Ухвала від 27.05.2025 по справі 522/5642/19

Номер провадження: 11-кп/813/210/25

Справа № 522/5642/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018160500008067 від 11 грудня 2018 року відносно:

ОСОБА_9 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Одесі, громадянина України, не працюючого, із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України, -

УСТАНОВИВ

Зміст оскарженого судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

Вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14 жовтня 2022 року ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України та йому призначено покарання:

-за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

-за ч.3 ст.190 КК України - 6 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання зарахований строк попереднього ув'язнення ОСОБА_9 з моменту його фактичного затримання - 11 грудня 2018 року по 14 грудня 2018 року, а також з 10 січня 2019 року по 14 квітня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Після набрання вироком чинності обвинуваченого ОСОБА_9 вирішено направити в місця позбавлення волі для виконання покарання.

Вирішено питання стосовно процесуальних витрат, з цивільним позовом потерпілої та із заходами забезпечення кримінального провадження.

Оскарженим вироком встановлено, що ОСОБА_9 , 25 грудня 2008 року з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом працевлаштування за кордоном в світову компанію у сфері модельного бізнесу, фактично не маючи можливості надання таких послуг, за допомогою мережі Інтернет, зареєстрував електронні адреси від імені третіх осіб. Зокрема, з метою реалізації вказаної мети, ОСОБА_9 зареєстрував електронну пошту на ім'я ОСОБА_10 , після чого, 16 березня 2008 року він зареєстрував сторінку у соціальній мережі «Вконтакте» на ім'я « ОСОБА_11 » та 02 лютого 2011 року - електронну пошту на ім'я « ОСОБА_12 », з прив'язкою до номеру мобільного телефону, який знаходився у його користуванні, а саме: мобільний телефон з абонентським номером: НОМЕР_1 .

ОСОБА_9 , починаючи приблизно з вересня 2012 року, умисно, шляхом шахрайства, за допомогою створеної сторінки в соціальній мережі «Вконтакте», почав підбирати Інтернет сторінки жінок, які займались модельним бізнесом та знаходились в пошуку роботи.

В подальшому, під час спілкування, шляхом листування з жінками, яких ОСОБА_9 обрав в якості потенційних моделей, а фактично об'єктами злочину, він особисто, від імені « ОСОБА_11 », пропонував їм роботу моделей в модельному агентстві « ІНФОРМАЦІЯ_30 », надавав поради та пропозиції для нібито вигідних умов вступу до складу компанії, обіцяв сприяння в подальшу кар'єрному зрості, надання можливостей виїзду за кордон з метою укладання угод з світовими модельними агентствами та отриманням високої зарплатні.

Таким чином, під час тривалого спілкування з жінками, використовуючи довірливі відносини, що складались між ними, ОСОБА_9 , у різні періоди часу, отримував від них грошові кошти, нібито для оформлення документів та вирішення організаційних питань для входу у склад фактично неіснуючої модельної компанії.

Так, ОСОБА_9 , виконуючи свій злочинний план щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 , 01 вересня 2012 року, використовуючи ноутбук марки «ASUS» моделі «Х550С» серійний номер: DAN0WU121023432 чорного кольору, який є його приватною власністю, здійснював вхід до акаунту у соціальній мережі «Вконтакте» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 « ОСОБА_15 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), з якого від імені ОСОБА_11 підшукав Інтернет сторінку раніше незнайомої йому жінки - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В подальшому, з метою спілкування та налагодження довірливих відносин для забезпечення реалізації свого злочинного плану, направленого на систематичне отримання грошових коштів шахрайським шляхом, ОСОБА_9 , від імені ОСОБА_11 , почав листування з ОСОБА_14 , та у різні періоди часу здійснював неодноразові переходи на соціальну сторінку ОСОБА_14 в соціальній мережі «Вконтакте» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_29 - « ОСОБА_16 ».

Під час особистого листування, через мережу Інтернет, ОСОБА_9 від імені ОСОБА_11 , представившись моделлю агентства « ІНФОРМАЦІЯ_7 », пропонував потерпілій ОСОБА_14 працевлаштування та шляхом переконань та надання недостовірних відомостей, щодо діяльності компанії, з метою викликати у потерпілої впевненість про вигідність та обов'язковість передачі йому грошових коштів, систематично спілкувався з потерпілою ОСОБА_14 , шляхом листування через мережу Інтернет та в телефонному режимі, під час чого запевняв у вигідності їх співпраці.

Надалі, під час листування, ОСОБА_9 , увійшовши в довіру потерпілої, повідомив ОСОБА_14 , що їй для проходження кастингу та подальшого конкурсного відбору до агентства « ІНФОРМАЦІЯ_8 », на електронну пошту « ОСОБА_11 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 , необхідно надіслати декілька своїх фотознімків еротичного характеру в оголеному вигляді, на що остання погодилась, будучи введеною останнім в оману.

Крім того, продовжуючи діяти згідно заздалегідь визначеного злочинного плану, ОСОБА_9 , діючи зі сторінки створеного ним акаунту « ОСОБА_15 », під час листування, шляхом введення в оману ОСОБА_14 , під приводом організації подальшого працевлаштування, повідомив, що однією з обов'язкових умов для погодження її кандидатури та складання контракту компанії, є необхідність запису відеоролику порнографічного характеру за її участю, зазначивши, що допомогти їй в організації відео зйомок зможе агент компанії на ім'я « ОСОБА_17 », який користується номером мобільного телефону: НОМЕР_1 , та надав для контакту поштову адресу « ІНФОРМАЦІЯ_10 », яка фактична була заздалегідь створена ОСОБА_9 з метою реалізації злочинних намірів.

Далі, з метою запобігання бути викритим, для умисного заплутування та придушення пильності потерпілої, ОСОБА_9 зі сторінки « ОСОБА_15 », в ході листування, повідомив ОСОБА_14 , що подальшим працевлаштуванням буде займатися інший співробітник агентства - особа на ім'я « ОСОБА_18 », листування від імені якої здійснював фактично ОСОБА_9 через зареєстровану ним електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Продовжуючи діяти згідно злочинного плану, у вересні 2014 року ОСОБА_9 , шляхом введення ОСОБА_14 в оману, під приводом працевлаштування до неіснуючого модельного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у листуванні від імені « ОСОБА_10 » повідомив, що для початку ефективного працевлаштування у модельне агентство та у подальшому отримання значного гонорару, ОСОБА_14 необхідно сплатити грошові кошти начебто «за холдинг» у сумі 450 Євро. Так, продовжуючи вводити в оману ОСОБА_14 , ОСОБА_9 від імені того ж вигаданого персонажу « ОСОБА_11 » повідомив ОСОБА_14 дату та місце передачі грошових коштів.

Так, 20 вересня 2014 року о 10 годині ОСОБА_14 , знаходячись на перехресті вулиць: Канатна-Єврейська м. Одеса, передала грошові кошти у сумі 450 євро, що відповідно до курсу валют Національного банку України склало 7781,58 грн. дівчині - кур'єру ОСОБА_19 , яка діяла за дорученням начебто ОСОБА_11 . Про результат передачі грошових коштів ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_20 під час особистого листування через соціальну мережу «Вконтакте».

В подальшому 15 січня 2015 року, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір спрямований на вчинення шахрайства та вводячи в оману ОСОБА_14 , під час спілкування з останньою через інтернет - мережу у соціальній мережі «Вконтакте» повідомив її про те, що необхідно зробити перший внесок для подальшого отримання вакансії куратора моделей, на що ОСОБА_14 , будучи введеною в оману погодилась та передала грошові кошти у сумі 2000 Євро, що відповідно до курсу валют Національного банку України склало - 37 140 гривень, через одну з дівчат, невстановлену під час досудового розслідування, яких ОСОБА_9 , видаючи себе за ОСОБА_20 , визначив як кур'єра.

Надалі, 05 лютого 2015 року ОСОБА_9 , скориставшись довірливими відносинами, які склалися між ОСОБА_21 - вигаданим ним персонажем та ОСОБА_14 , задля досягнення своєї злочинної мети, вирішив знову заволодіти грошовими коштами ОСОБА_14 , повідомивши останню, що для отримання бажаного результату у модельному бізнесі та для уникнення труднощів у конкуренції серед кураторів моделей східного регіону, ОСОБА_14 необхідно сплатити грошові кошти для керівництва модельного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у сумі 1700 Євро, що відповідно до курсу валют Національного банку України складає 35 024 гривень, 25 копійок, на що остання, будучи введеною в оману, погодилась та передала « ОСОБА_22 » грошові кошти у зазначеній сумі через кур'єра - ОСОБА_23 .

Після чого, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір спрямований на вчинення шахрайства, повідомив ОСОБА_14 , що однією з умов керівництва модельного агентства для подальшого працевлаштування їй необхідно буде зустрітися в місті Одесі з агентом компанії « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на ім'я « ОСОБА_17 », та вступити з ним у статевий акт природньої та неприродньої форми, який записати на відео, на що остання, будучи введеною в оману погодилась.

Так, у період з 30 березня по 07 квітня 2015 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_14 , попередньо зв'язавшись по мобільному телефону: НОМЕР_1 з особою на ім'я « ОСОБА_17 », яким фактично виявився ОСОБА_9 , домовились про зустріч за місцем її проживання.

Далі, ОСОБА_9 , під виглядом агента компанії під псевдонімом « ОСОБА_17 », прибув до квартири ОСОБА_14 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , де вступив у статеві відносини природньої та не природньої форми з останньою та все записав на відео свого мобільного телефону марки «iPhone 4».

В подальшому, 06 травня 2015 року, під час подальшого листування, ОСОБА_9 від імені вигаданої особи на ім'я « ОСОБА_18 » повідомив ОСОБА_14 про те, що в модельному агентстві « ІНФОРМАЦІЯ_30 » є вакантна посада «куратора» моделей, але для того, щоб посісти займану посаду, останній знову необхідно вступити у статеві відносини з агентом компанії на ім'я « ОСОБА_17 » та записати відеоролик, який в подальшому буде надісланий для проведення кастингу та затвердження її кандидатури.

Припускаючи, що потерпіла ОСОБА_14 може відмовитись від запропонованої посади та умов її отримання, ОСОБА_9 повідомив, що у разі, якщо ОСОБА_14 не захоче зніматися у вказаному відео, то є можливість її заміни «підставною моделлю» за умови, що ОСОБА_14 заплатить грошову суму в розмірі 1100 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного Банку України склало 23446,30 гривень для «ОСОБА_10», через ранішу невідому їй особу жіночої статті ОСОБА_19 .

