшення доходу. При вирішенні питання зменшення пені просить застосувати принцип пропорційності у відповідності до ст. 15 ГПК України та врахувати: завдання господарського судочинства; особливості предмета спору - пеня у розмірі 12 879 412 грн. за прострочення сплати штрафу у розмірі 12 879 412 грн.; необхідність забезпечення розумного балансу між приватними (підприємство) й публічними інтересами (АМКУ).
Позивач відзив відповідача отримав 29.04.2025.
Строк для подання відповіді на відзив - по 05.05.2025.
07.05.2025 надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що законність рішення № 810-р підтверджено в межах судового спору № 910/3498/21. Положеннями ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду. До повноважень судів не належать право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу, накладеного органом комітету на суб'єкта господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та/або пені за прострочення сплати цього штрафу чи звільняти від їх сплати (у разі їх правомірного нарахування). Введення в Україні воєнного стану та скрутне фінансове становище відповідача не звільняє від обов'язку виконати рішення комітету у встановлений строк.
З метою повного та всебічного розгляду справи, на підставі ст. 119 ГПК України, суд продовжив строк для подання відповіді на відзив та долучив її до матеріалів справи.
Відповідач відповідь на відзив отримав 07.05.2025.
Строк для подання заперечень на відповідь на відзив - по 12.05.2025.
Заперечення на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.
Заслухавши думку учасників справи, враховуючи виконання мети підготовчого провадження, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 19.05.2025 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 04.06.2025 о 14:00 год.
У судовому засіданні представники сторін дали свої пояснення з посиланням на заяви по суті спору.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи № 128-26.13/104-19 про порушення Групою суб'єктів господарювання в особі АТ "Вінницягаз", АТ "Волиньгаз", АТ "Житомиргаз", АТ "Закарпатгаз", АТ "Запоріжгаз", АТ "Київоблгаз", АТ "Дніпрогаз", АТ "Дніпропетровська", АТ "Криворіжгаз", АТ "Львівгаз", АТ "Миколаївгаз", АТ "Рівнегаз", АТ "Сумигаз", АТ "Івано-Франківськгаз", АТ "Харківгаз", АТ "Харківміськгаз", АТ "Хмельницькгаз", АТ "Чернівцігаз", АТ "Чернігівгаз" законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та подання Департаменту досліджень і розслідувань ринків паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства від 26.11.2020 № 128-26.13/104-19/561-спр, постановив рішення № 810-р від 24.12.2020 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі - Рішення), яким визнано:
1. Група суб'єктів господарювання в особі АТ "Вінницягаз", АТ "Волиньгаз", АТ "Житомиргаз", АТ "Закарпатгаз", АТ "Запоріжгаз", АТ "Київоблгаз", АТ "Дніпрогаз", АТ "Дніпропетровськгаз", АТ "Криворіжгаз", АТ "Миколаївгаз", АТ "Рівнегаз", АТ "Сумигаз", АТ "Івано-Франківськгаз", АТ "Харківгаз", АТ "Харківміськгаз", АТ "Хмельницькгаз", АТ "Чернівцігаз", АТ "Чернігівгаз" протягом 2016 - 2018 років займала монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з розподілу природного газу в межах територій міста Вінниця та Вінницької області, міста Гайворон Гайворонського району Кіровоградської області [з 19.06.2017 - Вінницької області (крім сіл Якушенці, Зарванці Вінницького району, смт Браїлів, сіл Сьомаки, Біликівці, Тартак, Кармалюкове, Курилівці, Дубова, Новоселиця, Василівка, Слобода Почапинецька, Почапинці, Зоринці, Лисогірка, Людавка Жмеринського району, смт Кирнасівка, сіл Одая, Нестерварка, Федьківка, Дранка, Тиманівка, Клебань, Копіївка, хутора Маркове Тульчинського району, сіл Пилипи Борівські, Калинка Томашпільського району, сіл Сокіл, Моївка, Борівка, хутора Грабовець Чернівецького району, села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни, Морозівка Погребищенського району), а також території міста Гайворон Кіровоградської області]; Волинської області; міста Житомир та Житомирської області (крім міста Коростишів та Коростишівського району), а також територій сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району та села Махаринці Козятинського району Вінницької області; Закарпатської області; міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району); Київської області; міста Дніпро та Дніпропетровського району (крім сіл Любимівка, Перше травня, Балівка, Зоря, Маївка, Степове, Партизанське, Чумаки, радгоспу "Дзержинець") Дніпропетровської області; Дніпропетровської області (крім міст Дніпро і Кривий Ріг та Дніпровського і Криворізького районів), а також сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське Дніпровського району, житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, села Темирівка Гуляйпільського району Запорізької області та села Придніпрянське Кобиляцького району Полтавської області; міста Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області; міста Миколаїв та Миколаївської області; міста Рівне та Рівненської області; міста Суми та Сумської області; міста Івано-Франківськ та Івано-Франківської області (крім міст Тисмениця і Тисменицького