ЄУН 193/596/25
Провадження 1-кп/193/94/25
іменем України
10 червня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у межах кримінального провадження № 12025041500000010 від 10.01.2025 клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт,
З 23.04.2025 в провадженні Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за № 12025041500000010 від 10.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні цього кримінального провадження за ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 60 560 грн.
Такий запобіжний захід після надходження обвинувального акту до суду під час підготовчого розгляду цього кримінального провадження за ухвалою суду від 24.04.2025 було продовжено до 23.06.2025.
13.05.2025 та 05.06.2025 до суду надійшли клопотання від обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу, в обґрунтування якого, не спростовуючи існування ризиків виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим, посилаються на стан здоров'я останнього, який має онкологічне захворювання: рак анального каналу з розповсюдженням на промежину та сідниці, потребує операційного втручання та лікування, що неможливо в умовах ДУ «Криворізька установа виконання покарань». Додатково захисник повідомив, що наявне у обвинуваченого захворювання є в Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбуття покарання, тому просить змінити міру запобіжного заходу саме на нічний домашній арешт, оскільки обвинувачений потребує стаціонарного лікування.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу, так як відсутні для цього підстави.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
За частиною 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. При цьому за частиною 3 статті 201 КПК, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
У своєму клопотанні обвинувачений посилається на те, що він через незадовільний стан здоров'я не може отримувати належного лікування в умовах слідчого ізолятора.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 49 Основного закону, кожен має право на охорону здоров'я та медичну допомогу.
Положеннями ст.11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.6, 39, 72 «Основ законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі. Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги.
Так, відповідно до пункту 138 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2012 у справі «Каверзін проти України»(Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Статтею 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104 затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, яке дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених (далі Порядок).
Згідно п. 2.1. Порядку усі особи, які прибули до слідчих ізоляторів (далі - СІЗО), у тому числі особи, які переміщуються під вартою (конвоюються), проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження та які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги.
У разі самостійного звернення осіб, узятих під варту, зі скаргою на свій стан здоров'я, то за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО здійснюється медичне обстеження (п.2.3 Порядку).
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Згідно з п.1.2 Порядку орієнтовний перелік закладів охорони здоров'я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі - Орієнтовний Перелік), визначається Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та управліннями (відділами) Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Києві та Київській області, областях з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров'я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію осіб, узятих під варту.
На запит суду надано лист від КП «Криворізький онкологічний диспансер» ДОР від 15.05.2025 про те, що вказана лікарня віднесена до Переліку закладів охорони здоров'я, на базі яких надається стаціонарна та амбулаторно-поліклінічна медична допомога особам, узятим під варту та ув'язненим, які перебувають в установах виконання покарання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, який затверджений Спільним наказом Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та Філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях № 1356/0/197-23/83/АГП 2023-98-ОД-ДН від 22.09.2023. Та повідомлено, що таким пацієнтам, як ОСОБА_4 та іншим ув'язненим буде надана амбулаторно - поліклінічна медична допомога на базі КП «Криворізький ОД» ДОР. Для оперативного вирішення питань та визначення часу прийому лікаря просили звертатися до медичного директора ОСОБА_6 та зазначено його телефон.
Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО.
Відповідно до вимог п.2.8 зазначеного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Отже, приписи вказаного нормативно-правового акту чітко вказують на можливість надання стаціонарної медичної допомоги, особам, які перебувають під вартою в закладах охорони здоров'я.
В обґрунтування свого клопотання обвинуваченим надано консультаційний висновок КП «Криворізький ОД» ДОР про те, що 25.03.2025 ОСОБА_4 був оглянутий лікарем онкологом, за результатом обстеження було встановлено діагноз: клінічно рак анального каналу з розповсюдженням на промежину та сідниці T4NlMx кл. Гр..II. Рекомендовано колостомія з наступним вирішенням подальшої тактики лікування в онкодиспансері.
Також на запит суду від Філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях було надано інформацію від 06.05.2025 про те, що ОСОБА_4 був оглянутий лікарем проктологом КНП «КМЛ №16». Висновок: Сг прямої кишки. В умовах ITT та СІЗО утримуватися може.
26.03.2025 у КП «Криворізький ОД» ДОР, після згаданої вище консультації у лікаря онколога, проведено цитологічне та патологогістологічне дослідження. З 04.04. по 15.04.2025 ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні КММЧ №3 з діагнозом рак анального каналу з розповсюдженням на промежину та сідниці.
В рамках щорічного диспансерного нагляду ОСОБА_4 29.04.2025 проведено експрес тестування ШТ, згідно якого результати на Гепатит С та ВІЛ - негативні, а на ОСОБА_7 - позитивний. Зазначено, що стан здоров'я ОСОБА_4 тяжкий, що відповідає наявній патології.
Наявність в обвинуваченого ОСОБА_4 захворювання, що на думку захисника відноситься до 3.1. Переліку захворювань (всі злоякісні новоутворення IV стадії за міжнародною класифікацією TIM. Клінічний діагноз підтверджується гістологічним дослідженням), які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання, затверджено Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України за N 3/6 від 18 січня 2000 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 березня 2000 року за N 155/4376, на переконання суду не є правовою підставою для заміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у межах судового провадження з розгляду лише самого кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 .
Так, на момент розгляду цього клопотання ОСОБА_4 має статус обвинуваченого, ще не є засудженою особою, тобто і не відбуває покарання, отже доводи захисника про застосування Переліку захворювань на цій стадії судового провадження, безпідставні та не підлягають задоволенню.
Крім того, слід зазначити, що надана суду медична документація про наявність у обвинуваченого певного захворювання сама по собі ще не може свідчити про неможливість його утримання під вартою, адже відсутній необхідний висновок спеціальної лікарської комісії про те, що подальше перебування ув'язненого в місцях тимчасового утримання загрожує його життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
Отже судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 справді має тяжке онкологічне захворювання, проте це захворювання за попередніми висновками лікарів не перешкоджає йому утримуватись в СІЗО та ІТТ, й до того ж обвинувачений має можливість, у разі погіршення стану здоров'я та неспроможності отримання необхідної медичної допомоги в умовах медичної частини ДУ «Криворізька установа виконання покарань», звернутися у відповідності до п. 2.7 вищевказаного Порядку до КП «Криворізький онкологічний диспансер» ДОР для подальшого надання йому стаціонарної та амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги.
Оцінюючи наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи стадію судового розгляду, суд вважає, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на викладене, судом не встановлено підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу, оскільки підстави та ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, на основі яких обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, на даний час не відпали та продовжують існувати.
Керуючись ст. 176-178, 183, 194, 201, 331, 371, 376, 392 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
У зв'язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 12.06.2025 звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.
Суддя ОСОБА_1