Далі 21 вересня 2015 року о 14 годині 07 хвилин ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, діючи від імені одного з вигаданих персонажів - ОСОБА_24 під час особистого листування, через електрону пошту надіслав ОСОБА_14 лист від імені ОСОБА_10 про необхідність сплати грошових коштів для подальшого працевлаштування ОСОБА_14 .

Задля виконання своєї злочинної мети, ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 , визначив дату, час, місце передачі грошових коштів, які необхідно було передати через кур'єра на ім'я ОСОБА_25 .

Так, 21 вересня 2015 року о 19 годині на перехресті вулиць Канатна та Велика Арнаутська в м. Одесі, ОСОБА_14 зустрілась із ОСОБА_19 , якій передала грошові кошти у сумі: 500 доларів США, що в еквіваленті до курсу валют Національного Банку України склало 10819,65 копійок, 45 Євро, що, відповідно до курсу валют Національного банку України склало 1111 гривень 95 копійок та 150 гривень, загальною сумою 12081 гривень 60 копійок за повторну реєстрацію відеоролику порнографічного характеру за участю у зйомках «підставної моделі», яка замінить під час відеозйомок ОСОБА_14 .

У подальшому, через тривалий час, 18 вересня 2016 року о 12 годині 53 хвилин, ОСОБА_9 , продовжуючи діяти від імені ОСОБА_10 , надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист про необхідність сплати останньою грошових коштів «за оренду ячейки», тобто за збереження електронних документів ОСОБА_14 в базі модельної компанії у сумі 45 Євро, що відповідно до курсу валют склало 1327 гривні 18 копійок, на що остання погодилась та передала грошові кошти у зазначеній сумі у невстановленому під час досудового розслідування місці та під час особистої зустрічі невстановленій під час досудового розслідування дівчині - кур'єру.

Окрім того, через нетривалий час, після останньої сплати ОСОБА_14 грошових коштів, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на вчинення шахрайства, 26 вересня 2016 року о 16 годині 15 хвилин, знову діючи від імені фактично неіснуючого персонажу - ОСОБА_26 надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист про необхідність сплати ОСОБА_14 грошових коштів за «оренду ячейки», тобто за збереження електронних документів ОСОБА_14 в базі модельної компанії у сумі 45 Євро, що відповідно до курсу валют склало 1308 гривень 41 копійок, на що ОСОБА_14 погодилась та 30 вересня 2016 року, знаходячись за адресою: м.Одеса, перехрестя вулиць: Рішельєвська - Жуковського, передала зазначену суму грошових коштів під час особистої зустрічі дівчині на ім'я ОСОБА_27 , особа, якої не була встановлена під час досудового розслідування.

Надалі, 19 грудня 2016 року ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на вчинення шахрайства, діючи від імені вигаданого персонажу ОСОБА_10 , продовжував вводити в оману ОСОБА_14 , створюючи таким чином довірливі відносини між ними, надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із повідомленням про необхідність сплати останньою грошових коштів за підтримання холдингу у сумі 850 Євро та 200 гривень, що відповідно до курсу валют Національного банку України склало 23 364 гривні 63 копійки та 200 гривень, на що остання погодилась та 19.12.2016 року, у денний час, знаходячись у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_12 », розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , під час особистої зустрічі передала ОСОБА_9 (« ОСОБА_9 ») грошові кошти загальною сумою 23 564 гривні 63 копійки.

В подальшому, 26.02.2017 о 22 годині 58 хвилин, ОСОБА_9 , продовжуючи вводити в оману ОСОБА_14 , використовуючи довірливі відносини, що склались між ними та діючи від імені вигаданого персонажу - ОСОБА_26 , який надсилав повідомлення з електронної пошти, ІНФОРМАЦІЯ_13 , що, начебто, використовувалась модельним агентством « ІНФОРМАЦІЯ_7 », надіслав повідомлення ОСОБА_14 на англійській мові, де зазначив про необхідність сплати останньою для усунення будь-яких перешкод у подальшому працевлаштуванні в модельне агентство « ІНФОРМАЦІЯ_30 », 500 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного банку України склало 13453 гривні 10 копійок та 300 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 28 лютого 2017 року у денний час, передала грошові кошти під час особистої зустрічі « ОСОБА_9 » загальною сумою - 13753 гривні 10 копійок, про що повідомила в електронному листі, надісланому ОСОБА_29 28 лютого 2017 року об 11 годині 48 хвилин.

Через нетривалий час, зокрема 27 квітня 2017 року о 20 годині 59 хвилин, ОСОБА_9 , продовжуючи діяти від імені ОСОБА_10 та вводячи в оману ОСОБА_14 , надіслав лист на електронну пошту останній, в якому зазначив про необхідність ОСОБА_14 сплатити грошові кошти для подальшого працевлаштування у модельному агентстві, на що ОСОБА_14 погодилась та 28 квітня 2017 року у денний час, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 під час особистої зустрічі передала ОСОБА_9 (« ОСОБА_9 » грошові кошти у сумі 131 долар США, що відповідно до курсу Національного банку України склало 3483 гривні 13 копійок, 10 Євро, що відповідно до курсу НБУ склало 489,63 грн., що склало загальною сумою 3972 гривні 76 копійок

У подальшому, 16 травня 2017 року о 12 годині 06 хвилин, ОСОБА_9 , використовуючи вигаданий ним персонаж - ОСОБА_30 , надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист щодо передачі грошових коштів загальною сумою 2000 гривень за оформлення «львівської прописки», на що ОСОБА_14 , будучи введеною в оману, погодилась та 17 травня 2017 року у денний час, передала грошові кошти у зазначеній сумі ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) при особистій зустрічі.

Через нетривалий час, зокрема, 11 червня 2017 року о 01 годині 16 хвилин ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на вчинення шахрайства, використовуючи електронну пошту фактично вигаданого ним персонажу ОСОБА_10 , надіслав за заздалегідь обумовленою схемою лист на електронну пошту ОСОБА_14 із вказівкою останній сплатити грошові кошти у сумі 400 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного банку України склало 10 449 гривень 92 копійки та 200 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 12.06.2017 у денний час, знаходячись за адресою: м. Одеса, перехрестя вулиць Велика Арнаутська - Осипова, передала грошові кошти загальною сумою 10649 гривень 92 копійки ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ).

Надалі, ОСОБА_9 , діючи задля досягнення свого злочинного плану та використовуючи для прикриття своєї злочинної діяльності вигаданого персонажа - ОСОБА_31 , 03.07.2017 о 14 годині 24 хвилин надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист щодо чергової передачі грошових коштів, завуальовано називаючи це «передачею конверту» для усунення проблем з працевлаштуванням ОСОБА_14 , на що остання погодилась та 04 липня 2017 року, під час особистої зустрічі, передала ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) грошові кошти загальною сумою загальною сумою 9348 гривень 60 копійок, про що 04.07.2017 о 10 годині 33 хвилини, повідомила « ОСОБА_31 » шляхом написання листа через електронну пошту про сплату нею грошових коштів загальною сумою 9348 гривень 60 копійок.

ОСОБА_9 , не зупиняючись на досягнутому, 01 вересня 2017 року о 23 годині 44 хвилини діючи від імені ОСОБА_10 , надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із вказівкою останній сплатити грошові кошти «за перехід сезону» у сумі 1300 та 200 гривень, на що остання погодилась та 04 вересня 2017 року, у денний час, знаходячись за адресою: м.Одеса, перехрестя вулиць Канатна - Буніна, передала грошові кошти у загальній сумі 1500 гривень ОСОБА_23 .

В подальшому, 21 вересня 2017 року ОСОБА_9 , продовжуючи вводити в оману ОСОБА_14 задля досягнення своєї мети та діючи від імені вигаданого персонажу ОСОБА_32 , того ж дня о 18 годині 30 хвилин надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із вказівкою ОСОБА_14 сплатити грошові кошти у сумі 230 доларів США, що, відповідно до курсу валют Національного банку України склало 6034 гривні 53 копійки та 200 гривень, на що остання погодилась та 23 вересня 2017 року о 14 годині передала грошові кошти загальною сумою 6234 гривні 53 копійки при особистій зустрічі ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) за адресою: АДРЕСА_6 .

Після цього, 24 січня 2018 року о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір спрямований на вчинення шахрайства, діючи від імені ОСОБА_10 , надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із вказівкою останній заплатити 1200 гривень та 200 гривень за сприяння у подальшому працевлаштуванні, на що ОСОБА_14 погодилась та 25 січня 2018 року передала грошові кошти у загальній сумі 1400 гривень при особистій зустрічі ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) за адресою: АДРЕСА_6 .

У подальшому, ОСОБА_9 , не зважаючи на те, що його пропозиція щодо працевлаштування в модельне агентство « ІНФОРМАЦІЯ_30 » фактично не може бути виконана, 23 квітня 18 року об 11 годині 34 хвилини, діючи від імені вигаданого персонажу ОСОБА_10 , надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із вказівкою про необхідність ОСОБА_14 сплатити грошові кошти у сумі 100 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного банку України склало 2617 гривень та 735 гривень, на що остання погодилась та 25 квітня 2018 року, знаходячись за адресою: м.Одеса, вул.Канатна- Буніна, передала грошові кошти загальною сумою 3352 гривні 72 копійки через ОСОБА_23 для ОСОБА_10 .

Через деякий час, 04 травня 2018 року о 16 годині 47 хвилин, ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 , знову надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із зазначенням про необхідність останній сплатити грошові кошти за підтримання її робочого статусу у сумі 230 доларів США, що відповідно до курсу валют склало 6050 гривень 26 копійок та 200 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 06 травня 2018 року близько 10 години, знаходячись за адресою: м. Одеса, перехрестя вулиць Велика Арнаутська - Пушкінська передала ОСОБА_23 для ОСОБА_10 грошові кошти у загальній сумі 6250 гривень 26 копійок.

