Провадження № 11-сс/821/296/25 Справа № 712/7302/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи: прокурор підозрюваний захисникОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, не працюючого, на утриманні дітей не має, є особою з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України,
Начальник відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.07.2025 року, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з дня затримання ОСОБА_7 27.05.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2025 року клопотання - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 25.07.2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Ухвала суду мотивована тим, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. З метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, слідчий прийшов до висновку про необхідність застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Також, слідчий суддя врахувавши норму статті 183 КПК України, особу підозрюваного, прийшов до висновку не визначати підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси скасувати.
Прийняти нову постанову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. У випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що фактичні обставини, які викладені у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підтверджуються доказами, зокрема, спричинення потерпілому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень у вигляді забою м'яких тканин правої вушної раковини, а тому застосування самого найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - є не обґрунтованим, безпідставним рішенням, адже позбавляє волі підозрюваного ОСОБА_7 .
Щодо можливого впливу підозрюваного на свідків, то такі твердження є надуманими, крім того сторона захисту наголошує, що у випадку застосування судом запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням під вартою (цілодобовий домашній арешт або нічний домашній арешт), підозрюваний має постійне місце проживання, що унеможливить будь-які ризики впливу на свідків.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання.
Крім того, згідно характеристики з місця проживання, за період проживання за адресою АДРЕСА_1 на ОСОБА_7 скарг від сусідів не надходило, конфліктних ситуацій не зафіксовано. Сварки в сім'ї не зафіксовані. Сім'я приймає участь в громадському житті. ОСОБА_7 за час проживання зарекомендував себе як законослухняний громадянин, алкогольні спиртні напої не вживає, має дружні товариські стосунки.
Отже, абстрактна можливість перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - є недостатнім для застосування запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється/обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого відділення Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025250310001846 від 26.05.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.114-1, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України.
26.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310001846 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
27.05.2025 року ОСОБА_7 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
27.05.2025 року постановою слідчого було змінено правову кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України.
27.05.2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України.
28.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310001866 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
28.05.2025 року постановою прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № №12025250310001846 та 12025250310001866 об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 12025250310001846 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
28.05.2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Сукупність наявних на даний час доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 350 КК України та обґрунтованість підозри, що є однією із складових обрання запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження, дали достатні підстави слідчому судді дійти висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, ОСОБА_7 , зокрема, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а тому, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-1142, 258-2586, 260, 261, 437-4421 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
На підставі вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-4421 Кримінального кодексу України (абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України).
В зв'язку з вищевикладеним слідчий суддя прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному проваджені.
Захисник підозрюваного просила обрати ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема у вигляді застави або домашнього арешту, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та не усуне встановлених слідчим суддею ризиків.
Доводи захисника про недоведеність існування заявлених у клопотанні про застосування запобіжного заходу ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.
Правових підстав для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашній арешт або заставу (як про це просила сторона захисту), колегія суддів не вбачає і вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_7 здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.
Враховуючи наведене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, були предметом розгляду в суді першої інстанції, суттєвими не являються і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: