Номер провадження: 11-сс/813/932/25
Справа № 947/8749/25 1-кс/947/5969/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.04.2025 року, відносно
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, з середньою освітою, неодруженого, має 4 дітей, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, перебуваючий на посаді інструктора кінологічного відділення другої категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання солдат,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025164690000004 від 30.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Оскарженою ухвалою слідчого судді було частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та відносно ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28.06.2025 року, з визначенням розміру застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені; оскаржувана ухвала не містить в собі обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого або альтернативного запобіжного заходу.
Крім того наполягає, що розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним для підозрюваного та не відповідає приписам ст.182 КПК.
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч.1 ст.370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 199 КПК України передбачено що, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З огляду на те, що питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, яка на теперішній час не змінювалась, знайшла своє підтвердження під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.03.2025 та було предметом перегляду в апеляційному порядку, з приводу чого Одеським апеляційним судом вже висловлювалась думка щодо обґрунтованості такої підозри в ухвалі від 25.03.2025 (справа № 947/8749/25, провадження № 11-сс/813/653/25), апеляційний суд не знаходить підстав для розгляду та надання їй оцінки.
При цьому, апеляційний суд, наголошує на тому, що відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів, буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Проте, аналізуючи оскаржувану ухвалу, вбачається, що слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог ст. 370 КПК України та постановив невмотивоване судове рішення.
Так, в ході апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя задовольняючи клопотання та продовжуючи стосовно підозрюваного ОСОБА_8 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином своє рішення не обґрунтував, зокрема, ухвалюючи рішення слідчий суддя вийшов за межі клопотання слідчого в частині встановлення ризиків, а саме за відсутністю в клопотанні слідчого наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, встановив зазначений ризик, що не відповідає положенням п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України.
Апеляційний суд наголошує, що під час проведення досудового розслідування, зокрема в контексті вирішення питання про застосування запобіжного заходу, на слідчого суддю покладаються особливі повноваження з нагляду та оцінки процесуальної діяльності учасників кримінального провадження і контролю за дотриманням конституційних прав та свобод підозрюваного.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя не дотримався принципу здійснення повноважень у визначених законом межах, фактично перебрав на себе функції сторони обвинувачення, оскільки фактично встановив наявність ризику, про існування якого, сторона обвинувачення не вказувала, що суперечить не тільки приписам п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, а і базовим принципам здійснення правосуддя та кримінального процесу в цілому.
За таких обставин, враховуючи допущені слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, пов'язанні із постановленням необґрунтованого, невмотивованого рішення, а також виходу за межі клопотання слідчого та фактично погіршення становища підозрюваного, апеляційний суд доходить до висновку про існування підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та постановлення нової.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому, апеляційний суд зауважує на тому, що ризик це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій та запобіжний захід застосовується саме для запобігання ризиків, тобто до моменту їх настання.
Так, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування доведено, що в зазначеному кримінальному провадженні продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливе переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду, який обумовлений тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим.
Окрім того, в зазначеному кримінальному провадженні не відпав та продовжує існувати доведений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливий незаконний вплив підозрюваного на свідків, потерпілих та інших підозрюваних в зазначеному кримінальному провадженні, який обумовлений тим, що: по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні; по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваному особисто відома особа заявника у кримінальному провадженні, покази якого є надважливими.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
Таким чином, колегія суддів доходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання названим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Також апеляційний суд приймає до уваги відомості, передбачені ст.178 КПК України, а саме, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та реєстрації, а також міцні соціальні зв'язки.
Однак, на думку апеляційного суду, зазначені соціальні фактори не спростовують встановленні у кримінальному провадженні ризики та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Обставини, передбачені ч.2 ст.183 КПК України, які могли бути перешкодою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлені не були.
Вищенаведене в сукупності з встановленими ризиками свідчить про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим слідчим ризикам та не дозволить контролювати місце перебування ОСОБА_8 , який у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу цілком ймовірно може вдатись до спроб зникнути з поля зору правоохоронного органу.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про недоведеність існування ризиків, які передбачають необхідність продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.183 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому в абзаці 2 ч.5 ст. 182 КПК України зазначено, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При визначені розміру застави, апеляційний суд враховує обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_8 злочину, зокрема одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вимоги, вчинене за попередньою змовою групою осіб, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також існування зазначених вище ризиків.
Разом із тим, слідчим суддею було визначено заставу, в якості альтернативного запобіжного заходу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200 грн.
В той же час, з врахуванням тривалості строків досудового розслідування, з плином часу та певного зменшення процесуальних ризиків, розмір застави підлягає зменшенню.
Таким чином апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави в максимальних межах п.2 ч.5 ст.182 КПК, який буде стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК, з покладенням на підозрюваного обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.04.2025 року, відносно ОСОБА_8 підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025164690000004 від 30.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , що погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42025164690000004 від 30.01.2025року відносно ОСОБА_8 задовольнити частково.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 28 червня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA308201720355299001001086720, код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, з призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_8 , згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 13.05.2025 року по справі № 947/8749/25 (судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , на строк до 28.06.2025 року включно наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, тобто м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, неявки підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин, чи порушення підозрюваною обов'язків, застава звертається в дохід держави і вирішується питання про застосування застави в більшому розмірі, або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали становить до 28.06.2024 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4