Далі, 13 травня 2018 о 18 годині 35 хвилин, ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 , знову надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із зазначенням про необхідність останній сплатити грошові кошти за підтримання холдингу у сумі 100 Євро, що відповідно до курсу валют склало 3126 гривень 47 копійок, 630 гривень та 200 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 14 травня 2018 року об 12 годині 36 хвилин, знаходячись за адресою: м.Одеса, перехрестя вулиць Велика Арнаутська - Осипова, передала ОСОБА_23 для ОСОБА_10 грошові кошти у загальній сумі 3 956 гривень 47 копійок.

Через нетривалий час, 01 червня 2018 року о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_9 , під час особистого листування від імені ОСОБА_10 зі ОСОБА_14 , повідомив, що ОСОБА_14 потрібно сплатити за подальше підтримання робочого статусу грошові кошти в сумі 140 доларів США, що відповідно до курсу валют склало 3657 гривень 12 копійок та 200 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 02 червня 2018 року, знаходячись за адресою: м.Одеса, перехрестя вулиць Канатна - Буніна, передала ОСОБА_23 , начебто, для ОСОБА_10 грошові кошти у загальній сумі 3857 гривень 12 копійок.

В подальшому, 07 червня 2018 року о 15 годині 38 хвилин, ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 , знову надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із зазначенням про необхідність останній сплатити грошові кошти за підтримання робочого статусу у сумі 200 доларів США, що відповідно до курсу валют склало 5234 гривні 32 копійок га 200 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 08 червня 2018 року о 12 годині 17 хвилин, знаходячись за адресою: м.Одеса, перехрестя вулиць Буніна - Канатна передала ОСОБА_23 для ОСОБА_10 грошові кошти у загальній сумі 5434 гривень 32 копійок.

Через нетривалий час, 27 червня 2018 року о 22 годині 57 хвилин, ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 знову надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із зазначенням про необхідність останній задля досягнення ефективного результату у працевлаштуванні ОСОБА_14 сплатити грошові кошти у сумі 350 доларів (що відповідно до курсу валют склало 9163 гривні та 200 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 28 червня 2018 року об 11 годині 46 хвилин, знаходячись за адресою: м. Одеса, перехрестя вулиць Осіпова - Велика Арнаутська, передала ОСОБА_23 для ОСОБА_10 грошові кошти у загальній сумі 9363 гривні.?

В подальшому, 07 липня 2018 року о 16 годині 18 хвилин, ОСОБА_9 , видаючи себе за ОСОБА_31 , надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із зазначенням про необхідність останній задля досягнення ефективного результату у працевлаштуванні ОСОБА_14 сплатити грошові кошти у сумі 120 Євро, що відповідно до курсу валют склало 3702, 33 грн. та 200 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 09 липня 2018 року у дений час, передала невстановленій під час досудового розслідування дівчині - кур'єру для ОСОБА_10 грошові кошти у загальній сумі 3902,33 гривні.

Надалі, 07 серпня 2018 року о 22 годині 57 хвилин ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із зазначенням про необхідність останній задля досягнення ефективного результату у працевлаштуванні ОСОБА_14 сплатити грошові кошти у сумі 120 Євро, що відповідно до курсу валют склало 3761,97 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 08 серпня 2018 року у денний час передала невідомій дівчині-кур'єру для ОСОБА_10 грошові кошти у загальній сумі 3961 гривня 97 копійок.

Через деякий час, 05 вересня 2018 року о 18 годині 38 хвилин ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 , надіслав на електронну пошту ОСОБА_14 лист із зазначенням про необхідність останній сплатити за холдинг грошові кошти у сумі 120 Євро, що відповідно до курсу валют склало 3948 гривень та 200 гривень, на що ОСОБА_14 погодилась та 06 вересня 2018 року у денний час, передала кошти невстановленій дівчині - кур'єру у загальній сумі 4148 гривень.

Надалі, 01 жовтня 2018 року о 10 годині 58 хвилин, ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 та під час особистого листування повідомив ОСОБА_14 про необхідність останній сплатити за підтримання робочого статусу куратора моделей у сумі 150 доларів США, що відповідно до курсу валют склало 4240 гривень 48 копійок, на що ОСОБА_14 погодилась та 01 жовтня 2018 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 , при особистій зустрічі ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) передала для ОСОБА_10 грошові кошти у загальній сумі 4240 гривень 48 копійок.

В подальшому, 08 листопада 2018 року о 12 годині 04 хвилини ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_10 та під час особистого листування з ОСОБА_14 повідомив, що ОСОБА_14 необхідно сплатити грошові кошти у сумі 120 Євро, на що остання, будучи введеною в оману, погодилась та 09 листопада 2018 року у денний час, знаходячись за адресою: м.Одеса, перехресті вулиць Канатна -Буніна передала для ОСОБА_10 через ОСОБА_23 грошові кошти у сумі 120 Євро, що відповідно до курсу валют склало 3828, 42 гривень.

04 грудня 2018 року об 11 годині 42 хвилини ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_33 та під час особистого листування повідомляє, що ОСОБА_14 необхідно сплатити грошові кошти у сумі 100 доларів США, що відповідно до курсу валют склало 2817 гривень, 1040 гривень та 200 гривень, на що остання, будучи введеною в оману погодилась та 04 грудня 2018 року у денний час, знаходячись за адресою м.Одеса, вул. Канатна/Буніна, передала грошові кошти для ОСОБА_24 через ОСОБА_23 загальною сумою 100 доларів США, що відповідно до курсу валют склало 2817 гривень, 1040 гривень та 200 гривень, загальною сумою 5068 гривень 42 копійки.

Таким чином, в період з 20 вересня 2014 року по 04 грудня 2018 року, ОСОБА_9 , видаючи себе за вигаданих осіб: « ОСОБА_15 », ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), « ОСОБА_18 » та « ОСОБА_17 », які начебто є працівниками вигаданого ОСОБА_9 канадського модельного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_8 », шляхом обману, під приводом працевлаштування за кордоном у світову компанію у сфері модельного бізнесу, фактично не маючи можливості надання таких послуг, за допомогою мережі Інтернет, заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_14 у загальній сумі 247 896 гривень 37 копійок, що є великим розміром та спричинив ОСОБА_14 матеріальні збитки на вказану суму.

Крім того ОСОБА_9 , приблизно у лютому 2012 року, використовуючи ноутбук марки «ASUS» моделі «Х550С» серійний номер: DAN0WU121023432 чорного кольору, який є його приватною власністю, здійснював вхід до акаунту у соціальній мережі «Вконтакте» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 -« ІНФОРМАЦІЯ_14 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), з якого від імені ОСОБА_11 підшукав Інтернет сторінку раніше незнайомої йому жінки - ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .

В подальшому, з метою спілкування та налагодження довірливих відносин для забезпечення реалізації свого злочинного плану, направленого на систематичне отримання грошових коштів, шахрайським шляхом, ОСОБА_9 , від імені ОСОБА_11 , почав листування з ОСОБА_35 та у різні періоди часу здійснював неодноразові переходи на соціальну сторінку ОСОБА_35 в соціальній мережі «Вконтакте».

Під час особистого листування, через мережу Інтернет, ОСОБА_9 від імені ОСОБА_11 , представившись моделлю агентства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » запропонував потерпілій ОСОБА_35 працевлаштування та шляхом переконань та надання недостовірних відомостей, щодо діяльності компанії, з метою викликати у потерпілої впевненість про вигідність та обов'язковість передачі йому грошових коштів, систематично спілкувався з потерпілою ОСОБА_36 , шляхом листування через мережу Інтернет та в телефонному режимі, під час чого запевняв у вигідності їх співпраці.

Увійшовши під час листування в довіру потерпілої, ОСОБА_9 від імені « ОСОБА_37 », повідомив ОСОБА_36 , що їй для проходження кастинга та подальшого конкурсного відбору до агентства «MIRKS» на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_16 » tonya^ ІНФОРМАЦІЯ_9 , необхідно надіслати декілька своїх фотознімків еротичного характеру в оголеному вигляді, на що остання погодилась, будучи введеною в оману.

Крім того, 19 вересня 2012 року, продовжуючи діяти згідно заздалегідь визначеного злочинного плану спрямованого на вчинення шахрайства, ОСОБА_9 , діючи зі сторінки створеного ним акаунту « ОСОБА_15 », під час листування, шляхом введення в оману ОСОБА_36 , під приводом організації подальшого працевлаштування, повідомив, що однією з обов'язкових умов для погодження її кандидатури та складання контракту компанії, є необхідність запису відеоролику порнографічного характеру за її участю, зазначивши що допомогти їй в організації відеозйомок зможе агент компанії на ім'я « ОСОБА_17 », та надав для контакту його поштову адресу « ІНФОРМАЦІЯ_10 », номер мобільного телефону НОМЕР_1 . При цьому, ОСОБА_9 , продовжуючи діяти від імені « ОСОБА_15 » та вводячи в оману ОСОБА_36 , повідомив останню про те, що з метою відео зйомки ролику їй необхідно орендувати квартиру за власні кошти.

Так, будучи введеною в оману, та не розуміючи наслідків своїх дій, ОСОБА_36 , 20 вересня 2012 року орендувала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , попередньо зв'язавшись по мобільному телефону НОМЕР_1 з особою на ім'я « ОСОБА_17 », яким фактично виявився ОСОБА_9 , з яким домовилась про зустріч у зазначеній квартирі.

В подальшому ОСОБА_9 , під псевдонімом « ОСОБА_17 », прибув до квартири, розташованої за вищевказаною адресою, де вступив у статеві відносини природньої та неприродньої форми з ОСОБА_36 , при цьому всі дії зафіксував на відеокамеру, яку приніс із собою.

Далі, з метою запобігання бути викритим, умисного заплутування та придушення пильності потерпілої, ОСОБА_9 зі сторінки « ОСОБА_15 », в ході листування, повідомив потерпілу ОСОБА_36 , що її подальшим працевлаштуванням також буде займатися співробітник агентства - особа на ім'я « ОСОБА_18 », листування від імені якої здійснював фактично ОСОБА_9 через зареєстровану ним електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_11

Через нетривалий час ОСОБА_9 , діючи від імені одного з вигаданих ним персонажів - ОСОБА_12 , повідомив потерпілу ОСОБА_36 , що нібито відеоролик еротичного характеру за її участю не затверджений керівництвом компанії, у зв'язку з чим для затвердження у статусі «віп-моделі» ОСОБА_36 необхідно повторно пройти кастинг у вигляді відео зйомки еротичного характеру.

