Номер провадження 22-ц/821/1080/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/11777/24 Категорія: 304010000 Токова С.Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
11 червня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
суддіГончар Н. І., Сіренко Ю. В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 (повний текст складено 01.04.2025, суддя в суді першої інстанції Токова С. Є.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,
ОСОБА_1 у жовтні 2024 року звернувся до суду з позовом у справі, яким, після подальших уточнень, просив стягнути з відповідача на свою користь 41 760,04 грн заборгованості по договору, 3 % річних в сумі 505,24 грн та інфляційні втрати в розмірі 726,05 грн, мотивуючи про невиконання відповідачем перед позивачем грошових зобов'язань за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством ( АДРЕСА_1 ) №71180002215/23 від 22.09.2023, що привело до виникнення заявленої до стягнення суми боргу.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 позовні вимоги у справі задоволено з посиланням на порушення відповідачем взяти за договором від 22.09.2023 зобов'язань щодо оплати виробленої в домоволодінні позивача електроенергії за «зеленим» тарифом.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 05.05.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням відхилити позовні вимоги у справі.
Скаржник наголошує на тому, що суд не застосував погоджену в договорі відкладальну обставину для реалізації зобов'язань відповідача з викупу електроенергії - надходження відповідачу коштів від оператора системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго») за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
Скаржник вважає, що, виходячи зі положень ЗУ «Про ринок електричної енергії», Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за № 641, та положень укладених Договорів, своєчасність та повнота оплати електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства, ставиться у залежність з своєчасністю та повнотою оплати оператором системи передачі послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
При цьому ПрАТ «НЕК «Укренерго» всупереч взятих на себе зобов'язань здійснило лише часткову оплату відповідачу вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, в той час як вказана сума, яку повинне сплачувати ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «Черкасиенергозбут» є основним джерелом грошових коштів, за рахунок яких відповідач здійснює оплату побутовим споживачам.
Наявна заборгованість у ПрАТ «НЕК «Укренерго» перед ТОВ «Черкасиенергозбут» за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел виключає можливість проведення скаржником своєчасного та повного розрахунку зі Споживачами за куплену електричну енергію вироблену генеруючими установками приватного домогосподарства.
Скаржник зауважує, що позивачем не надано актів купівлі-продажу електричної енергії та звітів про обсяги та напрями перетоків прийнятої-переданої електричної енергії у період з вересня 2023 року по червень 2024 року включно, що підтверджували б факт купівлі-продажу електричної енергії у період з вересня 2023 року по червень 2024 року та вартість вказаної електричної енергії.
Таким чином застосована для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат база доказами не підтверджується, що виключає задоволення відповідних позовних вимог.
При вирішенні спору суд не врахував наведені відповідачем заперечення щодо позовних вимог у справі.
Суд першої інстанції не розглянув подане ТОВ «Черкасиенергозбут» клопотання про залишення позовної заяви без руху.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив суд її відхилити як безпідставну, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, враховуючи ціну позову у даній справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що між відповідачем ТОВ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» та позивачем ОСОБА_1 (споживачем) укладено Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством ( АДРЕСА_1 ) №71180002215/23 від 22.09.2023 зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 11.01.2024, яка підписана 19.02.2024 (далі - Договір).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.2 розділу 2 Договору постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати у Споживача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, на підставі сертифікованих даних комерційного обліку та Актів приймання-передавання товару (електричної енергії) за умови наявності у межах приватного домогосподарства споживання електричної енергії приватним домогосподарством (у разі відсутності споживання електричної енергії приватним домогосподарством постачальник універсальних послуг викупає електричну енергію, вироблену генеруючою установкою такого приватного домогосподарства за ціною, що склалась на ринку «на добу наперед», але не вище ціни, за якою постачальник універсальних послуг здійснює постачання електроенергії такому споживачу).
Згідно з п. 4.1. Договору оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
ТОВ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» не здійснено оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим за отриману електроенергію у липні та серпні 2024 року.
Так, відповідно до пункту 2 Акта купівлі-продажу електричної енергії за липень 2024 року споживач ОСОБА_1 передав вироблену електричну енергію генеруючими установками приватного домогосподарства, а Постачальник прийняв та використав електричну енергію в наступних обсягах 4786 кВт*годин з урахуванням споживання електроенергії приватним домогосподарством.
Згідно з пунктом 3 вищезазначеного Акта підлягає оплаті позивачу, після сплати податків та інших обов'язкових платежів 27348,60 грн.
Зазначений акт підписано сторонами 09.08.2024, що підтверджується протоколом електронних підписів.
Відповідно до пункту 2 Акта купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2024 року споживач ОСОБА_1 передав вироблену електричну енергію генеруючими установками приватного домогосподарства, а Постачальник прийняв та використав електричну енергію в наступних обсягах 4352 кВт*годин з урахуванням споживання електроенергії приватним домогосподарством.
Згідно з пунктом 3 вищезазначеного Акта підлягає оплаті позивачу, після сплати податків та інших обов'язкових платежів 24851,46 грн. Зазначений акт підписано сторонами 10.09.2024, що підтверджується протоколом електронних підписів.
09.10.2024 ТОВ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» було здійснено часткову оплату купленої електричної енергії у розмірі 20 % від вартості електричної енергії (відповідно до оплат ПрАТ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»), а саме: 5469,72 грн за куплену електричну енергію у липні 2024 року та 4970,30 грн за куплену електричну енергію у серпні 2024 року.
Указуючи про неповний розрахунок відповідача за договором щодо викупу виробленої домогосподарством позивача електроенергії за «зеленим» тарифом, що обумовило виникнення заборгованості у сумі 41 760,04 грн, позивач, нарахувавши за прострочення виконання грошового зобов'язання за приписами ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати, звернувся з позовом у цій справі до суду.
Правовідносини, наявні між сторонами у справі на підставі наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, серед яких і договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом - домовленість між індивідуальним побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, яка спрямована на врегулювання цивільних прав та обов'язків під час купівлі-продажу за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками приватного домогосподарства (пункт 1.1.2. глави 1.1. розділу І).
Згідно з пунктом 3.3.4. глави 3.3. розділу III Правил договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).
У силу пункту 11.3.18. глави 11.3. розділу ХІ Правил умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства. Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
Плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.
Розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць (пункти 11.3.19., 11.3.20. глави 11.3. розділу ХІ Правил).
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 63 Закону № 2019-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Постачальник універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок споживача відповідно до заяви-повідомлення (пункт 4.2. договору).
Відповідно до пункту 4.6. договору постачальником універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобів вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає споживачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії.
Отже суд першої інстанції у цій справі вірно встановив наявність зобов'язань відповідача оплатити вироблену в домоволодінні позивача електроенергію за «зеленим» тарифом, що ним у визначені строки виконано не було.
Такі висновки суду першої інстанції при апеляційному перегляді справи сторонами під сумнів не ставляться.
При цьому мають бути відхилені посилання скаржника у справі на те, що суд не застосував погоджену в договорі відкладальну обставину для реалізації зобов'язань відповідача з викупу електроенергії - надходження відповідачу коштів від оператора системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго») за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, з урахуванням такого.
Так положеннями укладеного між сторонами справи договору №71180002215/23 від 22.09.2023 чи додаткової угоди до нього від 11.01.2024, а також приписамистатей 33, 62, 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії», пункту 5.3.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на які посилається скаржник у поданій апеляційній скарзі, не зазначено про можливість виконання зобов'язань перед споживачем з оплати електроенергії лише у разі отримання відповідних коштів (чи після їх отримання) від оператора системи передачі ПрАТ «НЕК «Укренерго», про що помилково зазначає відповідач.
Натомість у даному випадку ідеться про законодавче врегулювання джерела коштів за рахунок яких споживачі отримують оплату від держави за вироблену електроенергію за «зеленим» тарифом.
Нормами законодавства також не передбачена затримка із виплатою зазначених коштів, як підстава для відтермінування платежу перед споживачем, чого помилково не враховує скаржник.
Крім того, відсутність фінансування відповідача для оплати заборгованості по договору, укладеному із позивачем, сама по собі не можу слугувати підставою для звільнення чи відтермінування щодо виконання відповідних грошових зобов'язань.
Слід також відхилити і посилання скаржника на те, що позивачем не надано актів купівлі-продажу електричної енергії та звітів про обсяги та напрями перетоків прийнятої-переданої електричної енергії у період з вересня 2023 року по червень 2024 року включно, адже обсяги неоплаченої електроенергії визначено належним чином оформленими та чинними Акта купівлі-продажу електричної енергії за липень та серпень 2024 року.
З цих же підстав апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що застосована для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат база (розмір простроченого грошового зобов'язання) доказами не підтверджується.
Натомість позивач належним чином здійснив розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат у розмірі 726,05 грн та 3% річних у розмірі 505,24 грн.
Не можна також погодитися із посиланнями скаржника про те, що при вирішенні спору суд не врахував наведені відповідачем заперечення щодо позовних вимог у справі, адже відповідні аргументи у рішенні суду першої інстанції висвітлено та надано їх правову оцінку.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не розглянув подане ТОВ «Черкасиенергозбут» клопотання про залишення позовної заяви без руху на правильність вирішення спору у справі не впливають та не можуть бути єдиною підставою для скасування рішення суду, яке є законним та обґрунтованим.
Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 у даній справі слід залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи відповідачу не відшкодовувати у зв'язку з відхиленням його вимог.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 у даній цивільній справі - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді скаржнику не відшкодовувати.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 11.06. 2025.
Суддя-доповідач
Судді