району Івано- Франківської області), а також територій сіл Черніїв, Чукалівка, Підлісся, Загвіздя, Угринів, Павлівка, Ямниця, Підлужжя, Клузів Тисменицького району Івано- Франківської області та вулиці Зелена, Ямна та Висока (будинки з № 23 по № 32) села Діброва Монастириського району Тернопільської області; Харківської області (крім міста Харкова, Харківського та Дергачівського районів Харківської області); міста Харкова, сіл Горбані, Заїки, Затишшя, Логачівка, Мищенки, Нестеренки, Горіхове, Павленки, Перемога, Ржавець, Санжари, Радгоспне, Ударне, Хроли, Циркуни, селищ міського типу Безлюдівка, Кулиничі, Манченки та садових товариств Акація, Казка Харківського району, а також територій сіл Лісне, Родичі, Сіряки, Чайковка, Черкаська Лозова-2, Черкаська Лозова та селища міського типу Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області; міста Хмельницький та Хмельницької області (крім міста Шепетівка та Шепетівського району); Чернівецької області; міста Чернігів та Чернігівської області, де розташовані газорозподільні системи, що перебувають у їх власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації, із часткою 100 %.
2. Дії Групи суб'єктів господарювання в особі АТ "Вінницягаз", АТ "Волиньгаз", АТ "Житомиргаз", АТ "Закарпатгаз", АТ "Запоріжгаз", АТ "Київоблгаз", АТ "Дніпрогаз", АТ "Дніпропетровська", АТ "Криворіжгаз", АТ "Миколаївгаз", АТ "Рівнегаз", АТ "Сумигаз", АТ "Івано-Франківськгаз", АТ "Харківгаз", АТ "Харківміськгаз", АТ "Хмельницькгаз", АТ "Чернівцігаз", АТ "Чернігівгаз", що полягали у висуванні в період з 11.11.2016 по 10.07.2018 додаткових необґрунтованих вимог щодо обов'язкової наявності протоколу випробування з позитивними висновками за РМ 081/39.434-2014 для участі в закупівлях побутових лічильників газу з використанням електронної системи "ProZorro", що призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання та були б неможливими за умов існування значної конкуренції, є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з розподілу природного газу в межах територій міста Вінниця та Вінницької області, міста Гайворон Гайворонського району Кіровоградської області (з 19.06.2017 - Вінницької області (крім сіл Якушенці, Зарванці Вінницького району, смт Браїлів, сіл Сьомаки, Біликівці, Тартак, Кармалюкове, Курилівці, Дубова, Новоселиця, Василівка, Слобода Почапинецька, Почапинці, Зоринці, Лисогірка, Людавка Жмеринського району, смт Кирнасівка, сіл Одая, Нестерварка, Федьківка, Дранка, Тиманівка, Клебань, Копіївка, хутора Маркове Тульчинського району, сіл Пилипи Борівські, Калинка Томашпільського району, сіл Сокіл, Моївка, Борівка, хутора Грабовець Чернівецького району, села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни, Морозівка Погребищенського району), а також території міста Гайворон Кіровоградської області]; Волинської області; міста Житомир та Житомирської області (крім міста Коростишів та Коростишівського району), а також територій сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району та села Махаринці Козятинського району Вінницької області; Закарпатської області; міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району); Київської області; міста Дніпро та Дніпропетровського району (крім сіл Любимівка, Перше травня, Балівка, Зоря, Маївка, Степове, Партизанське, Чумаки, радгоспу "Дзержинець") Дніпропетровської області; Дніпропетровської області (крім міст Дніпро і Кривий Ріг та Дніпровського і Криворізького районів), а також сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське Дніпровського району, житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, села Темирівка Гуляйпільського району Запорізької області та села Придніпрянське Кобиляцького району Полтавської області; міста Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області; міста Миколаїв та Миколаївської області; міста Рівне та Рівненської області; міста Суми та Сумської області; міста Івано-Франківськ та Івано-Франківської області (крім міст Тисмениця і Тисменицького району Івано- Франківської області), а також територій сіл Черніїв, Чукалівка, Підлісся, Загвіздя, Угринів, Павлівка, Ямниця, Підлужжя, Клузів Тисменицького району Івано- Франківської області та вулиці Зелена, Ямна та Висока (будинки з № 23 по № 32) села Діброва Монастириського району Тернопільської області; Харківської області (крім міста Харкова, Харківського та Дергачівського районів Харківської області); міста Харкова, сіл Горбані, Заїки, Затишшя, Логачівка, Мищенки, Нестеренки, Горіхове, Павленки, Перемога, Ржавець, Санжари, Радгоспне, Ударне, Хроли, Циркуни, селищ міського типу Безлюдівка, Кулиничі, Манченки та садових товариств Акація, Казка Харківського району, а також територій сіл Лісне, Родичі, Сіряки, Чайковка, Черкаська Лозова-2, Черкаська Лозова та селища міського типу Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області; міста Хмельницький та Хмельницької області (крім міста Шепетівка та Шепетівського району); Чернівецької області; міста Чернігів та Чернігівської області, де розташовані газорозподільні системи, що перебувають у їх власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації.
За порушення, визначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» штраф у розмірі 12 879 421,00 грн (п. 4). Встановлено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Копія рішення надіслана позивачем 13.01.2021 (супровідний лист № 28-26-13/08-314) та отримано відповідачем 18.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303504562380.
Рішенням Господарського суду міста Києва №910/3498/21 від 19.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024, постановою Верховного Суду від 07.11.2024, відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про визнання недійсними пунктів 1, 2, 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 24.12.2020 №810-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №128-26.13/104-19 в частині, що стосується товариства.
Таким чином, рішення № 810-р є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Положеннями ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Станом на день розгляду справи, в матеріалах справи докази сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням №810-р від 24.12.2020, відсутні.
За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 12 879 412 грн на підставі чинного рішення є законними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню судом.
Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача 12 879 412 грн пені, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Абзацом 3 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17 вказано, що нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
Отже, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням № 810-р, зупинялось з 11.03.2021 до 19.10.2021 (розгляд справи № 910/3498/21 судом першої інстанції), з 15.11.2021 до 17.07.2024 (розгляд справи № 910/3498/21 судом апеляційної інстанції) та з 23.09.2024 до 07.11.2024 (розгляд справи № 910/3498/21 судом касаційної інстанції).
Згідно позовної заяви, позивачем нараховано пеню за прострочення сплати штрафу відповідачем за період з 20.10.2021 по 14.11.2021, з 18.07.2024 по 22.09.2024, з 08.11.2024 по 02.04.2025 в загальній сумі 46 172 692,02 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.
Положеннями ч. 7 та 9 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
З огляду на вище викладене, позивачем було здійснено нарахування пені, та заявлено до стягнення розмір пені із врахуванням та застосуванням приписів ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 12 879 412 грн пені, вважає його правильним, а вимоги про її стягнення правомірними та обґрунтованими.
У відзиві від 29.04.2025 відповідач просить зменшити розмір пені на 90%.
Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Частиною 1 ст.2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.
Правовідносини, що склалися між сторонами у справі виникли не з актів цивільного законодавства, а в результаті порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.
Пеня, нарахована позивачем, є видом відповідальності за несплату штрафу у строк встановлений ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Закон, на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
У даному випадку, накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Відносини, пов'язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення у судовому порядку органами АМК, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган АМК не виступає як суб'єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.
При застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21 тощо.
Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону та не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.
Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.
Тобто, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку, на відміну від норм цивільного законодавства, приписами Закону України «Про захист економічної конкуренції» можливість зменшення розміру пені, заявленої до стягнення не передбачено, оскільки такий вид нарахування пені є видом відповідальності за несплату штрафу у строк, встановлений ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у зв'язку з чим клопотання відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 25 758 824 грн, з них 12 879 412 грн штрафу та 12 879 412 грн пені.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст.129 ГПК України, а саме з відповідача на користь позивача належить стягнути 309 105,89 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 79, 91, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодекс України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз» (вул. Франка, буд. 12, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 03339459) до Державного бюджету України 12 879 412 грн штрафу та 12 879 412 грн пені, а всього: 25 758 824 грн (двадцять п'ять мільйонів сімсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять чотири грн).
3. Стягнути із Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз» (вул. Франка, буд. 12, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 03339459) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032767) 309 105,89 грн (триста дев'ять тисяч сто п'ять грн 89 коп) витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.06.2025.
Суддя С. В. Бідюк