Так, протягом 2013 року, діючи від імені ОСОБА_11 , зловживаючи довірою ОСОБА_36 та шляхом переконання останньої, ОСОБА_9 повідомив, що у разі, якщо ОСОБА_36 не захоче приймати участь у зйомках вказаного відео, то є можливість альтернативним шляхом вирішити питання, зазначивши, що оскільки він має певні привілеї в компанії та може улагодити ці питання, за для чого йому необхідна грошова сума в розмірі 3000 доларів США, яку він, начебто, в подальшому передасть ОСОБА_38 .

Так, ОСОБА_36 , не будучи обізнаною щодо злочинних намірів ОСОБА_9 та переконаною, що діє в особистих інтересах, під час листування повідомила останнього що погоджується з пропозицією, але грошова сума є значною для неї, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем вона виїхала на заробітки за кордон.

Переслідуючи наміри отримання грошових коштів шахрайським шляхом ОСОБА_9 , в період з 01 березня 2016 року по 10 березня 2016 року, діючи від імені « ОСОБА_15 », під час листування через мережу Інтернет, наполягав на тому, що ОСОБА_36 необхідно сплатити грошові кошти в сумі 3000 доларів США, постійно умовляв її у вигідності вкладення грошей та можливості швидкого кар'єрного зросту. Врахувавши, що ймовірно у потерпілої не має всієї зазначеної ним суми, не відмовившись від поставленої мети заволодіти грошовими коштами потерпілої, ОСОБА_9 погодився на перерахування грошових коштів частинами, зазначивши банківські реквізити нібито кур'єра - ОСОБА_39 .

Знаходячись під постійним моральним тиском та будучи введеною в оману, ОСОБА_36 у період з 01 березня 2016 року по 10 березня 2016 року, перебуваючи за кордоном України, а саме, знаходячись у відділенні банку під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_17 », розташованому за адресою: АДРЕСА_8 , на ім'я ОСОБА_19 , переказала грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що, відповідно до курсу валют Національного Банку України склало 27094,8 гривень.

Після чого, ОСОБА_36 повідомила « ОСОБА_15 », а фактично ОСОБА_9 , про факт переказу грошових коштів, у листуванні у соціальній мережі «Вконтакте».

Далі, починаючи з 10 березня 2016 року ОСОБА_9 , продовжуючи діяти від імені « ОСОБА_15 » та вводяич в оману ОСОБА_36 , наполегливо повідомив її у особистому листуванні в соціальній мережі «Вконтакті», що їй необхідно додатково здійснити переказ грошових коштів у сумі 1000 доларів США.

Так, 16 березня 2016 року, ОСОБА_36 , перебуваючи за кордоном України, а саме знаходячись у відділенні банку під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_17 », розташованому за адресою: АДРЕСА_8 , на ім'я ОСОБА_19 знову здійснила переказ грошових коштів через систему " ІНФОРМАЦІЯ_18 " у сумі 1200 доларів США, що, відповідно до курсу валют Національного банку України складає 32 262, 48 гривень.

Після чого, ОСОБА_36 повідомила у листуванні у соціальній мережі «Вконтакте» « ОСОБА_15 », а фактично ОСОБА_9 , про факт переказу грошових коштів.

Згодом, після повернення потерпілої до м.Одеси, не полишаючи наміри отримання грошових коштів шахрайським шляхом, ОСОБА_9 , діючи від імені вигаданого персонажу « ОСОБА_11 », повідомив ОСОБА_36 , що потрібно в найкоротший термін передати залишкову частину грошових коштів у сумі 1000 доларів США, після чого чекати, нібито, на затвердження її кандидатури моделі у модельному агентстві.

Наполягаючи на передачі частини коштів у сумі 1000 доларів США, ОСОБА_9 попередньо домовився, під час телефонної розмови, про зустріч з ОСОБА_36 на орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_6 .

В подальшому, 07.08.2016 ОСОБА_9 під псевдонімом « ОСОБА_17 », прибув до зазначеної квартири, де, продовжуючи реалізовувати злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання довірою ОСОБА_36 , під приводом працевлаштування у модельне агентство світового рівня, заволодів грошовими коштами, які йому передала потерпіла, будучи введеною в оману ОСОБА_9 , у сумі 1000 доларів США, купюрами номіналом 100 та 50 доларів, що відповідно до курсу валют Національного банку України склало 24800 гривень.

Крім того, ОСОБА_9 07 серпня 2016 року шляхом вмовлянь та обману, під приводом працевлаштування у міжнародне модельне агентство «M.I.R.K.S», та надання їй підвищення, а саме статусу куратора модельної групи, повторно змусив ОСОБА_36 вступити з ним у статеві відносини природньої та не природньої форми та все записав на відеокамеру, яку приніс із собою. При цьому ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_36 про те, що необхідно зачекати деякий час, після чого вона отримає зазначену роботу з підвищеним статусом.

Таким чином, в період часу з лютого 2012 року по 07 серпня 2016, ОСОБА_9 , видаючи себе за вигаданих осіб: « ОСОБА_15 », ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та агент компанії « ІНФОРМАЦІЯ_19 », які начебто є працівниками вигаданої ОСОБА_9 світової компанії « ІНФОРМАЦІЯ_8 », що надає послуги в сфері модельного бізнесу, шляхом обману, під приводом працевлаштування за кордоном в світову компанію у сфері модельного бізнесу, фактично не маючи можливості надання таких послуг, за допомогою мережі Інтернет, повторно заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_36 у загальній сумі 3200 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 84157,28 гривень.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким ОСОБА_9 визнати невинуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України та виправдати в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В матеріалах провадження, окрім заяви потерпілої ОСОБА_40 , відсутні докази того, що вона в період з 20 вересня 2014 року по 04 грудня 2018 року передавала для ОСОБА_9 грошові кошти. При цьому під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_40 не надавала показання про те, де, коли та кому саме вона передавала грошові кошти, але обвинувальний акт містить таку інформацію, яка в подальшому була встановлена судом.

Без детальних показань потерпілої ОСОБА_40 , а також без показань свідків неможливо встановити, що ОСОБА_9 заволодів грошовими коштами потерпілої саме в сумі 247896 грн. 37 коп., що ставить під сумнів кваліфікацію його дій саме за ч.3 ст.190 КК України.

Крім того захисник вважає, що суд зробив неправильний висновок про винуватість ОСОБА_9 за ч.2 ст.190 КК України, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази передачі потерпілою ОСОБА_36 обвинуваченому ОСОБА_9 грошових коштів.

При цьому показання потерпілої ОСОБА_36 не містять будь-яких об'єктивних та належних даних про обставини подій, які є предметом судового розгляду.

Також захисник зазначив, що суд безпідставно визнав в якості допустимих доказів протоколи огляду мобільного телефону, жорстких дисків, соціальної сторінки мережі «Вконтакте» «ОСОБА_20».

Ні ухвала про обшук, ні ухвала про арешт майна не надає слідчому автоматичний дозвіл до наявної у вилучених речах інформації.

Окремо захисник вказав про дані, які характеризують особу обвинуваченого, а саме, що він раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, проживає разом з дружиною та малолітніми дітьми, позитивно характеризується за місцем проживання, з початку війни працює у волонтерському штабі.

Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги

В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргузахисника ОСОБА_8 , просив її задовольнити, натомість, прокурор ОСОБА_41 заперечував проти апеляційної скарги сторони захисту.

Апеляційний розгляд справи проведений за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, оскільки прокурор та захисник не заперечували проти продовження розгляду справи за відсутності обвинуваченого, відносно якого не ставиться питання про погіршення його становища, отже участь в апеляційному розгляду не є обов'язковою та від якого надійшло клопотання про продовження слухання справи за його відсутності.

Потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_36 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, натомість, від потерпілої ОСОБА_14 надійшло клопотання про слухання справи за її відсутності.

Потерпілу ОСОБА_36 не надалось можливим викликати в судове засідання, оскільки всі судові повістки повертались без вручення адресату через відсутність її за місцем мешкання, на підставі чого апеляційний суд вважає можливим розглянути провадження за її відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суддійшов до висновків про таке.

Мотиви апеляційного суду

Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвалою апеляційного суду від 27.05.2025 року було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності та закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

На підставі чого, у зв'язку закриттям кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_36 , тому апеляційний суд не розглядає доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність його вини в цій частині.

Дослідивши докази у кримінальному провадженні з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за обставин, наведених у вироку.

В судовому засіданні суду 1-ої інстанції обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні вказаного злочину не визнав, пояснивши суду, що потерпілу ОСОБА_14 він вперше побачив в судовому засіданні, жодного разу з нею не зустрічався, не спілкувався. Електронну пошту на ім'я ОСОБА_10 не реєстрував, нікого не працевлаштовував в неіснуюче модельне агентство.

Потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_36 не знає, грошові кошти від них не отримував.

Про те, що з його ІР - адреси заходили в інтернет та зв'язувалися з потерпілими, повинні пояснювати техніки - спеціалісти.

Причини для оговорення його з боку потерпілих, вказати не може, вважає, що це просто підібрали людей для його впізнання.

Водночас, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини, суд 1-ої інстанції, мотивуючи доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину, послався у вироку на наступні докази:

Потерпіла ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердила обставини, зазначені в обвинувальному акті, надала суду свідчення, відповідно до яких приблизно в 2012 році їй в соціальній мережі «Вконтакті» написала « ОСОБА_42 » та запропонувала працювати моделлю в модельному агентстві, у зв'язку з чим їй необхідно було заплатити 500 Євро.

Спочатку ОСОБА_14 відмовилась від вказаних послуг, проте через 2 роки переписок з ОСОБА_43 , потерпіла все ж таки погодилась на умови ОСОБА_44 та 20.09.2014 на куту вулиць Канатна та Єврейська передала кур'єру на ім'я ОСОБА_25 - 450 Євро.

Усі дані щодо номеру телефону кур'єра, адресу надання грошових коштів, дату передачі коштів, надавала ОСОБА_45 в переписці. За увесь час переписки з ОСОБА_43 потерпіла ОСОБА_14 особисто не зустрічалась із ОСОБА_43 та її не бачила.

Після цього, через мережу «Вконтакте» ОСОБА_45 повідомила, що вона може організувати так, щоб ОСОБА_14 була не просто моделлю, а отримала посаду куратора модельної групи, проте потерпіла повинна була, щоб обійти конкуренцію та розпочати роботу в найближчий час, заплатити ОСОБА_46 грошові кошти, але вже в сумі 2000 Євро.

