Справа №521/5119/25
Провадження №3/521/2691/25
11 червня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Гуревського В.К., при секретарі Турава Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №270396 від 13 березня 2025 року, вбачається, що 09 березня 2025 року об 00 годинні 00 хвилин в м. Одеса по вулиці Тираспольське шосе водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes Benz 300se», державний номер НОМЕР_2 , перебуваючи під впливом лікарських препаратів «бензодіазопінів», що встановлено згідно огляду, який проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КМП «ООМЦПЗ» ООР, медичним висновком №000565 складеного 09 березня 2025 року о 01 годині 00 хвилин, дата заповнення 13 березня 2025 року, та зафіксовано на відео ПВР №473258, №471003, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
За даним фактом інспектором відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №270396 від 13 березня 2025 року, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку. Заяви про неможливість прийняти участь у судовому засіданні або про розгляд справи без участі особи до суду надано не було.
Також інформація про дату та час розгляду справи була розміщена на офіційному веб - сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси (веб - адреса сторінки: http://ml.od.court.gov.ua). Враховуючи, що з отриманого протоколу особі було відомо про розгляд справи саме Хаджибейським районним судом міста Одеси, суд вважає його таким, що своєчасно сповіщений про дату, час та місце проведення судового засідання, а тому наявні усі підстави для розгляду справи, оскільки дана категорія правопорушення не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, а тому може бути розглянута без участі особи.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини викладену в п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, яка полягає в тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях особи, відносно якої складено протокол, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок підготовки водіїв транспортних засобів на території України регламентується Законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
За положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язанапройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобіввизначається КабінетомМіністрів України. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами атестації отримали відповідний атестат. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв здійснюються спеціалістами, які відповідають визначеним кваліфікаційним вимогам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік вимог до закладів, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, визначаються спільним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах освіти і науки, транспорту та охорони праці. Теоретичний іпрактичний іспитидля отриманняправа накерування транспортнимизасобами відповідноїкатегорії складаютьсяв територіальнихорганах Міністерствавнутрішніх справУкраїни,та вцентральному органівиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферінагляду (контролю)в агропромисловомукомплексі. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно доКонвенції про дорожній рухдіють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідченьвизначається Кабінетом Міністрів України.
У п. п. 24.1, 24.4, 24.5 ПДР встановлено порядок навчання водінню транспортному засобу. Зокрема, передбачено, що навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, що підтверджується дійсною медичною довідкою встановленого зразка. Початкове навчання водінню транспортного засобу повинно проводитися на закритих майданчиках, автодромах або у місцях, де відсутні інші учасники дорожнього руху. Навчальна їздана дорогах дозволяється тількив присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно із постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (Справа № 702/301/20, Провадження № 51-944 кмо 23) встановлено, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп'яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях особи, відносно якої складено протокол, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з того, що останній притягається до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що керуючи транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, і ця обставина знайшла своє повне підтвердження.
Суд оцінює докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, та вважає, що вони зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності підтверджують факт вчинення особою вказаного адміністративного правопорушення.
Вина особи у скоєнні вищевказаного правопорушення підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №270396 від 13 березня 2025 року складено відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000565 складеного 09 березня 2025 року о 01 годині 00 хвилин, дата заповнення 13 березня 2025 року ОСОБА_1 перебуває під впливом лікарських препаратів (бензодіазопінів), що знижують увагу та швидкість реакції;
- довідкою Управління патрульної поліції в Одеській області про отримання (неотримання) особою посвідчення водія відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 09 березня 2025 року виданий ТСЦ 5154 документ - посвідчення водія українське НОМЕР_3 (зданий на збереження) з 11 жовтня 2024 року по 11 жовтня 2054 року, водію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорії В1 з 29 вересня 2006 року, категорії В з 29 вересня 2006 року, категорія С1 з 29 вересня 2006 року, категорія С з 29 вересня 2006 року;
- довідкою Управління патрульної поліції в Одеській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, що відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» станом на 09 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;
- повідомленнями про запрошення до підрозділу патрульної поліції Левенець Сергія Васильовича від 09 березня 2025 року.
- відеозаписом з місця події №473258, №471003.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення на правопорушника суд враховує: характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень Правил дорожнього руху України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу правопорушника, ступінь його вини, з метою виховання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, попередження здійснення ним нових правопорушень, суд дійшов висновку, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає одночасне застосування накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 266, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Правилами дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,0 гривень (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од. обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
(Реквізити для оплати судового збору: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998 Номер рахунку: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду (судді) у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Головуючий Гуревський В.К.