Номер провадження: 33/813/1223/25
Номер справи місцевого суду: 946/1989/25
Головуючий у першій інстанції Бальжик О. І.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
09.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Максименка Олександра Андрійовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду
апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Максименка Олександра Андрійовича
на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,0 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності просить постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2025 року скасувати та ухвалити нову про звільнення особи від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована посиланням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на положення ст. 22 та ст. 34 КУпАП, зазначаючи, що визначений судом першої інстанції штраф у розмірі 1020,00 грн є надмірним тягарем, оскільки навіть при застосуванні розстрочки виплати на декілька місяців, даний розмір є більшою частиною його пенсії та інші доходи відсутні, при цьому значні кошти спрямовані саме на лікування. З огляду на викладене, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стверджує, що зважаючи на стан здоров'я ОСОБА_1 та його майновий стан, в тому числі й визнання особою своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, наявні підстави для застосування в даному випадку положень ст. 22 КУпАП, а саме звільнити особу від відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Особа, яка притягається до адміністративної - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Максименко О.А. в судовому засідання апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що аналіз норм чинного законодавства та обставин справи дає підстави для висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджена показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 , а також дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Факт застосування фізичної сили до потерпілої не спростовувався притягуваним під час складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення та у судовому засіданні.
Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та, з огляду на доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 615632 встановлено, що 21 лютого 2025 року близько 17 год 30 хв ОСОБА_1 за місцем свого мешкання, в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї сестри домашнє насильство, яке полягає в умисних діях психологічного та фізичного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою, штовхав гр. ОСОБА_2 та вдарив ложкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
За положенням ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність настає у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, копія якої долучена до матеріалів справи працівниками поліції. Вказана постанова набрала законної сили та в подальшому особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не оскаржувалася.
Обставини подій, що відбувалися 21 лютого 2025 року та котрі вбачаються зі змісту протоколу, а саме вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 3 с. 173-2 КУпАП, підтверджується в тому числі й наявною в матеріалах справи заявою потерпілої - ОСОБА_2 , згідно якої остання звернулася до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області та письмовими поясненнями останньої, в яких вона повідомляє про вчинення її братом, котрий проживає в її помешканні з 2021 року, фізичне та психологічне насилля, систематично створює нестепні умови для її проживання у власному будинку.
При цьому, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 зазначені обставини подій також підтверджує в складених письмових поясненнях та безпосередньо в судових засіданнях в суді першої інстанції, зазначаючи про визнання своєї вини в повному обсязі. Факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП в повній мірі підтверджується матеріалами справи.
Натомість, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, захисник Граніченко О.М. посилається на скрутний матеріальний стан особи та просить оскаржувану постанову скасувати, враховуючи положення ст.ст. 22, 34 КУпАП, у зв'язку із чим слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Натомість, зі змісту вказаної ст. 22 КУпАП, на яку безпосередньо посилається скаржник, закріплено, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.
Адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-3 КУпАП, вчинення кого інкримінується ОСОБА_1 входить до переліку правопорушень на котрі положення вищевказаної ст. 22 КУпАП не поширюються, а тому доводи апеляційної скарги в даній частині відхиляються апеляційним судом.
Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення полягає у накладенні штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Відповідно, зважаючи зміст оскаржуваної постанови, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,0 грн, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги, оскільки зібраними по справі доказами в повній мірі підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, в тому числі й відсутні правові підстави для застосування в даному випадку положень ст. 22 КУпАП, а тому висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.
Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Максименка Олександра Андрійовича - залишити без задоволення.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова