Провадження № 11-сс/821/278/25 Справа № 694/1415/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи прокурор підозрюваний захисник ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матусів, Шполянського району, Черкаської області, неодруженого, на утриманні малолітніх чи непрацездатних осіб не має, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Старший слідчий СВ Звенигородського районного відділу поліції Горловного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотання, в якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки останнім скоєно кримінальне правопорушення із застосування насильства.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 травня 2025 року клопотання слідчого задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 15.07.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахується з 17.05.2025 року - з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що органом досудового розслідування доведено наявність підстав для застосування запобіжного заходу, а також взято до уваги обставини, які враховувалися при обранні запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, не має на утриманні осіб, які потребують догляду, не має постійного роботи та самостійного заробітку, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, може незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, перебуваючи на волі може вчинити нові кримінальні правопорушення.
Наявність ризиків та наявність обґрунтованої підозри унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків можливо лише шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, слідчий суддя вважав за необхідне, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати підозрюваному розмір застави, оскільки кримінальне правопорушення, вчинене із застосуванням насильства.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 20 травня 2025 року та постановити нову ухвалу обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_7 зазначив, що підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу є наявність реальних ризиків вчинення підозрюваним дій, які перешкоджатимуть належному проведенню досудового розслідування, але не припущення слідчого чи прокурора.
До клопотання слідчого не додано жодного доказу, який би підтверджував необхідність обрання відносно підозрюваного лише і виключно запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.
Вказує, що ухвала слідчого судді є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, його висновки про те, що прокурор при розгляді справи довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого, а також, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного можуть служити виключними підставами для його ув'язнення, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025250360000601 від 17.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
17.05.2025 року о 17:45 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КК України.
18.05.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно положень ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії: тяжкий злочин.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього обмежувального заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею, при постановлені оскаржуваної ухвали, взято до уваги обставини, які враховувалися при обрання запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, не має на утриманні осіб, які потребують догляду, не має постійного місця роботи та самостійного заробітку, не має спеціального статусу. Окрім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване проти громадської безпеки.
Слідчий суддя також вважав обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п. п.1 ,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку апеляційного суду, обставини даного кримінального провадження, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами судового розгляду кримінального провадження у разі звернення сторони обвинувачення з обвинувальним актом, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик впливу на свідків та потерпілого також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_7 обізнаності про осіб, які є свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення та потерпілий відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вірно зазначив, що підозрюваний вчинив суспільно небезпечну та загрозливу для громадян поведінку, яка полягала в умисному нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому в обличчя, після чого відкрито для останнього викрав належний потерпілому велосипед марки «Master». Крім того, з огляду обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення та з урахуванням його характеризуючих даних, а саме відсутності у нього роботи та законних доходів, відсутності міцних соціальних зв'язків, ведення ним нездорового способу життя, цілком ймовірно, що він продовжуватиме вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_7 може надалі продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки демонструє суспільно небезпечну поведінку із застосуванням насильства. Відтак, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України доведено суду.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-2553 КК України; 5) щодо особливо тяжкого злочину сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, не визначати розмір застави у даному випадку.
За таких обставин слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід може не забезпечити відповідну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігання перешкод слідству по справі та запобігання продовження злочинної діяльності.
Даних про те, що підозрюваний ОСОБА_7 за станом здоров'я чи з інших причин не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятору, судом не встановлено.
Зважаючи на характер та обставини тяжкого злочину, ставлення підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення, обґрунтовано свідчить про те, що жоден інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Всі інші обставини, наведені захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_8 в судовому засіданні, стосовно специфіки злочину, характер дій підозрюваного, були предметом аналізу слідчого судді при вирішенні клопотання слідчого.
Під час апеляційного розгляду захисник підозрюваного не навів достатніх підстав та не обґрунтував доцільність застосування підозрюваному більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні запобіжного заходу та не довів, що обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою буде достатнім для запобігання неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_7 .
Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, що буде необхідним для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та буде відповідати загальним принципам закріпленим в ч.3 ст. 5 Конвенції.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин колегія судів апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишає без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: