Справа № 761/2457/25
Провадження № 2/761/4775/2025
(Заочне)
10 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 305620,74 грн. та судових витрат.
Позовні вимоги мотивують тим, що 17.08.2021 року між ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 280101-21-00466, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Audi Q7» д.р.н. НОМЕР_1 .
26.01.2022 р. о 23:05 год. в м. Києві на перехресті вул. Саксагансього-Петлюри водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Jeep», д.н.з. НОМЕР_2 , виконуючи поворот ліворуч не дав переваги в русі автомобілю «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2022 року (справа № 761/5600/22), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Внаслідок зазначеного вище ДТП власнику автомобіля «Audi Q7» д.р.н. НОМЕР_1 - було завдано майнової шкоди.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 433020,74 грн. згідно платіжного доручення № 24051 від 22.02.2022 року.
Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» завдані збитки в порядку суброгації розмірі 305620,74 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2025р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.04.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про слухання справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, поважності причин неявки суду не повідомив, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідач відзив на позов не подав.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає за можливим заслухати справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом установлено, що 17.08.2021 року між ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 280101-21-00466, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Audi Q7» д.р.н. НОМЕР_1 .
26.01.2022 року о 23:05 на перехресті вул. Саксаганського-Петлюри в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Audi Q7» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Jeep Compass» д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/5600/22 від 16.06.2022 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП 26.01.2022 року, а також обставини цієї ДТП не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.
Водночас, в результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Audi Q7» д.р.н. НОМЕР_1 .
Як встановлено судом, власник транспортного засобу «Audi Q7» д.р.н. НОМЕР_1 , звернувся до позивача щодо виплати страхового відшкодування за шкоду заподіяну в результаті ДТП 26.01.2022 року.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ДККА-79332-1 від 21.02.2022 р. та умов договору № 28-0101-21-00466 від 17.08.2021р., розмір страхового відшкодування склав 433020,74 грн.
Згідно платіжного доручення № 24051 від 22.02.2022р. позивачем сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу «Audi Q7» д.р.н. НОМЕР_1 вищевказану суму.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-207843232 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Jeep Compass» д.р.н. НОМЕР_2 , яким в момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».
Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу була застрахована за договором страхування в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», страховиком було перераховано компенсацію в розмірі 127400,00 грн., що підтверджується Випискою/особового рахунку з 19.04.2022 року.
Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
За умовами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом наведених правових норм після виплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги яке страхувальник (особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, до ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» перейшло право на отримання від відповідача, як винуватця ДТП, суми непокритих збитків у розмірі 305620,74 грн. із розрахунку: (433 020,74 грн. - 127 400,00 грн.).
Відповідно до ст. 1188 ЦК України, при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Страховик, який виплатив страхове відшкодування, згідно із законодавством має право пред'явити грошову вимогу до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Тобто, позивач має право зворотної вимоги до відповідача, з вини якого завдано матеріальної шкоди страхувальнику, якому позивач виплатив страхове відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами другою, п'ятою ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України).
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Враховуючи, що на підставі наявних в справі доказів судом установлено те, що дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено застрахований ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» транспортний засіб «Audi Q7» д.р.н. НОМЕР_1 , сталася з вини водія ОСОБА_1 , ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило страхове відшкодування в повному обсязі, страхова компанія ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з якою у винуватця ДТП був укладений договір цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду заподіяну майну третіх осіб, частково відшкодувала понесені позивачем витрати на здійснення страхової виплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову та його задоволення, а саме стягнення з відповідача на користь страховика 305620,74 грн.
З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в сумі 4584,31 гривень.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 22, 36, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 279,280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524) суму страхового відшкодування в розмірі 305620,74 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524) судовий збір у розмірі 4584,31 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
10 червня 2025 року