Робота була пов'язана з організаціями фотосесій для зйомок, відрядженням за кордон, тощо. ОСОБА_43 була обіцяна заробітна плата в сумі 20000 Євро в місяць, посилаючись на те, що компанія була іноземною.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_47 , 15.01.2015 року потерпіла передала в районі ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » в м. Одесі зазначені грошові кошти жінці, ім'я якої вона не пам'ятає.

Проте, швидко отримати посаду куратора ОСОБА_14 не представилось можливим, у звязку з чим потерпіла 05.02.2015 року знов передала в центрі м. Одеси, 1500 Євро жінці на ім'я « ОСОБА_48 » для подальшого надання ОСОБА_46 з метою сприяння у наданні ОСОБА_14 посади куратора модельної компанії.

На початку травня 2015, за вказівкою ОСОБА_47 , потерпіла ОСОБА_14 передавала жінці на ім'я ОСОБА_25 1100 доларів США для зняття ролика з моделлю. За реєстрацію вказаного ролика ОСОБА_14 сплатила ще 500 доларів США за адресою: м. Одеса, вул. Канатна /вул. М. Арнаутська також жінці на ім'я ОСОБА_25 .

Протягом року їй говорили, що процес працевлаштування здійснюється зі складністю.

У вересні 2016 року в соціальній мережі «Вконтакте» їй написала ОСОБА_18 , яка представилась помічником куратора від ОСОБА_47 , та запропонувала сплатити оренду за інформаційну «скриньку» в компанії в сумі 45 Євро, які потерпіла невдовзі передала кур'єру, зазначеному ОСОБА_49 . Як зазначила потерпіла ОСОБА_50 , куратора ОСОБА_51 вона також ніколи особисто не бачила, з нею не зустрічалась.

Протягом деякого часу потерпіла ОСОБА_14 намагалась знайти інформацію, щодо знаходження офісу компанії на території м. Одеси, проте її пошуки не надавали позитивного результату, як вважала потерпіла, після роз'яснень ОСОБА_52 та ОСОБА_47 , на той час, це було пов'язане з тим, що фірма знаходилась на території Канади. Проте, потерпілій на електрону адресу було надіслано фото документу з печаткою, який містив інформацію, що вона є працівником компанії. Крім того, дуже переконливо вели переписку ОСОБА_45 та ОСОБА_53 у соціальній мережі, з урахуванням викладеного у ОСОБА_14 не було догадок, що її оманюють з метою отримання грошових коштів.

В кінці 2016 року на електрону пошту їй написав ОСОБА_54 (спеціаліст компанії), вказавши, що потрібно ще 45 Євро за оренду «скриньки». Грошові кошти вона передала жінці на ім'я ОСОБА_55 , на куту вулиць Рішельєвська/Жуковського.

19.12.2016 року ОСОБА_18 написала їй на електронну пошту, що треба передати 850 Євро для підтримки документів в системі компанії. Потерпіла ОСОБА_14 знов погодилась на вимоги ОСОБА_52 , які вона передала 19.12.2016 на АДРЕСА_4 обвинуваченому ОСОБА_9 , якого знала як ОСОБА_17 . Номер мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_9 їй надала ОСОБА_53 та ОСОБА_56 .

26.02.2017 року їй на електрону адресу написав ОСОБА_54 та повідомив, що їй необхідно заплатити 500 доларів США для усунення перешкод у працевлаштуванні потерпілої ОСОБА_14 в модельне агентство. 28.02.2017 вона передала грошові кошти ОСОБА_9 , тобто ОСОБА_9

27.04.2017 року їй написала ОСОБА_53 , вказавши що потрібно передати ще 131 доларів США. Грошові кошти свідок передала кошти на вул. Ак. Вільямса особисто ОСОБА_9 , тобто ОСОБА_9

16.05.2017 року на пошту їй написав ОСОБА_54 , вона передала 2000 гривень ОСОБА_9 для оформлення прописки в м. Львові, так як центральний офіс компанії з їх слів, знаходився у м. Льові, у зв'язку з чим потрібна львівська прописка.

11.06.2017 року за вимогою ОСОБА_52 на АДРЕСА_9 ОСОБА_14 передала ОСОБА_9 400 доларів США.

03.07.2017 року передала ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) грошові кошти, суму яку вона не пам'ятає.

01.09.2017 року на пошту ОСОБА_14 надійшов лист від ОСОБА_52 щодо надання їй грошових коштів в сумі 1300 та 200 гривень. 04.09.2017 року потерпіла ОСОБА_14 надала кур'єру на імя « ОСОБА_58 » зазначені грошові кошти на куту вул. Канатна/Буніна в м. Одесі.

23.09.2017 року за вимогою ОСОБА_52 , потерпіла знов через ОСОБА_12 , за якого видавав себе обвинувачений ОСОБА_9 , передала на АДРЕСА_9 грошові кошти в сумі 230 доларів США та 200 гривень.

24.01.2018 року грошові кошти в сумі 1400 гривень ОСОБА_14 передала обвинуваченому ОСОБА_9 на АДРЕСА_9 .

В подальшому, 23.04.2018 року грошові кошти в сумі 100 доларів США; 06.05.2018 року грошові кошти в сумі 230 доларів США та 200 гривень; 14.05.2018 року грошові кошти в сумі 100 Євро та 200 гривень; 02.06.2018 грошові кошти в сумі 140 доларів США та 200 гривень; 07.06.2018 року грошові кошти в сумі 200 доларів США та 200 гривень; 27.06.2018 грошові кошти в сумі 350 доларів США та 200 гривень; 07.07.2018 року грошові кошти в сумі 120 Євро та 200 гривень; 07.08.2018 грошові кошти в сумі 120 Євро та 200 гривень; 05.09.2018 року грошові кошти в сумі 120 Євро та 200 гривень; 08.11.2018 грошові кошти в сумі 120 Євро; 04.12.2018 року грошові кошти в сумі 100 доларів США,- потерпіла ОСОБА_14 передала через кур'єрів за вказівкою ОСОБА_52 .

01.10.2018 року грошові кошти в сумі 150 доларів США ОСОБА_14 передала ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) на АДРЕСА_9 .

Таким чином, з боку обвинуваченого ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_14 завдано матеріальний збиток в сумі 250 000 гривень.

Відповідаючи на запитання учасників судового розгляду, потерпіла ОСОБА_14 повідомила, що усі суми грошових коштів вона надавала після того, як їй на електрону адресу надсилали листи ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , або ОСОБА_53 . Вони надавали інформацію щодо номерів телефонів, імена людей та місця для зустрічей, дату та яку суму грошових коштів необхідно передати.

Жінок - кур'єрок вона раніше не бачила, документи не оглядала. Будь яких питань з кур'єрами вона, за вказівкою ОСОБА_52 , не мала права обговорювати. Грошові кошти передавала в конверті, які були підписані: « ОСОБА_18 ».

Жодні обіцянки, які їй були надані ОСОБА_61 , ОСОБА_49 , ОСОБА_62 ), не були виконані.

На момент передачі грошових коштів потерпіла ОСОБА_14 працювала в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » тревел - координатором та отримувала заробітну плату в сумі 700-1000 доларів США.

Позовну заяву на суму 247896,37 гривень матеріальної шкоди та 500000 гривень моральної шкоди, - підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Крім того, потерпіла ОСОБА_14 повідомила, що на протязі тривалого часу за вказівками ОСОБА_52 та ОСОБА_20 вона орендувала квартиру за адресою: АДРЕСА_6 почасово для порнографічних зйомок з моделями. Як пояснювали ОСОБА_14 , організацію пошуків квартири повинна була здійснювати вона, так як це враховувалось за стажування на посаду куратора модельного агентства. Орендувала приблизно 10-15 разів. Іноді також знаходилась в квартирі. Обвинувачений ОСОБА_9 здійснював відеозапис статевих актів та особисто також здійснював сексуальні акти з жінками.

В квітні 2015 року потерпіла ОСОБА_14 також приймала участь в зйомці порнографічного характеру. Вказані дії були здійснені нею, так як у переписці з ОСОБА_49 та ОСОБА_43 вони вказали такі зйомки, як обов'язкову умову для того, щоб її прийняли на роботу в якості моделі в їх агентство. Їй повідомили, що вказане відео було пробне, воно не є професійним та буде знищено, проте вона боялась, що воно з'явиться в загальній мережі.

Також, суд дослідив письмові докази у кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочині, а саме:

-витяг ЄРДР за к/п №12018160500008067 від 11.12.2018 року про надходження заяви ОСОБА_14 щодо вжиття заходів правового характеру до ОСОБА_63 , ОСОБА_52 , ОСОБА_64 , які шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами в сумі 10000 Євро та 3000 доларів США. Повідомлено про підозру ОСОБА_9

- заяву ОСОБА_14 щодо прийняття мір правового характеру стосовно ОСОБА_63 , ОСОБА_52 , ОСОБА_64 , які шляхом вимагання заволоділи грошовими коштами в сумі 10000 доларів США на протязі 5 років за працевлаштування куратором модельної групи;

- Заява ОСОБА_65 щодо відсутності будь-яких претензій у зв'язку з проведенням обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;

- заява ОСОБА_9 про надання добровільної згоди на проведення обшуку за місцем його мешкання;

- протокол обшуку від 11.12.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 . В ході обшуку виявлено та вилучено флеш накопичувач, банківська карта на ім'я « ОСОБА_66 », мобільний телефон NOMI з сім картою НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , дистанційний пульт від камери, штатив для камери, жорсткі диски, ноутбуки, флеш накопичувачі, мобільний телефон з сім картою НОМЕР_4 та інш.;

-ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2018 року про накладення арешту на майно, вилучене за місцем мешкання ОСОБА_9 ;

-заява ОСОБА_9 про надання добровільної згоди на огляд його автомобілю;

- протокол обшуку від 11.12.2018 року автомобілю, належного ОСОБА_9 , в ході якого вилучено флеш накопичувач чорного кольору;

- ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2018 року про накладення арешту на майно, вилучене в автомобілі ОСОБА_9 ;

-постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 189 КК України на ч. 3 ст. 190 КК України;

- постанова про визнання речовим доказом від 11.12.2018 року предметів, вилучених за місцем мешкання ОСОБА_9 та під час особистого огляду ОСОБА_9 ;

- постанова про визнання речовим доказом від 11.12.2018 року предметів, вилучених в автомобілі належному ОСОБА_9 ;

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.12.2018 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_14 опізнала обвинуваченого ОСОБА_9 як особу, яка шахрайським шляхом заволоділа належними їй грошовими коштами;

- протокол огляду предмету від 12.12.2018 року, а саме облікового запису поштового сервісу « ІНФОРМАЦІЯ_22 », що належить ОСОБА_9 . Переглянуто листування з користувачем « ОСОБА_14 »;

- протокол огляду предмету від 12.12.2018 року - мобільного телефону з сім картою НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- протокол огляду від 12.12.2018 року предметів, вилучених за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_9 ;

- протокол огляду предмету від 12.12.2018 року, а саме поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_11 , доступ до якої було відновлено шляхом використання сервісу - інформування на номер телефону, який зареєстрований за вказаною поштовою скринькою. В подальшому, при здійсненні відновлення доступу смс - повідомлення надійшло на номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9

-протокол огляду предмету від 12.12.2018 року, а саме облікового запису, що зареєстрований у соціальній мережі «Вконтакті» з логіним « ОСОБА_68 » ( ОСОБА_68 )»;

- протокол затримання особи, підозрюваної особи у вчиненні злочину від 11.12.2018 року, а саме ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 190 КК України (о 19:20 год.);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.12.2018 року в ході якого свідок ОСОБА_70 опізнав обвинуваченого ОСОБА_9 як особу, яка представилась ОСОБА_71 , якій дівчина ОСОБА_72 навесні 2016 року передавала конверт з грошовими коштами;

- виписка з картковим рахунком клієнта ОСОБА_14 за період з 13.01.2018 року -13.07.2018 року;

- доручення про опрацювання інформації, отриманої від операторів телекомунікацій від 04.02.2019 року;

-супровідний лист УОТЗ ГУНП в Одеській області від 25.03.2019 року;

- інформаційна довідка про зв'язок абонентських номерів: НОМЕР_5 ОСОБА_14 та НОМЕР_6 ОСОБА_73 ;

-схема зв'язків абонентів між собою;

- протокол огляду предметів від 25.03.2019 року з фототаблицею;

-постанова про визнання речовим доказом та долучення до кримінального провадження речових доказів від 25.03.2019 року;

- довідка щодо грошових перерахувань в системі « ІНФОРМАЦІЯ_23 », яку вислала/отримала ОСОБА_74 ;

- заява ОСОБА_75 щодо приєднання до матеріалів кримінального провадження інтернет листування з ОСОБА_52 , ОСОБА_76 та ОСОБА_71 ;

- скріншоти переписки, надані ОСОБА_14 ;

- постанова про виділення матеріалів в окреме провадження стосовно невстановленої особи;

- протокол огляду предмету від 28.12.201 року 8, а саме мобільного телефону «IPhone», модель 6 Plus, IMEI НОМЕР_7 , з номером телефону НОМЕР_8 , який був вилучений за місцем мешкання ОСОБА_9 .

В ході огляду встановлено, що за період з 29.07.2018 року по 11.12.2018 року було здійснено 2578 переходів на обліковий запис « ОСОБА_77 » (ІНФОРМАЦІЯ_10 ) поштового сервісу ІНФОРМАЦІЯ_22 . Зокрема переходи здійснювались за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_24 - адреса, який починається з « ІНФОРМАЦІЯ_25 », що свідчить про використання мобільної версії поштового сервісу.

Далі, в ході огляду встановлено, що за період з 24.01.2018 року по 11.12.2018 року було здійснено 6272 переходів на обліковий запис « ОСОБА_15 » соціальної мережі «Вконтакте».

Крім того, встановлено, що за період з 19.02.2018 року по 11.12.2018 року було здійснено 4817 переходів на обліковий запис « ОСОБА_78 » (ІНФОРМАЦІЯ_11 ) поштового сервісу ІНФОРМАЦІЯ_11

-заява ОСОБА_73 про долучення до матеріалів кримінального провадження №12018160000000858 від 18.12.2018 року в якості речових доказів скриншотів переписки стосовно оренди квартири, з особами на ім'я ОСОБА_79 та ОСОБА_48 ;

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_80 опізнав особу на ім'я ОСОБА_81 ( ОСОБА_81 ), яка в період з 2012 по 2018 рік орендувала квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , яка перебуває у ОСОБА_80 у суборенді. За оренду квартири ОСОБА_81 переказувала на його особисту банківську картку грошові кошти;

- протокол огляду предметів від 09.01.2018 року, а саме декількох облікових записів, різних веб-сервісів, що належать ОСОБА_9 . Відповідно до огляду встановлено, що: обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_26 було зареєстровано не пізніше 02.02.2011 року; обліковий запис « ОСОБА_68 » ( ОСОБА_68 ) створено 16.08.2008 року; обліковий запис (ІНФОРМАЦІЯ_11 ) створено не пізніше 25.12.2008 року;

- заява ОСОБА_14 про долучення до матеріалів кримінального провадження № 12018160000000858 виписки за її банківською карткою з червня по жовтень 2016 року;

- виписка з карткового рахунку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_27 » ОСОБА_14 з 13.07.2017 року по 13.01.2018 року;

- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 22.02.2019 року, відповідно до якого оглянуто інформацію на оптичному носії за номером НОМЕР_5 ( ОСОБА_14 ) з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року;

- постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань № 12018160500008067 від 11.12.2018 та № 12018160000000858 від 20.12.2018 за ч. 3 ст. 190 КК України;

- висновок експерта №17к від 20.02.2019 року, відповідно до якого вбачається, що на жорстких магнітних дисках виробника TOSHIBA модель MQ01ABD050, ноутбука «ASUS» модель «Х550С» в резервних копіях мобільного телефону виробника «Apple», виявлено та збережено звернення; які в своїй назві або адресі містять фразу «ОСОБА_20», у каталог «Історія відвідування веб сторінок (ОСОБА_20) на оптичний диск;

- висновок експерта №23к від 07.02.2019 року, відповідно до якого вбачається, що в історії відвідування веб - сторінок, виявлених в пам'яті мобільного телефону «iPhone» модель «А1522», IMEI - код « НОМЕР_7 », містяться звернення, які в свій назві містять фразу « ОСОБА_15 »;

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 опізнала ОСОБА_14 як особу, яка передавала ОСОБА_19 грошові кошти для передачі їх ОСОБА_9 ;

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 опізнала ОСОБА_9 як особу, яка знімала відеоролік еротичного характеру та неодноразово передавала йому грошові кошти, які належали їй та іншим дівчатам;

- заява ОСОБА_19 про долучення до матеріалів кримінального провадження інтернет - переписки з ОСОБА_52 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 .

Суд 1-ої інстанції, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, прийшов до правильного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене у великих розмірах.

При цьому, суд навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також навів оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням підстав, з яких приймав ці докази.

Апеляційний суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні дотримано вимог статей 10, 22 КПК, створено необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в поданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Всі клопотання учасників процесу розглянуті відповідно до вимог закону.

При цьому, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, щов матеріалах провадження, окрім заяви потерпілої ОСОБА_40 , відсутні докази того, що вона в період з 20 вересня 2014 року по 04 грудня 2018 року передавала для ОСОБА_9 грошові кошти. При цьому під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_40 не надавала показання про те, де, коли та кому саме вона передавала грошові кошти, але обвинувальний акт містить таку інформацію, яка в подальшому була встановлена судом.

Захист вважає, що без детальних показань потерпілої ОСОБА_40 , а також без показань свідків неможливо встановити, що ОСОБА_9 заволодів грошовими коштами потерпілої саме в сумі 247896 грн. 37 коп., що ставить під сумнів кваліфікацію його дій саме за ч.3 ст.190 КК України.

Водночас, доводи захисту стосуються питання достовірності показань потерпілої та свідків, перевірка яких показала те, що ці показання в цілому були послідовними і узгоджувались між собою та з обставинами, встановленими у кримінальному провадженні, тобто потерпіла та свідки давали показання не з чужих слів, а розказували виключно те, що їм стало відомо особисто, тому колегія суддів не знаходить підстав ставити під сумнівів їх правдивість, як про це вказував захист.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ККС ВС від 07.12.2020 року в справі № 728/578/19, згідно ст. 85 КПК України, належними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

При цьому, чинний КПК України, не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.

Окрім того, свідки були попередженні про кримінальну відповідальність та давали покази безпосередньо перед судом під присягою. Судом встановлено, що покази свідків є послідовними, не містять істотних протиріч, узгоджуються між собою, показаннями потерпілих та матеріалами провадження у сукупності. При цьому, є правильним висновок суду про відсутність підстав ставити під сумнів показання як потерпілих так і цих свідків.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження, а також відповідно до показань потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_36 , вбачається, що особи на ім'я ОСОБА_18 та/обо ОСОБА_56 через мережу інтернет «Вконтакте» надсилали листи потерпілим та пропонували роботу фотомоделями в модельному агентстві іноземної компанії, у зв'язку з чим потерпілі мали передати через кур'єрів, а також помічника ОСОБА_52 та ОСОБА_85 грошові кошти за вказані ними послуги. Через тривалий час переписок, умовлянь та дуже вигідних пропозицій, потерпіли втрачали пильність та передавали, на протязі декількох років, грошові кошти, у тому числі « ОСОБА_9 », якого потерпілі ОСОБА_36 та ОСОБА_14 в судовому засіданні опізнали як обвинуваченого ОСОБА_9 .

Окрім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_86 також повідомила, що обвинувачений ОСОБА_9 являється особою, яку вона знала під ім'ям « ОСОБА_87 », з ким вона познайомилась за письмовою вказівкою особи на імя « ОСОБА_88 », яка в мережі «Вконтакте», під час листування, пропонувала свідку роботу моделлю та обіцяла допомогти з оформленням на вказану посаду. Свідок ОСОБА_86 передавала свої фотографії при особистій зустрічі з ОСОБА_89 , тобто обвинуваченим ОСОБА_9 .

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_90 пояснив суду, що, зі слів його дружини, - потерпілої ОСОБА_14 , йому відомо, що такі особи як ОСОБА_91 , ОСОБА_18 та ОСОБА_92 через інтернет мережу «Вконтакте» за грошову винагороду, запропонували потерпілій ОСОБА_14 роботу моделлю в іноземній компанії. Потерпіла ОСОБА_14 на протязі 2014 - 2018 років передала грошові кошти ОСОБА_93 та ОСОБА_94 через кур'єрів у тому числі ОСОБА_95 , якого свідок в судовому засіданні опізнав як ОСОБА_9 . Особисто свідок ОСОБА_90 двічі був присутній при передачі грошових коштів його дружиною - потерпілою ОСОБА_14 обвинуваченому ОСОБА_9 .

Дані покази потерпілих та свідків є послідовними, логічними, які як в цілому, так і в окремих деталях узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому є правильним висновок суду 1-ої інстанції про те, що вони відповідають фактичним обставинам справи, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності.

Крім того, факт того, що особа яка представлялась потерпілим та свідку під ім'ям ОСОБА_91 є обвинуваченим ОСОБА_9 , підтверджується:

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.12.2018 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_14 опізнала обвинуваченого ОСОБА_9 як особу, яка шахрайським шляхом заволоділа належними їй грошовими коштами;

-протоколом огляду предмету від 12.12.2018 року, а саме облікового запису поштового сервісу « ІНФОРМАЦІЯ_22 », що належить ОСОБА_9 . Переглянуто листування з користувачем « ОСОБА_14 ( ОСОБА_14 )»;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.12.2018 року, в ході якого свідок ОСОБА_70 опізнав обвинуваченого ОСОБА_9 як особу, яка представилась ОСОБА_71 , якій дівчина свідка навесні 2016 року передавала конверт з грошовими коштами;

- інформаційною довідкою про зв'язок абонентських номерів: НОМЕР_5 ОСОБА_14 та НОМЕР_6 ОСОБА_73 (власник квартири), відповідно до якої вбачається неодноразові їх спілкування, як пояснювала суду потерпіла ОСОБА_14 - з метою оренди квартири та схемою зв'язків абонентів між собою.

З урахуванням викладеного, є цілком обґрунтованим висновок суду про те, що доводи обвинуваченого, що потерпіла ОСОБА_14 йому не відома, грошові кошти він від неї не отримував, раніше з нею не зустрічався - не є правдивими та підлягають критичному аналізу та обрані обвинуваченим з метою уникнення кримінального покарання за вчинений злочин.

Крім того, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про непричетність його до вчинення шахрайських дій ОСОБА_52 та ОСОБА_47 стосовно потерпілої ОСОБА_14 також спростовано встановленими в ході досудового розслідування та під час судового провадження наступними доказами.

Так, відповідно до показань потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_36 , а також свідка ОСОБА_86 , жодна з них не бачила, не зустрічалася та навіть не мала телефонної розмови з особами на ім'я « ОСОБА_45 » та/або « ОСОБА_53 », проте, саме вказані особи надавали потерпілим та свідку номер телефону особи на ім'я « ОСОБА_17 », якого потерпілими та свідком було опізнано як обвинуваченого ОСОБА_9 , для зустрічі та надання йому грошових коштів.

Відповідно до протоколу обшуку від 11.12.2018 року, за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено також мобільний телефон з сім картою НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та інші належні речі.

Згідно протоколу огляду предмету від 12.12.2018 року, а саме поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_11 , доступ до якої було відновлено шляхом використання сервісу - інформування на номер телефону, який зареєстрований за вказаною поштовою скринькою. В подальшому, при здійсненні відновлення доступу, смс повідомлення надійшло на номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 .

Під час доступу встановлено, що із вказаної скриньки здійснювалось листування із особою під псевдомимом « ОСОБА_14 » ( ОСОБА_14 ), в ході якої зазначені особи домовлялись про місце знаходження квартир, надавали моделей для зйомок та домовлялись про передачу грошових коштів у завчасно визначених місцях. Крім того, листування між ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_28 містить великий масив інформації про організацію та проведення відео/фото зйомок порнографічного характеру;

- протокол огляду предмету від 12.12.2018 року, а саме облікового запису, що зареєстрований у соціальній мережі «Вконтакті» з логіном « ОСОБА_68 » ( ОСОБА_68 ). Було використано безкоштовний сервіс для зміни IP - адреси, а саме шляхом вводу у якості логіну у соціальній мережі «Вконтакті» номеру телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , було отримано смс повідомлення з паролем для входу у зареєстровану сторінку « ОСОБА_68 » ( ОСОБА_68 ), що зареєстрована у соціальній марежі «Вконтакті».

Крім того, відповідно до протоколу огляду предмету від 28.12.2018 року, а саме мобільного телефону «IPhone», модель 6 Plus, IMEI НОМЕР_7 , з номером телефону НОМЕР_8 , який був вилучений за місцем мешкання ОСОБА_9 , встановлено, що за період з 29.07.2018 по 11.12.2018 було здійснено 2578 переходів на обліковий запис « ОСОБА_77 » ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) поштового сервісу ІНФОРМАЦІЯ_22 . Зокрема переходи здійснювались за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_24 - адреси, яка починається з « ІНФОРМАЦІЯ_25 », що свідчить про використання мобільної версії поштового сервісу.

Далі, в ході огляду встановлено, що з телефону, який належить ОСОБА_9 , за період з 24.01.2018 року по 11.12.2018 року було здійснено 6272 переходів на обліковий запис « ОСОБА_15 » соціальної мережі «Вконтакте».

Крім того, встановлено, що за період з 19.02.2018 року по 11.12.2018 року було здійснено 4817 переходів на обліковий запис « ОСОБА_78 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ) поштового сервісу ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Також, з даних висновку експерта №17к від 20.02.2019 року, вбачається, що на жорстких магнітних дисках виробника TOSHIBA модель MQ01ABD050, ноутбука «ASUS» модель «Х550С» в резервних копіях мобільного телефону виробника «Apple», виявлено та збережено звернення, які в своїй назві або адресі містять фразу «ОСОБА_20», у каталог «Історія відвідування веб - сторінок ( ОСОБА_15 ) на оптичний диск (додаток 2).

Згідно висновку експерта №23к від 07.02.2019 року, в історії відвідування веб - сторінок, виявлених в пам'яті мобільного телефону «iPhone» модель «А1522», IMEI - код « НОМЕР_7 », містяться звернення, які в свій назві містять фразу «ОСОБА_20».

З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене у великих розмірах.

Зазначені у вироку докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності, а доводи захисника про протилежне колегія суддів вважає безпідставними.

Частиною 2 ст. 17 КПК передбачено, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання апеляційного суду, у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_9 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, суд 1-ої інстанції обґрунтовано висновку про те, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Натомість, у вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 , які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень статті 94 КПК.

Всі сумніви щодо доказів та їх змісту були перевірені під час судового розгляду та з приводу цього наведено відповідні мотиви у рішенні.

В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Наведені захисником обставини не відносяться до тих, які б підлягали до безумовного скасування судового рішення, а тому колегією суддів визнаються необґрунтованими. Суперечностей у доказах колегією суддів не встановлено, а тому додаткових досліджень не потребувалося.

З урахуванням викладеного, судом 1-ої інстанції встановлена та доведена причетність обвинуваченого ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, який, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом працевлаштування за кордоном в світову компанію у сфері модельного бізнесу, фактично не маючи можливості надання таких послуг, за допомогою мережі Інтернет, зареєстрував електронні адреси від імені третіх осіб, а саме 25.12.2008 зареєстрував електронну пошту на ім'я ОСОБА_10 , після чого, 16.03.2008 він зареєстрував сторінку у соціальній мережі «Вконтакте» на ім'я « ОСОБА_11 » та 02.02.2011 - електронну пошту на ім'я « ОСОБА_12 », з прив'язкою до номеру мобільного телефону, який знаходився у його користуванні, а саме: мобільний телефон з абонентським номером: НОМЕР_1 .

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном шляхом обману.

Узагальнюючи вищевикладене, судом встановлено, що в результаті шахрайських дій потерпіла ОСОБА_14 , будучи введенимою в оману ОСОБА_9 , добровільно передала грошові кошти обвинуваченому. При шахрайстві потерпіла була переконана у тому, що вона розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам. Така її переконаність є результатом впливу на них шахрая, а саме, введенням потерпілої в оману щодо правомірності передачі нею обвинуваченому ОСОБА_9 грошових коштів, а отже обман, як спосіб вчинення даного злочину об'єктивно відповідає обставинам справи та доводиться належними і допустимими доказами.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, які також місятьтся в апеляційній скарзі, є необгрутованими, та відхиляються апеляційним судом з наступних підстав.

Так, 11.12.2018 року під час проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій, а саме проведення обшуку, за письмовою добровільною згодою володільця приміщення ОСОБА_9 , а також у присутності його дружини ОСОБА_96 та в присутності двох незацікавлених осіб, залучених у якості понятих згідно ст. 223 КПК України, було здійснено обшук квартири АДРЕСА_10 , з метою відшукання речей, предметів та інформації, яка може становити певний інтерес для досудового розслідування.

В ході обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено: флеш-накопичувачі, банківські картки, мобільний телефон білого кольору «Nomi» ІМЕІ НОМЕР_9 , з сім -карткою / НОМЕР_10 , та НОМЕР_1 ; дистанційний пульт від камери; два штативи для камери; жорсткі диски, док-станція для двох жорстких дисків; мобільний телефон «iPhone 4» білого кольору, ноутбук фірми «Asus» s/n DANOWU121023432; дев'ять відеокасет для камери; тридцять цифрових дисків; два зарядних пристрої для ноутбуків.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2018 року було задоволено клопотання слідчого про проведення обшуку та наданий дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_10 , з метою виявлення, фіксації вчинення даного кримінального правопорушення та недопущення знищення, пошкодження, спотворення речових доказів, про незаконне зберігання наркотичних засобів, вилучення їх з незаконного обігу, а також виявлення предметів, що можуть містити в собі сліди кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Постановою слідчого вилучені за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_9 речі та предмети були визнані речовими доказами та ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.12.2018 року було накладено арешт на вилучене майно.

З огляду на досліджені процесуальні рішення, суд прийшов обґрунтованого висновку про те, що не зазначення в резолютивній частині ухвали суду про обшук переліку відшукуваних конкретних предметів, зазначених в мотивувальній частині ухвали, а саме комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, які були вилучені за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_9 з метою фіксації вчинення кримінального правопорушення та які в подальшому були визнанні речовими доказами та на них було накладено арешт, не може бути підставою для визнання їх недопустимими доказами, адже вони, відповідали критеріям предметів, які на момент обшуку містили в собі сліди кримінального правопорушення, доля яких була вирішена відповідно до ст. 169,170 КПК України.

Крім того, захисник також заявляв про недопустимість протоколів оглядів предметів від 12-13.12.2018 року, висновків експертів за результатами проведення судово - комп'ютерних експертиз, у зв'язку з відсутністю ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, проте такі твердження також визнані необґрунтованими.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.01.2020 року, справа №359/7742/17, докази можуть визнаватися недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги про те, що протокол огляду місця події від 17.07.2023 року є недопустимим доказом, оскільки зазначена слідча дія проводилась без дозволу слідчого судді, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 86, ст. 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищеназвані норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. В разі, якщо суд дійде висновку про необхідність визнати недопустимими докази, отримання яких потребує попереднього дозволу суду і такий дозвіл був отриманий, суд повинен зазначити, в чому саме полягають порушення при наданні судом відповідного дозволу і яких саме суттєвих умов вони стосуються.

Критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні джерело, суб'єкт, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи. Тобто, надаючи оцінку доказам, суд перевіряє дотримання, передбаченого кримінальним процесуальним законом, порядку їх отримання.

Водночас, апеляційний суд вважає правильним висновок суду 1-ої інстанції про те, що огляд комп'ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що при вилученні речей та документів на підставі ухвал ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.12.2018 року та отримання інформації, зазначеної в протоколах огляду предметів, проведених на підставі ст. 237 КПК України, від 12 - 13.12.2018 року, не було допущено істотного порушення прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_9 , а відповідно суд не вбачає підстав для визнання недопустимими доказами відомості, зазначені в протоколах огляду предметів та висновках експертів судово - комп'ютерних експертиз, призначених відповідно до ухвал суду.

Суд не має сумнівів у належності та допустимості інших висновків, обставин під час слідчих експериментів та інших доказів у кримінальному провадженні, які стороною захисту не оспорюються.

Крім того, доводи сторони захисту про те, що в ході досудового розслідування та в ході судового провадження обвинувального акту стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 жодних доказів отримання обвинуваченим ОСОБА_9 грошових коштів від потерпілої не здобуто, що впливає на кваліфікацію інкримінованого злочину, суд обґрунтовано відхилив та вони також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, з огляду на наступне.

Так, допитана в судовому засіданні суду 1-ої інстанції потерпіла ОСОБА_14 повідомила, що 19.12.2016 року на вул. Осипова в м. Одесі вона передала грошові кошти особисто обвинуваченому ОСОБА_9 , якого знала як ОСОБА_17 . Номер мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_9 їй надала ОСОБА_53 та ОСОБА_56 . Крім того, 28.02.2017 року ОСОБА_50 передала 500 доларів США ОСОБА_9 , тобто ОСОБА_9 27.04.2017 року за вказівкою ОСОБА_52 потерпіла ОСОБА_14 знов передала 131 доларів США на вул. Ак. Вільямса особисто ОСОБА_9 , тобто ОСОБА_9 11.06.2017, начебто за вимогою ОСОБА_52 на вул. В. Арнаутська/Осипова в м. Одесі ОСОБА_97 передала ОСОБА_9 400 доларів США. 03.07.2017 передала ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) грошові кошти, суму яку вона не пам'ятає. 23.09.2017 року, начебто за вимогою ОСОБА_98 , потерпіла знов ОСОБА_9 передала на АДРЕСА_9 грошові кошти в сумі 230 доларів США та 200 гривень. 24.01.2018 року грошові кошти в сумі 1400 гривень ОСОБА_14 передала обвинуваченому ОСОБА_9 на АДРЕСА_9 . 01.10.2018 року грошові кошти в сумі 150 доларів США ОСОБА_14 передала ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) на АДРЕСА_9 .

Як встановлено судом, осіб які представлялись як ОСОБА_45 , ОСОБА_53 не існує, від імені цих осіб діяв обвинувачений ОСОБА_9 .

Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_90 пояснив суду, що двічі (восени 2015 року та в травні 2017 року) був присутній під час передачі грошових коштів його дружиною ОСОБА_14 обвинуваченому ОСОБА_9 , який приїжджав на місце зустрічі на джипі чорного кольору. При цьому, судом прийнято до уваги, що відповідно до протоколу від 12.12.2018 року, огляд проводився в автомобілі, яким користувався ОСОБА_9 марки «Santa Fe» чорного кольору.

При цьому, посилання сторони захисту щодо відображення показань потерпілої ОСОБА_14 як в обвинувальному акті, а не у вільній формі, визначаються апеляційним судом не суттєвими та такими, що у своїй сукупності з іншими показами та дослідженими судом письмовими доказами, не спростовують та не ставлять під сумнів доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 , зокрема, потерпіла та свідки беззаперечно підтвердили обставини та події, які мають встановлюватись та доводитись у кримінальному провадженні в розумінні ч.1 ст.91 КПК України. А факт того, що ОСОБА_9 вчинював заволодіння грошовими коштами потерпілої не одномоментно, а тривалий проміжок часу, підтверджується не тільки показами потерпілої та свідків, а й протоколами слідчих дій, зміст яких наведений судом вище.

Зміст журналів судового засідання свідчить про те, що показання обвинуваченого, потерпілої, свідків викладено в оскарженому судовому рішенні з достатньою повнотою, без зайвої деталізації, відображено сутнісну (змістовну) складову показань, що має значення для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадження за приписами ст. 91 КПК.

Водночас положеннями КПК не передбачено обов'язку суду дослівно викладати показання обвинуваченого та свідків, таке джерело доказів відображається судом у тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні, що і було зроблено в цьому випадку.

При цьому, всі доводи апеляційної скарги сторони захисту зводяться до незгоди із встановленими судом 1-ої інстанції фактичними обставинами та наявністю в діях обвинуваченого складу інкримінованого злочину.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Разом з тим, в поданій захисником апеляційній скарзі зазначалось, що судом 1-ої інстанції надана невірна оцінка фактичним обставинам справи, однак він не заявляв клопотання про дослідження доказів по справі, допит потерпілої та свідків. При цьому в апеляційній скарзі, захистом взагалі не вказано, в чому підлягає неповнота або порушення судом 1-ої інстанції при встановленні обставин кримінального провадження та оцінці доказів, а всі їх доводи фактично зводились до незгоди із прийнятим судовим рішенням.

Окрім того, під час судового розгляду судом 1-ої інстанції ретельно були досліджені та проаналізовані всі доводи сторони захисту щодо встановлення обставин провадження, та надана ним оцінка. Апеляційним судом не надається інша оцінка доказам у справі, у зв'язку з чим немає необхідності у повторному дослідженні всіх письмових доказів кримінального провадження та допиті потерпілої, свідків.

Щодо вимог апеляційної скарги захисника про необхідність скасування вироку суду та постановлення виправдувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , апеляційний суд враховує, що сторона захисту, зазначаючи в апеляційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, мотивування вироку неналежними доказами, не заявляла клопотання про повторне дослідження доказів, не навела перелік підстав для ухвалення нового вироку, передбачений ч. 1 ст. 420 КПК України, у зв'язку з чим апеляційний суд проведений лише в межах доводів поданої апеляційної скарги та позбавлений можливості надати іншу оцінку доказам, які безпосередньо не досліджувались під час апеляційного розгляду.

Таким чином, аналізуючи версію сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_9 складу інкримінованого злочину, апеляційний суд вважає, що вказані доводи були ретельно перевірені судом 1-ої інстанції та обґрунтовано відхилені.

Щодо підстав та мотивів задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_14 , вирок суду не оскаржується, у зв'язку з чим апеляційний суд в частині розгляду цивільного позову потерпілої погоджується із прийнятим рішенням про необхідність його часткового задоволення.

Також, в апеляційній скарзі захисник окремо вказав про дані, які характеризують особу обвинуваченого, а саме, що він раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, проживає разом з дружиною та малолітніми дітьми, позитивно характеризується за місцем проживання, з початку війни працює у волонтерському штабі.

Оцінюючи правильність та справедливість призначеного ОСОБА_9 покарання, апеляційний суд приходить до висновку, що суд 1-ої інстанції відповідно до приписів ст. 65 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд 1-ої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України - не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, - не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, оскільки, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого, наявності невідшкодованої шкоди потерпілим, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважав, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства та що саме покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 .

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що покарання призначено обвинуваченому ОСОБА_9 з урахуванням всіх обставин справи та даних про його особу та не вбачає підстав для застосування до нього положень ст.ст.69, 75 і 76 КК України.

При цьому, апеляційний суд враховує, щонаявність на утриманні обвинуваченого дружини та малолітніх дітей не завадили ОСОБА_9 протягом тривалого часу послідовно вчиняти корисливий злочин.

В даному провадженні, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, а також того, що на час апеляційного розгляду матеріальна шкода не відшкодована, апеляційний суд вважає правильним висновок суду 1-ої інстанції про необхідність призначення ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень.

Апеляційний суд вважає, що саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

З огляду на викладене, підстав вважати покарання, призначене обвинуваченому, несправедливим внаслідок суворості, колегія суддів не вбачає, оскільки виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 можливе лише в умовах ізоляція від суспільства, тому підстави для пом'якшення призначеного йому покарання відсутні.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що на час апеляційного розгляду справи, закінчився строк давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, передбачений ст. 49 КК України

Ухвалою апеляційного суду від 27.05.2025 року було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності та закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Пункт 4 ч. 1 ст. 409 КПК України встановлює, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню, а також незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Таким чином, на теперішній відсутні підстави для застосування положень ст. 70 КК України,на підставі чого із вироку підлягає виключенню з мотивувальної та резолютивної частини посилання на застосування ст. 70 КК України та призначення покарання за сукупністю злочинів.

Отже, апеляційним судом встановлені обставини, згідно з яким вирок суду 1-ої інстанції підлягає зміні, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Вирок Приморського районного суду м.Одеси від 14 жовтня 2022 року, яким ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України - змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання суду щодо застосування ст. 70 КК України.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4